Єдиний державний реєстр судових рішень
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
19 лютого 2024 року м. Житомир справа № 240/2126/24
категорія 102090000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області від 07.06.2021 №1801150002360 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , виданої ОСОБА_1 , громадянину російської федерації, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області здійснити ОСОБА_1 обмін посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 .
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
13.02.2024 на електронну адресу суду від представника Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.
19.02.2024 від представника позивача на електронну адресу суду надійшло заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Дослідивши подану заяву про залишення позовної заяви без розгляду, ознайомившись зі справою, після відкриття провадження в справі, судом з`ясовано, що провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на наступне.
Згідно вимог ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Із змісту позовної заяви встановлено, що «про прийняття оскаржуваного рішення позивач дізнався з відповіді УДМС у Житомирській області від 20.03.2023 №1801.4-1441/18. Разом з цією відповіддю отримав і копію оскаржуваного рішення».
Вищевказана відповідь УДМС у Житомирській області була надана безпосередньо адвокату Миколі Ореховському як представнику Чемоданова Л. на адвокатський запит, з тексту якого слідує про обізнаність представника щодо прийнятого рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання ще з 27.02.2023.
Також, зі змісту клопотання представника відповідача встановлено, що безпосередньо ОСОБА_1 про скасування посвідки, з наданням копії рішення, було повідомлено 09.06.2021 листом за вихідним №1801.4-3515/18.1-21, який був направлений рекомендованою кореспонденцією на адресу заявленого місця реєстрації іноземця: АДРЕСА_1 . Вищевказаний лист повернувся до УДМС у Житомирській області з довідкою АТ «Укрпошта» про те, що «адресат відсутній за вказаною адресою» (копія конверта з довідкою додаються ).
Вищевказані обставини свідчать про можливість позивача дізнатися про прийняття оскаржуваного наразі рішення ще у червні 2021 року.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 №340/1019/19 зазначив, що поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій, є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
З огляду на викладене суд робить висновок про те, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що позовну заяву подано з пропущенням строків звернення до суду.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку разом із належними доказами поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду або нового (уточненого) адміністративного позову із викладення прохальної части у відповідності до вимог вказаних в ухвалі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.Г. Попова
