Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №317/3658/20
Провадження №1-кп/317/74/2023
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , (відеоконференцзв`язок)
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження №12020085230000135 від 06.11.2020 та №12022082230000009 від 06.01.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Кушугум Запорізького району Запорізької області, громадянина України, із середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не перебуває, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
1)07.04.2005Запорізьким районнимсудом Запорізькоїобласті зач.2ст.185,ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Запорізького районного суду Запорізької областівід 28.04.2004 (за ч.2,3 ст.185 КК України) до 4 років позбавлення волі. 25.07.2005 Апеляційним судом Запорізької області вирок змінено, на підставі ст. 70 КК України 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до 3 років 2 місяця позбавлення волі, в іншій частині вирок залишено без змін;
2) 23.07.2004 Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України, до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном 1 рік;
3) 02.06.2009 Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки 6 місяців;
4) 10.06.2010 Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186, ч. 1, 4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ч.1ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 02.06.2009 до 5 років позбавлення волі;
5) 05.08.2014 Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 10.06.2010 до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
6) 11.03.2015 Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 05.08.2014 до 4 років позбавлення волі;
7) 27.07.2018 Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 11.03.2015 до 3 років 2 місяців позбавлення волі;
8) 18.01.2022 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 27.07.2018, призначено остаточне покарання 1 рік 1 місяць позбавлення волі;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 05.11.2020 приблизно о 16 годині 00 хвилин знаходився біля території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до потерпілого ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою завдання тілесних ушкоджень, наніс руками один удар по задній частині голови та один удар по лобній частини голови потерпілого ОСОБА_6 , від яких останній впав на землю та вдарився задньою частиною тіла, спричинивши тим самим потерпілому тілесні ушкодження.
Згідно із висновком судово-медичного експерта №1250 від 02.12.2020, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 наступні тілесні ушкодження: рана лобової ділянки праворуч, садна на потиличній ділянці праворуч, лобовій ділянці праворуч; синці по верхньому повіку правої ділянки очної ямки, лівого стегна, правої сідничної ділянки, що кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Крім того, ОСОБА_4 , 05.11.2020 приблизно о 16 годин 15 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи у житловому приміщені, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , зі столу викрав грошові кошти в сумі 500 грн, які належать ОСОБА_7 .
Після чого, ОСОБА_4 , діючи відкрито, утримуючи при собі викрадені ним грошові кошти в сумі 500 грн, разом із ОСОБА_6 вийшов з вищевказаного приміщення, де по ходу руху ОСОБА_6 виявив крадіжку зазначених коштів та сказав про це ОСОБА_4 .. У свою чергу, ОСОБА_4 , розуміючи, що його протиправні дії викриті ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи відкрито, повторно, утримуючи при собі викрадені грошові кошти в сумі 500 грн та визнавши перед ОСОБА_6 той факт, що саме він взяв вказані гроші, вийшов з території вищевказаного домоволодіння разом із вказаними грошима, чим скоїв відкрите заволодіння чужим майном. У результаті відкритого викрадення чужого майна своїми протиправними діями ОСОБА_8 спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 500 грн.
Крім того, 05.11.2020, приблизно о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , який перебував біля території домоволодіння АДРЕСА_3 , маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, під приводом того, що його мобільний телефон розрядився, попрохав у потерпілого ОСОБА_6 належний йому мобільний телефон марки «HUAWEI Y6» іmеі: НОМЕР_1 , вартістю 2834,10 грн, для здійснення телефонного дзвінка. Після того, як потерпілий добровільно передав мобільний телефон, ОСОБА_4 не маючи наміру його повертати, покинув місце скоєння злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. У результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 спричинено матеріальну шкоду на суму 2834 гривень 10 копійок.
Крім того, 28.12.2021 приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та вони залишаються непоміченими, шляхом зламу замку вхідних дверей проник до будинку АДРЕСА_4 , де таємно викрав майно, належне потерпілому ОСОБА_10 , а саме:
- газовий балон, об`ємом 50 літрів, згідно із висновком експерта судово-товарознавчої експертизи №346 від 26.01.2022 вартістю 400 грн;
- чавунна плита на дві конфорки, скріплена болтами, згідно із висновком експерта судово-товарознавчої експертизи №346 від 26.01.2022 вартістю 350 грн;
- газова плита фірми «А-Плюс» на дві конфорки коричневого кольору, згідно із висновком експерта судово-товарознавчої експертизи №346 від 26.01.2022, вартістю 549,41 грн.
Після чого, ОСОБА_4 зазначене майно виніс з території домоволодіння, тим самим отримавши можливість розпорядитись ним. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 1299,41 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою провину щодо факту спричинення потерпілому легких тілесних ушкоджень 05.11.2020 за адресою: АДРЕСА_3 , та пояснив, що дійсно у дату та час зазначені у обвинувальному акті наніс ОСОБА_6 пару ударів у район обличчя, оскільки у них раптово виник конфлікт, у вчиненому розкаюється.
Також ОСОБА_4 повністю визнав свою провину щодо епізоду злочинних дій 28.12.2021, надав пояснення, що 28.12.2021, попередньо дізнавшись, що будинок за адресою АДРЕСА_4 , є покинутим, паркан відсутній, приблизно о 19 годині 30 хвилин зламав замок та проник до будинку, де таємно викрав майно, перелічене у обвинувальному акті. Вранці вказане майно здав на металобрухт, на виручені гроші купив продукти харчування, оскільки перебував у вкрай тяжкому матеріальному становищі. У вчиненому розкаюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів щодо фактичних обставин справи за епізодом від 05.11.2020 щодо спричинення легких тілесних ушкоджень, а також за епізодом від 28.12.2021 за ч. 3 ст. 185 КК України, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, обмежившись у цій частині допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів судового провадження, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши встановлені по справі обставини, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень за вказаними фактами доведена в ході судового розгляду, а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, та за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням у житло.
Щодо фактузаволодіння грошовимикоштами тамобільним телефоном05.11.2020, ОСОБА_4 не заперечував,проте непогодився ізнаданою органомдосудового розслідуваннякваліфікацією йогодіянь,оскільки на його думку, кримінальне правопорушення за епізодом з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 186 КК України слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК України, а за епізодом з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 185 КК України також за ч. 2 ст. 190 КК України, отже провину у вказаних діяннях визнав частково.
Пояснив суду, що 05.11.2020 року, знаходячись приблизно у АДРЕСА_5 , зустрів знайомих, які проживали навпроти потерпілого ОСОБА_6 , та повідомили йому, що ОСОБА_6 бажає придбати землю. Разів 3-4 він підходив поспілкуватися щодо цього. Перший раз він дізнався, що ОСОБА_6 потрібно 10 тон землі, за які він згоден сплатити 3000 грн. Другий раз ОСОБА_4 повідомив, що необхідно надати 1000 грн завдатку, оскільки вирішив обманним шляхом забрати у нього завдаток. На що ОСОБА_6 відмовив йому. На третій раз ОСОБА_6 погодився, проте у ході розмови у них виник конфлікт та вони подралися, після цього ОСОБА_6 , на його прохання, показав куди буде потрібно висипати землю. Після цього ОСОБА_6 зайшов до ОСОБА_9 та взяв у неї 500 грн. Потім вони вдвох зайшли у врем`янку, ОСОБА_6 поклав гроші на стіл та сказав ось завдаток. Після цього вони чекали. Десь о 16.30 вийшли на вулицю і ОСОБА_6 спитав де гроші, на що ОСОБА_4 йому повідомив, що вони у нього і він їх віддасть водієві. Оскільки ОСОБА_4 сподобався телефон ОСОБА_6 , він попрохав його телефон для дзвінка водієві, обґрунтовуючи тим, що його розрядився. Після того, як ОСОБА_6 отримав телефон, він зробив вигляд, що розмовляє із водієм, та сказав ОСОБА_6 , що пішов зустрічати водія, запропонувавши йому наздоганяти. ОСОБА_6 сказав, що зараз зачинить ворота та наздожене. ОСОБА_4 вийшов на трасу та почекав хвилин п`ять, після цього повернувся, оскільки телефон вимкнувся та його потрібно було знову включити. Проте побачив замок на врем`янці, зрозумів, що вони розминулися, повернувся на трасу, сів на маршрутку та уїхав разом із телефоном та грошима. Також повідомив, що землю продавати не планував ОСОБА_6 , а з самого початку планував заволодіти грошима.
Потерпілий ОСОБА_10 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи без його участі (т.2 а.с.46). З урахуванням розгляду епізоду за його участю в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про можливість з`ясувати всі обставини кримінального провадження за відсутності потерпілого.
Потерпіла ОСОБА_9 , будучи повідомленою належним чином про дату, час та місце розгляду справи на неодноразові виклики суду в судові засідання не з`являлася. У матеріалах справи наявна заява потерпілої від 19.03.2021, в якій вона просила суд проводити подальший розгляд справи без її участі у зв`язку із поганим станом здоров`я (т.1 а.с.139). У ході встановлення місцезнаходження потерпілої органами поліції за клопотанням прокурора, остання повідомила, що фізично не може приїхати у судове засідання через свій похилий вік 80 років та проблеми із пересуванням (т.2 а.с.142).
Потерпілий ОСОБА_6 у судовізасідання нез`являвся,уході встановлення його місцезнаходження органами поліції за клопотанням прокурора, із пояснень потерпілої ОСОБА_9 , було з`ясовано, що ОСОБА_6 у 2021 році виїхав до місця своєї реєстрації у с. Приморський Посад Мелітопольського району Запорізької області (т.2 а.с.142), яке на час розгляду справи є тимчасово окупованою територією України та будь-який зв`язок із ним відсутній, в матеріалах справи наявна його заява від 29.04.2021 про подальший розгляд справи без його участі (т.1 а.с.153).
Прокурором з огляду на вказані обставин, враховуючи, що під час минулого судового розгляду здійснювався допит вказаних потерпілих, було заявлено клопотання про дослідження показів потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , які були надані ними під час минулого судового розгляду шляхом відтворення звукозапису та/або відеозапису судових засідань від 26.02.2021 та 19.03.2021.
Суд врахувавшиобставини справи,похилий вікта поганийстан здоров`япотерпілої ОСОБА_9 ,відсутність будь-якогозв`язку ізпотерпілим ОСОБА_6 , який знаходиться на тимчасово окупованій території України, введений воєнний стан на території України, з урахуванням позиції обвинуваченого та його захисника, які не заперечували проти задоволення клопотання прокурора та підтримали вказане клопотання, вважав за можливе дослідити покази потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , надані ними під час минулого судового розгляду.
Крім того, судом було задоволено клопотання обвинуваченого та його захисника щодо дослідження також і відеозапису судового засідання від 29.04.2021, на якому зафіксовано відповіді ОСОБА_6 на запитання головуючого судді.
При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що зміна позиції обвинуваченого та його захисника щодо вказаних доказів вже після їх дослідження судом, розцінюється судом як стратегія захисту обвинуваченого. Щодо клопотання захисника про визнання їх недопустимими з огляду на порушення права на перехресний допит, суд зазначає, що під час допиту вказаних потерпілих судом під час минулого судового розгляду було у повному обсязі дотримано правила ст. 353 КПК України щодо допиту потерпілих, з урахуванням обставин справи відсутні передбачені законом підстави для визнання показів потерпілих, наданих ними під час минулого судового розгляду, недопустимими.
