ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: [email protected], тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2021м. ДніпроСправа № 904/5697/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Тертишної К.В.
та представників:
від позивача: Панченко Ю.В. - адвокат;
від відповідача: Зіньковська Н.В. - адвокат;
від третьої особи: не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ
про стягнення 4 004 150,66 грн.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" 4004150,66 грн, з яких: 3 502 667,61 грн - основний борг; 358 422,82 грн - пеня; 77 950,25 грн - 3% річних; 65 109,98 грн - інфляційні втрати.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем п.п. 2.5, 9.3 договору транспортування природного газу № 35А501-1072-20/2002000106 від 04.02.2020 (далі договір) та п. 19 глави 6 розділу ХIV Кодексу газотранспортної системи України (далі Кодекс ГТС) в частині оплати негативних щодобових небалансів за січень 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на виконання укладеного з відповідачем договору та Кодексу ГТС, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за січень 2020 року виявлена наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між указаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснено розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначено його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме: за січень 2020 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів у розмірі 805,12369 тис.куб.м (8333030 кВт/год) на суму 4 680 589,52 грн з ПДВ.
За твердженням позивача зазначені негативні щодобові небаланси відповідача виникли внаслідок відбору відповідачем з газотранспортної системи природного газу в зазначений період без подання відповідних обсягів природного газу до газотранспортної системи.
Відповідно до пункту 2.8 договору позивач через інформаційну платформу направив відповідачу акт врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 за січень 2020 року та виставив рахунок № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 від 31.01.2020 на загальну суму 4 680 589,52 грн, який відповідачем оплачено частково у сумі 1 177 921,91 грн. На заборгованість позивач нарахував заявлену до стягнення пеню у сумі 358 422,82 грн, 3% річних у сумі 77 950,25 грн, інфляційні втрати у сумі 65 109,98 грн.
18.11.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке.
Відповідач зазначає, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог акт врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 та довідки №№ 1, 2, 3 про добові небаланси разом із реєстрами файлів, завантажених до інформаційної платформи, є односторонніми та підписані самим позивачем. Інших первинних документів на підтвердження даних, які зазначені в довідках, немає. За таких обставин відповідач ставить під сумнів достовірність інформації, зазначеної у вказаних довідках.
Доданий позивачем до справи акт врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 та рахунок на оплату підписано електронним цифровим підписом уповноваженої особи позивача Олійником В.В. на підставі довіреності № 125 від 21.01.2020, у переліку повноважень якого відсутнє право підписувати акти до договору, зокрема акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року та рахунок.
Відповідач зауважує, що умовами договору не передбачено підписання акта щодобових небалансів, рахунка електронним цифровим підписом та його подальше надсилання замовнику - відповідачу засобами електронного зв`язку.
Також відповідач не визнає своєї вини для відповідальності за договором щодо заявленої до стягнення суми з підстав допущеного ним добового небалансу. Відповідач зазначає, що відповідно до статей 22, 613, 623, 1166 Цивільного кодексу України плата замовника послуг транспортування газу за допущені і неврегульовані небаланси за своєю правовою природою є збитками управненої особи, відповідальність за які може бути покладена на боржника лише за наявності повного складу цивільного правопорушення, допущеного боржником. На думку відповідача добовий небаланс виник внаслідок розбалансування газотранспортної системи самим позивачем. Надані позивачем договори купівлі-продажу природного газу, акти приймання-передачі та платіжні доручення не є належними доказами використання позивачем придбаного у АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" природного газу для балансуючих дій газорозподільних мереж відповідача.
У відповіді на відзив, яка подана до суду 26.11.2020, позивач, посилаючись на положення Кодексу ГТС, пояснює правову природу та різницю між послугами балансування та послугами транспортування природного газу, внаслідок чого стверджує про безпідставність висновків відповідача щодо відсутності його вини у допущеному добовому небалансі за січень 2020 року через незабезпечення позивачем балансування природного газу.
Інші доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, позивач спростовує, посилаючись на наявні у справі докази та положення договору й Кодексу ГТС.
У запереченнях, поданих відповідачем до суду 02.12.2020, останній посилається на те, що позивачем не доведена належними доказами наявність підстав для задоволення позовних вимог. Обґрунтування заперечень відповідача аналогічні за змістом його відзиву на позов.
21.12.2020 відповідач подав письмові пояснення в порядку додаткового обґрунтування заперечень проти позову, в яких зазначає про те, що позивач не надав доказів вчинення ним балансуючих дій; у позивача не було підстав для надання рахунків за врегулювання щодобових небалансів; позивач неправильно здійснив розрахунок плати за добовий небаланс. Підсумовуючи наведені доводи, відповідач просить відмовити у позові повністю, а в разі задоволення позову зменшити розмір заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних до 1 гривні, посилаючись при цьому на низький рівень розрахунків споживачів з відповідачем.
Клопотання про зменшення пені, інфляційних втрат та 3% річних було повторно підтримано відповідачем у черговому клопотанні, що надійшло до суду 08.06.2021, в якому відповідач просить зменшити їх загальну суму на 99% до 5014,83 грн. Заявлене клопотання відповідач обґрунтовує важким фінансовим становищем, збитковістю підприємства, на підтвердження чого ним надано звіти про фінансові результати за 2020 рік, станом на 31.03.2021 та за 1 квартал 2021 року.
У відповідь на письмові пояснення відповідача позивач також надав письмові пояснення, що надійшли до суду 14.01.2021, в яких позивач обґрунтовує правомірність позову, посилаючись на надані ним докази та положення Кодексу ГТС.
21.12.2020 від відповідача також надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині основного боргу у сумі 625 028,74 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору. Заявлене клопотання відповідач обґрунтовує не врахованими позивачем платежами відповідача: 29.09.2020 117014,74 грн; 13.10.2020 169338,00 грн; 22.10.2020 169338,00 грн; 23.10.2020 169338,00 грн.
08.06.2021 позивач подав чергове клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 3502667,61 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору. Подане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що частину основного боргу у сумі 625028,74 грн ним було сплачено до відкриття провадження у справі; 512,61 грн із загальної суми основного боргу було погашено за наслідком припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог; а іншу частину основного боргу у сумі 2877195,34 грн відповідач сплатив за платіжними дорученнями у період з 02.02.2021 по 04.06.2021.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подала письмові пояснення щодо суті спору, які надійшли до суду 27.11.2020. Третя особа зазначає, що при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуги транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи. Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Розрахунок обсягу добового небалансу та плати за добовий небаланс здійснюється відповідно до вимог глави 6 розділу ХIV Кодексу ГТС.
Третя особа просить розгляд справи здійснювати без участі її повноважного представника.
Провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 26.10.2020 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 24.11.2020, після чого підготовче засідання відкладалося до 22.12.2020, 14.01.2021 у межах продовженого строку підготовчого провадження до 24.01.2021.
Протокольною ухвалою від 14.01.2021 у підготовчому засіданні оголошувалася перерва до 19.01.2021.
Ухвалою суду від 19.01.2021, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2021, за клопотанням відповідача було зупинено провадження у справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3987/19.
Провадження у справі було поновлено ухвалою суду від 20.05.2021 з призначенням чергового підготовчого засідання на 08.06.2021.
Ухвалою суду від 08.06.2021 підготовче провадження було закрито, справа призначена до розгляду по суті на 01.07.2021, після чого оголошувалася перерва до 12.07.2021, 19.07.2021, 22.07.2021.
25.06.2021, під час розгляду справи по суті, позивач подав заперечення проти клопотання про зменшення заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, посилаючись на відсутність для його задоволення підстав, передбачених статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України.
29.06.2021 відповідач подав клопотання, в якому просить залишити без розгляду раніше подане ним клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу. Заявлене клопотання відповідач вмотивовує тим, що позивач не довів суду належними й допустимими доказами наявність підстав для задоволення позовних вимог, у тому числі факт порушення своїх прав та інтересів.
29.06.2021 та 02.07.2021 до суду надійшли додаткові пояснення по суті справи від відповідача та позивача відповідно.
У судовому засіданні 19.07.2021 судом здійснювалося дослідження електронного доказу, а саме диску, на якому містяться файли, а саме вихідні щодобові дані за січень 2020 року, завантажені до Інформаційної платформи ГРМ, реєстри файлів з відображенням дат їх направлення, а також осіб підписантів.
Під час розгляду справи по суті сторони надали пояснення та підтримали подані ними заяви по суті справи.
За результатом судового засідання 22.07.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі оператор, позивач) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» (далі замовник, відповідач) укладено договір № 35А501-1072-20/2002000106 від 04.02.2020 транспортування природного газу (далі - договір), за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (пункт 2.1 договору).
