Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 128/395/19
Провадження №11-кп/801/39/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 15.03.2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12018020000000359 від 06.09.2018 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця смт. Вороновиця, Вінницького району Вінницької області, неодруженого, освіта повна середня, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст.310 КК України.
за участю сторін кримінального провадження
прокурора : ОСОБА_8
захисника : ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7 .
В с т а н о в и в:
Захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив скасувати вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 15.03.2023 року та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 за обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України виправдати.
Вироком районного суду Вінницької області від 15.03.2023 року визнано винним ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України та призначено йому покарання:
- за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі строком 7 років з конфіскацією майна.
- за ч. 2 ст. 310 КК України до позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком 7 років з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_7 визначено у виді особистого зобов`язання:
Покладено на ОСОБА_7 відповідні зобов`язання:
1) прибувати за викликом до суду у зв`язку з реалізацією завдань кримінального провадження.
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню на суму 13 728,00 грн.
Долю речових доказів вирішено.
Як убачається з вироку суду ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_7 , всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» на початку червня 2018 року, перебуваючи на полі № 307-308, що використовується ПП «Укрвінпостач» поблизу смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області, вирвав чотири рядки рослин кукурудзи, що росли на даному полі, після чого, за допомогою господарської сапи, незаконно з метою вирощування, посіяв насіння конопель в чотири рядки на ділянці площею приблизно 225 м? та, в подальшому, протягом 3-х місяців спостерігав за сходами рослин конопель з метою придбання наркотичних засобів.
Дочекавшись дозрівання рослин коноплі, ОСОБА_9 в другій половині дня 26.09.2018 прибув на поле АДРЕСА_2 , та почав зривати вершки рослин коноплі під час чого, приблизно о 17 год., був виявлений працівниками поліції, які припинили його незаконні дії.
Під час огляду вказаної земельної ділянки працівниками поліції було вирвано та вилучено 1761 рослину, які були посіяні та вирощені ОСОБА_7 , та які згідно висновку експерта №1583 від 07.11.2018 є рослинами роду Конопель, що відносяться до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.
Крім того, 26.09.2018 у другій половині дня, перебуваючи на полі № 307-308, яке використовується ПП «Укрвінпостач» поблизу смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_9 всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» придбав, а саме нарвав частину вершків рослин конопель, які були попередньо ним посіяні та вирощені на земельній ділянці прощею приблизно 225 м?. Після цього, ОСОБА_9 подрібнив вказані вершки рослин конопель та помістив в спортивну сумку чорного кольору, з метою подальшого їх зберігання з метою збуту. Свій злочинний намір ОСОБА_9 не зміг довести до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки приблизно о 17 год. 26.09.2018 був виявлений працівниками поліції на вказаному полі, які припинили його незаконні дії.
Згідно висновку експерта № 1911 від 25.01.2019 рослини, які посіяні та вирощені ОСОБА_9 на земельній ділянці площею приблизно 225 м?, та які ОСОБА_9 не встиг зірвати, містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 12 252,62 г.
Крім того, згідно висновку експерта № 1582 від 18.10.2018 подрібнена речовина рослинного походження, яку до чорної спортивної сумки помістив ОСОБА_7 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою (у перерахунку на висушену речовину) 1934,05 г, який ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
Вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 мотивовано тим, що свідки, які були допитані під час судового розгляду в суді першої інстанції, зокрема ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 жодних пояснень, які б свідчили про факт посіву коноплі та про наявність в обвинуваченого умислу на збут наркотичних засобів не надавали. Судом першої інстанції покази ОСОБА_11 перекручено та трактовано на користь сторони обвинувачення через недостатність належних та допустимих доказів.
Свідки обвинувачення підтвердити чи спростувати винуватість або невинуватість обвинуваченого ОСОБА_7 не змогли, будь-яких письмових доказів або речових доказів, які б викривали обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень сторона обвинувачення надати не змогла, а суд не врахував цього.
Сторона захисту наголошує на тому, що єдиним належним доказом у справі є покази обвинуваченого ОСОБА_7 (під час судового слідства) про визнання своєї вини в частині, що він рвав на полі рослини коноплі з метою особистого вживання, проте дані покази не можуть бути доказами для визнання його виним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.
Крім того, обвинувачення базується лише на показаннях ОСОБА_9 на стадії досудового слідства (пояснення від 27.09.2018 року), який перебував під наркотичним сп`янінням (висновок амбулаторної судово-наркологічної експертизи № 250 від 27.12.2018 року) та надав версію подій за вказівкою та редакцією працівників правоохоронних органів, при цьому попередньо останній не був попереджений про кримінальну відповідальність за достовірність таких показань та обізнаний про право на захист.
Органом досудового слідства не встановлено та не доведено яку кількість рослин коноплі фактично зірвав та помістив до своєї сумки ОСОБА_7 , оскільки відповідно до показів останнього його сумка наповнена ним 1/4.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , просив відмовити, захисника ОСОБА_6 , який підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, апеляційний суд перевірив відповідність вироку вимогам ст. 370 КПК України та вважає доводи захисника, викладені у апеляційній скарзі безпідставними.
В апеляційній скарзі сторона захисту зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.
Положеннями ст. 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Приймаючи рішення у даному кримінальному провадженні, суд першої інстанції перевірив позицію сторони захисту щодо доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.
Як убачається з вироку суд дав оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_7 , що коноплю він зібрав для себе, вдома насіння зберігав без мети посіву.
Критично оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд врахував сукупність перевірених доказів, які узгоджуються між собою.
При цьому, суд першої інстанції врахував показання свідка ОСОБА_11 , який під час судового розгляду пояснив, що восени 2018 року під час огляду поля, на якому росла конопля, обвинувачений ОСОБА_7 підтвердив, що саме він посадив коноплю в рядках кукурудзи. Коноплю зірвали, перерахували, описали, опечатали . Було десь 1000 кущів чи більше. Обвинувачений підтверджував , що посадив коноплю. Під час огляду будинку обвинувачений ОСОБА_7 показував сапку, насіння.
Під час судового розгляду суд першої інстанції оглянув відеофіксацію огляду місця події, під час проведення якого обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував, що конопля була посаджена саме ним, а в будинку, де проживає обвинувачений ОСОБА_7 було знайдено насіння коноплі. Крім того, самого ОСОБА_9 було виявлено безпосередньо на полі, коли він зривав рослини коноплі, частина яких вже була складена до належної йому чорної спортивної сумки, частина конопель була подрібнена ним для подальшого вживання.
Також судом першої інстанції було проаналізовано покази свідка ОСОБА_10 , який під час судового розгляду пояснював, що восени йому подзвонили працівники поліції та викликали на поле, яке він орендував в смт. Вороновиця. Він приїхав і побачив ОСОБА_7 . Від працівників поліції він дізнався, що ОСОБА_7 затримали біля коноплі. Деякі рослини коноплі були вже вирвані. Коноплю було насіяно десь на 2 сотках, площею 7 м. на 30 м. Поряд стояла сумка з коноплею.
Вирішуючи питання щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, суд перевірив, в дотримання вимог ст. 86 КПК України допустимість доказів, а саме:
- протокол огляду місця від 26.09.2018 року проведеного в смт. Вороновиця на полі № 307-308, в присутності ОСОБА_7 та понятих з відеофіксацією, за яким було виявлено та вилучено на полі № 307-308, що використовується ПП «Укрвінпостач» поблизу смт. Вороновиця, Вінницького району, Вінницької області, чотири рядки конопель на ділянці площею приблизно 225 м?, а також сумку чорного кольору з білою смужкою наповнену фрагментами верхівок рослин конопель, матерчаті рукавиці, які належить ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 168-172);
- заяву ОСОБА_10 від 26.09.2018 року про надання дозволу на огляд земельних ділянок № 307-308, які перебувають у нього в користуванні та розташовані на землях Вороновицької селищної ради (т. 1, а. с. 173);
- ілюстративну таблицю, яка є додатком до протоколу огляду місця події від 26.09.2018 року (т. 1, а. с. 174-177);
- ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2018 року про надання дозволу на проведену 26.09.2018 року слідчу дію - огляд місяця події за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ПП «Укрвінпостач», в ході якого виявлено та вилучено рослини конопель спортивну сумку чорного кольору з білою смужкою наповнену фрагментами верхівок рослин конопель, матерчаті рукавиці (т. 1, а. с. 180-182);
- заяву ОСОБА_7 від 26.09.2018 року про надання дозволу працівникам поліції на проведення огляду його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено паперовий згорток з насіння схожим на насіння коноплі та господарчу сапу (т. 1, а. с. 183);
- протокол огляду місця події від 26.09.2018 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 з фототаблицями. Під час слідчої дії було виявлено господарчу сапу та паперовий згорток з насіння схожим на насіння коноплі (т. 1, а. с. 184-185, 186-192);
- ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2018 року про надання дозволу на проведення обшуку домогосподарства адресою: АДРЕСА_1 , власниками якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , з метою відшукування та вилучення предметів - господарської сапи та паперового згортка з насінням схожим на насіння рослин конопель (т. 1, а. с. 195-197);
- висновок експерта № 1582 від 18.10.2018 року, за яким, надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - канабісом, масою (у перерахунку на висушену речовину) 2,60 г; надане на дослідження насіння трав`янистої рослини зелено-коричневого кольору - це дозріле насіння рослини роду Коноплі (Cannabis), масою (у перерахунку на висушену речовину) 18,21 г, яке до наркотичних засобів не відноситься; надана на дослідження речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - канабісом, масою (у перерахунку на висушену речовину) 1934,05 г.; надане на дослідження насіння трав`янистої рослини зелено-коричневого кольору - це дозріле насіння рослини роду Коноплі (Cannabis), масою (у перерахунку на висушену речовину) 1569,36 г, яке до наркотичних засобів не відноситься (т. 1, а. с. 207-213);
- висновок № 1583 від 07.11.2018 року, за яким надані на дослідження рослини в кількості 1761 одиниці, є рослинами роду Коноплі (Cannabis), що відноситься до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей (т. 1, а. с. 233 - 240);
- висновок амбулаторної судово-наркологічної експертизи № 250 від 27.12.2018 року згідно якого ОСОБА_7 , 1981 р.н., виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання канабісу та алкоголю із шкідливим наслідками, примусового лікування не потребує (т. 1, а. с. 248);
- висновок експерта № 1911 від 25.01.2019 року, за яким надані на дослідження речовини рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) - 12 252,62 г; надані на дослідження фрагменти стебел, з корінням трав`янистих рослин, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) 8 189,30 г, це фрагменти стебел рослин роду Коноплі (Cannabis), що за відсутності тетрагідроканабінолу до наркотичних засобів не належать (т.2, а. с. 9-18);
Суд першої інстанції дав належну оцінку усім доказам у кримінальному провадженні відповідно до вимог ст.ст. 85, 86, 94 КПК України, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, та прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України як, незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, вчинені особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 310 КК України, а також якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби та у великих розмірах та за ч. 2 ст. 310 КК України, тобто у незаконному посіві та незаконному вирощуванні конопель у кількості п`ятдесят і більше рослин.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує висновок, викладений у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального Верховного Суду від 18 січня 2024 року справа № 761/7897/22, де зазначено, що для вирішення питання про кваліфікацію злочину за ч.2 ст. 307 КК України пов`язаного з незаконним придбанням та зберіганням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, зокрема щодо відсутності чи наявності умислу на збут, суд у кожному конкретному випадку має оцінити обставини справи, які стосуються мотивів, намірів особи при здійсненні нею такого придбання та зберігання.
Так, про умисел на збут наркотичних засобів, може свідчити великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо.
При цьому, якщо висновок суду про наявність умислу на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то у такому випадку повинні бути досліджені обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, в тому числі, чи залежало від її волі те, який розмір речовини опиниться у володінні, та спосіб розфасування.
Якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, що об`єктивно перевищує її потреби у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут.
Доводи сторони захисту про те, що обвинувачення базується на показах ОСОБА_9 , який перебував під наркотичним сп`янінням та надав версію подій за вказівкою працівників правоохоронних органів є безпідставними.
Як убачається з вироку суду, судом перевірялись твердження сторони захисту щодо порушення КПК під час проведення огляду місця події.
З урахуванням того, що огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо оперативних дій, джерелом отримання доказів, суд належним чином перевірив дотримання вимог ст. 223, 237 КПК України та умотивував своє рішення щодо належності та допустимості вказаного доказу.
При цьому звернув увагу на те, що при огляді місця події, який був проведений 26.09.2018 року перебування обвинуваченого ОСОБА_7 в стані алкогольного, наркотичного сп`яніння належними та допустимим доказами не підтверджено, про знаходження у стані сп`яніння обвинувачений не повідомляв.
Свідок ОСОБА_11 , даючи показання вказував, що обвинувачений визнавав, що конопля посаджена саме ним і, що в сумці, належній ОСОБА_7 , були зірвані ним рослини та подрібнена конопля.
Висновок № 250 амбулаторної судово-наркологічної експертизи від 27.12.2018 року, згідно ОСОБА_14 1981 р.н. виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання канабісу та алкоголю із шкідливими наслідками, примусового лікування не потребує (т. 1 а. с. 248), підтверджує загальний стан ОСОБА_7 , та не є підтверджуючим документом, що останній перебував в стані наркотичного сп`яніння 26.09.2018 року та спростовує твердження захисника, щодо пояснень ОСОБА_7 під час досудового розслідування в стані наркотичного сп`яніння.
Перевірені судом докази не містять будь-яких заяв, щодо надання пояснень обвинуваченим за вказівкою працівників правоохоронних органів.
Вирішуючи питання, щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України , суд апеляційної інстанції враховує кількість вирощених ОСОБА_7 рослин конопель, те, що кількість особливо небезпечних наркотичних засобів, виявлених та вилучених у ОСОБА_7 перевищує його потреби у власному вживанні, оскільки останній хоча і виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання канабісу та алкоголю із шкідливими наслідками, однак примусового лікування не потребує.
Твердження сторони захисту про те, що органом досудового слідства невстановлено та недоведено яку кількість рослин коноплі фактично зірвав та помістив до своєї сумки ОСОБА_7 , оскільки відповідно до показів останнього його сумка була наповнена нею , а його заставили працівники поліції зірвати рослини коноплі та наповнити сумку, на увагу не заслуговують та спростовуються тим, що під час огляду місця події 26.09.2018 року, виявлено та вилучено рослини конопель у кількості 1670 шт, спортивну сумку чорного кольору з білою смужкою наповнену фрагментами верхівок рослин конопель, матерчаті рукавиці, що підтвердили свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , які були понятими під час огляду місця події, під час судового розгляду підтвердили викладене у протоколі огляду місця події.
Будь -які заяви щодо дій працівників поліції чи зауваження щодо змісту протоколу огляду місця події з боку обвинуваченого ОСОБА_7 відсутні.
Допитаний під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_15 пояснив, що був понятим на слідчій дії огляду місця події, на полі біля смт.Вороновиця. На місці події стояв бус, були присутні люди. Його та іншого понятого провели через посадку кукурудзи і там він побачив сумку у якій перебувала зірвана конопля, конопля також росла на полі. Також був присутній обвинувачений ОСОБА_7 . Вони зірвали ту коноплю, погрузили у бус та працівники поліції її забрали. Потім вони поїхали до будинковолодіння обвинуваченого ОСОБА_7 , але що саме там знайшли він вже не пам`ятає.
Наведені вище докази не викликають жодних сумнівів у тому, яку саме кількість рослин коноплі фактично зірвав та помістив до своєї сумки ОСОБА_7 .
Захисник вважає, що відсутні докази на підтвердження факту вирощування коноплі та направленості умислу на збут особливо небезпечного засобу канабісу.
Перевіривши доводи сторони захисту, суд апеляційної інстанції вважає, що наявні у матеріалах кримінального провадження докази вказують на доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, оскільки про мету збуту свідчить кількість наркотичного засобу, який був предметом злочину, поведінка обвинуваченого ОСОБА_7 , обставини кримінального провадження.
Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 310 КК України, то про посів обвинуваченим ОСОБА_7 коноплі вказує наявність у його домоволодіння насіння , яке як він пояснював посіяв на полі смт. Вороновиця, господарча сапа за допомогою якої здійснюється вирощування, а саме догляд за посівами або сходами (спушування, прополювання, прорідження) з метою доведення їх до стадії достигання.
Дії щодо вирощування коноплі здійснювалися без будь-якого дозволу.
Вищевикладене знайшло підтвердження у показаннях свідка ОСОБА_10 ,який пояснював, що на ділянках 307-308, загальною площею 36 гектарів сіяли кукурудзу . У травні -червні він побачив, що частина паростків кукурудзи вирвана, посаджена конопля, яка через кілька тижнів проросла і він повідомив поліцію.
З перевірених судом доказів встановлено, що було виявлено та вилучено більше п`ятдесяти рослин, що підтверджується протоколом огляду місця події.
Сумніви захисника щодо висновків експертів в частині визначення маси особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено канабісу у перерахунку на висушену речовину є безпідставними.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до обґрунтованого переконання, що висновки місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, повністю підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів, які є належними і допустимими.
Відтак апеляційні доводи захисника про скасування вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 15.03.2023 року через невідповідність фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до неправильної кваліфікації дій ОСОБА_7 та призначення йому несправедливого покарання, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи.
За змістом, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню ним нових злочинів.
Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання у межах установлених у санкції статті, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд першої інстанції дотримався вимог ст. 50, ст. 65 КК України, визначив покарання, яке відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, є достатнім та необхідним для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.
Підстави визначені ст. 409 КПК України, для зміни чи скасування судового рішення відсутні.
Суд апеляційної інстанції, перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин кримінального провадження, дійшов висновку про законність, обгрунтованість і вмотивованість судового рішення про доведеність вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції,
п о с т а н о в и в :
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 15.03.2023 року щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст. 307, ч.2 ст.310 КК України залишити без змін.
Судове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення до Верховного Суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