Вирішуючи клопотання захисника обвинуваченого щодо виклику потерпілої ОСОБА_9 у судове засідання для її безпосереднього допиту, судом було вичерпано всі процесуальні засоби для такого виклику потерпілої у судове засідання, з огляду на похилий вік потерпілої та її стан здоров`я, з урахуванням її заяви про розгляд справи без її участі, дослідження за клопотанням прокурора допиту потерпілої під час минулого судового розгляду, проти чого не заперечував обвинувачений та його захисник, з урахуванням розумності строку розгляду справи, того, що до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд дійшов висновку про можливість з`ясувати всі обставини кримінального провадження за відсутності потерпілої.
Згідно ізаудіо/відео-записомсудового засіданнявід 26.02.2021потерпілий ОСОБА_6 під часйого допитуповідомив,щопроживає заадресою: АДРЕСА_3 во врем`янціна територіїдомоволодіння ОСОБА_9 ..Допомагає ОСОБА_9 по господарству,вона єжінкою похилоговіку. ОСОБА_9 бажала придбати чорнозем для городу та попросила допомогти у цьому ОСОБА_6 , надала йому гроші у сумі 3000 грн, які він зберігав у себе у врем`янці.
05.11.2020 року побачив ОСОБА_4 вперше, коли він прийшов близько 11-00 години та питав, чи замовляли чорнозем. ОСОБА_4 сказав, що камаз чорнозему коштуватиме 3000 грн та необхідно надати 1000 грн передоплати, на що потерпілий відмовився, та сказав, що спочатку земля, а після гроші. ОСОБА_4 пішов, та вдруге повернувся приблизно о 16-00 годині цього ж дня, повідомив, що привезуть землю, але потрібно хоча б 500 грн передоплати, на що ОСОБА_6 сказав, що немає у нього грошей на передоплату. ОСОБА_4 попросив показати де вивантажувати землю. При цьому ОСОБА_4 нібито розмовляв по телефону з водієм, проте потерпілий зрозумів що обвинувачений лише робив вигляд, що розмовляє. ОСОБА_4 пояснював потерпілому, що раніше при продажу землі його та водія обдурили, не розрахувалися, а тому водій боїться приїжджати. ОСОБА_6 не погоджувався надати гроші.
Потім ОСОБА_6 вийшов, прив`язавши до голови ліхтарик, оскільки на вулиці було вже темно, щоб показати куди вивантажувати землю. Після того, як ОСОБА_6 показав де вивантажувати землю, ОСОБА_4 запропонував піти зустрічати водія із землею. Раптом потерпілий став падати, тому що у нього потемніло в очах, зрозумів що його ударили, повернувся та отримав ще один удар, впав та втратив свідомість. Отямився ОСОБА_6 від того, що ОСОБА_4 рискав по карманах у нього та шукав гроші, оскільки думав, що потерпілий всю суму грошей за чорнозем взяв з собою. Потім ОСОБА_4 заволок його у врем`янку і там почав питати де гроші, а також штовхав і у врем`янці, в процесі робив вигляд що балакає нібито з водієм, а той боїться їхати без передоплати. На запитання, навіщо він вдарив потерпілого відповів, що зробив так, тому що їх раніше обдурили, та вибачався. Після цього ОСОБА_4 сказав, щоб потерпілий надав хоча б 500 грн. Після чого ОСОБА_6 сходив до ОСОБА_9 та взяв гроші, щоб попередити ОСОБА_9 про небезпеку та сказав, щоб вона зачинилась в будинку та викликала поліцію. Приніс 500 грн, які взяв у ОСОБА_9 .. ОСОБА_4 сказав йому покласти гроші на стіл та йти з ним зустрічати машину. Вийшли у двір зустрічати машину. Першим виходив потерпілий, а за ним ОСОБА_4 .. Коли вийшли на двір, ОСОБА_4 сказав, що у нього сів телефон та попросив у ОСОБА_6 телефон, щоб зателефонувати. ОСОБА_6 сам надав йому телефон. Коли і як ОСОБА_4 взяв 500 грн зі столу потерпілий не бачив, але він вийшовши на вулицю зрозумів, що залишив на столі гроші, повернувся, та не побачив їх. На питання ОСОБА_4 де 500 грн, він йому відповів, що вони у нього в кишені та як прийде водій віддасть водієві. Згоду на те, щоб ОСОБА_4 взяв гроші потерпілий не надавав, домовленість була, що він самостійно їх віддасть водієві, коли той приїде. ОСОБА_4 одночасно розмовляв по телефону ОСОБА_6 та віддалявся. Бачив, як ОСОБА_4 йшов до калитки, після чого потерпілий відволікся, та вже не побачив як ОСОБА_4 «розчинився у темноті». Потерпілий додав, що поряд, у занедбаній хаті проживають безхатьки, яким було відомо про бажання ОСОБА_6 купити землю. З цими особами ОСОБА_4 вживав спиртні напої та, на думку потерпілого, заздалегідь готував злочин.
