ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: [email protected]
УХВАЛА
"07" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/1484/23
Суддя Господарського суду Київської області Карпечкін Т.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Колесника Р.М. від розгляду справи № 911/1484/23
за позовом ОСОБА_2
до Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине"
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_1
Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта"
про визнання недійсним рішення в частині, визначення розміру статутного капіталу,
без виклику та повідомлення сторін.
встановив:
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1484/23 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" про визнання недійсним рішення загальних зборів та визначення розміру статутного капіталу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1484/23, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.07.2023 року.
Проведення підготовчого засідання у справі неодноразово відкладалось та остаточно ухвалою суду від 06.09.2023 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 27.09.2023 року, яке в подальшому неодноразово відкладався та ухвалою суду від 25.10.2023 року остаточно відкладено на 08.11.2023 року.
До суду 25.09.2023 року від відповідача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без руху, після відкриття провадження, оскільки, на думку відповідача, позивачкою не доплачено суму судового збору, яка підлягала сплаті при зверненні до суду з вимогами майнового характеру, а також у позовній заяві не визначено ціну позову.
У судовому засіданні 27.09.2023 року, суд, розглянувши заявлене відповідачем клопотання, відмовив у його задоволенні з огляду на необґрунтованість заявленого клопотання.
На адресу суду 16.10.2023 року від відповідача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про роз`яснення ухвали Господарського суду Київської області від 27.09.2023 року у справі № 911/1484/23, яке ухвалою суду від 23.10.2023 року залишено без розгляду.
До суду 03.11.2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Колесника Р.М. від розгляду справи № 911/1484/23.
Ухвалою господарського суду від 06.11.2023 року суддя Колесника Р.М. визнав подану заяву ОСОБА_1 про відвід судді Колесника Р.М. від розгляду справи № 911/1484/23 необґрунтованою та в порядку ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України передав справу до відділу автоматизованого документообігу для визначення складу суду.
Відповідно до частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 року заяву про відвід судді Колесника Р.М. від розгляду справи № 911/1484/23 передано для розгляду судді Карпечкіну Т.П.
Розглянувши подану заяву про відвід судді, судом встановлено наступне.
Заяву про відвід судді від розгляду справи заявник обґрунтовує тим, що 25.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без руху, після відкриття провадження, оскільки, на думку відповідача, позивачкою не доплачено суму судового збору, яка підлягала сплаті при зверненні до суду з вимогами майнового характеру.
Однак, протокольною ухвалою від 27.09.2023 року вказане клопотання залишено судом без задоволення та в ухвалі про відкладення зазначено про розгляд заявленого клопотання та наслідки його розгляду.
При цьому, як вказує заявник, з тексту ухвали не слідує, яке правове обґрунтування покладено в основу відмови у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без руху, а також є незрозумілим, які підстави та правове обґрунтування покладено судом, в якості мотивів постановлення ухвали, що створює для відповідача певну правову невизначеність, у розумінні, які саме підстави слугували для постановлення ухвали.
З огляду на наведене вище, відповідач 16.10.2023 року звернувся до суду із клопотанням про роз`яснення ухвали від 27.09.2023 року, яке судом залишено без розгляду, про що 23.10.2023 року постановлено відповідну ухвалу.
Наведені вище обставини, за твердженням заявника, викликають у нього сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді, які у свою чергу полягають у створенні переваг для позивача, що полягає у зверненні до суду з позовом з вимогами майнового характеру без сплати необхідно визначеної суми судового збору. Водночас, відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача, на переконання останнього, судом не дотримано вимог статті 234 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі наведених мотивів, а також посилаючись на п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідач просить відвести суддю Колесника Р.М. від розгляду справи № 911/1484/23.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною першою ст. 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра до судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
З огляду на викладене, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
З огляду на норму ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, в якості підстав для відводу заявник наводить зауваження та пояснення щодо обставин розгляду справи № 911/1484/23, надає власну оцінку процесуальним діям та рішенням судді, що не може бути підставою для відводу і передбачає інші процесуальні наслідки у вигляді оскарження відповідних рішень судді у випадках та порядку, визначених процесуальним законодавством.
Крім того, заявник надаючи власну оцінку процесуальним діям та рішенням судді у справі № 911/1484/23, висловлює невірне розуміння чинних норм процесуального законодавства, чим спотворює уявлення про дії судді, які на його думку були б правильними.
Враховуючи викладене, обставини, що наведені заявником, ґрунтуються на невірному розумінні чинних норм процесуального законодавства, тому не є обґрунтованими, належними та достатніми у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, в зв`язку з чим суд доходить висновку про необґрунтованість поданої заяви про відвід.
Окрім того, доводи заявника про відвід судді мотивовані суб`єктивними твердженнями, що фактично говорить про незгоду заявника з процесуальними рішеннями судді, та саме по собі не свідчить про наявність неупередженості або необ`єктивності судді Колесника Р.М. під час розгляду справи № 911/1484/23 та з огляду на норму ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для відводу.
При цьому, заявником не наведено фактів та не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження наявності у судді Колесника Р.М. будь-якої можливої прямої чи опосередкованої заінтересованості у результаті розгляду справи, обставини, що викладені у заяві про відвід не обґрунтовують сумнівів в об`єктивності та неупередженості Колесника Р.М., ґрунтуються на вигаданих припущеннях та спотворюють визначений господарським процесом порядок розгляду справи.
Враховуючи викладене, обставини, що наведені заявником, не є належними та достатніми у розумінні ст. ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд доходить висновку про необґрунтованість поданої заяви про відвід.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої ОСОБА_1 заяви про відвід судді Колесника Р.М. від розгляду справи № 911/1484/23.
Керуючись ст. ст. 35, 36, 39, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Колесника Р.М. від розгляду справи № 911/1484/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строк та в порядку, передбачені ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, оскарження відповідної ухвали окремо від рішення суду не передбачено.
Суддя Т.П. Карпечкін
