ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" листопада 2023 р. Справа № 911/1484/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Євсікова О.О.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Простибоженко О.С.
від відповідача-1: Навроцький Д.М.
від відповідача-2: не з`явився
від відповідача-3: не з`явився
від відповідача-4: не з`явився
від відповідача-5: не з`явився
від відповідача-6: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.06.2023 (суддя Колесник Р.М.)
за заявою представника ОСОБА_1
про забезпечення позову
у справі № 911/1484/23 Господарського суду Київської області
за позовом ОСОБА_1
до: 1. Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине" (відповідач-1);
2. ОСОБА_2 (відповідач-2);
3. ОСОБА_3 (відповідач-3);
4. ОСОБА_4 (відповідач-4);
5. ОСОБА_5 (відповідач-5);
6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" (відповідач-6)
про визнання недійсним рішення в частині, визначення розміру статутного капіталу
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине" (далі - ТДВ "Терезине", Товариство, відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-2), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач-3), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , відповідач-4), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 , відповідач-5) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" (далі - ТОВ "Еліта, відповідач-6), в якому просить суд:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТДВ "Терезине", яке оформлене протоколом № 20/03-23 від 20.03.2023, в частині виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТДВ "Терезине" (питання 3 порядку денного загальних зборів);
- визначити статутний капітал ТДВ "Терезине" у розмірі 31 600 000,00 грн, із часткою ОСОБА_1 як учасника ТДВ "Терезине" в розмірі 0,0369 % статутного капіталу із розміром внеску 11 666,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів учасників ТДВ "Терезине", оформлене протоколом № 20/03-23 від 20.03.2023, яким позивачку виключено зі складу учасників Товариства на підставі пункту 5.3 статуту Товариства, затвердженого загальними зборами 11.01.2023 (протокол № 11/01-23), як учасника, який систематично неналежним чином виконує обов`язки учасника та перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, прийняте з порушенням чинного законодавства і вимог статуту Товариства, та суттєво порушує права позивачки як учасника Товариства.
Так, позивачка вказує, що під час скликання загальних зборів було порушено встановлений статутом Товариства порядок повідомлення про скликання. Також, за доводами позивачки, у чинному законодавстві відсутня така правова підстава для виключення учасника товариства як систематичне невиконання або неналежним чином виконання обов`язків або перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства, натомість Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що підставами для виключення учасника є лише: невнесення ним вкладу або смерть учасника, якщо його спадкоємці не звернулися із заявою про вступ, відтак рішення загальних зборів за наведених у ньому підстав для виключення позивачки зі складу учасників Товариства є незаконним.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі за № 911/1484/23.
Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову
26.06.2023 до Господарського суду Київської області надійшла заява представника ОСОБА_1 від 21.06.2023 про забезпечення позову, в якій заявник просив суд забезпечити позову шляхом заборони державним реєстраторам Білоцерківської районної державної адміністрації, нотаріусам, іншим державним реєстраторам проводити реєстраційні дії щодо ТДВ "Терезине", а саме: державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту; державну реєстрацію переходу юридичної особи з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа; державну реєстрацію рішення про виділ юридичної особи; державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи; державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації; державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; реєстрацію припинення діяльності товариства; вчинення будь-яких дій, спрямованих на перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом ТДВ "Терезине".
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову, відповідачі можуть вдатися до реорганізації Товариства, що у разі задоволення позову призведе до неможливості відновлення порушених прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду із позовом, та до потенційних труднощів у подальшому виконанні судового рішення.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.06.2023 у справі № 911/1484/23 відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони суб`єктам державної реєстрації проводити реєстраційні дії щодо ТДВ "Терезине" може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів позивачки, а подана заява обґрунтована власними припущеннями заявника, що не є достатніми підставами для задоволення заяви про забезпечення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.06.2023 у справі № 911/1484/23 та ухвалити постанову про задоволення заяви про забезпечення позову.
