Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 550/967/22
провадження № 51-3766км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 18 січня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022175450000468, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Артемівка Чутівського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Чутівський районний суд Полтавської області ухвалою від 18 січня 2023 року закрив кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.
Як убачається з ухвали районного суду, ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що він 14 листопада 2022 року приблизно о 13:30, перебуваючи за місцем спільного проживання зі співмешканкою ОСОБА_8 , у приміщенні кухні житлового будинку на АДРЕСА_2 , на ґрунтіраптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, з метою спричинення тілесних ушкоджень останній, завдав їй одного удару долонею правої руки в голову, заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 03 квітня 2023 року ухвалу районного суду щодо ОСОБА_7 залишив без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 18 січня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої доводи сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, не врахувавши вимог Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII (далі - Закон № 2227-VIII), Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII (далі - Закон № 2229-VIII) і правової позиції, викладеної в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 лютого 2020 року (справа № 453/225/19), дійшов необґрунтованого висновку про можливість закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.
Прокурор наголошує на тому, що ОСОБА_7 було пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, ця обставина була визнана такою, що обтяжує покарання, та він мав можливість захищатися від цього обвинувачення.
Крім того, стверджує про відсутність технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді апеляційної інстанції.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 , навівши відповідні пояснення, підтримала касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що ця скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Частиною 1 ст. 337 КПК передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством.
Питання щодо можливості закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством при відмові потерпілого від обвинувачення було предметом розгляду об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Положеннями ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, які визначено процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
Частиною 6 цієї статті передбачено, що висновки з приводу застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У касаційній скарзі прокурор зазначає про те, що, оскільки ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК щодо співмешканки, тобто - кримінальний проступок, пов`язаний із домашнім насильством, то відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження щодо нього не можна було закрити у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Також прокурор звертає увагу на те, що обставиною, яка обтяжує покарання, було визнано вчинення кримінального проступку стосовно особи, з якою обвинувачений перебував у сімейних відносинах, тобто ОСОБА_7 було пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, пов`язаного з домашнім насильством, і він мав можливість захищатися від цього обвинувачення.
Щодо вказаного питання об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду сформулювала висновки в постанові від 12 лютого 2020 року (справа № 453/225/19, провадження № 51-4000кмо19), згідно з якими кримінальним правопорушенням, пов`язаним із домашнім насильством, необхідно вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу кримінального правопорушення. Встановлена у п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, пов`язане із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред`явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Водночас згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону фізичне насильство визначено як форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Крім того, Законом № 2227-VІІІ доповнено ч. 1 ст. 67 КК пунктом 6-1, відповідно до якого, обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, а саме в умисному спричиненні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я колишній співмешканці ОСОБА_8 . Зокрема, було визнано обставиною, що обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою обвинувачений перебував у сімейних відносинах.
Тобто ОСОБА_7 було пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, пов`язаного із домашнім насильством, ця обставина була визнана обтяжуючою, та він мав можливість захищатися від цього обвинувачення.
За таких обставин відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 не можна було закрити у зв`язку з відмовою потерпілої
ОСОБА_8 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, на чому наголошувала сторона обвинувачення під час розгляду кримінального провадження як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій і що залишилося поза увагою судів.
Колегія суддів уважає, що районний суд, який закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , та апеляційний суд, який погодився із цим, не дотрималися вищезазначених вимог кримінального процесуального закону.
Указані порушення норм кримінального процесуального закону є істотними й такими, що перешкодили судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК ухвалені рішення підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого суду необхідно врахувати викладене вище, провести судовий розгляд згідно з вимогами КПК, за наслідком чого ухвалити законне, обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
Доводи ж прокурора у касаційній скарзі щодоістотного порушення вимог кримінального процесуального закону у зв`язку з відсутністю в матеріалах кримінального провадження технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове засідання від 03 квітня 2023 року, не ґрунтуються на вимогах закону.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що судове провадження стосовно ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції фіксувалося за допомогою технічного засобу, з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) (т. 1, а. п. 36).
Відповідно до Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої наказом ДСА України від 06 червня 2022 року № 156, якою передбачено застосування засобів підсистеми відеоконференцзв`язку для фіксування судових засідань, які проводяться й без застосування режиму відеоконференції (коли всі учасники судового процесу знаходяться в залі судового засідання) (п. 2 розділ ІІ), після закінчення судового засідання журнал судового засідання автоматично зберігається в централізованому файловому сховищі разом з технічним записом судового засідання, який є додатком до журналу. До матеріалів справи в паперовій формі приєднується роздрукований паперовий примірник журналу судового засідання (п. 3, 4 розділ ІІІ).
Таким чином, на виконання вищезазначених норм, а також пунктів 51-55 Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, до матеріалів провадження приєднано примірник журналу судового засідання від 03 квітня 2023 року, у якому міститься посилання на файл технічної фіксації, збережений у централізованому файловому сховищі.
Крім того, необхідно зазначити й про те, що сторона обвинувачення хоча й посилається на відсутність в матеріалах кримінального провадження технічного носія інформації, однак жодним чином не обґрунтовує як це завадило їй здійснити підготовку до написання касаційної скарги, реалізації інших прав та не наводить доводів щодо неможливості отримання такого запису з централізованого файлового сховища, а тому Суд не вбачає в цьому істотного порушення кримінального процесуального закону, що могло би бути причиною для скасування рішення Полтавського апеляційного суду саме на цій підставі.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 18 січня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
