КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
19 червня 2023 року м. Київ № 640/12922/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України про визнання нечинним рішення в частині,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України про визнання нечинним рішення в частині, в якому просить:
- визнати нечинними з моменту прийняття пункт 4.3 рішення РАУ від 25.09.2015 №113 (з урахуванням подальших змін), слова «а також копія платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційне забезпечення її розгляду» абзацу першого і абзац другий пункту 4 статті 14, пункт 36.6 статті 36 рішення РАУ від 30.08.2014 №120 (з урахуванням подальших змін), пункт 6.1.2 рішення РАУ від 03.02.2017 №6 (з урахуванням подальших змін).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя Васильченко І.П.) прийнято адміністративну справу №640/12922/21 до провадження, визначено, що адміністративна справа буде розглядатись суддею Васильченко І.П. в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №640/12922/21, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
В підготовчі засідання призначені на 24.05.2023 та 14.06.2023 сторони не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання. Крім того, від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.
В ході розгляду та ознайомлення зі справою, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на наступне.
Згідно п.4-5 ч.5 ст.160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд звертає увагу позивача, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
З вищевикладеного можна сформулювати висновок про те, що формулювання позовних вимог юридично правильного змісту з максимальною чіткістю і зрозумілістю є основним та першочерговим обов`язком позивача при зверненні до суду з позовною заявою, оскільки, судом справа розглядається виходячи з позовних вимог та їх змісту і викладу, що в подальшому, в разі задоволення позову безпосередньо впливає на можливість виконання судового рішення.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який є одночасно способом захисту порушеного права. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Відтак, дозволяється об`єднувати вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.
Зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що позивачем в прохальній частині викладено вимоги з наступним формулюванням, зокрема:
- визнати нечинними з моменту прийняття пункт 4.3 рішення РАУ від 25.09.2015 №113 (з урахуванням подальших змін), слова «а також копія платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційне забезпечення її розгляду» абзацу першого і абзац другий пункту 4 статті 14, пункт 36.6 статті 36 рішення РАУ від 30.08.2014 №120 (з урахуванням подальших змін), пункт 6.1.2 рішення РАУ від 03.02.2017 №6 (з урахуванням подальших змін).
Втім, судом з аналізу рішення Ради адвокатів України від 25.09.2015 №113 встановлено, що таке рішення не містять оскаржуваних позивачем норм, зокрема пункт 4.3, в той же час як вказане рішення Ради адвокатів України за своїм змістом містить лише три пункти, зокрема якими вирішено:
1. Затвердити Положення про помічника адвоката, у новій редакції.
2. Положення про помічника адвоката, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 01.06.2013 №123 (з наступними змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Ради адвокатів України від 27.07.2013 №185 та 25.10.2014 №180), визнати таким, що втратило чинність.
3. Секретарю Ради адвокатів України про прийняте рішення повідомити ради адвокатів, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури та ревізійні комісії адвокатів регіонів, Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Вищу ревізійну комісію адвокатури, а також оприлюднити його на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Отже, з огляду на приписи ч.13 ст.171 КАС України суд вважає за необхідне, для належного та об`єктивного розгляду справи, надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви виявлених судом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, вказані недоліки позивачем можуть бути усунуті у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви з уточненням позовних вимог та викладенням формулювання позовних вимог у відповідності до вимог КАС України та висновків суду викладених у даній ухвалі разом з її копіями відповідно до кількості учасників.
Керуючись ст.160-162, ч.1, 2 ст.169, ч.13 ст.171, ст.241-243, 248 КАС України, суддя,
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до ч.15 ст.171 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Перепелиця А.М.