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивачка зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову мають бути не фактичні обставини, а обґрунтоване припущення; судом також не досліджено, чи матиме можливість позивачка поновити свої порушені права у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Євсікова О.О., Ходаківської І.П.) задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 29.06.2023 у справі № 911/1484/23 та поновлено ОСОБА_1 зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.06.2023 у справі № 911/1484/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 28.11.2023 об 11:55.
Позиції учасників справи
27.11.2023 позивачкою подано через систему "Електронний суд" додаткові пояснення у даній справі, які зареєстровані Північним апеляційним господарським судом 28.11.2023.
Відповідачі не скористалися своїм правом, відзивів на апеляційну скаргу не подали, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не є перешкодою для апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду.
Явка представників учасників справи. Розгляд клопотань
У судове засідання 28.11.2023 з`явились представники позивачки та відповідача-1. Представники інших відповідачів у судове засідання 28.11.2023 не з`явились. Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023.
27.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшло електронною поштою клопотання ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи та надання строку на отримання апеляційної скарги та ознайомлення з матеріалами справи.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про його відхилення, оскільки заявником до зазначеного клопотання не додано доказів в його обґрунтування.
Заслухавши думку представників сторін, присутніх у судовому засіданні, з огляду на те, що неявка представників відповідачів-2, 3, 4, 5, 6 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів оскарження, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників цих учасників справи.
Представник позивачки (скаржниці) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
Представник відповідача-1 проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник зазначив, що після виключення позивачки зі складу учасників ТДВ "Терезине" було вчинено ряд реєстраційних дій щодо Товариства, зокрема змінювався розмір часток у статутному капіталі засновників Товариства. Крім того, за період перебування позивачки у складі учасників Товариства було прийнято ряд рішень, які були спрямовані на посилення впливу відповідачів у Товаристві та зменшення можливості впливу на ухвалення рішень іншими учасниками, які згодом взагалі були виключені зі складу, зокрема, йдеться про приєднання ТОВ "Еліта" до Товариства, про збільшення розміру статутного капіталу, про внесення додаткових вкладів третьою особою і включення до складу учасників Товариства третьої особи та ін.
За твердженням заявника, голосування позивачкою проти ухвалення вказаних вище рішень, що було фактично спрямоване на захист її прав та інтересів, було використано як підставу для виключення позивачки зі складу учасників Товариства.
Заявник зауважив, що питання реорганізації Товариства вже стояло на порядку денному, зокрема, загальних зборів Товариства 07.02.2022. Однак, через заперечення учасників Товариства розгляд питання реорганізації було перенесено на 10.03.2022. При цьому, незгода учасників Товариства щодо реорганізації ігнорувалась та не була зафіксована жодним чином у протоколі загальних зборів, тому позивачкою свої зауваження викладено безпосередньо на оригіналі протоколу загальних зборів учасників Товариства від 07.02.2022 № 07-02/22. Уникнення фіксування заперечень проти реорганізації Товариства відбувалось і при розгляді цього ж питання на загальних зборах учасників Товариства 10.03.2022. Проте, через відсутність секретаря не було можливості зареєструвати заяву-заперечення.
На думку заявника, зазначені вище обставини свідчать про цілеспрямоване бажання здійснити реорганізацію Товариства, і після виключення зі складу учасників Товариства учасників, які заперечували проти реорганізації, жодних перешкод в ухваленні такого рішення не буде, а судовий процес може зумовити пришвидшення вирішення питання реорганізації Товариства.
Заявник переконаний, що дії мажоритарних учасників Товариства були спрямовані на усунення можливості впливу міноритарних учасників на ухвалення рішень, а згодом таких учасників зовсім було виключено зі складу учасників Товариства на неправомірних підставах. Тому мажоритарні учасники Товариства очевидно будуть вживати заходів для уникнення виконання рішення суду, і найбільш ймовірним у такій ситуації є реорганізація Товариства.
Таким чином, заявник вважає, що у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову, відповідачі можуть вдатися до реорганізації Товариства, що у разі задоволення позову призведе до неможливості відновлення порушених прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду із позовом, та до потенційних труднощів у подальшому виконанні судового рішення.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Так, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Таким чином, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків вжиття таких заходів.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 та від 26.10.2020 у справі № 907/477/20.
