Ухвала
Іменем України
03 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 643/1114/17
провадження № 61-13696ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстраційного обліку без надання іншого житлового приміщення,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2017 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Московського районного суду м. Харкова із вказаним позовом.
Справа була передана до Октябрського районного суду м. Полтави на виконання розпорядження голови Верховного Суду від 08 березня 2022 року №2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану».
Ухвалою Октябрського районний суд м. Полтави від 31 травня 2023 року справа передана до Московського районного суду м. Харкова.
26 червня 2023 року справа надійшла у провадження Московського районного суду м. Харкова, прийнята судом до провадження та призначено підготовче провадження, надано сторонам строки для подання заяв по суті.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи; підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року апеляційну скаргу в частині відмови у задоволенні клопотання про витребування доказів повернуто заявнику.
Ухвала мотивована тим, що ухвала Московського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2023 року в частині відмови у задоволенні клопотання про витребування доказів не підлягає апеляційному оскарженнюокремо від рішення суду.
14 вересня 2023 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2023 рокув частині відмови у задоволенні клопотання про витребування доказів та ухвалу Харківського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року.
У відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Московського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2023 року необхідно відмовити з таких підстав.
Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За змістом статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, вбачається, що ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви, які не були переглянуті апеляційним судом, не можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи, що вказана ухвала суду першої інстанції не була переглянута в апеляційному порядку, вона не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
У відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Харківського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року слід відмовити з таких мотивів.
Частиною першою статті 353 ЦПК України встановлений вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Згідно з частиною другою статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів.
Однак зі змісту статті 353 ЦПК України не вбачається, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції щодо витребування доказів.
Касаційний суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції до переліку ухвал, які оскаржуються окремо від рішення суду і передбачені частиною першою статті 353 ЦПК України, не входить.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
За таких обставин право на апеляційне оскарження ухвал суду учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення щодо суті спору й окремо від такого рішення.
Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.
Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, яка за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Аналогічні правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду по суті спору ухвал суду першої інстанції викладено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18).
Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 520/14132/18 (провадження № 61-13531сво21) висловив наступний висновок про застосування норми права.
Тлумачення та застосування положень статті 353 ЦПК України має відбуватися з урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. При цьому будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду. Законодавець розмежовує ухвали суду першої інстанції про витребування доказів та про забезпечення доказів. Якщо подається клопотання про забезпечення доказів шляхом їх витребування, тобто, за наявності підстав для забезпечення доказів та сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів, то ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні такого клопотання може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі пункту 2 частини першої статті 353 ЦПК України. Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів у переліку, визначеному пунктом 2 частини першої статті 353 ЦПК України, відсутня. Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів не може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки, з урахуванням стадії розгляду справи, особа, яка подає апеляційну скаргу, не позбавлена можливості поновити свої права в інший спосіб - шляхом оскарження в апеляційному порядку такої ухвали разом з рішенням суду першої інстанції.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 оскаржив до апеляційного суду ухвалу, яка не підлягала оскарженню окремо від рішення суду, тому висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Оцінивши доводи касаційної скарги та мотиви судового рішення, яким вирішено питання про повернення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції вищенаведених положень ЦПК України не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року є необґрунтованою.
Керуючись частинами першою, другою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстраційного обліку без надання іншого житлового приміщення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов
