СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/10456/15-ц
пр. № 2/759/76/24
08 травня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Журибеда О.М.
за участю секретаря - Істоміній О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2015 року ПАТ «БГ Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11.03.2014 року між ПАТ «Банк Перший», правонаступником якого є ПАТ «БГ Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 05/ОВ/1-2014 про надання кредиту у формі овердрафту, відповідно до якого банк надав кредит у формі овердрафту з лімітом 2 420 000, 00 грн. на строк з 11.03.2014 по 18.03.2014 року із сплатою 26 % річних за користування овердрафтом, а відповідач взяв на себе зобов`язання повернути овердрафт, сплатити суму нарахованих банком процентів, сплатити банку неустойку та відшкодувати збитки у розмірі, строки та у порядку, які передбачені договором.
Позивач свій обов`язок по наданню кредиту у формі овердрафту виконав у повному обсязі, однак, відповідач в односторонньому порядку відмовився виконувати взяті на себе зобов`язання по поверненню овердрафту, сплати суми нарахованих банком процентів, сплати банку неустойки в строки та у порядку передбаченим договором у зв`язку з чим, станом на 13.05.2015 року утворилась заборгованість, що складає 6 157 585, 91 грн.
Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.11.2015 року позов ПАТ «БГ Банк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БГ Банк» борг за Договором № 05/ОВ/1-2014 про надання кредиту у формі овердрафту від 11.03.2014 року в розмірі 6 157 585 грн. 91 коп. та судові витрати. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.03.2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, скасовано заочне рішення суду від 11.11.2015 року.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.02.2021 року замінено позивача ТОВ «БГ Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Європейська факторингова компанія розвитку».
02.03.2021 року предстаник ТОВ «ФК «Європейська факторингова компанія розвитку» подав до суду уточнену позовну заяву, згідно з яккою просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №05/ОВ/1-2014 про надання кредиту у формі овердрафту від 11.03.2014 року в сумі 6157585, 91 грн., що складається з: основної заборгованості за кредитом - 242----, 00 грн. 00 коп., заборгованості по сплаті відсотків - 13790, 68 грн., пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 2037640, 00 грн., три відсотки річних від простроченої суми кредиту - 83738, 63 грн., сума інфляційних нарахувань- 1602416, 60 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.04.2021 року: - замінено ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Доступні Фінанси» в частині прав вимоги визначених договором про відступлення прав вимоги №В-09-1/20, тобто за мінусом кредитних зобов`язань ОСОБА_1 на суму 301336, 04 грн., які належать ТОВ «ФУ «ЄФКР»; залишено без розгляду позовні вимоги ТОВ «Доступні фінанси».
Постановою Київського апеляційного суду від 16.06.2021 року апеляційну скаргу Бесплемянного Ю.М. в інтересах ТОВ «ФУ «ЄФКР» задоволено частково, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 27.04.2021 року скасовано.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19.11.2021 року: замінено ТОВ «ФК «ЄФКР» на його правонступника ТОВ «Доступні Фінанси» в частині позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 2132454, 64 грн.; позовні виомги ТОВ «Доступні Фінанси» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 2132454, 64 грн. залишено без розгляду.
23.08.2022 року розпорядження №451 проведено повторний авторозподіл судової справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Коваль О.А.
23.08.2022 року протколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями визначено головуючого суддю у справі Журибеду О.М.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.08.2022 року справу прийнято до провадження суді та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19.04.2023 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням №761/12729/23.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 01.06.2023 року у справі відновлено провадження.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.10.2023 року зупинено провадження у справі.
Постановою Київського апеляційного суду від 27.12.2023 року ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10.10.2023 року скасовано.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 на вимогах позову наполягав та просив задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Судом встановлено, що 11 березня 2014 року між Публічним акціонерним банком «Банк Перший», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БГ Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 05/ОВ/1-2014 про надання кредиту у формі овердрафту («VIP-овердрафт») (т. 1 а.с. 9-12).
В порядку та на умовах, передбачених п. 1.1.-1.4., 2.2. договору, банк надав позичальнику кредит у формі овердрафту з лімітом 2 420 000, 00 (два мільйони чотириста двадцять тисяч) гривень на строк з 11 березня 2014 по 18 березня 2014 року із сплатою 26 % річних за користування овердрафтом. Овердрафт надавався для здійснення трансакцій із застосуванням спеціального технічного засобу з рахунку № НОМЕР_1 при відсутності або недостатності власних коштів позичальника на рахунку.
Згідно п. 2.1. кредитного договору, овердрафт - це короткостроковий кредит, що є частиною позичкового капіталу банку, що надається банком позичальнику в порядку та на умовах, визначених договором, понад залишок грошових коштів на рахунку, в межах ліміту овердрафту шляхом дебатування рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо по рахунку.
Відповідно до п. 2.3. вказаного договору, заборгованість за овердрафтом - це зобов`язання позичальника повернути банку овердрафт в розмірі дебетового сальдо по рахунку, сплатити нараховані банком проценти та неустойку (штраф, пеня) відповідно до договору.
Так, згідно п. 6.1.1. договору, відповідач взяв на себе зобов`язання повернути овердрафт, сплатити суму нарахованих банком процентів, сплатити банку неустойку (штраф, пеню) та відшкодувати збитки у розмірі, строки та у порядку, які передбачені договором.
А відповідно до п. 7.1. договору, в разі порушення умов та/або невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань, передбачених договором, винна сторона відшкодовує потерпілій стороні усі завдані у зв`язку з цим збитки, зокрема, витрати понесені банком та неотримані банком доходи, які б він одержав би, якби зобов`язання були виконані належним чином. Розмір збитків визначається на підставі розрахунків потерпілої сторони. Розмір збитків від інфляційних процесів обчислюється виходячи з індексу інфляції на момент пред`явлення банком своїх вимог.
Пунктом 7.2 договору встановлено, що за порушення строку безперервного користування овердрафтом, строків сплати процентів, інших строкових платежів, передбачених договором, банк має право нарахувати та стягувати, а позичальник зобов`язаний сплатити на вимогу банку, в строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання вимоги банку, пеню на прострочену суму зазначених платежів, розраховану за кожен день прострочення платежу, в розмірі 0,2 % від суми простроченого овердрафту за кожен день прострочення.
Так, виконання банком зобов`язання по наданню відповідачу кредиту у формі овердрафту підтверджується заявою на видачу готівки № 90884 від 11 березня 2014 року ( т. 1 а.с. 22).
Згідно розрахунку заборгованості позичальника-фізичної особи станом на 13 травня 2015 року заборгованість відповідача за договором складає 6 157 585, (шість мільйонів сто п`ятдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять,) грн., 91 коп., з яких: сума кредиту у формі овердрафту - 2 420 000, 00 грн.; сума нарахованих процентів за користування овердрафтом - 13 790,68 грн.; сума нарахованої пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 2 037 640, 00 грн.; три відсотки річних від простроченої суми кредиту - 83 738, 63 грн.; сума боргу з урахуванням індексу інфляції - 1 602 416, 60 грн. (т. 1 а.с. 5).
11.11.2015 заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/10456/15-ц позовну заяву ПАТ «БГ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборіованості задоволено, стягнуто з Позивача на користь ПАТ «БГ Банк» борг за Договором про надання кредиту в розмірі 6 157 585.91 грн. (т. 1 а.с. 83-86).
05.12.2016 було видано виконавчий лист №759/10456/15-ц з примусового виконания заочного рішення від 11.11.2015 року. (т. 1 а.с. 140).
Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.
12.10.2018 між ПАТ «БГ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону від 19.09.2018 № UA-EA-2018-08-29-000130-b, укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 102018/ПУЛ. відповідно до якого відбулася зміна кредитора у зобов?язанні, шляхом відступлення ПАТ «БГ Банк» прав вимоги за договором про надання кредиту (т. 1 а.с. 228-230).
26.03.2019 ухвалою Святошинського районного суду м. Кисва у справі №759/1-456/15 ц замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «БГ Банк» на ТОВ «ФУ «ЄФКР».
30.10.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ігнатенко К.Е. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа.
У рамках виконавчого провадження НОМЕР_4 приватним виконавцем Ігнагенком К.Е., було стягнуто у примусовому порядку з ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 330709, 65 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку Позивача, де вказано наступне: 15.11.2019 року було списано 1 74.64 грн, 9 292.61 грн. 1 8892.98 грн. 12 719.95 доларів США, 69, 60 Євро (т. 2 а.с. 13).
Згідно з розпорядженням приватного виконавця Ігнатенка К.Е. від 05.11.2019 НОМЕР_4, стягнуті кошти розподілено як сума на погашения боргу у розмірі 298 085,61 грн., основна винагорода виконавця у розмірі 29 808,56 грн. та повернения використаного авансового внеску стягувачу у розмірі 798.00 грн. (т. 2 а.с. 14).
06.03.2020 року виконавче провадження НОМЕР_4 було закінчено відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (т. 2 а.с. 16-17).
У подальшому між ТОВ «ФУ «ЄФКР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Доступні фінанси» укладено договір відступлення права вимоги від 15.10.2020 року № В-09-1/20 (т 2 а.с. 37-40).
Згідно з п. 2.2 Договору заборгованість Боржника за Кредитним договором склалає 6157585, 91 грн., в т.ч. 2420000,00 грн. - сума кредиту, 13790,68 грн. -сума нарахованих відсотків за користування кредитом, 2037640,00 грн. - сума нарахованої пені, 83738, 63 грн.- 3% річних відпростроченої сми кредиту, 1602416,60 грн. -інфляційні нарахування, з яких нарахована пеня, 3 % річних від простроченої суми кредиту та інфляц йні нарахування в зальній сумі 3 723 795,23 гривень списані, не підлягають стягнению за будь-яких умов та відповідно не відступаються. 301 336,04 грн. які стягнуто з Боржника в рамках виконання рішення суду, враховані Кредитором в рахунок погашения заборгованості Боржника за Кредитним договором та вважасться в цій частиі погашеними (сплаченими), не підлягають стягненню за будь-яких умов та відповідно не відступаються.
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що станом на дату укладання Сторонами цього Договору та у відповідності до п. 2.2 Договору загальний розмір заборгованості Боржника перед Кредитором складас: 2 132 454,64 грн.
Відповідно до п. 3.4. Договору, у випадку, якщо з моменту переходу до Нового кредитора Права вимоги. Кредитор огримає від Боржника будь-яку суму грошових коштів в рахунок погашения Заборгованості за Кредитним договором, Кредитор зобов`язаний перерахувати дану суму Новому кредитору протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту отримания. Вказана в цьому пункті даного Договору сума грошових коштів перераховується Кредитором Новому кредитору за реквізитами, які повідомляються Кредитору у вигляді листа-повідомлення в якому зазначається реквізити.
16.04.2024 року між ТОВ «Доступні фінанси» та ОСОБА_4 укладено договір про відступлення права вимоги №16-4/2024.
Відповідно до п. 2.2 Договору заборгованість Боржника за Кредитним договором складає 6157585, 91 грн., в т.ч. 2420000,00 грн. - сума кредиту, 13790,68 грн. -сума нарахованих відсотків за користування кредитом, 2037640,00 грн. - сума нарахованої пені, 83738, 63 грн.- 3% річних відпростроченої сми кредиту, 1602416,60 грн. -інфляційні нарахування, з яких нарахована пеня, 3 % річних від простроченої суми кредиту та інфляц йні нарахування в зальній сумі 3 723 795,23 гривень списані, не підлягають стягнению за будь-яких умов та відповідно не відступаються. 301 336,04 грн. які стягнуто з Боржника в рамках виконання рішення суду, враховані Кредитором в рахунок погашения заборгованості Боржника за Кредитним договором та вважасться в цій частиі погашеними (сплаченими), не підлягають стягненню за будь-яких умов та відповідно не відступаються.
Пунктом 2.3 Договру №1604/2024 передбачено, що станом на дату укладання Сторонами цього договору та у відповідності до п. 2.2.. Договору загальний розмір заборгованості Боржника перед Кредитором складає 2131454, 64 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2,2.3, 3.5. договору №В-09-1/20 від 15.10.2020 року про відступлення права вимоги, встановлено, що нарахована пеня, 3% річних від простроченої суми кредиту та інфляційні нарахування у загальній сумі 3723795, 23 грн. списані, не підлягають стягненню за будь-яктх умов та відповідно не відступаються, сума 301336, 04 грн. вважається погашеною (сплаченою), а загальна сума заборгованості становить 2132454, 64 грн.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Однак, позивач, користуючись своїми правами з позицій диспозитивності, до позову та в ході судового розгляду не надав суду належних і допустимих доказів наявності підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором.
Окрім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором перед ТОВ «ФУ «ЄФКР» є припиненими, а тому у позивача відсутнє будь-яке право вимоги до відповідача, а тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Повний текст рішення виготовлено 16.05.2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Журибеда