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання (пункт 2.2 договору).
Згідно з пунктом 2.3 договору обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням Додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (пункт 2.4 договору).
Відповідно до пункту 2.5 договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ у точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (пункт 2.6 договору).
Пунктом 2.7 договору визначено, що Додаток 1 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
Пунктом 2.8 договору передбачено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.
Відповідно до пункту 4.1 договору замовник зобов`язаний, серед іншого: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим договором та Кодексом; реєструвати в Реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора споживачів, стосовно яких він є діючим постачальником; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Згідно з пунктом 5.1 договору порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору.
Окремим Додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи /прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (пункт 5.4 договору).
Пунктом 5.5 договору передбачено, що на кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ).
Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу (пункт 6.2 договору).
Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті (пункт 6.3 договору).
Вартість послуг розраховується:
розподіл потужності за тарифами, які встановлені Регулятором;
транспортування за тарифам, які встановлюються Регулятором;
балансування за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (пункт 7.1 договору).
Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті (пункт 7.2 договору).
Тарифи, передбачені пунктом 7.1 договору, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору (пункт 7.3 договору).
Вартість послуг договірної потужності визначається, виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з Додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або Додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (пункт 8.1 договору).
Відповідно до пункту 9.1 договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.
У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу (пункт 9.2 договору).
Відповідно до положень пункту 9.3 договору, у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
Відповідно до пункту 9.6 договору розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 договору, визначається за даними оператора.
Пунктом 11.1 договору встановлено, що послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.
Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора (пункт 11.3 договору).
Згідно з пунктом 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (пункт 11.5 договору).
Відповідно до пункту 13.5 договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Пунктом 17.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з дня його укладення, поширює дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 січня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року.
Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно з пунктом 17.2 договору усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін.
Повідомленням на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи відповідач довів до відома позивача про своїх уповноважених осіб, що мають право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (Гарькава К.К., Масляєв В.Ю., Ковпак А.Г.), які ознайомлені з вимогами Кодексу газотранспортної системи та інструкціями оператора газотранспортної системи щодо взаємодії з інформаційною платформою та зобов`язуються їх дотримуватись, у т.ч. дотримуватися заходів безпеки щодо доступу до платформи та інтерфейсу користувача платформи сторонніми особами (а.с. 110 115 том 1).
Посилаючись на співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за січень 2020 року, позивач виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць. Зокрема, за січень 2020 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів у розмірі 805,12369 тис.куб.м (8333030 кВт х год) на загальну суму 4 680 589,52 грн з ПДВ.
Згідно з довідками позивача №№ 1, 3 зазначені щодобові небаланси відповідача виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем у січні 2020 року з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи (а.с. 49-50 том 1).
Так, згідно з цими довідками фактичний обсяг природного газу, відібраного оператору ГРМ з газотранспортної системи через точки виходу у січні 2020 року 120138539,00 куб.м; обсяги природного газу, використані оператором ГРМ 2 739 291,93 куб.м, що підтверджено двостороннім актом наданих послуг № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20/1000120 від 31.01.2020 (а.с. 60 том 1).
Зазначені відомості підтверджені також реєстрами файлів, завантажених до інформаційної платформи АТ Криворіжгаз за січень 2020 року: форма 2 Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби); форма 3 Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу споживачами, що не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу; форма 4 Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів, та про об`єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу; форма 9 - Повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до Реєстру споживачів жодного постачальника /постачальник яких не подав номінацію на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС/ постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання (51 57 том 1).
Відповідно до умов пунктів 2.8, 11.4 договору позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу акт врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 від 31.01.2020 у розмірі 805,12369 тис.куб.м за газовий місяць січень 2020 року (а.с. 46, 48 том 1).
Крім того, на виконання пункту 9.3 договору та відповідно до пункту 2.8 договору позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу рахунок на оплату за щодобові небаланси за січень 2020 року № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 від 31.01.2020 на суму 4 680 589,52 грн з ПДВ (а.с. 47-48 том 1).
Листом від 03.03.2020 № вих-20-2477 позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо сплати 4 680 589,52 грн за щодобові небаланси газового місяця січня 2020 року (а.с. 126 том 1).
У відповідь відповідач листом № 501051-Сл-4212-0320 від 04.03.2020 звернувся до позивача з проханням реструктуризації заборгованості за наступним графіком: 31.05.2020 234029,45 грн; 30.06.2020 936117,90 грн; 31.07.2020 1170147,38 грн; 31.08.2020 - 1170147,38 грн; 30.09.2020 1170147,38 грн (а.с. 127 том 1).
Позивач зазначає, що станом на 29.09.2020 за рахунок взаємозаліку зобов`язань сторін, а також часткової сплати відповідачем коштів було погашено заборгованість на суму 1177921,91 грн, що не заперечується відповідачем та не є предметом спору.
Причиною спору є залишок основного боргу у сумі 3 502 667,61 грн за щодобові небаланси за газовий місяць січень 2020 року.
Предметом доказування у справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для стягнення з відповідача залишку вартості щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року та заявлені до стягнення 3% річних, пені, інфляційних втрат.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини з транспортування природного газу та діяльність позивача як оператора газотранспортної системи врегульовані, зокрема, нормами Закону України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (далі Кодекс ГТС).
Згідно частинами першою, другою статі 32 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Пунктами 7, 45 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що газотранспортна система - це технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
За визначенням, наведеним у пункті 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС:
договір транспортування це договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги);
алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;
балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;
комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації;
фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу;
газова доба (D) - газова доба, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу;
замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу;
інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу;
короткостроковий стандартизований продукт - визначений обсяг природного газу, який продається і придбавається на торговій платформі на умовах передачі протягом газової доби (D) або (D+1) сім днів на тиждень відповідно до правил торгової платформи та положень цього Кодексу;
небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;
номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу;
послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи іншим суб`єктом господарювання на підставі відповідного договору для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом;
потужність - максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику послуг транспортування відповідно до договору транспортування.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 3011 від 24.12.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (код ЄДРПОУ 42795490) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу з 01 січня 2020 року.
Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного замовником з оператором газотранспортної системи.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Постанова НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2497 було затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Додатком до постанови НКРЕКП №2497 від 30.09.2015 є Типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього, а саме: Додаток 1 - розподіл потужності, Додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, Додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.
Умови взаємодії з оператором газотранспортної системи, порядок присвоєння ЕІС-кодів та вимоги до інформаційної платформи урегульовані розділом IV Кодексу ГТС.
Так, за змістом пунктів 1 3 глави 1 цього розділу для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.
Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення.
Суб`єкти ринку природного газу, які уклали з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб`єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб`єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб`єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.
Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи.
Вимоги до наповнення інформаційної платформи поточними та статистичними даними визначені пунктом 1 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС, згідно з яким інформаційна платформа має містити, зокрема, такі дані: перелік точок входу/виходу до/із газотранспортної системи; інформацію про всіх суб`єктів ринку природного газу, включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди, ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС-коди його точок обліку; EIC-код фізичної точки виходу з газотранспортної системи; інформацію про прогнози споживання природного газу на кожну газову добу (D) для споживачів, по яких відбір/споживання не вимірюється щодобово; інформацію про попередні обсяги споживання кожної газової доби (D); інформацію про фактичне добове споживання; інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М).
Укладений між сторонами договір відповідає Типовому договору транспортування природного газу та з огляду на презумпцію правомірності, передбачену статтею 204 Цивільного кодексу України, є правомірним.
Сторони не надали суду доказів підписання Додатків №№ 1, 2 до договору, однак їх відсутність не свідчить про його неукладеність, оскільки відповідно до пунктів 2.3, 2.7 договору ці додатки мають значення у випадку надання послуг у межах узгодженої сторонами потужності. Відсутність такого погодження не виключає можливість надання оператором ГТС замовнику послуги в межах договору доступу до потужності на період однієї газової доби. Відбір природного газу без погоджених номінацій, несанкціонований відбір також не звільняють сторону договору від плати за надану послугу з транспортування та за наявності підстав від плати за щодобовий небаланс при нульовій номінації.
Так, відповідно до пункту 3 глави 2 розділу XI «Номінація та реномінація» Кодексу ГТС у випадку якщо замовник послуг транспортування природного газу не надасть оператору газотранспортної системи номінацію згідно з положеннями пункту 1 цієї глави, вважається підтвердженою номінація для такого замовника послуг транспортування природного газу з обсягами природного газу, що дорівнює нулю відносно замовленої точки входу/виходу. При цьому відповідна потужність точок входу/виходу на міждержавному з`єднанні, яка не була номінована, може бути надана оператором газотранспортної системи іншим замовникам на період однієї газової доби.
За обставинами справи номінацій на січень 2020 року відповідач позивачу не подавав, відтак вона є нульовою.
Додаток № 3 до договору (Перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу) сторонами підписано (а.с. 45 том 1).
З огляду на умови договору та викладені нормативні приписи, визначений позивачем відповідачу обсяг негативних щодобових небалансів за січень 2020 року у розмірі 805,12369 тис.куб.м (8333030 кВт/год) на суму 4 680 589,52 грн з ПДВ підтверджується належними й допустимими доказами: актом врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 від 31.01.2020; довідками №№ 1, 3 про добові небаланси; бухгалтерською довідкою від 06.10.2020 про обсяг негативного добового небалансу у відповідача за газовий місяць січень 2020 року (805,12369 тис.куб.м); двостороннім актом наданих послуг №01-2020-2002000106/35А501-1072-20/1000120 від 31.01.2020; завантаженими відповідачем до інформаційної платформи реєстрами файлів за січень 2020 року (форми 2, 3, 4, 9) (а.с. 46 - 57, 60, 107 том 1).
Щодо розміру визначеної позивачем плати за щодобові небаланси слід також враховувати таке.
Згідно з частиною другою статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об`єктів замовників до газотранспортної системи.
При цьому згідно з пунктом 3 розділу XIII Кодексу ГТС (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) у межах фізичного балансування та виключно у випадку, якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів:
1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами;
2) регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом;
3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі;
4) регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора газотранспортної системи.
У рамках комерційного балансування оператор ГТС здійснює балансуючі дії, передбачені главою 3 розділу XIV Кодексу ГТС.
Зокрема, оператор газотранспортної системи здійснює балансуючі дії для:
підтримання тиску в газотранспортній системі з метою виконання вимог цілісності газотранспортної системи та вимог щодо експлуатації газотранспортної системи;
досягнення певної кількості природного газу у газотранспортній системі на кінець доби, що може відрізнятися від кількості, що очікується відповідно до передбачених подач та відборів для такої газової доби, але яка буде сумісна з економічною, ефективною та безпечною експлуатацією газотранспортної системи (пункт 1).
Під час здійснення балансуючих дій оператор газотранспортної системи враховує:
власну оцінку попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби, щодо якої здійснюється(-ються) балансуюча(-і) дія(-ї);
інформацію про номінації, алокації та виміряні потоки природного газу;
тиск природного газу в газотранспортній системі (пункт 2).
Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування (пункт 3).
На підтвердження вчинення балансуючих дій позивач надав суду укладені між ним як покупцем та продавцем - АТ «НАК «Нафтогаз» договори купівлі-продажу природного газу від 01.01.2020 №2001000000, №20010000001, №20010000002, №20010000005, №20010000006 з додатковими угодами № 1 від 31.01.2020 до кожного з них, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 та платіжні доручення про перерахування коштів у межах цих договорів продавцю природного газу АТ «НАК «Нафтогаз України» (а.с. 61 106 том 1).
Предметом цих договорів є купівля-продаж протягом січня 2020 року природного газу для забезпечення балансуючих дій та інших потреб покупця.
Згідно з пунктами 1 - 4 глави 1 розділу XIV «Комерційне балансування» Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D) (пункт 1).
При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи (пункт 2).
Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (пункт 3).
Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи (пункт 4).
Порядок визначення обсягу добового небалансу та плати за добовий небаланс передбачений главою 6 розділу XIV Кодексу ГТС.
Так, оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) (пункт 1).
У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (пункт 2).
Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави (пункт 4).
Плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу (пункт 5).
Плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (пункт 6).
Для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов`язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»), визначається як: маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі) (пункт 8).
З метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором (пункт 10).
На підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць (пункт 16).
При цьому слід зауважити, що обов`язок щоденного розрахунку оператором ГТС добового небалансу Кодексом не передбачено.
Оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці (пункт 17).
У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним (пункт 18).
Акт врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 від 31.01.2020 разом із рахунком на оплату № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 від 31.01.2020 надісланий позивачем відповідачу на інформаційну платформу у визначений пунктом 9.4 договору та Кодексом ГТС строк - 14.02.2020.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 9.3 договору замовник має оплатити рахунок за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, тобто не пізніше 21.02.2020.
Двостороннім актом наданих послуг № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20/1000120 від 31.01.2020 відповідач підтвердив перевищення потужності. Правом на врегулювання можливих розбіжностей щодо вартості добових небалансів в порядку, встановленому пунктом 9.6 договору, відповідач не скористався. Навпаки, погодився із визначеною позивачем сумою щодобових небалансів за січень 2020 року 4680589,52 грн, яку до 29.09.2020 шляхом взаємозаліку та часткових оплат погасив частково у сумі 1177921,91 грн, що підтверджується актом звірки позивача за період з 01.01.2020 по 29.09.2020, актом звірки відповідача; довідкою ПАТ АБ «Укргазбанк» від 09.10.2020 № 15932/30627/2020 разом із реєстром платежів (а.с. 117 125 том 1, а.с. 253 том 2).
Додаткове часткове погашення визначеної позивачем суми щодобових небалансів за січень 2020 року у рахунок погашення заявленого позивачем до стягнення основного боргу у сумі 3502667,61 грн (4680589,52 - 1177921,91=3502667,61) з боку відповідача мало місце у період до відкриття провадження у справі (26.10.2020), а саме з 29.09.2020 по 23.10.2020 у загальній сумі 625028,74 грн, з яких: 117014,74 грн 29.09.2020 за платіжним дорученням № 4268; 169338,00 грн 13.10.2020 за платіжним дорученням № 4437; 169338,00 грн 22.10.2020 за платіжним дорученням № 4563; 169338,00 грн 2.10.2020 за платіжним дорученням № 4488 (а.с. 46 49, 253 том 2).
Залишок суми щодобових небалансів за січень 2020 року 2877638,87 грн (4680589,52 - 1177921,91 - 625028,74 = 2877638,87) відповідачем було погашено під час судового провадження у справі наступним чином:
512,61 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за заявами позивача на суму 230,38 грн, 45,93 грн, 236,30 грн, які надійшли на адресу відповідача 26.01.2021, 04.03.2021 та 02.11.2020 відповідно (а.с. 241 245 том 2);
2877126,26 грн шляхом сплати грошових коштів: 69,08 грн за платіжним дорученням №392 від 02.02.2021; 500000,00 грн за платіжним дорученням № 2229 від 13.05.2021; 500000,00 грн за платіжним дорученням № 2287 від 18.05.2021; 500000,00 грн за платіжним дорученням № 2331 від 19.05.2021; 500000,00 грн за платіжним дорученням № 2351 від 20.05.2021; 500000,00 грн за платіжним дорученням № 2443 від 25.05.2021; 377126,26 грн за платіжним дорученням № 2531 від 04.06.2021 (а.с. 246 252 том 2).
Відтак, заявлений позивачем до стягнення основний борг у сумі 3502667,61 грн сплачений відповідачем повністю:
625028,74 грн до відкриття провадження у справі, що є підставою для відмови у позові, оскільки права позивача в цій частині не порушені;
2877638,87 грн (2877126,26 + 512,61 = 2877638,87) під час судового провадження у справі, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття провадження у справі за відсутності предмета спору.
За частиною третьою статті 231 цього Кодексу у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Заявлена позивачем до стягнення пеня у загальній сумі 4358422,82 грн розрахована ним у межах визначеного частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку з моменту прострочки в оплаті за загальний період з 22.02.2020 по 21.08.2020 із заборгованості за добові небаланси за січень 2020 року (4680589,52 грн) з урахуванням часткових оплат, що мали місце в цей період (а.с. 26 том 1).
Перевіркою розрахунку арифметичних й методологічних порушень не встановлено, а тому заявлена до стягнення сума пені підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Окремо щодо порядку розрахунку інфляційних втрат суд зазначає таке.
Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 77950,25 грн розраховані за загальний період з 22.02.2020 по 29.09.2021, інфляційні втрати у сумі 65109,98 грн - за загальний період з березня 2020 року по серпень 2020 року із визначеної ним заборгованості за добові небаланси за січень 2020 року з урахуванням часткових оплат, що мали місце в цей період.
Перевіркою розрахунку порушень розрахунку 3% річних не встановлено, правові підстави для зменшення заявлених до стягнення інфляційних втрат відсутні.
Тому, заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 77950,25 грн та інфляційні втрати у сумі 65109,98 грн підлягають задоволенню повністю.
Заявлене відповідачем клопотання про зменшення пені, 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягає з огляду на таке.
За частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Водночас, закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.
Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).
За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.
Отже, відповідно до встановлених судом обставин справи та згідно зі статтями 549, 625 Цивільного кодексу України, які регулюють відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума пені, 3% річних та інфляційних втрат є відповідальністю останнього за допущене ним порушення грошового зобов`язання за договором.
Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз зазначених законодавчих норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов й на розсуд суду.
Враховуючи викладене, а також принципи розумності, добросовісності та справедливості, пеня, 3% річних та інфляційні втрати, що підлягають стягненню з відповідача, не є надмірними у порівнянні до заявленого позивачем основного боргу.
Позивач вільний від будь-якого обов`язку доводити свої втрати від невиконання відповідачем свого грошового зобов`язання.
Сторони у справі є господарюючими суб`єктами і несуть комерційний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.
Покладені відповідачем в основу клопотання доводи не є переконливими аргументами на підтвердження того, що збитковість підприємства є наслідком об`єктивних причин, а не зумовлені суб`єктивними чинниками.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов та викладені представником відповідача під час розгляду справи по суті спростовуються наступним.
Щодо твердження відповідача про те, що акт врегулювання щодобових небалансів, довідки №№ 1, 3 підписані з боку позивача неуповноваженими представниками та в односторонньому порядку.
Як вбачається з копії довіреності уповноваженої особи позивача Олійника В.В. від 21.01.2020 № 125, ТОВ «Оператор ГТС України» в особі генерального директора Макогона С.Л, який діє на підставі статуту Товариства, було уповноважено начальника управління реалізації послуг Олійника Володимира Васильовича від імені Товариства підписувати інформацію та документи, які подаються через інформаційну платформу оператора газотранспортної системи у відповідності та з урахуванням вимог Кодексу газотранспортної системи (а.с. 30 том 1).
Що стосується довідок №№ 1, 3, складених позивачем, то можливість їх формування в односторонньому порядку чинним законодавством не заборонена й у сукупності з іншими доказами у справі, у тому числі актом про щодобові небаланси за січень 2020 року, реєстрами файлів із завантаженими відповідачем до інформаційної платформи формами №№ 2, 3, 4, 9, вони підтверджують обґрунтованість позовних вимог. При цьому під час перевірки відомостей (форми №№ 2, 3, 4 9), завантаженої відповідачем на інформаційну платформу, судом встановлено, що вона підписана електронним кваліфікованим підписом уповноважених представників позивача.
Отримавши на підставі зазначених доказів акт щодобових небалансів та рахунок на оплату, відповідач не приймав передбачених пунктом 9.6 договору заходів щодо врегулювання можливих розбіжностей щодо вартості щодобових небалансів.
Посилання відповідача на недоведеність позову внаслідок одностороннього підписання позивачем акта щодобових небалансів за січень 2020 року судом не приймається, оскільки можливість складання такого акта передбачена пунктом 11.4 договору, виконання зобов`язань за яким є обов`язковим відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Твердження відповідача на відсутність його вини у виникненні небалансу у спірному періоді та недоведеності позивачем вчинення балансуючих дій, так само як і всі інші заперечення проти позову, спростовуються викладеним.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України та враховує обґрунтованість заявлених до стягнення вимог у загальній сумі 3 379 121,92 грн, з яких: 2877638,87 грн - основний борг, 358422,82 грн пеня, 77950,25 грн 3% річних, 65109,98 грн інфляційні втрати.
Відтак, на відповідача покладається судовий збір у сумі 50686,83 грн (3379121,92х60062,26/4004150,66=50686,83). Інша частина судового збору у сумі 9375,43 грн (60062,26 - 50686,83=9375,43) покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" про стягнення 4 004 150,66 грн - задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" про стягнення основного боргу у сумі 2877638,87 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Металургів, буд. 1, ідентифікаційний код 03341397) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (01010, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7, поверх 16, ідентифікаційний код 42795490) пеню у сумі 358422,82 грн, інфляційні втрати у сумі 65 109,98 грн, 3% річних у сумі 77950,25 грн, судовий збір у сумі 50 686,83 грн.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI Перехідні положення цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 27.07.2021.
Суддя І.І. Колісник
