У х в а л а
7 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 755/19631/21
Провадження № 61-924ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - позивач)
на постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року
у справі за позовом позивача до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє у власних інтересах та як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення та
в с т а н о в и в:
1. 14 січня 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Просить скасувати зазначене судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Оскільки ця скарга не відповідає низці вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), її слід залишити без руху.
2. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Проте у касаційній скарзі цих відомостей немає.
2.1. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
2.2. Позивач у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України про наявність або відсутність у нього електронного кабінету не зазначив. Від обов`язку зазначити такі відомості не звільнений, бо подав цю скаргу поштою.
3. За змістом пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування. Позивач у підписаній ним касаційній скарзі вказав, що відповідачем є ОСОБА_3 , тоді як суд апеляційної інстанції зазначив у судовому рішенні про те, що, крім цієї особи, учасниками справи є також ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , яка діє у власних інтересах та як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації. Відомості про зазначених учасників справи позивач у касаційній скарзі суду не надав.
4. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Проте у заяві скаржника такі підстави не конкретизовані.
4.1. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті (рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389), є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
(1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 389 ЦПК України);
(2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац третій пункту 5 частини другої статті 389 ЦПК України).
(3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);
(4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
4.2. Оскільки у касаційній скарзі відсутні вказівки на передбачені пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження, позивач повинен зазначити такі підстави та навести відповідне обґрунтування.
5. До касаційної скарги додаються:копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
5.1. Позивач подав касаційну скаргу через пошту. Додатками до касаційної скарги зазначив: копію касаційної скарги та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Надав тільки одну копію касаційної скарги, але без додатків. Має надати таку кількість примірників копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, яка відповідає кількості учасників справи (відповідачів і третіх осіб).
6. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
6.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
6.2. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
6.3. За подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
6.4. Згідно з рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2022 року позивач за подання позовної заяви сплатив 908,00 грн судового збору. Отже, за подання касаційної скарги мав сплатити 1 816,00 грн (908 грн х 200%). Однак не додав до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому розмірі. Тому має оплатити 1 816,00 грн судового збору та надати квитанцію про таку сплату для суду та копії відповідно до кількості інших учасників справи.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; судовий збір, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 755/19631/21.
7. За змістом частини другої статті 393 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
8. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
9. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків касаційної скарги Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржникові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її позивачеві.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
у х в а л и в :
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє у власних інтересах та як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима
