Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
24 січня 2024 року
м. Київ
справа №420/1491/23
адміністративне провадження №К/990/2585/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №420/1491/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
В січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №21 о/c від 12 січня 2023 року в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції);
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника кінологічного центру Головного управління Національної поліції в Одеській області, зарахувавши час вимушеного прогулу до вислуги років;
- зберегти за ОСОБА_1 вислугу років у календарному обчисленні, яка на день звільнення складала 15 років 02 місяці 06 днів, на пільгових умовах (без урахування календарної вислуги) 04 роки 11 днів, та зберегти спеціальне звання працівника Національної поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 січня 2023 року по день поновлення на посаді.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 12 січня 2023 року № 21 о/с про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) з 13 січня 2023 року капітана поліції ОСОБА_1 , заступника начальника кінологічного центру Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника кінологічного центру Головного управління Національної поліції в Одеській області з 14 січня 2023 року.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середньо грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, а саме з 14 січня 2023 року по день ухвалення рішення суду, 13 вересня 2023 року 154045 грн (сто п`ятдесят чотири тисячі сорок п`ять гривень) 03 копійки, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції та в частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 19 334 грн (дев`ятнадцять тисяч триста тридцять чотири гривень) 87 копійок з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позову відмовлено.
18 січня 2024 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області подано до Верховного Суду касаційну скаргу.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.
Скаржником разом з касаційною скаргою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору суд виходить з наступного.
Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VІ).
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.
Заявник, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.
Доводи заявника не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
З огляду на наведене суд вважає, що заява скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб`єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону №3674-VІ.
За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - "Закон № 3674-VI").
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 1 пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 1 пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з цим позовом в 2023 році з однією вимогою немайнового характеру та похідною від неї вимогою, а також однією вимогою майнового характеру.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року становив 2684 грн.00 коп.
Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги сплачується у розмірі 5228 грн. 10 коп. (2684,00х0,4(х200%)=2147,20; (154045,03х1%)х200%=3080,90.
Однак, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги через підсистему «Електронний Суд» складає 4182,48 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання документу про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити Головному управлінню Національної поліції в Одеській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №420/1491/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько
В.М. Соколов ,
Судді Верховного Суду
