ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Постанова
Іменем України
04 жовтня 2023 року
м. Харків
справа № 643/1114/17
провадження № 22-ц/818/1869/23
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Пилипчук Н.П. ,
суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.
за участю секретаря судового засідання: Носової К.В.,
Учасники справи:
позивач: ПАТ КБ «ПриватБанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині відмови у відкритті провадження за зустрічним позовом на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2023 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстраційного обліку без надання іншого житлового приміщення, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 в провадження суду першої інстанції надійшла цивільна справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстраційного обліку без надання іншого житлового приміщення.
З матеріалів справи встановлено, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просив виселити відповідачів, які зареєстровані та проживають у квартирі загальною площею 25,90 кв.м, житловою площею 13,60 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири без надання іншого житлового приміщення.
12.07.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали зустрічну позовну заяву, в якій просили визнати неправомірними дії та скасувати рішення №31277428 державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової А. В. щодо проведення державної реєстрації іпотекою квартири в АДРЕСА_1 та державного реєстратора.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Бакумової Алли Валентинівни, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання неправомірними дій та скасування рішення державного реєстратора. Роз`яснено заявникам, що розгляд справи віднесено до суду адміністративної юрисдикції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції, для подальшого розгляду. Вважає, що його зустрічний позов повинен розглядатися в цивільному судочинстві.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія,заслухавши доповідьсудді,перевіривши матеріалисправи,обговоривши доводиапеляційної скарги,вважає,що апеляційнаскарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, щоу позовній заяві (зустрічній) відсутній спір про право, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії нотаріуса, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просив виселити відповідачів, які зареєстровані та проживають у квартирі загальною площею 25,90 кв.м, житловою площею 13,60 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири без надання іншого житлового приміщення.
12.07.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали зустрічну позовну заяву, в якій просили визнати неправомірними дії та скасувати рішення №31277428 державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової А. В. щодо проведення державної реєстрації квартири в АДРЕСА_1 .
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 21.11.2018 у справі № 813/1362/16, 28.11.2018 у справі № 825/642/18, 29.01.2019 у справі № 803/1589/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічною позовною заявою на захист свого права власності, вважають, що державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ПАТ КБ «ПриватБанк» не відповідає вимогам закону.
Позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обґрунтовані, зокрема тим, що між сторонами не укладався договір про задоволення вимог іпотекодержателя, договір іпотеки не передбачає перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя, спірна квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», спливла позовна давність за грошовими зобов`язаннями, забезпеченими іпотекою.
Ураховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в цій справі впливають на майнові права та інтереси сторін, тому цей спір не є публічно-правовим.
Спірні правовідносини у справі пов`язані із захистом права власності на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Ураховуючи вищевикладене слід дійти висновку про те, що у даній справі існує невирішений спір про право та даний позов спрямований на захист саме речового права позивача, хоча і з посиланням на порушення процедури державної реєстрації.
На зазначені обставини суд першої інстанції не звернув уваги та дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження з підстав порушення юрисдикції у справі.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині відмови у відкритті провадження за зустрічним позовом задовольнити.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Н.П. Пилипчук
Судді: О.В. Маміна
В.Б. Яцина
Повний текст судового рішення виготовлено 12 жовтня 2023 року.
