Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 січня 2024 року Справа№200/4694/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати грошового забезпечення, в тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення, право на які виникло у військовослужбовця ОСОБА_2 включно до дня його загибелі, та не було ним отримано, а саме:
додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 Постанови № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»,
одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту, яка передбачена пунктом 1 Розділу XXII Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в розмірі 16816 гривень,
матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення, за 2020, 2021 та 2022 роки, яка передбачена підпунктом 3 пункту 5 Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»,
та зобов`язати нарахувати та виплатити вказане грошове забезпечення;
визнати протиправною бездіяльність щодо не надіслання довідки для членів сімей осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення відповідно до Наказу від 16.12.2015 року № 726/1220/2596/5/1581/526/800/444/745/780/402 та зобов`язати надіслати довідку до Покровського РТЦК та СП;
визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у невиплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 грн. у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання ним обов`язків військової служби, відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та зобов`язати її виплатити.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що є дружиною ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час проходження військової служби за контрактом, та має право на виплату необхідних грошових сум, що не отримані чоловіком за життя та в зв`язку з його загибеллю.
Позивач також зазначила, що її чоловік уклав контракт про проходження військової служби з Міністерством оборони України. Враховуючи наведене, одноразова грошова допомога має бути призначена та виплачена Міністерством оборони України через відповідні створені ним організації та органи, які належать до сфери управління Міноборони, та знаходяться у його підпорядкуванні.
Згідно пункту 13 Порядку 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
В зв`язку з невиплатою відповідачами належних сум в добровільному порядку позивач звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою від 25.10.2022 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 30 травня 2023 року витребувано в АТ «КБ «Приватбанк» виписку з банківського рахунку ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 15 вересня 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою суду від 15 вересня 2023 року вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Відповідно до ухвали суду від 18 вересня 2023 року витребувано від Міністерства оборони України інформацію про нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 сум додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Повторно витребувано в АТ «КБ «Приватбанк» виписку з банківського рахунку.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2023 року повторно витребувано від АТ «КБ «Приватбанк» виписку з банківського рахунку ОСОБА_2 .
На виконання ухвал суду АТ «КБ «Приватбанк» надало виписку з банківського рахунку ОСОБА_2 , до якого прив`язана картка для виплат, про рух коштів по рахунку з дати початку служби 16.09.2020.
У відповіді на відзив від 16.10.2023 року позивач відмовилась від позовних вимог, заявлених до Військової частини НОМЕР_1 :
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не надісланні довідки для членів сімей осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення відповідно до Наказу від 16.12.2015 року № 726/1220/2596/5/1581/526/800/444/745/780/402 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надіслати таку довідку до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У заяві від 02.11.2023 року позивач відмовилась від позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 : визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати грошового забезпечення, в тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення, право на які виникло у військовослужбовця ОСОБА_2 включно до дня його загибелі, та не було ним отримано, а саме: додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 Постанови № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту, яка передбачена пунктом 1 Розділу XXII Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в розмірі 16816 гривень, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення, за 2020, 2021 та 2022 роки, яка передбачена підпунктом 3 пункту 5 Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та зобов`язати нарахувати та виплатити вказане грошове забезпечення.
Таким чином, на час розгляду справи позивач відмовилась від всіх вимог, що були заявлені до відповідача - Військової частини НОМЕР_1 , про що зазначила у своїй заяві від 28.11.2023.
Водночас, у вказаній заяві позивач підтримала позовні вимоги, що були заявлені до Міністерства оборони України:
визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у невиплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 грн у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання ним обов`язків військової служби, відповідно до пункту 2 Постанови № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та зобов`язати її виплатити.
Позивач повідомила, що станом на час вирішення справи Міністерство оборони України не виплатило повну суму одноразової грошової допомоги. Під час розгляду справи 31.03.2023 року на банківський рахунок позивача була виплачена частина одноразової грошової допомоги, а саме 2250000,00 грн (окремими трьома платежами по 750000 грн на позивача та її двох дітей). Позивач вказала, що під час розгляду справи були виплачені ще 1575000,00 грн (по 225000 щомісячно, починаючи з квітня по жовтень 2023 року включно).
Загальна виплачена сума - 3825000 грн.
11 листопада 2023 року до суду надійшов відзив Міністерства оборони України, в якому відповідач зазначив, що з огляду на предмет спору, на підстави його виникнення, на описані у позові спірні правовідносини, з огляду на прямі спеціальні норми матеріального права, з огляду на справжнє коло суб`єктів описаних у позові спірних правовідносин та на визначену нормами матеріального права правоздатність і повноваження справжніх суб`єктів спірних правовідносин, Міністерство оборони України є неналежним відповідачем за позовом, що розглядається.
На думку відповідача, позивач будь-яким чином не обґрунтовує належність Міністерства оборони України як відповідача, жодних конкретних фактів щодо наявності конкретних протиправних рішень, дій або бездіяльності з боку Міністерства оборони України, жодного порушення Міністерством оборони України законодавчо покладених на нього повноважень позивач не наводить та жодних доказів з цього приводу матеріали позовної заяви не містять.
Заперечення проти позову відповідач обґрунтував тим, що грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника). Оскільки загиблий проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , грошове забезпечення про виплату якого просить позивач, не належить до повноважень Міністра оборони України, а отже, виходячи зі змісту вищезазначених норм матеріального права, у даному випадку нарахування та виплата грошового забезпечення не здійснюється наказом Міністра оборони України.
Тому відповідач вважає, що Міноборони не може бути належним відповідачем по даній справі, а звідти, вимоги позивача до Міністерства оборони України є необґрунтованими, безпідставними, помилковими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 17 листопада 2023 року повторно витребувано у Міністерства оборони України інформацію про нарахування та виплату ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови КМ України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та відповідні організаційно-розпорядчі акти з цього приводу.
Зазначена ухвала відповідачем не виконана, відомостей про нарахування та виплату ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови КМ України №168 за загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 Міністерством оборони України до суду надано не було.
18 грудня 2023 року до суду надійшов лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, датований 08.12.2023, де зазначено про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям за їх місцем штатної служби або перебування на фінансовому забезпеченні. До повноважень Департаменту соціального забезпечення не відноситься нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , тому запитувана інформація не надається. Про призначення чи виплату одноразової грошової допомоги вказаний лист інформації не містить.
Відповідно до ухвали від 26 грудня 2023 року судом прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до Військової частини НОМЕР_1 та закрито провадження у справі в цій частині.
Також вказаною ухвалою закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - АТ «КБ «Приватбанк», про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 січня 2024 року.
До судового засідання від 05 січня 2024 року учасники справи не прибули, були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Позивач просила про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача також направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з частиною 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 9 цієї ж статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, в тому числі, розумні строки розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Тому, відповідно до наведених норм, справа розглянута в письмовому провадженні впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи обставини збройної агресії проти України.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог до Міністерства оборони України, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 10.01.2014, актовий запис № 4, виданий відділом РАЦС РС Димитрівського міського управління юстиції у Донецькій області.
Дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є сини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 14.01.2021, актовий запис № 8, виданий Мирноградським міським відділом ДРАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 26.03.2014, актовий запис № 123, виданий відділом РАЦС РС Димитрівського міського управління юстиції у Донецькій області).
ОСОБА_2 проходив військову службу за контрактом від 16.09.2020 (наказ про зарахування до військової частини НОМЕР_1 від 6.09.2020 № 193) та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час проходження військової служби (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 від 21.07.2022, актовий запис № 1236, виданий Покровським відділом ДРАЦС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції).
Відповідно до Наказу про результати службового розслідування № 1232 від 30.07.2022 смерть ОСОБА_2 пов`язана із захистом Батьківщини, а саме виконання бойового завдання в зоні проведення бойових дій.
ОСОБА_2 мав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_7 від 07.12.2021.
Відповідно до довідок ВЧ НОМЕР_8 , від 12.08.2021, № 14/69 від 13.01.2022, ОСОБА_2 брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій в період з 16.11.2020 по 10.01.2021, з 21.01.2021 по 15.06.2021, та відповідно до довідки № 12/440 від 17.03.2023 перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій з 21.05.2022 по 15.07.2022.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 222 від 21.08.2022 ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу частини в зв`язку зі смертю. Наказом передбачено здійснення виплат допомоги на поховання, надбавки за проходження служби з 1 по 31 липня 2022, додаткової винагороди за період з 1 по 31 липня 2022 в сумі 100000 грн, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік в сумі 14417,98 грн.
Позивачем надані до суду копії заяв від 27.09.2022 командиру ВЧ НОМЕР_1 від імені ОСОБА_1 , синів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 під час виконання ним обов`язків військової служби, відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». До заяв доданий супровідний лист на адресу ТЦК та СП Покровського РТЦК та СП. Заяви відповідно до опису поштового вкладення та накладної №8530700753695 про кур`єрську доставку надіслані до адресата.
Матеріали справи містять квитанцію про отримання поштової кореспонденції Донецьким ТЦК та СП 11.11.2022, якою, за твердженням позивача, вона 07.11.2022 надіслала пакет документів із заявами від 04.11.2022 на виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 , відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 168 на адресу Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Позивач не заперечує, що під час розгляду справи 31.03.2023 на банківський рахунок позивача була виплачена частина одноразової грошової допомоги, а саме 2250000,00 грн. (окремими трьома платежами по 750000 грн на позивача та її двох дітей), що підтверджується наданими доказами. Крім того позивач заявила, що станом на час вирішення справи виплачені ще 1575000,00 грн (по 225000 щомісячно, починаючи з квітня по жовтень 2023 року включно). Загальна виплачена сума - 3825000 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, посилаючись на своє ж Рішення від 6 липня 1999 року №8-рп/99, зауважив, що служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов`язані з постійним ризиком для життя і здоров`я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п`ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов`язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
Частинами першою-другою статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей.
За приписами статті 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частинами першої-четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
Положеннями статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Відповідно до частини 3 статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Вимогами частини 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ закріплено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Згідно з пунктами 12, 13 Прядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 р. № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Відповідно до п. 2 Постанови № 168 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Пунктом 5 Постанови № 168 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Таким чином, законодавством з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги встановлено, що порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до Закону № 2011-ХІІ, пункту 2-1 постанови № 168, наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 176/39232, затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі - Порядок № 45).
Розділ І Порядку № 45 містить такі приписи.
1.1. Цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.
1.2. ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).
1.3. Сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
1.4. Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.
1.10 Призначена сума ОГД у Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_9 , Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно:
на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД;
залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.
Розділом ІІ Порядку № 45 визначені документи для призначення та виплати ОГД, які оформлюються в органах військового управління, військових частинах, установах, військових навчальних закладах, підрозділі персоналу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України та в Кадровому центрі Збройних Сил України, а саме:
Орган військового управління, військова частина, установа, військовий навчальний заклад (далі - військова частина):
1) після видання наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв`язку з загибеллю (смертю внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), надсилає до відповідного районного (міського) ТЦКСП:
витяг з цього наказу;
витяг з послужного списку особової справи (обліково-послужної картки) про склад сім`ї загиблого (померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва));
грошовий атестат з інформацією про розмір виплаченої на дату загибелі (смерті) військовослужбовця додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», або витяг з наказу про виплату такої винагороди на дату загибелі (поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану) військовослужбовця.
Згідно з алгоритмом опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД, затверджений Порядком №45, члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.
Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.
Обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).
Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).
Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного (Київського міського) ТЦКСП документів (додаток 6), надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу XIII Інструкції № 280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.
У разі отримання листа Кадрового центру Збройних Сил України щодо відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення не пізніше 5 робочих днів повідомляє про це обласний (Київський міський) ТЦКСП, який надіслав документи, для інформування про це військової частини та членів сім`ї загиблого. Через 30 днів після отримання листа з ТЦКСП щодо проведеного інформування повторно надсилає відповідний запит. У разі повторного підтвердження відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану за результатами отриманого листа Кадрового центру Збройних Сил України подає документи на розгляд Комісії Міноборони.
Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних (Київського міського) ТЦКСП результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.
В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.
Після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП.
Районні (міські) ТЦКСП, які здійснювали оформлення документів для призначення ОГД повідомляють заявників (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання).
Виходячи з наведеного суд вказує, що, оскільки документи для виплати одноразової грошової допомоги опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони, твердження відповідача про те, що Міністерство оборони України не є належним відповідачем у цій справі, не відповідають нормативному регулюванню спірних відносин.
З матеріалів справи та письмових заяв позивача випливає, що під час розгляду справи нею отримана частина одноразової грошової допомоги. Проте, відповідачем не надано відомостей, коли саме, на підставі якого розпорядчого документу, в якому розмірі та порядку позивачеві призначена така допомога. Доказів повідомлення позивача про вказані обставини у матеріалах справи відсутні.
Вказані відомості не надані і суду, незважаючи на неодноразове витребування ухвалами суду відповідних доказів у відповідача.
Наведена бездіяльність відповідача суперечить алгоритму опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД, затвердженому Порядком №45.
Посилання відповідача на відсутність порушеного права, суд відхиляє, оскільки станом на час звернення до суду одноразова грошова допомога позивачеві не була виплачена, не було повідомлено про її призначення чи відмову у призначенні. Тому станом на час звернення до суду у позивача були підстави для звернення з цим позовом через наявне порушення її права.
Процесуальна поведінка Східного територіального юридичного відділу, який забезпечує представництво в суді інтересів Міністерства оборони України, також вказує на бездіяльність відповідача в частині належного повідомлення ОСОБА_1 про результати розгляду її звернення за призначенням одноразової грошової допомоги, оскільки жодної конкретної інформації стосовно звернень позивача в ході розгляду справи не надано. Натомість, відзив на позовну заяву містить посилання на загальні норми права, нормативне регулювання спірних відносин та численні рішення Європейського суду з прав людини, які не відносяться до суті спору, враховуючи фактичну виплату частини одноразової грошової допомоги.
Направлений до суду лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 08.12.2023 також не містить жодної інформації про призначення чи виплату одноразової грошової допомоги позивачеві, незважаючи на те, що за прямими приписами Порядку № 45 результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються саме до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).
За приписами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Нормами статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З боку відповідача у цій справі не надано жодного доказу належного та своєчасного розгляду звернення позивача про призначення одноразової грошової допомоги за загиблого ОСОБА_2 , а також повідомлення про результати розгляду такого звернення.
Крім того, виходячи з загального розуміння верховенства права, основних засад державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, процесуальна поведінка уповноважених органів Міністерства оборони України носить ознаки явної неповаги до родини загиблого військовослужбовця, оскільки, незважаючи на фактичну виплату частини одноразової грошової допомоги, позивач протягом тривалого часу навіть після звернення до суду позбавлена можливості отримати будь-яке рішення про призначення такої допомоги, а направлені до суду з боку уповноважених органів відповідача документи носять характер формальних відписок. Водночас, за відсутності наведеної бездіяльності з урахуванням обставин справи спір мав бути врегульований у позасудовому порядку.
За нормами статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Оскільки за наданими позивачем відомостями їй виплачена частина одноразової грошової допомоги, задоволення позовних вимог про її призначення на час вирішення справи не спрямоване на фактичний захист порушеного права.
Тому суд дійшов висновку, що, за відсутності доказів прийнятого рішення на звернення позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо не призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання ним обов`язків військової служби, та зобов`язання відповідача забезпечити інформування позивача про наслідки розгляду її звернення за призначенням одноразової грошової допомоги та виплачувати таку допомогу відповідно до пункту 2 Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, з урахуванням фактично перерахованих сум.
Відповідно до частини 1 статі 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Тому сплачений позивачем судовий збір у сумі 992,40 грн. підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України (03168, місто Київ, пр. Повітрофлотський, будинок 6, ЄДРПОУ 00034022), третя особа Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання ним обов`язків військової служби, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
Зобов`язати Міністерство оборони України (ЄДРПОУ 00034022) забезпечити інформування ОСОБА_1 про наслідки розгляду її звернення за призначенням одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
Зобов`язати Міністерство оборони України (ЄДРПОУ 00034022) забезпечити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання ним обов`язків військової служби, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, з урахуванням фактично перерахованих сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (03168, місто Київ, пр. Повітрофлотський, будинок 6, ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов
