Єдиний державний реєстр судових рішень
Окрема думка
Справа № 369/4929/19
Провадження № 51-3929км23
У цьому провадженні троє осіб обвинувачувалися у катуванні двох потерпілих протягом кількох годин, яке полягало у побитті та насильстві сексуального характеру щодо них. В результаті катувань один із потерпілих помер.
Кримінально правова оцінка дій відповідно до обвинувального акту: ч. 2 ст. 121, ч. 3 , ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК. Судом першої інстанції було винесено обвинувальний вирок за цим обвинуваченням, який залишено без змін судом апеляційної інстанції.
Сторона захисту ставила під сумнів можливість використання як доказу відео катувань, які були зняті одним із обвинувачених. Основні доводи захисту зводилися до того, що доступ до відео з мобільного телефону було отримано без дозволу слідчого судді, тобто з порушенням вимог КПК.
Я погоджуюся із резолютивною частиною постанови, ухваленої колегією суддів, якою залишено судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без зміни. Однак вважаю, що у цьому провадженні важливими є інші аргументи щодо використання відео з мобільного телефону як допустимого доказу.
З матеріалів провадження видно, що після смерті одного із потерпілих, якого катували, сам власник телефону, на який і була проведена відеозйомка катувань, викликав поліцію до свого домоволодіння. Він же добровільно дозволив провести огляд місця події та віддав належний йому мобільний телефон працівникам поліції. Вважаю, що цей комплекс дій підтверджує факт добровільності згоди обвинуваченого ОСОБА_1 й щодо огляду й ознайомлення з інформацією, яка містилася на його мобільному телефоні.
Суддя
ОСОБА_2
