Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 953/2540/23
№ провадження 1-кп/646/380/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.23р. м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22022220000003099 від 04.10.2022 р. за обвинуваченням :
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ворожба Сумської області, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, директора ФГ «Вільховатка», яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Вільхуватка Великобурлуцького району Харківської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 , ч.4 ст.111-1 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів, застосованих до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
В обґрунтування цих клопотань прокурор посилається на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованих їм кримінальних правопорушень, а також на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачені можуть переховуватися від суду, зокрема, на території Російської Федерації чи тимчасово окупованих частинах території України, оскільки усвідомлюють неможливість повного контролю державною владою кордонів та території України в умовах збройної агресії РФ проти України, а також оскільки населений пункт місця проживання обвинувачених знаходиться у безпосередній близькості до державного кордону України з РФ, ділянку якого державна влада України не контролює у повній мірі у зв`язку з військовими діями. Також прокурор вважає, що існує ризик впливу обвинувачених на свідків, враховуючи наявність у ОСОБА_7 , який є чоловіком ОСОБА_6 , статусу депутату місцевої ради, який також до 2020 року тривалий час займав посаду голови місцевої ради. При цьому свідками у кримінальному провадженні є наймані працівники підприємства, яке очолює обвинувачена ОСОБА_6 . Таким чином у обвинувачених є реальна можливість впливати на свідків різними способами (залякування, надання матеріальних цінностей в обмін на зміну показань тощо). Отже, у клопотанні прокурор зазначає, що сторона обвинувачення вважає, що ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до Катасонових інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти клопотань прокурора, посилаючись на необґрунтованість підозри, повідомленої обвинуваченим, а також необґрунтованість ризиків, зазначених у клопотанні прокурора.
Захисник ОСОБА_5 просив змінити обвинуваченим запобіжний захід на будь-який інший, не пов`язаний з триманням під вартою, посилаючись на те, що клопотання прокурора є шаблонним та не відповідає вимогам ч.3 ст.199 КПК України, оскільки в ньому не зазначено про те, що ризики принаймні не зменшилися. У клопотанні прокурор вказує на наявність трьох ризиків, а саме, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, в той час як аргументує усього два з них - ризик переховування від суду та ризик незаконного впливу на свідків. При цьому ризику впливу на свідків вже не існує, оскільки майже всі свідки допитані у судовому засіданні. Що стосується ризику переховування, то у обвинувачених є місце проживання у м.Харкові, тому доводи прокурора, які стосуються їхнього місця реєстрації у с.Вільхуватка, не актуальні. Що стосується повідомленої ОСОБА_6 підозри, то вона є необґрунтованою, що підтверджується в ході судового розгляду під час допиту свідків, які не підтверджують її участі у інкримінованому злочині. Крім того, стан здоров`я ОСОБА_7 не дозволяє йому перебувати під вартою. Також захисник вважає, що при вирішенні питання про запобіжний захід необхідно взяти до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, у справах «Панченко проти України», «Бегечев проти Молдови», «Калашніков проти Росії», «Харченко проти України», «Яблонський проти Польщі», в яких Суд наголошує на тому, що лише тяжкість обвинувачення та тяжкість можливого покарання не може бути підставою для тримання особи під вартою, а також на тому, що у рішенні про продовження строку тримання під вартою повинні чітко зазначатися підстави для цього.
Захисник ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника ОСОБА_5 та доводи, якими воно обґрунтовано, посилаючись на те, що у обвинувачених немає жодних причин переховуватися від суду, а також на відсутності ризику впливу на свідків.
Обвинувачені підтримали позицію своїх захисників та додатково пояснили, кожен окремо, що під час їх перебування під вартою їм надходила пропозиція бути включеними до списків на обмін з особами, які тримаються у РФ, але вони відмовилися від цього.
Вислухавши сторони, дослідивши доводи їх клопотань та заперечень, суд приходить до наступного.
Судом встановлено що обвинувачені були затримані 11.01.2023р. та у той же день їм повідомлено про підозру. Наступного дня, 12.01.2023р. ухвалами слідчого судді Київського районного суду м.Харкова до обвинувачених було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням розміру застави.
Ухвалами Харківського апеляційного суду від 19.01.2023р. вищевказані ухвали слідчого судді від 12.01.2023р. були скасовані, а до обвинувачених застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В подальшому строк запобіжного заходу обвинуваченим продовжувався ухвалами слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 06.03.2023р. та ухвалами Київського районного суду м.Харкова від 10.04.2023р. і Червонозаводського районного суду м.Харкова від 07.06.2023р.
Підставами для застосування запобіжного заходу обвинуваченим були наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ними інкримінованих кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3 ст.177 КПК України.
Під час вирішення питань про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим у судовому засіданні 10.04.2023р. та 07.06.2023р. суди виходили з наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.1 та п.3 ст.177 КПК України. Як вбачається з відповідних ухвал суду, це питання досліджувалося судом вже на стадії підготовчого засідання, тобто після завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду.
Суд погоджується з доводами сторони захисту, що прокурором у його клопотанні аргументовано лише два ризики, а саме, ризик переховування від суду та ризик незаконного впливу на свідків.
Також суд погоджується з тим, що оскільки майже всі свідки допитані у судовому засіданні, відповідний ризик майже не існує.
Проте, суд вважає, що актуальним залишається ризик переховування обвинувачених від суду.
Дійсно, лише тяжкість можливого покарання, що загрожує обвинуваченим у випадку доведеності їх винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, не може бути єдиною підставою для продовження строку тримання їх під вартою.
Разом з тим, суд приймає до уваги не тільки тяжкість обвинувачення, а й інші обставини.
Обвинувачені не мають неповнолітніх дітей чи інших непрацездатних осіб на своєму утриманні. Місцем роботи ОСОБА_6 є с.Вільхуватка Куп`янського району Харківської області. Цей же населений пункт є місцем здійснення ОСОБА_7 його повноважень депутата сільської ради. При цьому територія Куп`янського району, у тому числі, територія Вільхуватської сільської територіальної громади, була тимчасово окупованою, а на цей час відноситься до територій, де ведуться бойові дії. Отже, на цій території органи державної влади України мають обмежені можливості контролю державного кордону України з Російською Федерацією та умовної лінії між підконтрольною державній владі територією України та тимчасово окупованою територією України.
Що стосується доводів сторони захисту про наявність у Катасонових місця проживання у м.Харкові, то ця обставина не є однозначним запобіжником ризику їх переховування від суду з огляду на відсутність настільки міцних соціальних зв`язків у м.Харкові, наявність яких би, з точки зору стороннього поміркованого спостерігача, очевидно переважала правові наслідки кримінального переслідування обвинувачених.
Ці обставини разом з тяжкістю можливого покарання, яке загрожує обвинуваченим у випадку доведеності їх вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, свідчать про наявність ризику переховування від суду.
Що стосується доводів сторони захисту про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованих їм кримінальних правопорушень, то суд вважає ці доводи помилковими, виходячи зі змісту обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, а також з огляду на те, що питання обґрунтованості підозри неодноразово досліджувалося слідчими суддями під час застосування запобіжних заходів до обвинувачених, а також подальших продовжень строків цих заходів слідчим суддею та судом.
Також обґрунтованість підозри була перевірена 19.01.2023р. Харківським апеляційним судом під час розгляду апеляційних скарг прокурора на ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 12.01.2023р. про застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Показання ж свідків будуть оцінені судом на відповідній стадії, а саме, під час оцінки усіх доказів у їх сукупності та взаємозв`язку під час ухвалення рішення по суті справи. Тому доводи сторони захисту про відсутність підтвердження обставин, за якими ОСОБА_6 повідомлено про підозру, з огляду на показання свідків, є передчасними.
Щодо доводів сторони захисту про стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_7 , то суд у попередній ухвалі від 07.06.2023р. роз`яснював питання, які пов`язані з наданням медичної допомоги у місцях попереднього ув`язнення, зокрема, право осіб, які тримаються під вартою, на вільний вибір лікаря, на залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я, а також консультування, обстеження і лікування фахівцями закладів охорони здоров`я для осіб, які тримаються під вартою.
Таким чином, проаналізувавши всі вищевказані обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотань прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим. Також судом вивчалося питання про можливість застосування до обвинувачених інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою. Але з урахуванням всіх вищевказаних обставин, суд вважає, що такі заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених. У даному випадку суспільний інтерес, який полягає у забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, превалює над правом обвинувачених на свободу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 177, 199, 369-372 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченим.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 25.09.2023 р. включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 25.09.2023 р. включно.
Строк дії ухвали до 25 вересня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
