УХВАЛА
29 липня 2024 року
м. Київ
справа № 183/5694/22
провадження № 61-10311ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу подану та підписану ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання права власності на недоотримані страхові виплати в порядку спадкування за законом та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
18 липня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , яка подана та підписана ОСОБА_1 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року у вищевказаній справі.
На підтвердження повноважень підписанта касаційної скарги до суду надано довіреність від 26 січня 2023 року, сформовану у підсистемі «Електронний суд», якою ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 , в тому числі у справі № 183/5694/22, представляти її інтереси в усіх судах з усіма правами, які надаються законом.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки всупереч положень частини третьої статті 392 ЦПК України вона підписана ОСОБА_1 , повноваження якого на представництво інтересів ОСОБА_2 у Верховному Суді не підтверджені належним чином.
Частина перша статті 58 ЦПК України передбачає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частин першої, другої статті 60 ЦПК України представником в суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових правовідносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Документами, які підтверджують повноваження представників у цивільному процесі, є довіреність юридичної особи; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частини перша, третя, четверта статті 62 ЦПК України).
У пункті 18 розділу XІІІ «Перехідних положень» ЦПК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
02 червня 2016 року Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України (Закон України №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»), відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Вказані зміни набули чинності 30 вересня 2016 року.
Вищевказана справа про визнання права власності на недоотримані страхові виплати в порядку спадкування за законом та зобов`язання вчинити певні дії не є спором, що виник з трудових правовідносин, і не є малозначною справою (не визнавалась судами попередніх інстанцій малозначною справою). Отже, представництво заявника в суді касаційної інстанції має здійснюватися виключно адвокатом.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана до Верховного Суду касаційна скарга від імені ОСОБА_2 підписана ОСОБА_1 на підставі довіреності від 26 січня 2023 року.
Однак, до касаційної скарги не додано жодного документа, який би посвідчував, що представник має статус адвоката.
Таким чином, до касаційної скарги не надано доказів наявності повноважень
ОСОБА_1 на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені заявника
у розумінні статті 62 ЦПК України.
Пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо: касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи те, що належних документів, які б засвідчували право ОСОБА_1 на здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 у Верховному Суді, не надано, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтею 260, пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу подану та підписану ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, які подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь
