Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/6848/19
У Х В А Л А
08 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,
за участі сторін:
представника позивача Бєлкіної Н.В. (за довіреністю),
розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Одесі за правилами загального позовного провадження клопотання представника відповідача про витребування доказів в адміністративній справі за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 про зобов`язання привести об`єкт самочинного будівництва у первинний стан
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 про зобов`язання привести об`єкт самочинного будівництва у первинний стан..
Під час проведення підготовчих засідань представником позивача надано клопотання про витребування доказів, а саме:
Витребувати в Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) (м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34, електронна пошта: [email protected]) інформацію щодо наявності в архівній складовій частині Єдиного державного реєстру - Реєстрі документів дозвільного характеру відомостей про виданий сертифікат від 24.11.2010 №15001526, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Реконструкція складських приміщень за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Суворовський р-н, Миколаївська дорога, 243» загальною площею 2968,7 кв.м.
Витребувати в Управління ДІАМ у Одеській області (м. Одеса, вул. Пушкінська, 25, електронна пошта: [email protected], адреса для листування: поштова: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, електронна пошта: [email protected]) інформацію щодо видачі ДАБІ сертифікату від 24.11.2010 №15001526, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Реконструкція складських приміщень за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Суворовський р-н, Миколаївська дорога, 243» загальною площею 2968,7 кв.м.
Витребувати в Державному архіві Одеської області (м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 18, електронна пошта: [email protected]) інформацію щодо наявності сертифікату від 24.11.2010 №15001526, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Реконструкція складських приміщень за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Суворовський р-н, Миколаївська дорога, 243» загальною площею 2968,7 кв.м., видавник Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.
Зазначене клопотання представником позивача обґрунтовано наступними доводами.
Представник зазначив, що представником відповідача ОСОБА_1 долучено в якості доказів, серед іншого, копію сертифікату від 24.11.2010 №15001526, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Реконструкція складських приміщень за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Суворовський р-н, Миколаївська дорога, 243» загальною площею 2968,7 кв.м.
Під час судового засідання 23.10.2023 суддею запропоновано Управлінню підготувати інформацію щодо порядку внесення відомостей про видані сертифікати до електронної системи, яка забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік інформації про об`єкти будівництва та закінчені будівництвом об`єкти. Керуючись положенням ч.3, ч.4 ст.22-1 Закону України «Про регулювання містобудівної документації», Управління є користувачем Реєстру будівельної діяльності, невід`ємною архівною складовою частиною якого є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Проте, механізм ведення зазначеного реєстру (наразі архівної складової) визначався Порядком ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 № 92 (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій від 16.12.2020 № 312).
Таким чином архівна складова Реєстру будівельної діяльності містить відомості щодо дозвільних документів та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію, виданих після 24.06.2011 року. Відповідно до ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій» (чинний станом на 24.11.2010), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурнобудівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються: проектна документація на будівництво об`єкта, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об`єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, генпроектувальною організацією, замовником, страховою компанією (якщо об`єкт застрахований). Форма сертифіката відповідності, форма заяви, що подається для одержання сертифіката, форма відмови у видачі сертифіката, форма акта готовності об`єкта до експлуатації, порядок видачі сертифікатів відповідності, порядок ведення їх реєстру, розмір та порядок внесення плати за їх видачу затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 923 (чинний станом на 24.11.2010), інформація про видані сертифікати відповідності вноситься в установленому порядку до реєстру документів дозвільного характеру.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», в редакції чинній станом на 24.11.2010, реєстр документів дозвільного характеру - єдина автоматизована загальнодержавна система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання відомостей про видачу документів дозвільного характеру, відмову в їх видачі, переоформлення, видачу дублікатів, анулювання.
Реєстр ведуть державні адміністратори та дозвільні органи (центральні органи виконавчої влади). З метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру був створений Єдиний державний реєстр (ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»). Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.2 ст.5 цього Закону, до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить, зокрема, здійснення повноважень держателя Єдиного державного реєстру. Таким чином, з огляду на вищезазначене, інформація про видані сертифікати у 2010 році може міститись в архівній складовій частині Єдиного державного реєстру, держателем якого на сьогодні є Міністерство юстиції України. Крім того, відповідно до п.3, п.4 Порядку ведення реєстру виданих сертифікатів відповідності та відмов у їх видачі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 №1424, (чинний станом на 24.11.2010) ведення реєстру забезпечувала Держархбудінспекція, її територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 150 «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції», як юридичні особи публічного права ліквідовані територіальні органи Держархбудінспекції та погоджено утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Отже, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 10.06.2015 внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (орган який ймовірно видав сертифікат від 24.11.2010 №15001526).
