Ухвала
22 червня 2023 року
м. Київ
справа № 756/11081/20
провадження № 61-9169ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року, ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 06 вересня 2017 року до 05 вересня 2020 року, що за офіційним курсом НБУ станом на 05 вересня 2020 року еквівалентно 61 307,43 грн.
Оболонський районний суд м. Києва заочним рішенням від 01 червня 2021 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 % річних за договором позики від 06 жовтня 2009 року за період з 06 вересня 2017 року до 05 вересня 2020 року у розмірі 2 214,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05 вересня 2020 року еквівалентно 61 307,43 грн. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Київський апеляційний суд ухвалою від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року повернув скаржнику. Роз`яснив скаржнику право подати до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення за формою і змістом відповідно до статті 285 ЦПК України.
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просила скасувати заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року, а також поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Оболонський районний суд м. Києва ухвалою від 23 січня 2023 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року відмовив, заяву залишив без розгляду.
Київський апеляційний суд постановою від 22 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року - без змін.
21 червня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року, ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року у цій справі.
ОСОБА_1 звернулася з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Згідно з частинами першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Враховуючи, що касаційну скаргу подано 21 червня 2023 року, тобто в межах тридцятиденного строку з дня проголошення апеляційним судом оскаржуваної постанови, тому питання про поновлення цього строку не підлягає процесуальному вирішенню.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року, ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року і справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження в частині оскарження заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року необхідно відмовити з таких підстав.
Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частини третій цієї статті.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року не підлягає касаційному оскарженню, так як воно не було предметом апеляційного перегляду, тому у відкритті касаційного провадження в цій частині необхідно відмовити з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Щодо вимог касаційної скарги в частині оскарження ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором, містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України.
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року необхідно відкрити та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних за договором позики.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року.
Витребувати з Оболонського районного суду м. Києва цивільну справу № 756/11081/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних за договором позики.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов
