Справа № 645/4780/23
Провадження № 2-др/645/4/24
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2024 р. м. Харків Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Шевченко Г.С.,
за участю секретаря судових засідань Селіверстової Д.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника ОСОБА_3 адвоката КузнецовоїА.А.про ухваленнядодаткового рішенняу справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -
в с т а н о в и в:
18 березня 2024 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_3 адвоката Кузнецової А.А. про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судових витрат, а саме - витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 грн., що понесені відповідачем на оплату правничої допомоги.
В обґрунтування заяви представник відповідача вказує, що в провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебувала справа №645/4780/23. 14.03.2024 р. Фрунзенським районним судом м. Харкова було проголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до якого у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - відмовлено. При цьому, до закінчення судових дебатів у даній справі, представником відповідача було заявлено клопотання, що докази понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Також про стягнення витрат на професійну правничу допомогу було наголошено представником відповідача і у відзиві на позовну заяву у розмірі 20 000 грн., а в подальшому в запереченнях (на відповідь на відзив) у зв`язку з затягуванням розгляду справи з боку позивача, подання клопотань про відкладення розгляду справи та умисне не отримання поштової кореспонденції, що призводили до відкладення розгляду справи, представником відповідача зазначено, що орієнтований попередній розмір судових витрат складає 40 000 грн. З огляду на викладене, просила ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із розглядом справи №645/4780/23 у розмірі 40 000 грн.
У поданій заяві запереченнях проти стягнення судових витрат сторона позивача просила відмовити ОСОБА_3 у стягненні витрат на правову допомогу, у зв`язку з їх необґрунтованістю та неспівмірністю. Позивач посилався на те, що витрати на оплату робіт та послуг адвоката, про відшкодування яких заявлено вимогу, мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір про надання правової допомоги. Проте Договір про надання професійної правничої допомоги від 21.11.2023 р. та додаткова угода до нього від 23.01.2024 р. укладені між адвокатським об`єднанням «Мельник та партнери» та ОСОБА_3 . Договору про надання професійної правничої допомоги між адвокатом Кузнецовою А.А. та клієнтом не укладалось, що тягне за собою необґрунтованість стягнення правової допомоги. Окрім того, стороною відповідача не надано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, в тому числі перерахування коштів адвокату в розмірі 40000 грн. Також, попереднього розрахунку заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 40000 грн. представником відповідача надано не було, через що позивач був позбавлений можливості заперечувати проти судових витрат, оскільки вони не були заявлені, розраховані та підтверджені. Крім того, клопотання про відшкодування 40000 грн. на професійну правничу допомогу стороною відповідача до закінчення судових дебатів заявлено не було.
10.04.2024 р. до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача, в яких остання посилалась на те, що матеріали справи не містять клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Так розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Отже, неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України. Оскільки між ОСОБА_3 та АО «МЕЛЬНИК ТА ПАРТНЕРИ» за договором від 21.11.2023 р. та в подальшому укладанням додаткової угоди від 23.01.2024 р.було погоджено фіксований розмір за надання адвокатських послуг (правової допомоги) у розмірі 40 000 грн., то суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Крім того, вказала, що дані витрати є співмірними із ціною позову, оскільки позивач безпідставно намагався стягнути з відповідачки 312 757 грн., а заявлені адвокатські витрати складають 12% від ціни позову, а тому завищеності та неспівмірності не вбачається, а навпаки витрати на професійну правничу допомогу є мінімальними та неминучими, в порівняні з виконаною роботою адвоката, ціною позову, складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) з урахуванням витраченого часу на виконання робіт (наданих послуг) та подання процесуальних заяв з урахуванням останньої судової практики, які були досить змістовними та належно обґрунтованими. Щодо твердження позивача, що правова допомога надавалась адвокатом без наявних правових підстав, то вказала, що між ОСОБА_3 та АО «МЕЛЬНИК ТА ПАРТНЕРИ» укладено договір про надання професійної правничої допомоги, ордер від 21.11.2023 р. №1158953 також виданий АО «МЕЛЬНИК ТА ПАРТНЕРИ» на адвоката Кузнецову А.А., рахунок та реквізити були надані клієнту за підписом, 20 000 грн. також сплачено на реквізити АО «МЕЛЬНИК ТА ПАРТНЕРИ», додаткова угода була підписана з АО «МЕЛЬНИК ТА ПАРТНЕРИ», а тому доводи позивача є безпідставними, оскільки АО «МЕЛЬНИК ТА ПАРТНЕРИ» в особі адвоката Кузнецової А.А. надана правова допомога відповідачу по справі, що підтверджується належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи. При цьому до закінчення судових дебатів як в усному, так і в письмовому порядку представником відповідача було заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Постійні подання безпідставних позовів ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (справа №645/4780/23, справа №641/4510/23, справа №645/262/23, апеляційна скарга на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 08.06.2023 № 621/212/23 про розірвання шлюбу між сторонами) є нічим іншим як психологічним тиском на ОСОБА_3 та зловживанням процесуальними правами з боку ОСОБА_1 , а тому у зв`язку із постійними ініціюваннями судових спорів позивачем, відповідач вимушена звертатись за професійною правничою допомогою, яку в даному випадку повинен відшкодувати ОСОБА_1 в повному обсязі на підставі п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, надала заяву, в якій просила розглянути справу за відсутності сторони відповідача, підтримала вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення та просила їх задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бондаренко Т.О. в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні заяви посилаючись на її необґрунтованість.
Заслухавши думку сторони позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Фрунзенськогорайонного судум.Харкова від14.03.2024р.у задоволенніпозову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділмайна подружжя-відмовлено.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву представника ОСОБА_3 адвоката Кузнецової А.А., про наявність витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн. адвокатом було заявлено у вказаному відзиві. Окрім цього, адвокатом було повідомлено, що в цьому відзиві робиться заява в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Також, в подальшому в запереченнях (на відповідь на відзив) сторона відповідача зазначала про наявність витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 грн. та повідомляла про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
З огляду на положення ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Із заявою про ухвалення додаткового рішення представник ОСОБА_3 адвокат Кузнецова А.А. звернулась до суду 18 березня 2024 року та надала докази понесених судових витрат, тобто в межах строку, передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України, ст. 270 ЦПК України.
Положеннямист. 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача;у разі відмови в позові-на позивача;у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи вимоги сторони відповідача про ухвалення судом додаткового рішення у справі, суд виходить з наступного.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3ст. 133 ЦПК України).
Згідност. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу стороною відповідача надані:
- копія договору про надання професійної правничої допомоги від 21.11.2023 р.;
- копія рахунку від 22.11.2023 р. на виконання договору про надання професійної правничої допомоги від 21.11.2023 р.;
- копія платіжної інструкції щодо сплати 20 000 грн. на рахунок АО «МЕЛЬНИК ТА ПАРТНЕРИ»;
- копія додаткової угоди від 23.01.2024 р. до договору про надання професійної правничої допомоги від 21.11.2023 р.;
- копія акту виконаних робіт від 14.03.2024 р. по Договору про надання професійної правничої допомоги від 21.11.2021 р. з урахуванням додаткової угоди від 23.01.2024 р.;
- Ордер про надання правничої (правової) допомоги від 21.11.2023 р., виданого Адвокатським об`єднанням «МЕЛЬНИК ТА ПАРТНРЕРИ», що посвідчує повноваження адвоката Кузнецової А.А. на надання правової допомоги ОСОБА_3 ;
- копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 12.06.2020 р.
У пункті 48 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 роз`яснено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
Так, з заяви сторони відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу вбачається, що вона просить стягнути з позивача 40000 грн. за надання юридичних послуг, які включають в себе послуги згідно акту виконаних робіт: ведення цивільної справи N2645/4780/23 в суді першої інстанції, тобто у Фрунзенському районному суді м. Харкова, в незалежності від кількості витраченого часу адвокатом Об`єднання на складання будь-яких процесуальних документів та участь у судових засіданнях у Фрунзенському районному суді м. Харкова в незалежності від кількості судових засідань, а саме: ознайомлення з матеріалами цивільної справи №645/4780/23 та збір, аналіз і підготовка матеріалів для подання відзиву по справі №645/4780/23, узгодження з клієнтом правової позиції, підготовка та направлення адвокатського запиту до Львівської митниці ДФС від 24.11.2023 р., подання відзиву по справі №645/4780/23, збір, аналіз та підготовка матеріалів для подання клопотання про долучений доказів по справі №645/4780/23 р., подання клопотання про долучення доказів по справі №645/4780/23, збір, аналіз та підготовка адвоката для подання заперечення (на відповідь на відзив) по справі №645/4780/23, подання заперечення (на відповідь на відзив) по справі №645/4780/23, аналіз та підготовка адвоката для подання промови представника відповідача в судових дебатах по справі №645/4780/23, подання промови представника відповідача в судових дебатах по справі №645/4780/23 та підготовка адвоката до засідань, з урахуванням витраченого часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, їх очікування та безпосередню участь у судових засіданнях.
Зі змісту додаткової угоди від 23.01.2024 р. до договору про надання професійної правничої допомоги від 21.11.2023 р. вбачається, що АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ "МЕЛЬНИК ТА ПАРТНЕРИ, що є платником єдиного податку за ставкою 5%, в особі керуючого партнера МЕЛЬНИКА ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРОВИЧА, що діє на підставі Статуту та ОСОБА_3 з другого боку, далі при спільному згадуванні іменовані «Сторони», а кожна окремо - «Сторона», уклали цю додаткову угоду до Договору про надання професійної правничої допомоги від 21 листопада 2023 б/н (далі по тексту - «Договір») про нижченаведене: 1. Викласти п.2.2.3. Договору про надання професійної правничої допомоги від п листопада 2023 б/н в наступній редакції: 2.г.а. Клієнт та Об`єднання погодили, що гонорар (винагорода) за надання адвокатських послуг (правової допомоги), а саме ведення цивільної справи №645/4780/23 в суді першої інстанції, тобто в Фрунзенському районному суді м. Харкова, буде обчислюватись у фіксованому розмірі та складає 40000 гривень, яка підлягає сплаті Клієнтом на реквізити Об`єднання двома платіжками, перший платіж у розмірі 20 000 гривень Клієнт зобов`язується сплатити протягом п`яти днів з моменту отримання рахунку, другий платіж у розмірі 20 000 гривень Клієнт зобов`язується сплатити не пізніше 30 днів на реквізити Об`єднання після набрання рішення (ухвали) Фрунзенському районному суді м. Харкова законної сили по цивільній справи №645/4780/23, в незалежності від результату розгляду цивільної справи №645/4780/23 в суді першої інстанції, тобто в Фрунзенському районному суді м. Харкова.
Суд не погоджується з заявленою адвокатом сумою витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000 грн. та її розрахунком, вважає її завищеною, необґрунтованою, не співмірною зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому такою, що підлягає частковому задоволенню в розмірі 20 000 грн.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі№ 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Із змісту правової позиції Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 927/153/22 вбачається, що при визначенні витрат на правову допомогу слід враховувати наступне: чи змінювалася правова позиція у справі в судах першої та апеляційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткове джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 910/20852/20.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4статті 137 ЦПК України.
Також, при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд враховує складність справи, обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, участь представника відповідача в судових засіданнях, їх кількість та час, доводи сторони позивача, що викладені у запереченнях про стягнення витрат на правову допомогу, які спростовуються матеріалами справи, а тому вважає, що вимоги сторони відповідача підлягають частковому задоволенню на суму 20000 грн. На думку суду, такий розмір витрат є співмірним із заявленими вимогами, складністю справи та проведеною адвокатом роботою.
Враховуючи те, що при винесенні рішення судом не було вирішено питання про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення та часткове задоволення вимог про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Керуючисьст. ст. 133,137,141,246,270 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Заяву представника ОСОБА_3 адвоката КузнецовоїА.А.про ухваленнядодаткового рішенняу справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене повністю або частково в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його складання.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складений 25.04.2024 р.
Суддя Г. С. Шевченко
