ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/5697/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Михайлова К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 (прийняте суддею Красота О.І., повне судове рішення складено 30.01.2024) у справі №904/5697/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення суми боргу в розмірі 3 502 667 грн. 61 коп., пені в розмірі 358 422 грн. 82 коп., 3% річних в розмірі 77 950 грн. 25 коп., інфляційної складової в розмірі 65 109 грн. 98 коп.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовної заяви.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" і просило суд стягнути основний борг у розмірі 3 502 667,61 грн., пеню у розмірі 358 422,82 грн., 3% річних у розмірі 77 950,25 грн., інфляційні втрати у розмірі 65 109,98 грн.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2021 позов задоволено частково: закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 2 877 638,87 грн; стягнуто з АТ "Криворіжгаз" на користь ТОВ "Оператор ГТС України" 358 422,82 грн пені, 65 109,98 грн інфляційних втрат і 77 950,25 грн. 3 % річних; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2021 скасовано; прийнято нове рішення; у позові відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 31.05.2022 касаційну скаргу ТОВ "Оператор ГТС України" задоволено частково; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 зі справи №904/5697/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2022, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2023 закрито провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 3 502 667,61 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору та повернуто ТОВ "Оператор ГТС України" з Державного бюджету судовий збір в розмірі 52 540,01 грн, сплачений платіжним дорученням від 09.10.2022 №62997; відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 358 422,82 грн, 3%річних у розмірі 77 950,25 грн та інфляційних втрат у розмірі 65 109,98 грн.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задоволено частково; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2023 зі справи № 904/5697/20 скасовано; справу в частині розгляду позовних вимог про стягнення пені у розмірі 358 422,82 грн., 3% річних у розмірі 77 950,25 грн. та інфляційних втрат у розмірі 65 109,98 грн. передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Направляючи на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив наступне.
Суди попередніх інстанцій достеменно не з`ясували та не встановили обставин зокрема: яким критеріям визначеним у частині першій статті 1 Закону №1639-ІХ відповідає спірна сума заборгованості; обставин щодо існування/неіснування у відповідача, як станом на 19.08.2022, так і на час включення відповідача до Реєстру (10.11.2022) наявності дебіторської заборгованості в сумі основного боргу перед позивачем за Договором (добовий небаланс природного газу січня 2020 року), яка підлягала врегулюванню.
Судами також не з`ясовано обставини чи було сторонами врегульовано спірні правовідносини в частині погашення основного боргу та нарахованих на вказану заборгованість пені, 3% річних та інфляційних втрат, саме відповідно до положень Закону №1639-ІХ, зокрема, шляхом укладання договору про реструктуризацію заборгованості та/або договору про організацію взаєморозрахунків. Тобто фактичної можливості встановити обставини, що спірні заявлені позивачем суми пені, 3% річних та інфляційних втрат було відображено в обліку взаєморозрахунків учасників спірних правовідносин для можливості застосування положень Закону №1639-ІХ у відповідній редакції щодо списання цих сум відповідно до положень статті 6 цього Закону.
Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що судами не встановлювались обставини застосування/незастосування сторонами спору компенсаторних механізмів, визначених статтею 6 Закону №1639-ІХ в частині проведення розрахунків стосовно основної заборгованості у розмірі 3 502 667,61грн за добовий небаланс природного газу січня 2020 року, а також обставини щодо включення/невключення спірних сум до Реєстру.
З огляду на наведене, касаційний суд зазначив про передчасність висновків судів попередніх інстанцій щодо можливості/неможливості застосування положень статті 6 Закону №1639-ІХ у редакції змін, внесених Законом №2479-IX, з урахуванням умов Договору та фактичного змісту спірної заборгованості (пені, 3% річних та інфляційних втрат), як акцесорних (додаткових) вимог компенсаторного характеру, направлених на захист прав сторони у зв`язку з неналежним виконанням договірних (грошових зобов`язань) управненою стороною.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції без належного дослідження наявних у справі доказів дійшов висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин які стосуються стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем за період з 22.02.2020 по 29.09.2020, положень статті 6 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022).