Згідно із аудіо/відео-записом судового засідання від 29.04.2021 під час допиту обвинуваченого на запитання головуючого судді до потерпілого ОСОБА_6 останній повідомив, що не дозволяв брати гроші ОСОБА_4 зі столу, а вже після того, як вони вийшли із врем`янки та ОСОБА_6 повернувся виключити світло та зачинити двері, грошей на столі не було, на питання де гроші ОСОБА_4 сказав, що гроші у нього, він потім віддасть їх водієві.
Згідно із аудіо/відео-записом судового засідання від 19.03.2021 потерпіла ОСОБА_9 під час її допиту суду пояснила, що 05.11.2020 року вранці до них на територію домоволодіння прийшов ОСОБА_4 , якого вона раніше не знала, та спитав, чи необхідний їм чорнозем. Вона попросила ОСОБА_6 поспілкуватися з продавцем та у разі необхідності укласти угоду. ОСОБА_6 розповів їй, що ОСОБА_4 просив завдаток за чорнозем. Також їй відомо, що ОСОБА_4 під час спілкування з ОСОБА_6 вдарив його по голові, причини вона не знає, але ОСОБА_6 було спричинено сильного удару. Після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_6 зайшов до неї в будинок та попередив, щоб вона закрилась в будинку та у разі нападу викликала поліцію, пояснивши, що його вдарив ОСОБА_4 .. Для того, щоб не показувати гроші, які були у ОСОБА_6 , він взяв у неї 500 грн на завдаток, який вимагав ОСОБА_4 ..
До врем`янки вона не заходила, в подальших діях участі не приймала. ОСОБА_6 розповів їй, що ОСОБА_4 забрав без дозволу 500 грн, що лежали на столі та у нього забрав мобільний телефон. Вона разом з ОСОБА_6 зателефонувала до поліції. Сусідка потім їй повідомила, що ОСОБА_4 тільки звільнився з ув`язнення.
Свідок ОСОБА_11 повідомив суду, що біля року назад, навіть більше, ночував у покинутому будинку навпроти дому потерпілого ОСОБА_6 , який спитав його чи не допоможе йому знайти когось, хто допоможе із перевозом грунту. Свідок попитав своїх знайомих, але ніхто не погодився. Потім спитав ОСОБА_4 , який також у той період ночував у покинутому будинку неподалік, чи не знає він нікого, хто може цим зайнятись, на що той сказав, що знайде.
Свідок ОСОБА_12 повідомив суду, що на даний час нічого не пам`ятає з приводу обставин цієї справи, проте якщо є його підпис на протоколі про впізнання особи, отже на той момент він впізнав ОСОБА_4 як особу яка продала йому мобільний телефон.
Крім дослідження допитів потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , судом також досліджено наступні письмові докази у справі.
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020085230000135 від 06.11.2020 року, згідно із яким за заявою ОСОБА_6 було внесено відомості за ч.1 ст.190 КК України за фактом того, що 05.11.2020, приблизно о 18:00 годині невстановлена особа, шляхом обману, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , заволоділа мобільним телефоном «HUAWEI» та коштами у сумі 500 грн, які належать ОСОБА_6 (т.1 а.с.45).