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», забезпечено здійснення Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами, що ліквідуються, функцій та повноважень, покладених на ці органи, до утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», вирішено ліквідувати Державну архітектурнобудівельну інспекцію України. У подальшому, відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» постановлено утворити Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, інформація про видані дозвільні документи та сертифікати у 2010 році на сьогодні може бути в розпорядженні Державної інспекції архітектури та містобудування України. Одночасно з цим, відповідно до Переліку типових документів, що cтворюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, документи про прийом в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів зберігаються протягом 10 років в організації, яка їх видала.
Відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, державні і комунальні організації джерела формування Національного архівного фонду передають документи на постійне зберігання до державних архівів або архівних відділів міських рад в обов`язковому порядку. Таким чином, з огляду на вищезазначене, інформація про сертифікат від 24.11.2010 №15001526, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта, на сьогодні може зберігатись в Державному архіві Одеської області.
У судовому засіданні представник позивача підтримав клопотання, просив його задовольнити, у зв`язку з необхідністю підтвердження достовірності та існування сертифікату від 24.11.2010 №15001526, оскільки, відповідачем, зазначений доказ не було надано під час проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та про його існування стало відомо лише з клопотання про приєднання доказів від 03.10.2023, а Управління було позбавлено можливості подати клопотання про витребування доказів в строк, зазначений в ч.2 ст.79 КАС України.
Відповідачі до підготовчого засдання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про день, час і місце сужового розгляду сповіщалися належним чином.
Вислухав думку представника позивача, дослідив матеріали справи в частині заявленого клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно ч. 6, 7, 8 ст. 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Згідно частин 1, 2, 4 та 5 ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до частини другої статті 80 КАС України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
З огляду на те, що копію сертифікату від 24.11.2010 №15001526 відповідачем не було надано під час проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та про його існування стало відомо лише під час підготовчого засідання у суді, а також з огляду на те, що зазначений доказ має суттєве значення для розгляду справи по суті, суд вважає необхідним задовольнити клопотання представника позивача у повному обсязі.
Приписами ч. 4 ст. 9 КАСУ визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
При цьому, суд зазначає, що розгляд справи здійснюється з урахуванням принципу адміністративного судочинства, що передбачений ст. 9 КАС України щодо змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин справи.
Витребування доказів та ознайомлення сторін із отриманими доказами, надання власних пояснень з приводу отриманих доказів потребує певного часу, сплив якого призведе до порушення судом строків розгляду адміністративної справи, визначених КАС України.
Суд зазначає, що зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв`язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі: направлення судового доручення щодо збирання доказів до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Положення цієї норми передбачає право суду зупинити провадження у разі об`єктивної неможливості розгляду справи до отримання доказів.
На думку суду, витребування зазначених вище доказів становить об`єктивну неможливість розгляду справи до отримання цих доказів.
Згідно з ч.6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Аналогія закону це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
На думку суду, витребування судом доказів є подібним до направлення судом до іншого суду доручення щодо збирання доказів, у зв`язку із чим, суд вважає доцільним застосування у даному випадку аналогії закону та зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України.
При цьому, суд, з метою недопущення затягування судового розгляду справи, вважає за необхідне зупинити провадження у справі не до отримання доказів взагалі, а до конкретної дати, яку суд визначає, як 14 травня 2024 року о 14 годині 15 хвилин, з урахуванням достатнього проміжку часу для отримання витребуваних доказів або інформації.
Відповідно до ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст. ст. 14, 77, 80, п.6 ч.2 ст.236, ст. ст. 248, 256, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивача задовольнити.
Витребувати в Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) (м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34, електронна пошта: [email protected]) інформацію щодо наявності в архівній складовій частині Єдиного державного реєстру - Реєстрі документів дозвільного характеру відомостей про виданий сертифікат від 24.11.2010 №15001526, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Реконструкція складських приміщень за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Суворовський р-н, Миколаївська дорога, 243» загальною площею 2968,7 кв.м.
Витребувати в Управління ДІАМ у Одеській області (м. Одеса, вул. Пушкінська, 25, електронна пошта: [email protected], адреса для листування: поштова: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, електронна пошта: [email protected]) інформацію щодо видачі ДАБІ сертифікату від 24.11.2010 №15001526, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Реконструкція складських приміщень за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Суворовський р-н, Миколаївська дорога, 243» загальною площею 2968,7 кв.м.
Витребувати в Державному архіві Одеської області (м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 18, електронна пошта: [email protected]) інформацію щодо наявності сертифікату від 24.11.2010 №15001526, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Реконструкція складських приміщень за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Суворовський р-н, Миколаївська дорога, 243» загальною площею 2968,7 кв.м., видавник Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.
Зупинити провадження у справі № 420/4868/19 до 14 травня 2024 року до 14 години 15 хвилин.
Призначити наступне підготовче засідання на 14 травня 2024 року о 14 годині 15 хвилин.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду в частині зупинення провадження може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та підписаний судом 15 квітня 2024 року.
СуддяН.В.Бжассо
