Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
09 липня 2024 року
м. Київ
справа №755/5415/24
адміністративне провадження №К/990/23223/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Прокопенка О.Б., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), яка подана його представником - адвокатом Богдановим Олександром Олександровичем, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №755/5415/24 за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київської області до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення,
УСТАНОВИВ:
Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), в якому просило:
- затримати ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на 6 (шість) місяців.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, позов задоволено.
17 червня 2024 року до Суду до Суду надійшла касаційна скарга скаргу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), яка подана його представником - адвокатом Богдановим Олександром Олександровичем, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №755/5415/24.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. При цьому, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Необхідність відкриття касаційного провадження у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження є те, що касаційна скарга має виняткове значення для відповідача.
Підставою касаційного оскарження у цій справі скаржник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права з посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування частини першої статті 289 КАС України та частини першої статті 30 Закону №3773-VI, частини першої статті 26 Закону №3773 VI та пункту 3 розділу ІІ Інструкції №353/271/150.
Судом установлено, що доводи скаржника є достатньо мотивованими і потребують перевірки, а касаційна скарга має виняткове значення для відповідача.
Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, - відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування частини першої статті 289 КАС України та частини першої статті 30 Закону №3773-VI, частини першої статті 26 Закону №3773 VI та пункту 3 розділу ІІ Інструкції №353/271/150.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), яка подана його представником - адвокатом Богдановим Олександром Олександровичем, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №755/5415/24.
2. Витребувати з Дніпровського районного суду міста Києва матеріали адміністративної справи №755/5415/24.
3. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді: О.Р. Радишевська О.Б. Прокопенко М.І. Смокович
