Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
про залишення касаційної скарги без руху
30 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №120/13997/21-а
адміністративне провадження №К/990/34410/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року
у справі №120/13997/21-а
за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - скаржник, позивач) звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03 червня 2021 року №87;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у зв`язку зі смертю батька майора ОСОБА_4 .
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 11 жовтня 2023 року звернулася з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку скаржник зазначає, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року була ухвалена за відсутності позивача, а копія означеного судового рішення на її адресу не надходила, що стало перешкодою у своєчасному оскарженні спірного судового рішення у касаційному порядку. Таким чином, позивач просить поновити строк касаційного оскарження.
Інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, скаржником не наведено.
При розгляді заяви скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Суд враховує наступне.
Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно частин п`ятої, шостої, сьомої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Варто зазначити, що позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що з об`єктивних причин перешкоджали останньому звернутися до апеляційної інстанції з метою отримання копії судового рішення, яке мали намір оскаржити.
Крім того, Суд зазначає, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції відбувався за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а отже скаржник мав слідкувати за станом розгляду справи.
З огляду на вищевказане, Суд вважає необґрунтованим твердження скаржника про неотримання оскаржуваного судового рішення.
Таким чином, наведені скаржником у касаційній скарзі підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Крім того, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 липня 2023 року, при цьому з касаційною скаргою позивач звернулася лише 11 жовтня 2023 року.
Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.
Верховний Суд звертає увагу на те, що стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Водночас тлумачення приписів частини третьої статті 329 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Утім, обставини, якими скаржник обґрунтовує поважність підстав пропуску ним строку на касаційне оскарження, не дають підстав вважати їх об`єктивними та непереборними.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що в контексті обставин цієї справи заявник не продемонстрував достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав в судовому порядку, оскільки касаційна скарга була подана більше через 3 місяці після оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень оскаржуваного судового рішення.
Верховний Суд наголошує, що пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень через байдужість скаржника до своїх прав та небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з касаційною скаргою, оскільки значний період зволікання з поданням касаційної скарги безпосередньо був зумовлений суб`єктивною поведінкою скаржника, а не об`єктивними обставинами, що перебували поза його волею.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 22 березня 2021 року у справі №160/1170/20.
Таким чином, з огляду на те, що скаржником не надано належних доказів в обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом: направлення до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних у заяві доводів.
Неусунення недоліків касаційної скарги в частині направлення до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (пункт 4 частини першої статті 333 КАС України).
Крім того, з метою вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд вважає за необхідне витребувати справу №120/13997/21-а з Вінницького окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд, -
УХВАЛИВ:
1. Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та відмовити у задоволенні вказаної заяви.
2. Залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року у справі №120/13997/21-а за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов`язання вчинити дії без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.
3. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Витребувати з Вінницького окружного адміністративного суду матеріали справи №120/13997/21-а
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді О.П. Стародуб
С.М. Чиркін
