печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26574/23-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,
за участю:
представника заявника: не з`явився,
представника банку: не з`явився,
особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці
не з`явився,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, за участю особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, ОСОБА_1 , обслуговуючого банку - Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - заявник, ГУ ДПС у Запорізькій області), заінтересовані особи: ОСОБА_1 (далі - особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, ОСОБА_1 ), Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - обслуговуючий банк; АТ КБ «Приватбанк»), звернулося до Печерського районного суд м. Києва із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, в якій просить суд зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» надати інформацію, що містить банківську таємницю, щодо ОСОБА_1 шляхом надання у паперовому або електронному вигляді інформації про рух грошових коштів по розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 за період часу з 01.01.2017 року по 31.05.2021 року, який належить ОСОБА_1 із зазначенням контрагентів, дат проведення операцій, сум та призначень платежів, найменувань, кодів ЄДРПОУ.
В обґрунтування заяви ГУ ДПС у Запорізькій області зазначає, що ГУ ДПС у Запорізькій області отримано відомості від державного реєстратора про припинення з 31.05.2021 року підприємницької діяльності платника податків ОСОБА_1 . Відповідно до наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 21.02.2023 року № 213-п на підставі вимог п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1, 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 52-2 та п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України) від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами), п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (зі змінами), призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 з 23.02.2023 року тривалістю 5 робочих днів, за період діяльності з 01.07.2017 року по 31.05.2021 року з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства та за період з 17.07.2013 року по 31.05.2021 року з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Для вручення наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 21.02.2023 року № 213-п та пред`явлення направлення на перевірку від 23.02.2023 року № 337 було здійснено вихід за податковою адресою платника податків, а саме: АДРЕСА_1 та встановлено факт неможливості проведення позапланової виїзної перевірки у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за податковою адресою, про що складено акт від 23.02.2023 року № 207/08-01-24-06/2471714042 про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків - фізичної особи за податковою адресою. Зазначена інформація 24.02.2023 року була передана до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області та направлено запит про встановлення місцезнаходження платника податків. Відповідно до інформаційних даних АІС «Податковий блок» платник податків - фізична особа ОСОБА_1 для проведення розрахунків використовував наступний банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк». Для реалізації повноважень податкового органу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків, з метою здійснення контролю за додержанням податкового, валютного та іншого законодавства, ГУ ДПС у Запорізькій області просить розкрити щодо ОСОБА_1 інформацію, яка містить банківську таємницю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2023 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.06.2023 року в порядку окремого провадження відкрито провадження у цивільній справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, за участю особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, ОСОБА_1 , обслуговуючого банку - Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, та судове засідання призначено на 07.09.2023 року.
31.08.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника ГУ ДПС у Запорізькій області надійшла заява, яку було передано головуючому судді 12.09.2023 року, про проведення судового засідання, призначеного на 12 год. 45 хв. 07.09.2023 року, в режимі відеоконференції.
07.09.2023 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці та судове засідання призначено на 31.10.2023 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2023 року заяву представника ГУ ДПС у Запорізькій області - Стародумової А.С. про проведення судового засідання у цивільній справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, за участю особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, ОСОБА_1 , обслуговуючого банку - Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, у режимі відеоконференції залишено без розгляду.
12.10.2023 року з використанням підсистеми «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника ГУ ДПС у Запорізькій області - Стародумової А.С. надійшло клопотання, яке було передано головуючому судді 16.10.2023 року, про проведення судового засідання, призначеного на 12 год. 30 хв. 31.10.2023 року, в режимі відеоконференції.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.10.2023 року у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Запорізькій області - Стародумової А.С. про проведення судового засідання у цивільній справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, за участю особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, ОСОБА_1 , обслуговуючого банку - Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, у режимі відеоконференції відмовлено.
26.10.2023 року з використанням підсистеми «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника ГУ ДПС у Запорізькій області - Стародумової А.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
30.10.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, - адвоката Галамай А.В. надійшли заперечення на заяву про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, в яких останній просив у задоволенні заяви відмовити, оскільки ОСОБА_1 не була належним чином ознайомлена з наказом про проведення перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення. Крім того, 24.10.2023 року Запорізьким окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративні справі № 280/8801/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки. Зазначає, що 12.04.2023 року ОСОБА_1 здійснила державну реєстрацію фізичної особи підприємцем, що свідчить про те, що відпала підстава для проведення документальної позапланової перевірки. Вважає, що акт про неможливість проведення перевірки від 23.02.2023 року було складено без участі понятих та в акті відсутня інформація про час його складання. Зазначає про необґрунтованість, безпідставність заяви ГУ ДПС у Запорізькій області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю та просить в її задоволенні відмовити.
31.10.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, - адвоката Галамай А.В. надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 31.10.2023 року, без фіксування технічними засобами.
Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 31.10.2023 року приєднано до матеріалів справи клопотання представника заявника про відкладення розгляду справи; заперечення представника особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці; заяву представника особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці від 31.10.2023 року, та зв`язку із задоволенням клопотання представника заявника, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 05.12.2023 року.
31.10.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, - адвоката Галамай А.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та її представника, в якій останній зазначив, що проти задоволення заяви заперечує, просить відмовити.
В судове засідання 05.12.2023 року учасники судового процесу не з`явились, про дату, час і місце цього засідання повідомлені належним чином, в тому числі, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України, причини неявки невідомі. Представник, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці у заяві від 05.12.2023 року просив розглядати справу за відсутності особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці та її представника.
Як визначено у ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 2 ст. 349 ЦПК України, неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов`язковою.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності учасників судового процесу.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 18.07.2013 року по 31.05.2021 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 4).
Наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 21.02.2023 року № 213-п на підставі вимог п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1, 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 52-2 та п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України) від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами), п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (зі змінами), призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 з 23.02.2023 року тривалістю 5 робочих днів, за період діяльності з 01.07.2017 року по 31.05.2021 року з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства та за період з 17.07.2013 року по 31.05.2021 року з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а. с. 8).
Для вручення наказу ГУ ДПС у Запорізькій від 21.02.2023 року № 213-п та пред`явлення направлення на перевірку від 23.02.2023 року № 337 було здійснено вихід за податковою адресою ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , проте за вказаною адресою місцезнаходження останньої не встановлено.
23.02.2023 року № 207/08-01-24-06/2471714042 ГУ ДПС у Запорізькій області складено акт про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків - фізичної особи за податковою адресою (а. с. 10).
Для встановлення місцезнаходження платника податків ГУ ДПС у Запорізькій області направлено запит до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області про встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою (а. с. 11 - 12).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За положеннями пп. пп. 19-1.1.1, 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Як визначено у пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають правопроводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Аналогічне положення закріплене у п. 75.1. ст. 75 ПК України, відповідно до якого, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до п. 73.4 ст. 73 ПК України, інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків надається в обсягах більших, ніж передбачені пунктом 73.3 цієї статті, банками та іншими фінансовими установами контролюючим органам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий орган звертається до суду.
Згідно п. 81.1. ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у пункті 12 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» № 10 від 30.09.2011 року, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв`язку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 року у справі № 752/19172/18 та від 28.05.2020 року у справі № 761/13288/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 1076 ЦК України, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Згідно ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.
Порядок розкриття банківської таємниці визначений ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Цією нормою визначено коло осіб, на вимогу яких розкривається банківська таємниця, підстави її розкриття та обсяг інформації, яка надається.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 62 Закону, підставами для розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, є: по-перше, письмовий запит або дозвіл власника інформації; по-друге, письмова вимога або рішення суду; по-третє, письмова вимога уповноважених державних органів, перелік яких визначено законом і є вичерпним.
З аналізу зазначеної правової норми слідує, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську інформацію, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.
Відповідно до п. 5 глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 року № 267, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.08.2006 року за № 935/12809, банки зобов`язані виконувати рішення суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, у порядку, установленому законодавством України. За рішенням суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному рішенням суду.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що ГУ ДПС у Запорізькій області направляло копію наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлення на перевірку платнику податків у передбачений чинним законодавством спосіб.
Так, заявником не надано достатніх доказів про вчинення всіх необхідних дій для встановлення місцезнаходження платника податків.
Наявний в матеріалах справи запит ГУ ДПС у Запорізькій області до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області про встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою без відповіді на нього також не свідчить про відсутність ОСОБА_1 за податковою адресою.
За таких обставин суд вважає, що ГУ ДПС у Запорізькій області не вжито передбачених чинним законодавством способів реагування щодо ОСОБА_1 та не надано доказів на підтвердження неможливості вжити такі дії відповідно до способів реагування.
Пунктами 4, 5 ст. 348 ЦПК України встановлено, що заява про розкриття банківської таємниці має містити, поміж іншого, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.
Відповідно до ч. 2 ст. 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав та повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ГУ ДПС у Запорізькій області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 19-1, 20, 73, 75, 77, 81 Податкового кодексу України, ст. 1076 Цивільного кодексу України, ст. ст. 60, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. 2, 4, 19, 23, 76-81, 95, 263-265, 268, 273, 293, 294, 347-350, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволені заяви Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, за участю особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, ОСОБА_1 , обслуговуючого банку - Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене особою, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявником у п`ятиденний строк шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду.
Копії рішення направити банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, та заявнику.
Повний текст судового рішення складено та підписано 05.12.2023 року.
Суддя: І.В. Григоренко