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020085230000165 від 28.11.2020 року, згідно із яким за заявою ОСОБА_6 було внесено відомості за ч.1 ст.125 КК України за фактом того, що 05.11.2020, біля території домоволодіння АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 на грунті неприязних відносин спричинив потерпілому тілесні ушкодження (т.1 а.с.46).
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020085230000135 від 06.11.2020 року, згідно із яким за заявою ОСОБА_9 було внесено відомості за ч.2 ст.186 КК України за фактом того, що ОСОБА_4 05.11.2020, близько 16 год 15 хв, перебуваючи в житловому приміщенні (времянка), розташованої на території домоволодіння АДРЕСА_3 , відволікав ОСОБА_6 та присипляючи його пильність, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з реалізацією єдиного умислу на заволодіння чужим майном, зі столу який знаходився на кухні житлового приміщення, розташованого за вищевказаною адресою, таємно викрав грошові кошти в сумі 500 грн, які належать потерпілій ОСОБА_9 .. Після чого ОСОБА_4 , діючи відкрито, утримуючи при собі викрадені ним грошові кошти в сумі 500 грн, разом з ОСОБА_6 вийшли з житлового приміщення (времянка), та почали йти до хвіртки огорожи, де по ходу руху ОСОБА_6 запитав у ОСОБА_4 , де грошові кошти в сумі 500 грн. Розуміючи, що його протиправні дії викриті ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння чужим майном, повторно, діючи відкрито, утримуючи при собі викрадене, ОСОБА_4 вийшов з території домоволодіння АДРЕСА_3 , чим скоїв відкрите заволодіння чужим майном, з місця скоєння злочину зник (а.с.47-49). 28.11.2020 року згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань дії ОСОБА_4 щодо спричинення потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України (т.1 а.с.48) 28.11.2020 року згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань дії ОСОБА_4 щодо привласнення мобільного телефону ОСОБА_6 були кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України (т.1 а.с.48).
Протокол огляду місця події від 05.11.2020 року (складений до внесення відомостей про скоєні правопорушення до ЄРДР), згідно із яким було оглянуто прибудову в якій мешкає потерпілий ОСОБА_6 , з якої було викрадено грошові кошти у розмірі 500 грн, що належали потерпілій ОСОБА_9 .. Також потерпілим було надано документи на належність йому мобільного телефону марки «HUAWEI Y6» іmеі: НОМЕР_1 (т. 1 а.с.50-60).
Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.11.2020 року, згідно із яким потерпілий ОСОБА_6 впізнав на фотознімку №3 ОСОБА_4 як ту людину, яка 05.11.2020 року заволоділа грошима, мобільним телефоном та спричинила йому тілесні ушкодження (т.1 а.с.61-63)
Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.11.2020 року, згідно із яким свідок ОСОБА_12 впізнав на фотознімку №1 ОСОБА_4 як чоловіка, який 05.11.2020 року близько 19-00 години продав йому мобільний телефон марки «HUAWEI Y6» іmеі: НОМЕР_1 (т.1 а.с.85-87).
Заяву ОСОБА_4 від 06.11.2020, згідно із якою останній добровільно видав сім карти операторів мобільного зв`язку «Київстар» та «Лайфсел», купюру номіналом 500 гривень, якими заволодів 05.11.2020 року за місцем проживання чоловіка на ім`я ОСОБА_13 за адресою АДРЕСА_6 (т.1 а.с.64). Суд, враховуючи покази обвинуваченого, вважає за можливе відносити зазначені в розписці пояснення ОСОБА_4 до подій, що відбувалися за адресою АДРЕСА_3 .
Протокол огляду речей від 06.11.2020 року, згідно із яким слідчим були оглянуті в присутності обвинуваченого ОСОБА_4 добровільно видані ним речі з фото таблицею, а також сім-картами у конверті (т.1 а.с.65-71).
Розписку ОСОБА_9 від 28.11.2020 про отримання нею на відповідальне зберігання купюру 500 грн із номером ХБ 1994652 (т.1 а.с.72).
Висновок судово-медичної експертизи №1250 від 02.12.2020 року, згідно із яким рана лобової ділянки праворуч у ОСОБА_6 сама собою кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Садна на потиличній ділянці праворуч, лобовій ділянці праворуч; синці по верхньому повіку правої ділянки очної ямки, лівого стегна, правої сідничної ділянки у ОСОБА_6 самі за собою кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета (предметів) в строк, що вказаний потерпілим (т.1 а.с.75-77).
Висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №4099/20 від 25.11.2020 року, за яким ринкова вартість мобільного телефона марки «HUAWEI Y6» іmеі: НОМЕР_1 з флешкартою розміром 32 ГБ у робочому стані, станом на 05.11.2020 року з урахуванням зносу, склала 2834 грн 10 коп. (т.1 а.с.80-84)
Розписку від 04.02.2021 про отримання потерпілим ОСОБА_6 від обвинуваченого ОСОБА_4 частину матеріальної шкоди у сумі 1200 грн (т.1 а.с.103).
Розписку від 19.03.2021 про отримання потерпілим ОСОБА_6 від обвинуваченого ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 1200 грн у рахунок відшкодування шкоди за злочином (т.1 а.с.126).
Провівши судовий розгляд даного кримінального провадження відповідно до положень ч.1 ст.337 КПК України, тобто в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень доведена в ході судового розгляду, а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, та за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 185 КК України суд вважає помилковою з наступних підстав.
Так, згідно із правовою позицією, викладеної у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 176/952/20, провадження № 51- 2219 км 21, а також у п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.
Оскільки, виходячи із показів потерпілого ОСОБА_6 встановлено, що він, на відміну від грошей, телефон обвинуваченому передав добровільно, отже у діях обвинуваченого відсутня обов`язкова ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України таємність заволодіння чужим майном.
Доводи сторони захисту та самого обвинуваченого про те, що ОСОБА_4 заволодів грошовими коштами у розмірі 500 грн шляхом обману, оскільки як ОСОБА_9 , так і ОСОБА_6 добровільно надали ці кошти обвинуваченому, не приймаються судом з наступних підстав.
Аналізуючи покази потерпілих та самого обвинуваченого судом встановлена відсутність добровільної передачі вказаних коштів ОСОБА_4 .. Так, ОСОБА_4 самостійно та непомітно для ОСОБА_6 взяв вказані гроші без згоди потерпілого, а вже після того як потерпілий помітив відсутність коштів, ОСОБА_4 повідомив йому, що кошти перебувають у нього, тобто відкрито заволодів ними.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз`яснено, що дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.
Доводи ОСОБА_4 про те, що він мав умисел на шахрайство не можуть слугувати підставою для перекваліфікації, оскільки кваліфікація кримінального правопорушення здійснюється за реальними діями особи, які у даному випадку відповідають складу злочину за ч. 2 ст. 186 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приймає до уваги конкретні обставини справи, характер та ступінь тяжкості вчинених діянь та їх наслідки, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Суд не визнає обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , щире каяття, оскільки воно носить формальний характер, враховуючи, що щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки.
Обставиною, яка обтяжує покарання, є рецидив злочину (ч.2 ст.125 КК).
ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання, не працює, легальних доходів не має та офіційно суспільно-корисною працею не зайнятий, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на його утриманні немає, на обліку в наркологічному диспансері і на обліку в психіатричній лікарні не перебуває, майнова шкода, спричинена кримінальними правопорушеннями відшкодована частково, шляхом повернення майна потерпілій ОСОБА_9 , відшкодування шкоди під час розгляду справи у суді ОСОБА_6 та часткового повернення майна потерпілому ОСОБА_14 ..
Судом також враховується, що ОСОБА_4 неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, нові кримінальні правопорушення ОСОБА_4 вчинив менше ніж через два місяці після умовно-дострокового звільнення, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення і перевиховання та про його схильність до вчинення корисливих злочинів.
Судом також враховується те, що ОСОБА_4 на підставі ст.75 КК раніше неодноразово звільнявся від призначеного йому судом покарання за вчинення тотожних злочинів, проте ним знову вчинялися корисливі злочини, у тому числі і в період іспитового строку, сукупність цих всіх обставин свідчить про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого і небажання стати на шлях виправлення, при цьому він не працює та не має постійного законного джерела доходів, що додатково свідчить про неможливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства або на менший строк.
На погляд суду, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільні позови у даному кримінальному провадженню не заявлено.
Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Процесуальні витрати по справі на залучення експерта при проведенні судової експертизи в розмірі 320 грн, які документально підтверджені (т.1 а.с.80), слід стягнути з ОСОБА_4 на підставі ст. 124 КПК України.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, враховуючи обраний судом ОСОБА_4 вид покарання та існування ризиків ухилення від виконання вироку суду, а також ризику вчинити нове кримінальне правопорушення, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2022 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді одного року позбавлення волі. Призначено ОСОБА_4 остаточне покарання відповідно до ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 27.07.2018 у вигляді одного року одного місяця позбавлення волі (т. 2 а.с.101-105). На даний час покарання за вказаним вироком ОСОБА_4 відбуто (т.2 а.с.214).
Відповідно до встановлених судом фактичних обставин у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, вчинених 05.11.2020 та 28.12.2021 тобто до постановлення вище вказаного вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Отже, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, слід зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання за цим вироком покарання, повністю відбуте за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2022 року.
Відносно обвинуваченого під час досудового розслідування кримінального провадження №12020085230000135 від 06.11.2020 ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 09.12.2020 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
06.09.2021 ОСОБА_4 було звільнено з-під варти на підставі ухвали Запорізького апеляційного суду від 09.08.2021, якою було скасовано вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 12.05.2021.
02.02.2022 під час досудового розслідування кримінального провадження №12022082230000009 від 06.01.2022 ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 02.02.2022 ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою (т.2 а.с.10-11), який у подальшому продовжувався ухвалами суду, востаннє ухвалою суду від 12.07.2022 до 09.09.2022 року (т.2 а.с.67-69).
Крім того, 07.06.2023 ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За вказаних обставин, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону України № 2046-VIII необхідно зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період з 09.12.2020 року по 06.09.2021, з 02.02.2022 по 09.09.2022, з 07.06.2023 по день набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. 50, 65-67, 70, 72, 125, 185, 186, 190 КК України, ст. 100, 124, 349, 368, 370, 374, 394, 395 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.2 ст.190 КК України та призначити покарання:
за ч. 2 ст. 125 КК України - у вигляді 2 (місяців) арешту;
за ч. 3 ст.185 КК України - у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2022 року у вигляді одного року одного місяця позбавлення волі більш суворим за цим вироком, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
Зарахувати у строк відбування покарання повністю відбуте покарання за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2022.
Зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 09.12.2020 року по 06.09.2021, з 02.02.2022 по 09.09.2022, з 07.06.2023 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Строк відбування покарання відраховувати з дня набрання вироком законної сили.
Залишити ОСОБА_4 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою у державній установі «Запорізький слідчий ізолятор».
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 320 гривень процесуальних витрат.
Речові докази: чотири фрагменти чавунної плити та газовий балон, які відповідно до заяви ОСОБА_10 прийняті на відповідальне зберігання, вважати такими, що передані за належністю; купюру номіналом 500 гривень, яка передана на зберігання потерпілій ОСОБА_9 - вважати такою, що передана за належністю; 2 сім-карти мобільного оператора - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, при цьому відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити зусудженому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1