З огляду на наведене суд першої інстанції помилково обмежився лише посиланням на фактичне погашення відповідачем спірної заборгованості до 31.12.2022 та обставини включення відповідача до Реєстру, але не дослідив фактичний зміст спірних правовідносин і не встановив обставин, пов`язаних із можливістю застосування до спірних правовідносин положень Закону №1639-ІХ у відповідній редакції. Ці порушення не були усунуті і судом апеляційної інстанції.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01. у справі №904/5697/20:
-позов в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних, інфляційних втрат задоволено частково;
-стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" пеню у розмірі 179 211,41 грн., 3% річних у розмірі 77 950,25 грн., інфляційні втрати у розмірі 65 109,98 грн., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 7 522,25 грн.
-в решті позову щодо стягнення пені відмовлено.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову місцевий господарський суд зазначив, що до суми основної заборгованості та до сум нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, як на дату виникнення такої заборгованості, так і на дату набрання чинності цих змін, поширюються положення Закону № 2479-IX, оскільки:
- заявлені до стягнення суми пені у розмірі 358 422,82 грн., 3% річних у розмірі 77 950,25 грн., інфляційних втрат у розмірі 65 109,98 грн., нараховані на суму боргу у розмірі 3 502 667,61 грн. за Договором транспортування природного газу № 35А501-1072-20/2002000106 від 04.02.2020, укладеного між сторонами;
- сума боргу за вказаним Договором виникла станом на 20.02.2020 (небаланс за січень 2020 року по акту врегулювання щодобових небалансів від 31.01.2020);
- сума боргу, про яку йдеться, погашена Відповідачем до 19.08.2022 шляхом часткових сплат за Договором № 35А501-1072-20/2002000106 від 04.02.2020 на розрахунковий рахунок Позивача;
- відповідач включений до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, що підтверджується постановою НКРЕКП № 1413 від 10.11.2022. При цьому, зазначений Реєстр не містить відомостей щодо структури та обсягів заборгованості боржників в цьому Реєстрі.
Водночас, матеріали справи свідчать про те, що сторонами не укладався договір про реструктуризацію заборгованості та/або договір про організацію взаєморозрахунків, що не перешкоджатиме Відповідачу у його праві врегулювати цю заборгованість відповідно до Закону України № 1639-ІХ за умови існування визначених цим Законом передумов.
Дослідивши надані Відповідачем докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення пені до 50%, а саме до суми у розмірі 179 211,41 грн.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №904/5697/20, в якій просило скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 179 211, 41 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №904/5697/20, в якій просить рішення в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову про стягнення пені у розмірі 179 211, 41 грн., 3% річних у розмірі 77 950, 25 грн., інфляційних втрат у розмірі 65 109, 98 грн. відмовити у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" зазначає, що із доданих до матеріалів справи розрахунків сум основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за добовий небаланс вбачається, що розмір основної заборгованості Відповідача становив 3 502 667,61 грн, а розмір нарахованої пені становить 358 422,82 грн. Таким чином, розмір нарахованої пені становить трохи більше 10 % від суми основної заборгованості.
Також звертає увагу, що основна заборгованість з оплати за негативні щодобові небаланси була сплачена Відповідачем лише після подачі позову.
Більше того, судом першої інстанції не надано оцінки (не встановлено), в контексті зменшення пені, такій обставині як тривалість прострочення виконання зобов`язання щодо оплати негативних небалансів, а саме, що таке прострочення є значним.
Тривале невиконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором виключає наявність виняткових випадків, які надають право суду застосувати положення ст. 233 ГК України та ч.3 ст. 551 ЦК України. Проте, не зважаючи на вказане, судом у рішенні не наведено у чому ж полягає винятковість тих обставин про які зазначає Відповідач (та випадку загалом) та яким чином вони вплинули на неналежне виконання зобов`язань АТ "Криворіжгаз".
В обґрунтування апеляційної скарги Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" зазначає, що судом неправильно застосовано норми Закону №1639- ІХ (у редакції змін внесених Законом № 2479-IX з 19.08.2022).