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 01.04.2020 у справі № 910/12661/19, від 14.05.2020 у справі № 922/2277/19, від 15.06.2020 у справі № 910/12641/19, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19, від 25.02.2021 у справі № 910/6729/20.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову.
При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому, під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов`язок з доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому покладається саме на заявника.
Тобто, у даному випадку, саме на заявника покладено обов`язок доведення, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Дослідивши доводи заявника, наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, та докази, надані в її обґрунтування, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення зазначеної заяви, оскільки заявником не доведено існування фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як правильно вказав суд першої інстанції на підставі наданих суду документів, заявником не надано належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України, з якими чинне законодавство пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення ефективного захисту порушених прав позивачки в разі невжиття таких заходів, а посилання заявника на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем-1 певних реальних дій, спрямованих на вчинення певних реєстраційних дій щодо діяльності Товариства, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що наведені заявником доводи, які, як зазначає останній, викликають побоювання щодо майбутнього ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення прав позивачки, є лише оціночними суб`єктивними судженнями без конкретних доказів, які свідчили б про потенційну можливість проведення певних реєстраційних дій щодо припинення діяльності Товариства. Посилання заявника на те, що наведені ним у заяві обставини щодо неприйняття Товариством рішень про реорганізацію, через незгоду з цим рішенням учасниками Товариства, свідчать про цілеспрямоване бажання здійснити реорганізацію Товариства, і після виключення зі складу учасників Товариства учасників, які заперечували проти реорганізації, жодних перешкод в ухваленні такого рішення не буде, є голослівними, адже на підтвердження своєї позиції заявником не надано будь-яких доказів, які б свідчили про вказані обставини.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з огляду на відсутність будь-яких доказів у справі, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів позивачки, аргументи заявника є нічим іншим, як припущеннями.
Зважаючи на викладене, колегією суддів апеляційної інстанції визнаються правильними висновки місцевого господарського суду про те, що в даному випадку заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони суб`єктам державної реєстрації проводити реєстраційні дії щодо ТДВ "Терезине" може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів позивачки, а подана заява обґрунтована припущеннями заявника, які не є достатніми підставами для задоволення заяви про забезпечення позову.
З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції відхиляє як безпідставні доводи скаржниці про те, що судом першої інстанції не було враховано, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову мають бути не фактичні обставини, а обґрунтоване припущення.
Враховуючи викладене, встановивши, що заявником не наведено належних та допустимих у розумінні вказаних вище положень ГПК України обґрунтувань наявності обставин та, відповідно, необхідності вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у зв`язку з її необґрунтованістю.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову, і не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом позову.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, заявлені заходи забезпечення позову, зокрема, у вигляді заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії щодо ТДВ "Терезине", а саме: державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту; державну реєстрацію переходу юридичної особи з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа; державну реєстрацію рішення про виділ юридичної особи; державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи; державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації; державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; реєстрацію припинення діяльності товариства; вчинення будь-яких дій, спрямованих на перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом ТДВ "Терезине", не перебувають у безпосередньому зв`язку зі спором, що розглядається, та не є співмірними з предметом позову в цій справі. До того ж, такі заходи забезпечення позову можуть чинити негативний вплив на діяльність Товариства в цілому, блокувати його діяльність та призвести до невиправданого обмеження прав Товариства та його учасників.
З огляду на викладене, заявлені заходи забезпечення позову не відповідають вимогам статей 136, 137 ГПК України щодо співмірності з предметом позову.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 05.04.2023 у справі № 906/1012/22 та від 28.08.2023 у справі № 906/304/23.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі скаржниці було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладені обставини, ухвала Господарського суду Київської області від 29.06.2023 у справі № 911/1484/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.
Судові витрати
У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.06.2023 у справі № 911/1484/23 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали оскарження у даній справі повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Повний текст постанови складено 04.12.2023.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді О.О. Євсіков
І.П. Ходаківська
