УХВАЛА
23 березня 2023 року
м. Київ
справа № 826/9705/17
адміністративне провадження № К/990/9476/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі №826/9705/17 за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач-1), Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, оформлене протоколом засідання від 01 червня 2017 року №60/06/17;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача-2 від 26 червня 2017 року №2019/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 », яким припинено діяльність арбітражного керуючого ОСОБА_1 ;
- зобов`язати відповідача-2 внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомості про скасування наказу від 26 червня 2017 року №2019/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 » та вилучити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання виданого позивачу свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 23 лютого 2013 року №359, внесеного на підставі оскаржуваного наказу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, оформлене протоколом засідання від 01 червня 2017 року №60/06/17.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 26 червня 2017 року №2019/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ».
Зобов`язано Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомості про скасування наказу Міністерства юстиції України від 26 червня 2017 року №2019/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 » та вилучити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання виданого позивачу свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 23 лютого 2013 року №359, внесеного на підставі такого наказу.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1920,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року апеляційну скаргу представника Міністерства юстиції України та Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих - залишено без задоволення.
Змінено мотивувальну частину рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволено з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови суду.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2021 року - залишено без змін.
16 березня 2023 року Міністерство юстиції України через підсистему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Водночас самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Таким чином представництво юридичної особи може здійснюватися виключно або через особу, яка діє в порядку самопредставництва, або через адвоката.
Касаційну скаргу від імені Міністерства юстиції України підписано його представником - ОСОБА_2, який на підтвердження своїх повноважень, додає витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Витяг), положення про Департамент з питань судової роботи Міністерства юстиції України, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 17 серпня 2021 року №2888/5 та наказ Міністерства юстиції України від 11 грудня 2020 року про переведення ОСОБА_2 .
Із змісту наказу від 11 грудня 2020 року слідує, що ОСОБА_2 переведений на посаду головного спеціаліста відділу судового забезпечення суміжних правових інституцій Управління судово-претензійної роботи Міністерства юстиції України Департаменту з питань судової роботи.
Відповідно до Витягу ОСОБА_2. - підписант (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень; без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди).
Аналогічні обмеження передбачені і в Положенні про Департамент з питань судової роботи Міністерства юстиції щодо визначення прав головних та провідних спеціалістів Департаменту (пункт 8 розділу IV Положення).
Водночас Верховний Суд неодноразово в ухвалах від 09 лютого 2022 року у справі №826/18492/14, від 13 липня 2021 року у справі №420/7407/20, від 12 січня 2022 року №160/10938/20, у справі №280/797/20 від 28 грудня 2021 року, в ухвалі від 23 грудня 2021 року у справі №480/507/21, в ухвалі від 21 грудня 2021 року у справі №320/7683/20, в ухвалі від 07 лютого 2022 року у справі №520/5993/21 наголошував, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.
Однак з копії витягу з ЄДРПОУ слідує, що повноваження ОСОБА_2 представляти інтереси Міністерства юстиції України є обмеженими в частині відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди, що свідчить про право підписанта касаційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, а не інституту самопредставництва.
Інформація щодо повноважень ОСОБА_2 представляти інтереси Міністерства юстиції України в порядку самопредставництва в наданій представником відповідача копії витягу з ЄДРПОУ, відсутня.
Доказів того, що ОСОБА_2 є адвокатом Суду не надано.
Отже, з наведеного вбачається, що ОСОБА_2 не може вважатися особою, що здійснює самопредставництво Міністерства юстиції України, оскільки з доданих до касаційної скарги Витягу та Положення не передбачається такої можливості у зв`язку з наявними обмеженням, що суперечить самої суті інституту самопредставництва.
Пунктом першим частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути заявнику, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі №826/9705/17 за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур
