У Х В А Л А
Справа №348/713/21
17 січня 2024 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
її представника, адвоката - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
його захисника, адвоката - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна кримінальне провадження №12021090200000009 від 09.01.2021 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області на розгляді перебуває кримінальне провадження № 12021090200000009 від 09.01.2021 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
В судове засідання 25.09.2023 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 надійшло письмове клопотання про призначення в даному кримінальному провадженні повторної інженерно-транспортної експертизи.
В судовому засіданні обвинувачений та його захисник клопотання підтримали в повному обсязі з підстав, наведених в ньому та просили суд його задоволити.
Прокурор заперечив щодо призначення повторної судової інженерно-транспортної експертизи.
Вважає, що питання, які захисник обвинуваченого ставить на вирішення перед експертами у своєму клопотанні про призначення повторної інженерно-транспортної експертизи мають відповіді в дослідженому висновку судової експертизи №СЕ-19/109-21/2796 ІТ від 23.03.2021року.
Крім того, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Таким чином, враховуючи, що під час судового розгляду не встановлено на підставі досліджених доказів нових фактичних обставин вказаної дорожньо-транспортної пригоди, які б не були враховані в наданому суду висновку судової експертизи і мали б суттєве значення у цьому кримінальному провадженні, а також з огляду на те, що стороною захисту не надано переконливих доводів вважати висновок судової інженерно-транспортної експертизи необґрунтованим та таким, що суперечать матеріалам кримінального провадження або що він суперечать матеріалам кримінального провадження, підстави для задоволення клопотання захисника - відсутні.
А призначення такої експертизи є тільки намаганням сторони захисту затягнути розгляд кримінального провадження.
Потерпіла та її представник, адвокат ОСОБА_5 підтримали позицію прокурора, оскільки також вважають, що клопотання до задоволення не підлягає.
Зокрема представник потерпілої зазначив, що питання, які захисник обвинуваченого хоче поставити перед експертами сформульовані некоректно, так як обвинувачується не потерпілий ОСОБА_8 , а саме обвинувачений ОСОБА_6 .
Крім того, більшість питань, які хоче поставити перед експертом захисник обвинуваченого ОСОБА_6 є правовими, а не інженерно-технічними.
Просили суд відмовити в задоволенні даного клопотання.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши доводи клопотання та перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку:
Відповідно до ч.1 ст.332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно із ч.1 ст.242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
У відповідності до ст.101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатом висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Відповідно до вимог п.6 ст.102 КПК України, у висновку експерта повинно бути зазначено докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка.
Згідно зст.3 Закону України «Про судову експертизу»,судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.
Відповідно до п.1.2.11 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» та «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Як визначено п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.
Разом з тим, суд акцентує, що статтею 332 КПК України передбачено саме право, а не обов`язок суду призначати під час судового розгляду проведення експертизи, тобто належить до дискреційних повноважень суду.
В постанові Верховного суду від 01.02.2018 року у справі №634/609/15-к роз`яснено поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві. Дане поняття включає повноваження суду обирати між законними альтернативами та діяльністю суду з вирішення спірних правових питань. Такі повноваження суду мають виходити із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин ситуації, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання, тощо.
До загальних засад кримінального судочинства, зокрема, належить і розумність строків (ст.7, 28 КПК України).
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Також, як перевірено в судовому засіданні, під час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні були проведені судові інженерно-транспортні та фототехнічна експертизи.
А саме, у матеріалах кримінального провадження міститься висновок судового експерта Івано-Франківського НДЕКЦ ОСОБА_9 №СЕ-19/109-21/367-ІТ від 28.01.2021 року, висновок судового експерта Івано-Франківського НДЕКЦ ОСОБА_9 №СЕ-19/109-21/383-ІТ від 12.02.2021 року, висновок судового експерта Івано-Франківського НДЕКЦ ОСОБА_10 №СЕ-19/109-21/680-ФТ від 29.01.2021 року, висновок судового експерта Івано-Франківського НДЕКЦ ОСОБА_11 №СЕ-19/109-21/2796ІТ від 23.03.2021 року, які були досліджені в суді (т.2, а.к.п.86-90, 92-94,106-110, 127-133).
Зокрема досліджений був і висновок №СЕ-19/109-21/2796ІТ від 23.03.2021 року судового експерта Івано-Франківського НДЕКЦ ОСОБА_11 , який ставить під сумнів захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 , для проведення якого експертній установі були направлені слідчим необхідні матеріали з кримінального провадження №12021090200000009, а експерт в свою чергу, на їх підставі виготовив висновок на поставлені питання, якому буде надано відповідну оцінку судом у нарадчій кімнаті при прийнятті рішення з урахуванням пояснень допитаних у судовому засіданні потерпілої, свідків та обвинуваченого.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що жодних клопотань під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а також зауважень, скарг, заперечень з приводу проведених під час досудового розслідування експертиз стороною захисту під час проведення досудового розслідування надано не було. Також суд приймає до уваги те, що відповідно до ст.243 КПК України сторона захисту під час досудового розслідування мала право самостійно звертатися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта, однак цим правом не скористалася.
Суд зауважує, що експертиза, як доказ по справі, не має переваги перед іншими доказами і повинна оцінюватись судом нарівні з іншими доказами в їх сукупності.
Очевидних підстав вважати зазначений висновок необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликаює обґрунтовані сумніви в його правильності, суд не вбачає і стороною захисту такі обставини також не наведені.
Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.
Судом встановлено, що жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість проведених експертиз по кримінальному провадженню, наявністю суперечностей на які посилаються захисники обвинуваченого, або таких, які б викликали сумніви в їх правильності, матеріали справи не містять.
Висновок проведеної експертизи є достатньо обґрунтованим, логічним та об`єктивним, наданим в межах компетенції експерта. При цьому будь-якого порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено.
На думку суду, наявних у справі експертиз достатньо для того, щоб ухвалити законне, обґрунтоване, об`єктивне та справедливе рішення.
Інші,наведені вклопотанні захисникомдоводи щодонеоб`єктивності, недостовірності та недопустимості доказів обвинувачення ОСОБА_6 , які були отримані на досудовому слідстві, що на думку захисника також є підставою для призначення повторної інженерно-технічної експертизи є непереконливими і також не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду клопотання.
Крім того, суд звертає увагу й на ту обставину, що призначення нової експертизи сприятиме затягуванню розгляду кримінального провадження, яке уже тривалий час розглядається судом, що спричинить порушення прав потерпілого на розгляд справи судом в розумні строки.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про призначення повторної судової інженерно-транспортної транспортної експертизи.
Зважаючи на викладене, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 про призначення повторної судової інженерно-технічної експертизи необхідно залишити без задоволення.
На підставінаведеного,керуючись ст.ст.242, 332, 369-372, 376 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 про призначення повторної інженерно-транспортної експертизи у кримінальному провадженні № 12021090200000009від 09.01.2021року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненнізлочину,передбаченого ч.2ст.286КК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою статті 392 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1