10.11.2022 НКРЕКП прийнято постанову "Про включення АТ "КРИВОРІЖГАЗ" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу".
В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 30.06.2020, підписаний на виконання умов Закону №1639. В даному акті визначено заборгованість за січень 2020 року у розмірі 4 680 589,52 грн., яка погашена Відповідачем.
Сума основного боргу Відповідача за Договором підлягала врегулюванню за нормами Закону №1639. Сторони у справі не укладали договір про реструктуризацію заборгованості, оскільки заборгованість за Договором була погашена.
Закон №1639 не передбачає подання будь-яких додаткових документів для списання чи ненарахування штрафних санкцій, а лише визначає одну підставу, зокрема, погашення основної заборгованості.
З огляду на положення статей 1, 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" №1639-IX від 14.07.2021 (в редакції, чинній на момент вирішення спору) суми неустойки (штраф, пеня), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, списуються за сукупності декількох умов: сума боргу за договором виникла з 01.01.2020 по 28.02.2022 року включно; підприємство боржник включене до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу; сума основного боргу погашена до 31.12.2022.
У контексті спірних правовідносин АТ "Криворіжгаз" зазначає про те, що внесення змін до законодавства шляхом його доповнення щодо особливостей врегулювання відносин підприємств, що здійснюють розподіл природного газу, свідчить про те, що по-перше, такі зміни поширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2020 по 31.12.2022, тобто підлягають обов`язковому застосуванню виключно до правовідносин які виникли до набрання ними законної сили; по-друге, що до їх запровадження, ці відносини не були врегульовані таким чином.
На момент прийняття рішення 17.11.2022 року - спір щодо стягнення суми основного боргу не було вирішено. В той же час, стягнення штрафних та фінансових санкцій, навіть, за умови погашення заборгованості до прийняття Закону №1639, при тому, що зміни поширюються на правовідносини, які виникли з 01.01.2020, безпідставно збільшують відповідальність боржника, а тому є випадком - коли дія Закону має застосовуватись.
Враховуючи, що спір про стягнення суми основного боргу, штрафних та фінансових санкцій розглядався до моменту включення Відповідача до Реєстру, до правовідносин щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат як зобов`язання, яке є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю, застосовується норми Закону 1639, адже неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню, за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону.
Враховуючи, що штрафні та фінансові санкції, нараховані на заборгованість, що є предметом регулювання Закону №1639, норми ст. 6 Закону 1639 підлягають застосуванню, адже зобов`язання зі сплати штрафних та фінансових санкцій є додатковими до основної вимоги, а тому у суду першої інстанції при прийнятті рішення були всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної мережі "Криворіжгаз" проти задоволення скарги другої сторони заперечує та зазначає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд підставно зазначив, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Крім того, суд враховував, що у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору, Позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати, що також компенсує можливі негативні наслідки для кредитора.
Крім того, позивачем не надано суду доказів понесення ТОВ "ОГТСУ" збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства, саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" проти задоволення скарги другої сторони заперечує та зазначає, що Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" №1639-IX від 14.07.2021 (далі - Закон №1639-IX) не містить положень, які б слугували правовою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Закон № 1639-IX не ставить в залежність від наявності судового рішення про стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат, можливість сторін здійснити врегулювання такої заборгованості, у разі якщо вона дійсно підпадає під таке врегулювання.
Можливість списання заборгованості не свідчить про її неправомірність, як підставу для відмови у позовних вимогах, а лише створює юридичні підстави для вчинення тих чи інших дій учасниками процедури у майбутньому та в позасудовому порядку (шляхом здійснення корегування відомостей в бухгалтерському обліку).
Враховуючи положення Закону №1639 списанню підлягають виключно неустойка (штраф, пеня), інфляційні та проценти річних, якщо основна заборгованість була врегульована відповідно до Закону №1639 шляхом проведення взаєморозрахунків та/або реструктуризації заборгованості.
Заборгованість із пені, 3% річних та інфляційних втрат, які Позивач просить стягнути у даній справі, була нараховано станом на 29.09.2020. Закон №1639-IX був прийнятий лише 14.07.2021. Дія закону №1639-IX поширила дію на заборгованість операторів газорозподільних систем лише з прийняттям Закону № 2479-IX від 29.07.2022. Відповідача включено до Реєстру постановою НКРЕКП №1410 від 10.11.2022.
При цьому заборгованість за небаланси природного газу січня 2020 року 3 502 667,61 грн була сплачена відповідачем ще до прийняття закону №1639, а тому така заборгованість не підпадає під процедури врегулювання заборгованості, а тому нараховані на таку заборгованість неустойка, 3% річних, інфляційні не підлягають списанню, оскільки як було зазначено вище списанню підлягають лише нарахування на заборгованість, яка була врегульована згідно процедур передбачених Законом №1639.
У постанові НКРЕКП №1410 від 10.11.2022 не конкретизовано для врегулювання якої саме з переліченої вище заборгованості, АТ "Дніпрогаз" включено до Реєстру.
Третя особа своїм правом на подання відзиву на апеляційні скарги не скористалась. Про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №904/5697/20.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №904/5697/20 та об`єднано для спільного розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" з раніше поданою апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №904/5697/20; розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 06.06.2024 о 15:00 год.
В судовому засіданні 06.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
7. Встановлені судом обставини справи.
04.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Позивач, Оператор) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" (далі - Відповідач, Замовник) укладений Договір № 35А501-1072-20/2002000106 транспортування природного газу (далі - Договір), за п. 2.1 якого Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання (п. 2.2 Договору).
Згідно з п. 2.3 Договору обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням Додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п. 2.5 Договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ у точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів (п. 2.6 Договору).
Пунктом 2.7 Договору визначено, що Додаток 1 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли Замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
Пунктом 2.8 Договору передбачено, що взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.
Відповідно до п. 4.1 Договору Замовник зобов`язаний, серед іншого: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати Оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому Договорі; дотримуватись обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом; реєструвати в Реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора споживачів, стосовно яких він є діючим постачальником; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.
Згідно з п. 5.1 Договору порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього Договору.
Окремим Додатком 3 до цього Договору між Оператором та Замовником, який є оператором газорозподільної системи /прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п. 5.4 Договору).
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що на кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ).
Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу (п. 6.2 Договору).
Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються Оператором на його офіційному веб-сайті (п. 6.3 Договору).
Згідно з п. 7.1 Договору вартість послуг розраховується:
розподіл потужності - за тарифами, які встановлені Регулятором;
транспортування - за тарифам, які встановлюються Регулятором;
балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті (п. 7.2 Договору).
За умовами п. 7.3 Договору тарифи, передбачені пунктом 7.1 Договору, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами Договору.
Відповідно до п. 8.1 Договору вартість послуг договірної потужності визначається, виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з Додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.
За умовами п. 9.1 Договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.
Згідно з п. 9.2 Договору у разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.
Відповідно до п. 9.3 Договору у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів Оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
Згідно з п. 9.6 Договору розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку Замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 Договору, визначається за даними Оператора.
Пунктом 11.1 Договору встановлено, що послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг.
За умовами п. 11.3 Договору Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.
Згідно з п. 11.4 Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Оператор і Замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до 25-го числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (п. 11.5 Договору).
Відповідно до п. 13.5 Договору у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Пунктом 17.1 Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з дня його укладення, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно з п. 17.2 Договору усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін.
Повідомленням на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи Відповідач довів до відома Позивача про своїх уповноважених осіб, що мають право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи ( Гарькава К.К. , Масляєв В.Ю. , Ковпак А.Г. ), які ознайомлені з вимогами Кодексу газотранспортної системи та інструкціями Оператора газотранспортної системи щодо взаємодії з інформаційною платформою та зобов`язуються їх дотримуватись, у т.ч. дотримуватись заходів безпеки щодо доступу до платформи та інтерфейсу користувача платформи сторонніми особами.
Посилаючись на співставлення остаточних алокацій подач/відборів Відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за січень 2020 року, Позивач виявив наявність у Відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу Замовника за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць. Зокрема, за січень 2020 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів у розмірі 805,12369 тис. куб. м (8333030 кВт * год) на загальну суму 4 680 589,52 грн. з ПДВ.
На підставі пунктів 2.8, 9.3, 11.4 Договору Позивач направив Відповідачу за допомогою інформаційної платформи акт врегулювання щодобових небалансів від 31.01.2020 № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 у розмірі 805,12369 тис.куб.м за газовий місяць січень 2020 року та рахунок на оплату за щодобові небаланси за січень 2020 року від 31.01.2020 № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 на суму 4 680 589,52 грн. (з ПДВ).
Акт врегулювання щодобових небалансів від 31.01.2020 № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 разом із рахунком на оплату № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 від 31.01.2020 надісланий Позивачем Відповідачу на інформаційну платформу у визначений пунктом 9.4 Договору та Кодексом ГТС строк - 14.02.2020. Відповідно до пункту 9.3 Договору Відповідач мав оплатити рахунок за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, тобто не пізніше 21.02.2020.
Листом від 03.03.2020 № вих-20-2477 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою щодо сплати 4 680 589,52 грн. за щодобові небаланси газового місяця січня 2020 року.
Листом від 04.03.2020 № 501051-Сл-4212-0320 Відповідач звернувся до Позивача з проханням про реструктуризацію заборгованості за таким графіком: 31.05.2020 - 234 029,45 грн.; 30.06.2020 - 936 117,90 грн.; 31.07.2020 - 1 170 147,38 грн.; 31.08.2020 - 1 170 147,38 грн.; 30.09.2020 - 1 170 147,38 грн.
Станом на 29.09.2020 за рахунок взаємозаліку зобов`язань сторін, а також часткової сплати Відповідачем коштів було погашено заборгованість на суму 1 177 921,91 грн., що не заперечується Відповідачем.
Причиною виникнення спору став залишок основного боргу у розмірі 3 502 667,61 грн. за щодобові небаланси за газовий місяць - січень 2020 року.
Під час судового провадження у справі сума заборгованості за щодобові небаланси газового місяця січня 2020 року у розмірі 3 502 667,61 грн. Відповідачем сплачена у повному обсязі до 31.12.2022.
На підставі пунктів 13.1, 13.5 Договору Позивачем нараховано:
- пеню за період з 22.02.2020 по 29.09.2020 у розмірі 358 422,82 грн.;
- 3% річних за період з 22.02.2020 по 29.09.2020 у розмірі 77 950,25 грн.;
- інфляційні втрати за період березень 2020 року - серпень 2020 року у розмірі 65 109,98 грн., що і є причиною спору.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша, друга статті 598 ЦК України).
Статтею 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами (частина 1). До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина третя).
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, відповідно до положень Глави 50 ЦК України зобов`язання припиняються: переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю його виконання (стаття 607), смертю фізичної особи (стаття 608 ЦК), ліквідацією юридичної особи (стаття 609).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Виконання своїх зобов`язань за укладеним з позивачем Договором було виконано відповідачем з порушенням передбачених договором строків, тобто, в силу приписів чинного законодавства у позивача були наявні підстави для нарахування останньому пені, інфляційних втрат та 3 % річних.
Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат зроблено вірно, доводів щодо його невірного розрахунку відповідач не наводить.
29.08.2021 набрав чинності Закон №1639-ІХ, який визначає комплекс відповідних заходів організаційного та економічного характеру спрямованих на врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості.
Так, відповідно до положень статті 1 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021 та до 19.08.2022) було передбачено, що:
- заборгованістю суб`єктів ринку природного газу, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону є, зокрема, заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, не сплачена станом на розрахункову дату; заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, не сплачена станом на розрахункову дату; заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних та власних потреб, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України"), не сплачена станом на розрахункову дату; (абзаци 7, 8, 9 частини першої статті 1);
- процедура врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу - заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості (абзац 14 частини першої статті 1);
- реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (далі - Реєстр) - відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (абзац 15 частини першої статті 1);
- розрахункова дата - 31 грудня 2020 року (абзац 16 частини першої статті 1).
Відповідно до положень статті 2 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021) дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК "Нафтогаз України" природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.
Згідно з положеннями частини першої статті 3 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021) для участі у процедурі врегулювання заборгованості суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
При цьому, відповідно до статті 6 Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021) на реструктуризовану згідно з цим Законом заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість за договорами купівлі-продажу газу та договорами на транспортування, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури погашення заборгованості та не сплачені станом на розрахункову дату, підлягають списанню: з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 31 грудня 2020 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
Таким чином, визначальною умовою для поширення норм Закону №1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021), на заборгованість з оплати послуг транспортування природного газу відповідача перед позивачем могла бути заборгованість, яка виникла та не була сплачена до 31.12.2020, а також обставини включення відповідача до Реєстру.
Поряд з тим, як вже було зазначено вище, 19.08.2022 набрав чинності Закон №2479-IX. У преамбулі якого визначено, що цей Закон визначає особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування. Терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у законах України "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги", "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та інших законах України. Вказаним законом внесені зміни, зокрема, і до Закону №1639-IX.
У статті 2 Закону №2479-IX визначено гарантії, що надаються суб`єктам господарювання. Зокрема, у частині сьомій статті 2 цього Закону передбачено, що взаєморозрахунки в цілях реалізації заходів, передбачених цією статтею, проводяться у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до положень абзацу 4 частини другої статті 1 Закону №2479-IX визначено, що порядок підтвердження обставин, що є підставою для ненарахування неустойки (штрафу, пені), визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону №2479-IX були внесені зміни, зокрема і до Закону №1639-IX.
Так, відповідно до положень статті 1 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022) передбачено, що:
- взаєморозрахунки - розрахунки з погашення заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу, які проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості;
- заборгованість (грошові зобов`язання) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, а саме: заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, не сплачена станом на розрахункову дату; заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно;
- процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії, послуги з розподілу та транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з розподілу/передачі електричної енергії, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості";
- учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу, товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", суб`єкт господарювання, що здійснює функції постачальника "останньої надії", оператор газотранспортної системи та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, оператори газорозподільних систем, електропостачальники або оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;
- розрахункова дата - 31 грудня 2020 року (крім випадків, якщо дата або підстава виникнення заборгованості (грошових зобов`язань) визначена цим Законом для виду заборгованості).
Згідно зі статтею 2 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022) дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до положень частини першої статті 3 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022) для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Так, Законом №2479-IX були внесені численні зміни до статті 6 Закону №1639-IX, зокрема вказану статтю викладено в такій редакції:
На заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.
Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню: за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості".
законодавцем на державному рівні, ураховано обставини щодо неможливості підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити свої розрахунки та саме з прийняттям Закону №1639-ІХ визначено порядок певних дій, спрямованих на врегулювання такої заборгованості, зокрема, шляхом проведення взаєморозрахунків за рахунок видатків державного бюджету, реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування.
При цьому у подальшому у зв`язку з зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого законом України від 24.02.2022 №2102-IX, законодавцем з метою врегулювання в умовах воєнного стану окремих відносин на ринку природного газу та у сферах тепло-гарячого водопостачання було прийнято Закон №2479-IX, яким запроваджено комплекс компенсаторних механізмів для покриття збитків та втрат відповідних суб`єктів господарювання, зумовлених впровадженим мораторієм, застосуванням інших інструментів державного регулювання, а також наслідками військових дій на усій території України, за рахунок коштів Державного бюджету України. Зокрема, встановлено перелік та механізми фінансування відповідних гарантій та компенсацій, спрямованих на забезпечення сталого функціонування ринку природного газу та сфери теплопостачання в умовах воєнного стану та у післявоєнний період.
Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд зазначив, що аналіз положень Закону №2479-IX дає підстави дійти висновку, що фактично державою на законодавчому рівні були внесені зміни/уточнення/деталізація положень статті 6 Закону №1639-ІХ. При цьому, порядок підтвердження обсягів заборгованості, які підлягають урегулюванню згідно із Законом №1639-ІХ, визначено саме його положеннями.
Відповідно до положень статей 2, 3 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022) таке підтвердження у будь-якому випадку має здійснюватися НКРЕКП в установленому цим Законом порядку (на підставі висновків аудиторів та остаточного підтвердження НКРЕКП обсягів заборгованості за результатами процедури верифікації).
Внесення змін до законодавства шляхом його доповнення щодо особливостей врегулювання відносин, зокрема на ринку природного газу свідчить про те, що по-перше, такі зміни поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності (заборгованість, яка виникла з 01.01.2020 по 28.02.2022 та не сплачена станом на 19.08.2022); по-друге, що до їх запровадження, спірні відносини сторін щодо такої заборгованості підпадали під регулювання положень Закону №1639-ІХ.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на суми основної заборгованості та на суми нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, як на дату виникнення такої заборгованості, так і на дату набрання чинності цих змін, поширюються положення Закону № 2479-IX, оскільки:
- заявлені до стягнення суми пені у розмірі 358 422,82 грн., 3% річних у розмірі 77 950,25 грн., інфляційних втрат у розмірі 65 109,98 грн., нараховані на суму боргу у розмірі 3 502 667,61 грн. за Договором транспортування природного газу № 35А501-1072-20/2002000106 від 04.02.2020, укладеного між сторонами;
- сума боргу за вказаним Договором виникла станом на 20.02.2020 (небаланс за січень 2020 року по акту врегулювання щодобових небалансів від 31.01.2020);
- сума боргу, про яку йдеться, погашена Відповідачем до 19.08.2022 шляхом часткових сплат за Договором № 35А501-1072-20/2002000106 від 04.02.2020 на розрахунковий рахунок Позивача;
- відповідач включений до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, що підтверджується постановою НКРЕКП № 1413 від 10.11.2022. При цьому, зазначений Реєстр не містить відомостей щодо структури та обсягів заборгованості боржників в цьому Реєстрі.
Водночас, матеріали справи свідчать про те, що сторонами не укладався договір про реструктуризацію заборгованості та/або договір про організацію взаєморозрахунків, що не перешкоджатиме Відповідачу у його праві врегулювати цю заборгованість відповідно до Закону України № 1639-ІХ за умови існування визначених цим Законом передумов.
Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-ІХ з усіма змінами і доповненнями не є безумовною підставою для відмови у стягненні пені, 3% річних, інфляційних втрат, а може бути застосований після прийняття судового рішення про їх стягнення під час запровадження усього механізму врегулювання заборгованості, визначеного цим Законом. Оскільки у справі відсутні обставини врегулювання сторонами заборгованості відповідно до положень Закону України № 1639-ІХ, відсутні підстави вважати нараховані пеню, 3% річних, інфляційні втрати такими, що підлягають списанню.
Суд звертає увагу, що винесення остаточного рішення в даній справі не перешкоджатиме відповідачу у його праві врегулювати цю заборгованість відповідно до Закону №1639-ІХ за умови існування, визначених цим Законом передумов.
За викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність нарахування та заявлення до стягнення пені у розмірі 358 422,82 грн., 3% річних у розмірі 77 950,25 грн., інфляційних втрат у розмірі 65 109,98 грн.
До суду першої інстанції відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру фінансових та штрафних санкцій на 99%. В обґрунтування вказаного клопотання Відповідач посилається на скрутне фінансове становище, на підтвердження чого надав копії Балансу (Звіт про фінансовий стан) на 31.03.2023, Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І квартал 2023 рік, постанов про відкриття виконавчого провадження та про зупинення вчинення виконавчих дій щодо АТ "Криворізька теплоцентраль", роздруківку постанови НКРЕКП № 1388 від 28.07.2023, роздруківку постанови Верховного Суду у справі № 903/775/20 від 05.04.2023.
Так відповідач зазначає, що з 01.08.2023 у Відповідача відсутні кошти, отримані за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачені структурою тарифу. З 01.08.2023 Відповідач не є суб`єктом природної монополії, діяльність з розподілу природного газу зупинено, а тариф на розподіл природного газу був основним джерелом отримання доходу від діяльності Товариства.
AT "Криворіжгаз" знаходиться у скрутному фінансовому становищі.
Згідно Звіту про фінансові результати за 1 квартал 2023 чистий фінансовий результат AT "Криворіжгаз" (строка 2355) складає збиток у розмірі 50 272 тис.грн.
Утворення та накопичення збитків обумовлюється воєнним станом, який як прямо, так і опосередковано вплинув на фінансові можливості AT "Криворіжгаз", а саме: виникла дебіторська заборгованість, через наявний дефіцит коштів пов`язаний із систематичними неплатежами за спожиті послуги з боку населення та юридичних осіб, які знаходяться під захистом критичної інфраструктури під час воєнного стану, а саме: підприємства, що здійснюють діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії відповідно до Закону У країни "Про ринок електричної енергії", діяльність з водопостачання та водовідведення відповідно до Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, тваринництва, виробництва харчових продуктів, підприємства оборонно- промислового комплексу, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, підприємства залізничного транспорту.
Так, згідно Балансу (форма №1) станом на 31 березня 2023 року дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складає 61 903 тис.грн., з урахуванням резерву сумнівних боргів у сумі 110 418 тис.грн. (на початок звітного періоду така заборгованість складала 55 383 тис.грн., з урахуванням резерву сумнівних боргів у сумі 103 898 тис.грн).
При цьому, єдиним джерелом надходження коштів на рахунки Товариства до 01.08.2023 була оплата споживачами комунальних послуг, яка на сьогодні є низькою.
З побутових споживачів заборгованість у примусовому порядку не стягується, оскільки тимчасово, на період дії воєнного стану на території України забороняється примусове виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Також, не стягується заборгованість в примусовому порядку з підприємств критичної інфраструктури та оборонно-промислового комплексу.
Тому AT "Криворіжгаз", як стягувач, у цих правовідносинах знаходиться у нерівному стані, оскільки як стягувач має обмеження, а боржники мають послаблення в силу закону (ЗУ Про виконавче провадження", перехідні положення).
Також, найбільшими боржниками за спожиті послуги є теплопостачальні організації, які не розрахувались за послуги розподілу природного газу.
На сьогодні, на законодавчому рівні закріплено обов`язок органів державної виконавчої служби зупинити вчинення виконавчих дій до завершення приватизації AT "Криворізька теплоцентраль". З 16.01.2019 приватизацію не завершено.
Внаслідок зупинення вчинення виконавчих дій, AT "Криворіжгаз" не має можливості в примусовому порядку через органи державної виконавчої служби стягнути на користь Товариства грошові кошти за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.
Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати відсотків річних, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Апеляційним судом враховано, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити з того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Крім того, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України) та принципах господарського судочинства відповідно до статті 2 ГПК України.
Надаючи оцінку доводам сторін, скориставшись своїм правом суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для зменшення пені на 50%.
Суд враховує добровільне погашення боргу відповідачем та поведінку відповідача, а також викладене вище фінансове становище.
При цьому судом враховано, що порушення строків оплати у спірний період та прострочення оплати мали місце. Умови договору, в тому числі порядок та строк оплати, були відповідачу відомі, і останній міг, здійснивши своєчасну оплату, уникнути нарахування пені.
Колегія суддів також враховує, що позивачем не доведено понесення збитків у зв`язку з простроченням відповідача.
Крім пені позивач також нарахував інфляційні втрати та відсотки річних, які виступають способом захисту майнового права та інтересу, які полягають у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Як зазначено вище, визначення розміру, на який зменшуються нараховані штрафні санкції, є суб`єктивним правом суду, і в даному випадку судом першої інстанції було дотримано принцип розумного балансу між інтересами сторін, враховані обставини справи та становище як відповідача так і позивача (у тому числі і фінансове) у даній справі. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 50%.
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
10. Судові витрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на апелянтів.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №904/5697/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №904/5697/20 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на апелянтів.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21.06.2024
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко
