Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 700/11/24
Провадження № 1-кп/700/51/24
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 серпня 2024 р. Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого - судді: ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 , прокурора: ОСОБА_3 , обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника: ОСОБА_6 ,, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Лисянка, кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Почапинці, Лисянського району, Черкаської області зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, середньою-спеціальною освітою, депутатом не являється, працюючого на посаді комірника ТОВ «КВОЛІТІ ФІШ», на утриманні має неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.246 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Почапинці, Лисянського району, Черкаської області зареєстрованого АДРЕСА_2 , та фактично проживаючого АДРЕСА_3 українця, громадянина України, не працюючого, середньою-спеціальною освітою, депутатом не являється, не працюючого, на утриманні має неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.246 КК України,,
установив:
ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 15 вересня 2023 року, у вечірній час доби близько 18:00 год., більш точно час не встановлено, попередньо вступивши в змову з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в полезахисній лісовій смузі, що межує із земельними ділянками, які мають кадастрові номери: 7122885200:001:0100, 7122885200:001:0098, 7122885200:001:0089, 7122885200:001:0829, 7122885200:001:0746, 7122885200:001:0088, яка розташована в адміністративних межах села Почапинці (Лисянської територіальної громади), Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», вимог ст.ст. 24, 69 Лісового кодексу України, п.п. 2, 3 «Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, не маючи спеціального лісорубного квитка (ордера), без законних на те підстав, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з корисливих мотивів, за допомогою бензинової пилки «Дніпро», помаранчевого кольору, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня, способом спилювання, незаконно здійснили порубку 5 (п`яти) дерев, а саме: породи «Акація» суха в кількості 1 дерева діаметром 40 х 46 см., та сироростучих з яких «Ясена» в кількості 2 дерев діаметром 32 х 35 см, 41 х 35 см., та «Клена» в кількості 2 дерев діаметром 30 х 26 см., 33 х 29 см., чим заподіяли Лисянській селищній раді, Звенигородського району, Черкаської області майнову шкоду на загальну суму 43 158 , 92 грн (сорок три тисячі сто п`ятдесят вісім гривень дев`яносто дві копійки), яка відповідно до примітки 1 ст. 246 КК України є істотною.
Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 15 вересня 2023 року, у вечірній час доби близько 18:00 год, більш точно час досудовим слідством не встановлено, попередньо вступивши в змову з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи в полезахисній лісовій смузі, що межує із земельними ділянками, які мають кадастрові номери: 7122885200:001:0100, 7122885200:001:0098, 7122885200:001:0089, 7122885200:001:0829, 7122885200:001:0746, 7122885200:001:0088, яка розташована в адміністративних межах села Почапинці (Лисянської територіальної громади), Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», вимог ст.ст. 24, 69 Лісового кодексу України, п.п. 2, 3 «Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, не маючи спеціального лісорубного квитка (ордера), без законних на те підстав, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з корисливих мотивів, за допомогою бензинової пилки «Forestа», помаранчевого кольору, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня, способом спилювання, незаконно спільно із ОСОБА_5 здійснили порубку 5 (п`яти) дерев, а саме: породи «Акація» суха в кількості 1 дерева діаметром 40 х 46 см., та сироростуих з яких «Ясена» в кількості 2 дерев діаметром 32 х 35 см, 41 х 35 см., та «Клена» в кількості 2 дерев діаметром 30 х 26 см., 33 х 29 см., чим заподіяли Лисянській селищній раді, Звенигородського району, Черкаської області та Державні екологічній інспекції центрального округу майнову шкоду на загальну суму 43 тисячі 158 гривень 92 копійки (сорок три тисячі сто п`ятдесят вісім гривень дев`яносто дві копійки), яка відповідно до примітки 1 ст. 246 КК України є істотною.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 винним себе не визнав та пояснив, що в той день він з дружиною на скутері поїхали до лісосмуги, що б зрізати сухе дерево для опалення у хаті. Коли приїхали до посадки, то ОСОБА_5 вже там був, та щось робив з пилкою, яка чомусь не заводилась. Він з ним ні про що не домовлявся, зустрілись випадково. Коли зрізав одне сухе дерево, то приїхала поліція та тривалий час їх тримали і звинувачували у зрізі інших дерев. Він зрізав лише одне сухе дерево, а тому просить його виправдати.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 теж винним себе не визнав та пояснив, що до посадки прийшов пішки, сам з пилкою, що б заготовити на зиму дров. Коли почав різати одне сухе дерево, пилка перестала працювати і потім приїхали поліцейські, які незаконно їх затримали. З ОСОБА_12 вони не домовлялись, зустрілись випадково.
Прокурор просив визнати винним обвинувачених за ч.2 ст. 246 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі із застосуванням двохрічного іспитового строку звільнивши від відбуття призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України та застосувати обов`язкові обмеження визначені ст. 76 КК України.
Захисниця просила виправдати обвинувачених вказуючи, що жодним чином не доведено їх вина, зокрема попередня змова між собою, а докази у справі є неналежними та недопустимим, оскільки зібрані в порушення процесуального порядку як неповноважним прокурором, так і слідчим.
Дослідивши та оцінивши надані суду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення відповідного процесуального рішення, суд виходить з наступного.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він працює старшим дільничним офіцером поліції Лисянського СПД №2 Звенигородського РВП ГУНП у Черкаській області. 19 вересня 2023 року був на добовому чергуванні з ОСОБА_14 і перебували на патрулюванні в с. Почапинці Звенигородського району. Перебуваючи біля колишнього цукрового заводу, почули із сторони с. Комарівки звук двох різних бензопил, які працювали одночасно. Коли туди поїхали, то на полі виявили зрізану деревину, залишили автомобіль і пішли в лісосмугу, де виявили двох чоловіків, які вирізали дерева в лісосмузі. Зрізано було 5-7 дерев, точно сказати не може. Викликали слідчо-оперативну групу, особисто він огляд місця події не проводив. Було троє людей, два чоловіки і жінка. Було виявлено дві пилки, вони були вилучені, автомобіля точно не було, за інший транспортний засіб сказати не може. Хлопці пояснювали, що хочуть заготовити собі на зиму дров. Один з них був у лісосмузі і різав дерево, другий був біля лісосмуги по іншу сторону і, якщо він не помиляється, заправляв пилку бензином, орієнтовно за метрів 10-15 від першого. Вони чекали слідчо-оперативну групу і відбирали пояснення у хлопців. Точно не пам`ятає, коли вони прибули на місце події, орієнтовно у вечірній час. Вони стояли біля машини і почули звук двох бензопил із сторони лісосмуги, вони були різні. Коли приїхали, один з чоловіків різав одне дерево, потім стали рахувати і виявилась така кількість зрізаних дерев. Дерева лежали з дистанційними проміжками, візуально на всіх деревах зрізаних були зрізи свіжі. Це оглядав і слідчий і криміналіст. З моменту їх приїзду і приїзду СОГ пройшло близького години, точно сказати не може. Так як їм сказали, що вони заготовляли дрова на зиму ми сказали, щоб чекали слідчо-оперативну групу, щоб все з`ясувати, так як ці особи говорили, що їм дозволили різати дерева, хто саме дозволив не говорили. Вони їм не забороняли залишити місце події. Зброєю ніхто не погрожував. Не затримували обвинувачених ні вони, ні СОГ. Чи пояснювали на якій підставі їх затримали, відбирають пояснення точно сказати не може.
Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що під час патрулювання території обслуговування СПД № 2 Звенигородського РВП було здійснено виїзд в с. Почапинці. Патрулюючи даний населений пункт було виявлено за селом в посадці двох осіб з бензопилами, які різали деревину. Під час під`їзду до місця були увімкнені відеокамери. Підійшовши до місця, було виявлено одну особу з бензопилою, яка зрізала деревину, інша особа знаходилася біля посадки також з бензопилою. Особа, яка знаходиться в залі суду, знаходився біля посадки і щось ремонтував в бензопилі, а особа, яка знаходиться по відозв`язку була саме в посадці, зрізала дерево. Потім було викликано на місце слідчо-оперативну групу, яка прибула не місце, а вони створювали охорону місця події до прибуття СОГ. Це було восени 2023 року у вечірній час. Це посадка за межами населеного пункту. Зрізано було більше трьох дерев, точну кількість не пам`ятає. Це був ясен і акація. На запитання, що вони тут роблять, хлопці відповіли, що ріжуть деревину для себе на отоплення будинку. Одна бензопила була працююча, коли вони прийшли, а другу інша особа щось крутила. Бензопили зовні схожі на Штіль. Будь-якого транспортного засобу, яким би можна було перевозити деревину не було виявлено на місці події. Приблизний час від 18-30 до 20 год. На місці було два чоловіки з бензопилами, була ще одна жінка, і ще одна жінка приходила, як вони зрозуміли це була мати одного із них чи обох. Біля зваленого дерева, яке лежало на полі нікого з обвинувачених не було. Всі події зафіксовані на відео з боді камер. Вони бачили не одне зрізане дерево, але безпосередньо бачили одне дерево, яке зрізалось особою. Осіб було попереджено про їх неправомірні дії і пояснено, що в разі вчинення ними дій, з яких вбачаються ознаки загрози життю чи здоров`ю поліції до них можуть бути застосована спецзасоби. Людина вела себе адекватно, йшла на контакт, відповідно до неї нічого не застосовувалось, а встановлювалась законність перебування на території лісопосадки поза межами населеного пункту, чи є дозвіл на право вирізування дерев в даній посадці, в зв`язку з чим була викликана СОГ, яка встановлювала дані обставини, вони здійснювали охорону даного місця. По приїзду СОГ, залишалися на допомозі слідчому, відбирали пояснення. Третя особа жіночої статі фактично весь час перебувала з ними, це була дружина одного із цих осіб і вона сказала, що буде весь час тут.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що ідентифікували першопочатково, під час огляду місця події, пеньки не нумерували, будь яким іншим чином не позначали. Старі якісь пеньки в лісополосі можливо і були, але виявлені по факту біля вказаної особи, яка обвинувачується були знайдені лише ці. Маркування саме пеньків не здійснювали. ОСОБА_16 і ОСОБА_17 при огляді місця події знаходились в статусі учасників, як власники бензопил. Вони пояснили, що є власниками бензопил і здійснили зріз двох чи трьох дерев. Вони виражали згоду в участі в слідчій дії, але в подальшому відмовились. Вони приїхали після того, як дерева були вже зрізані і він не бачив як їх зрізали. ОСОБА_16 і ОСОБА_18 сказали, що дерева були зрізані ними, вони зазначали і про трухляві дерева і про здорові дерева (два здорових і одне трухляве чи навпаки). Записали в протокол огляду місця події всі зрізані дерева, які були біля ОСОБА_16 і біля іншого учасника. Автомобільного транспорту він особисто не бачив. За зовнішніми ознаками, по часу їх зрізання вони були ідентичні, тому всі пеньки і всі дерева були зазначені в протоколі, вони були приблизно в одному місці, на відстані від 5 до 20 метрів.
Згідно витягу з ЄРДР від 16 вересня 2023 року зареєстровано кримінальне провадження на підставі повідомлення працівників поліції, що 15 вересня 2023 року в лісопосадці с. Почапинці Звенигородського району невідома особа здійснює незаконну вирізку дерев. Слідчий уповноважений здійснювати досудове розслідування визначений ОСОБА_15 , процесуальні прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_19 .
Постановою керівника Звенигородської окружної прокуратури від 16 вересня 2023 року, оригінал якої наданий прокурором у судовому засіданні, призначено групу прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Згідно рапорту оперативного чергового від 16 вересня 2023 року, 15 вересня 2023 року у с. Почапинці в лісопосадці Цвіцінський разом з своїм дядьком Куценком здійснювали незаконну вирізку дерев.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 15 вересня 2023 року невідкладно проведеного слідчим ОСОБА_15 за участю обвинувачених, які відмовились від підпису, під час проведення огляду місця події, а саме лісополоси, яка розташована на виїзді з АДРЕСА_4 , на відстані близько 1 км від автодороги між вказаними селами, було виявлено стовбур зрізаного дерева породи «Ясен» довжиною 1 метрів, який в зрізаній частині має діаметр 32 х 35 см. Біля вказаної зрізаної частини виявлено пеньок такого ж діаметру (пеньок № 1), з таким же візерунком в місту зрізу, та такою ж породою. На відстані близько 30 метрів від пенька № 1 виявлено пеньок породи «Акація» (пеньок № 2) з діаметром 40 х 46 см., біля якого знаходились різані частини стовбура дерева в кількості 9 відрізків, які мають довжину 1 м. 15 см. кожен, та з наступними діаметрами відрізків: 1) 40 х 46 см. з однієї сторони та 30 х 27 см. з іншої сторони; 2) 20 х 20 з іншої сторони 20 х 23 см.; 3) 25 х 20 см. з іншої 24 х 23 см.; 4) 25 х 29 см. з іншої 23 х 25 см.; 5) 25 х 23 см. з іншої сторони 20 х 18 см.; 6) 18 х 17 з іншої 18 х 19 см.; 7) 18 х 19 см. з іншої сторони 19 х 18 см.; 8) 15 х 12 см. з іншої 15 х 15 см.; 9) 16 х 15 см. з іншої сторони 19 х 19 см.; поряд виявлено пеньок породи «Ясен» (пеньок № 3) з діаметром 41 х 35 см. біля якого виявлено порізаний стовбур дерева цієї ж породи на 8 відрізків довжиною близько по 1 м. 20 см. з наступними розмірами: 1) з однієї сторони має діаметр 41 х 35 см. з іншої 28 х 28 см. 2) 28 х 28 см. з іншої 28 х 29 см. 3) 28 х 29 см. з іншої 28 х 27 см. 4) 28 х 27 см. з іншої 26 х 27 см.; 5) 26 х 27 см. з іншої 23 х 25 см. 6) 23 х 25 см. з іншої 21 х 22 см.; 7) 21 х 22 см. з іншої сторони 20 х 19 см.; 8) 20 х 19 см. з іншої 15 х 15 см. Також біля вказаного пенька було виявлено дві бензопили, одна з яких марки «Foresta FA-40 S», інша «Дніпро», дві пляшки ємкістю 1,5 літра кожна з вмістом мастила та бензину. При виявленні пенька дерева породи «Клен» (пеньок № 4), встановлено наявність біля нього зрізаних частин стовбура дерева такої ж породи, в кількості 4-х відрізків такої ж породи, довжиною по 1 м. кожний з наступними діаметрами: 1) 22 х 21 см. з іншої сторони 30 х 26 см. 2) 23 х 22 см. з іншої 20 х 21 см.; 3) 20 х 21 см. з іншої 25 х 23 см. 4) 20 х 19 см. з іншої сторони 25 х 23 см. При виявлені неподалік пенька № 5, породи «Клен», біля нього виявлено 6 відрізків такої ж породи з наступними діаметрами 1) 33 х 29 см. з іншої 25 х 23 см. 2) 25 х 23 см. з іншої 24 х 25 см.; 3) 24 х 25 см. з іншої 20 х 22 см. 4) 20 х 22 см. з іншої 21 х 20 см.; 5) 21 х 20 см. з іншої 19 х 19 см.; 6) 19 х 19 см. з іншої 17 х 17 см.
За результатами проведеного огляду вилучені: - зрізані колоди дерев вказаних порід з розмірами зазначеними вище; - дві бензопили одна з яких марки «Foresta FA-40 S», інша «Дніпро»; - дві пластикові пляшки ємкістю 1,5 літра кожна з вмістом мастила та бензину.
Постановою слідчого від 16 вересня 2023 року вказані речі визнані речовими доказами.
Ухвалою слідчого судді від 21 вересня 2023 року на вилучені речові докази в ході огляду місця події 15 вересня 2023 року накладено арешт.
З урахування вилучених речових доказів, філією ДСГП «Ліси України» на підставі п. 2 Постанови КМУ від 23 липня 2008 року № 665 за незаконну порубку дерев нараховано 43 158,92 грн. збитків.
Згідно листа Виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 22 грудня 2023 року № 1828 вказується, що лісосмуга коло с. Почапинці орієнтовною площею 1,2185 га знаходиться на землях комунальної власності, земельна ділянка не сформована, дозвіл на порубку дерев не видавався.
Згідно протоколу огляду предметів від 04 жовтня 2023 року слідчим оглянуто речові докази у виді бензопил "Foresta FA 40S" та "Дніпро" (вказані документи містяться 2 Т. 2 а.с. 6-29).
Листом Державної екологічної інспекції України від 28 грудня 2023 року №03.5-11/6004 на запит слідчого направлено розрахунок розміру заподіяної шкоди внаслідок порубки дерев сума якої становить 43 158 грн. 94 коп.
Згідно протоколу огляду предметів від 25 грудня 2023 року слідчим оглянуто відеозапис з нагрудних камер поліцейських при огляді місця події 15 вересня 2023 року.
З оглянутого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівниками патрульної поліції під час патрулювання було виявлено звуки бензопил, що виходять з лісосмуги. Під час наближення до лісосмуги зафіксовано на відео двох обвинувачених та жінку. Двоє чоловік з бензопилами пояснили, що заготовляють дрова на зиму. Поліцейські не застосовували до обвинувачених жодних заходів фізичного впливу, попередили про необхідність залишатися на місці до приїзду слідчо-оперативної групи. На відео також видно щойно зрізані дерева.
Постановою слідчого від 25 грудня 2023 року вказаний диск з відеозаписом визнаний речових доказом.
Листом від 16 травня 2024 року №668 Виконавчий комітет Лисянської селищної ради надав викопіювання земельної ділянки де проводилась незаконна порубка дерев.
Суд не вбачає підстав вважати вказані докази недопустимими оскільки вони оформлені з дотриманням правил ст. ст. 104, 106 КПК, зокрема протокол огляду місця події від 15 вересня 2024 року та похідні від нього докази, а тому аргументи захисника про зворотнє є необґрунтованими.
Разом з тим, статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Відповідно до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ч.ч. 1,2,5 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Як випливає із ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 p., кожна людина, звинувачена в скоєнні кримінального злочину, вважається невинуватою до тих пір, поки його провина не доведена відповідно до закону. Кожна людина при визначенні його громадянських прав і обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і неупередженим судом.
Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбаченні ст. 62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції".
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачає, що "при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права".
У справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії" від 06.12.1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного). (Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у Рішенні по справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії № 10590/83 від 6 грудня 1988 р. та § 39 Рішення Страсбурзького суду "Капо проти Бельгії" (Capeau v. Belgium) № 4291/98 від 13 січня 2005 року.
Згідно з положеннями ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Судовий вирок, який проголошується ім`ям держави, має бути законним, обґрунтованим і справедливим.
У правовій державі при ухваленні судового рішення не допускається звинувачувальний ухил, по суті якого кожен, хто з`явився перед судом, має бути визнаний винуватим.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя» визнання особи винуватою у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.
Частини 1, 2 ст. 28 КК України визначають, що кримінальне правопорушення визнається таким, що вчинене групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою.
Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.
Домовленістю групи осіб про спільне вчинення кримінального правопорушення є узгодження об`єкта кримінального правопорушення, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.
Перевірити наявність або відсутність кваліфікуючої ознаки, як і складу злочину в цілому можливо лише за результатом збирання доказів та їх оцінки під час досудового розслідування та судового розгляду (постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2022 року у справі №991/492/19).
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 246 КК України відноситься до категорії злочинів проти довкілля. З об`єктивної сторони цей злочин полягає у незаконній порубці дерев і чагарників. При цьому, кваліфікація таких дій за ст. 246 КК залежить від категорії захищеності лісу, а також інших об`єктів, де здійснюється порубка. Незаконна порубка у лісах, захисних та інших лісових насадженнях утворює склад цього злочину лише тоді, коли це заподіяло істотної шкоди. За частиною другою склад злочину має місце у разі доведення попередньої змоги групи осіб.
Згідно із ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 4 ЛК України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. У тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 га, інші лісовкриті землі. Лісосмуга де було виявлено порубку дерев становить площу 1,2185 га на землях комунальної власності, а тому відноситься до лісів, що спростовує доводи захисту в цій частині.
Проте, з досліджених у судовому засіданні доказів, жодним чином не доведено факт попередньої змови обвинувачених щодо порубки дерев у лісосмузі і в судовому засіданні прокурором таких доказів теж не надано.
Ні показання свідків, ні показання самих обвинувачених та письмові і речові докази не вказують на попередню змову між обвинуваченими, а саме: узгодження об`єкта кримінального правопорушення, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій. Не надано доказів також того, що обвинувачені є родичами чи спільно проживають, знайомі лише як односельчани.
Обвинувачені вказують, що прибули на місце порубки дерев окремо, один з дружиною на мопеді, інший пішки, що не спростовано стороною обвинувачення. Разом з тим, поліцейськими виявлено обох обвинувачених з бензопилами під час спилювання дерев у лісосмузі біля частини свіжозрізаних дерев. Ця обставина належним чином зафіксована, у встановленому порядку проведено огляд місця події та вилучено речові докази, на які слідчим суддею накладено арешт та проведено оцінку збитків згідно встановлених такс.
З огляду на досліджені у судовому засіданні та описані вище докази, які є належними та допустимими, дії обвинувачених слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 246 КК України, а саме незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях групою осіб, що завдало істотної шкоди.
Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.
За ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
В ході судового розгляду прокурором не ставилося питання про зміну правової кваліфікації обвинувачення, а тому суд вважає з метою ухвалення законного та справедливого рішення вийти за межі висунутого обвинувачення, змінивши правову кваліфікацію, так як обвинувачені вчинили кримінально каране діяння, яке за ступенем тяжкості є менш тяжким злочином, проте за яке повинні нести відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині обвинувального вироку судом повинно зазначатися формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, із зазначення місця, часу, способу вчинення та наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Суд вважає доведеним обвинувачення ОСОБА_4 який, 15 вересня 2023 року, у вечірній час доби близько 18:00 год, більш точно час досудовим слідством не встановлено, без попередньої змови спільно з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи в полезахисній лісовій смузі, що межує із земельними ділянками, які мають кадастрові номери: 7122885200:001:0100, 7122885200:001:0098, 7122885200:001:0089, 7122885200:001:0829, 7122885200:001:0746, 7122885200:001:0088, яка розташована в адміністративних межах села Почапинці (Лисянської територіальної громади), Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», вимог ст.ст. 24, 69 Лісового кодексу України, п.п. 2, 3 «Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, не маючи спеціального лісорубного квитка (ордера), без законних на те підстав, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з корисливих мотивів, за допомогою бензинової пилки «Forestа», помаранчевого кольору, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня, способом спилювання, незаконно спільно із ОСОБА_5 здійснили порубку 5 (п`яти) дерев, а саме: породи «Акація» суха в кількості 1 дерева діаметром 40 х 46 см., та сироростуих з яких «Ясена» в кількості 2 дерев діаметром 32 х 35 см, 41 х 35 см., та «Клена» в кількості 2 дерев діаметром 30 х 26 см., 33 х 29 см., чим заподіяли Лисянській селищній раді, Звенигородського району, Черкаської області та Державні екологічній інспекції центрального округу майнову шкоду на загальну суму 43 тисячі 158 гривень 92 копійки (сорок три тисячі сто п`ятдесят вісім гривень дев`яносто дві копійки), яка відповідно до примітки 1 ст. 246 КК України є істотною.
Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 246 КК України, а саме незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях групою осіб, що завдало істотної шкоди.
Суд вважає доведеним обвинувачення ОСОБА_5 , який 15 вересня 2023 року, у вечірній час доби близько 18:00 год., більш точно час не встановлено, без попередньої змови, спільно з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в полезахисній лісовій смузі, що межує із земельними ділянками, які мають кадастрові номери: 7122885200:001:0100, 7122885200:001:0098, 7122885200:001:0089, 7122885200:001:0829, 7122885200:001:0746, 7122885200:001:0088, яка розташована в адміністративних межах села Почапинці (Лисянської територіальної громади), Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», вимог ст.ст. 24, 69 Лісового кодексу України, п.п. 2, 3 «Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, не маючи спеціального лісорубного квитка (ордера), без законних на те підстав, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з корисливих мотивів, за допомогою бензинової пилки «Дніпро», помаранчевого кольору, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня, способом спилювання, незаконно здійснили порубку 5 (п`яти) дерев, а саме: породи «Акація» суха в кількості 1 дерева діаметром 40 х 46 см., та сироростучих з яких «Ясена» в кількості 2 дерев діаметром 32 х 35 см, 41 х 35 см., та «Клена» в кількості 2 дерев діаметром 30 х 26 см., 33 х 29 см., чим заподіяли Лисянській селищній раді, Звенигородського району, Черкаської області майнову шкоду на загальну суму 43 158 , 92 грн (сорок три тисячі сто п`ятдесят вісім гривень дев`яносто дві копійки), яка відповідно до примітки 1 ст. 246 КК України є істотною.
Дії ОСОБА_20 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 246 КК України, а саме незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях групою осіб, що завдало істотної шкоди.
Поряд з викладеним, суд знаходить частково обґрунтованим клопотання адвоката про визнання доказів недопустимими, які зібрані слідчим ОСОБА_21 , який не був повноважною особою на здійснення досудового розслідування. Так, дійсно прокурором надано суду постанови лише про призначення слідчого від 16 вересня 2023 року ОСОБА_15 , а слідчого ОСОБА_21 призначено 06 грудня 2023 року.
За таких обставин, протокол огляду предмету від 18 листопада 2023 року та фототаблиця до нього, протокол огляду місця події від 18 листопада 2023 року з фототаблицею до нього, отримані в ході огляду речові докази (зрізи пнів), та проведена на підставі вказаних доказів трасологічна експертиза від 13 грудня 2023 року, визнаються судом недопустимими доказами, оскільки здобуті не уповноваженою на здійснення досудового розслідування особою, тобто з порушенням встановленого КПК України порядку.
Щодо посилання сторони захисту про не призначення групи прокурорів, то суд відхиляє ці доводи, оскільки об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року (справа № 477/426/17, провадження № 51-4963) сформовано висновок про те, що постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами.
Прокурор надав суду оригінал постанови про призначення групи прокурорів, яка підписана уповноваженою особою, що спростовує доводи сторони захисту у цій частині
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що не будь-яке порушення вимог кримінального процесуального закону допущене органом досудового розслідування при збиранні доказів у кримінальному провадженні автоматично тягне за собою визнання цих доказів недопустимими. Вирішуючи питання про допустимість таких доказів суду насамперед необхідно з`ясувати чи є це порушення істотним та яким чином воно вплинуло на забезпечення і реалізації прав та свобод особи у кримінальному провадженні.
Якщо якийсь доказ суд визнає недопустимим з урахуванням положень ст. 87 КПК України, він має вказати у своєму рішенні наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи та, за потреби, на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми, і має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання такого доказу недопустимим. За наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.
Наведене кореспондується і з висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 31 серпня 2022 року (справа № 756/10060/17, провадження №13-3кс22).
На переконання суду, з огляду на внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані щодо процесуальних керівників у кримінальному провадженні, відсутність підпису в копії постанови про призначення групи прокурорів у матеріалах досудового розслідування жодним чином не призвело до порушення прав та свобод обвинувачених та не впливає на справедливість судового розгляду в цілому.
Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_22 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, їх особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Вчинений обвинуваченими злочин є не тяжким згідно ст. 12 КК України.
ОСОБА_23 по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні має неповнолітніх дітей, офіційно працевлаштований.
ОСОБА_5 по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні має неповнолітніх дітей.
Обставин які б обтяжували покарання судом не встановлено, в той же час відсутні і обставини які б пом`якшували покарання.
Тож, обираючи вид та розмір покарання, суд враховує як наслідки, що настали внаслідок злочину, так і пасивну позицію потерпілих щодо участі у судовому провадженні.
Разом з тим, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
За викладених обставин, суд вважає достатнім та обґрунтованим покарання у виді штрафу ближче до мінімальної межі згідно санкції ч. 1 ст. 246 КК України.
Заявлений прокурором цивільний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки представники позивачів повторно не з`являлиcь у судові засідання. Більше того, прокурором жодним чином не доведено неможливість самостійно уповноваженим органам звертатися до суду за захистом порушенного права. Цивільний позов підписаний прокурором в день затвердження обвинувального акта та до нього не додадано доказів які б підтверджували згідно ст. 56 ЦПК України підстави, для звернення прокурора з позовом до суду.
Долю речових доказів необхідно вирішити згідно ст. 100 КПК України. Зокрема вилучені колоди дерев та іншу деревину необхідно передати власнику - Лисянській селищній раді. Дві бензопили, як знаряддя вчинення злочину підлягають конфіскації, а СD диск з відеозаписом, необхідно залишити у справі.
Витрати за проведення експертизи не стягуються, оскільки висновок експерта не має доказового значення у даній справі у зв`язку з визнанням недопустимим доказом.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.373-376 КПК України суд,
ухвалив:
Визнати винним ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому покарання згідно санкції вказаної статті у виді штрафу в розмірі однієї тисячі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 18 700 (вісімнадцять тисяч сімсот) грн.
Визнати винним ОСОБА_5 (код НОМЕР_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому покарання згідно санкції вказаної статті у виді штрафу в розмірі однієї тисячі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 18 700 (вісімнадцять тисяч сімсот) грн.
Цивільний позов прокурора у даній справі залишити без розгляду.
Речові докази, а саме:
- диск із відеозаписом зі нагрудної камери поліцейського приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах справи.
- дві бензопили одна з яких марки «Foresta FA-40 S», що належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , інша «Дніпро», що належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , дві пляшки ємкістю 1,5 літра з вмістом мастила та бензину - передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Звенигородського РВП - конфіскувати в дохід Держави.
- колоди зрізаних дерев породи «Акація» довжиною близько 1 метру кожна в кількості 9 відрізків, які мають довжину 1 м. 15 см. кожен з наступними діаметрами відрізків: 1) 40 х 46 см. з однієї сторони та 30 х 27 см. з іншої сторони; 2) 20 х 20 з іншої сторони 20 х 23 см.; 3) 25 х 20 см. з іншої 24 х 23 см.; 4) 25 х 29 см. з іншої 23 х 25 см.; 5) 25 х 23 см. з іншої сторони 20 х 18 см.; 6) 18 х 17 з іншої 18 х 19 см.; 7) 18 х 19 см. з іншої сторони 19 х 18 см.; 8) 15 х 12 см. з іншої 15 х 15 см.; 9) 16 х 15 см. з іншої сторони 19 х 19 см.; колоди породи «Ясен» з діаметром 41 х 35 см. біля якого виявлено порізаний стовбур дерева цієї ж породи на 8 відрізків довжиною близько по 1 м. 20 см. з наступними розмірами: 1) з однієї сторони має діаметр 41 х 35 см. з іншої 28 х 28 см. 2) 28 х 28 см. з іншої 28 х 29 см. 3) 28 х 29 см. з іншої 28 х 27 см. 4) 28 х 27 см. з іншої 26 х 27 см.; 5) 26 х 27 см. з іншої 23 х 25 см. 6) 23 х 25 см. з іншої 21 х 22 см.; 7) 21 х 22 см. з іншої сторони 20 х 19 см.; 8) 20 х 19 см. з іншої 15 х 15 см.; колоди породи «Клен», встановлено наявність біля нього зрізаних частин стовбура дерева такої ж породи, в кількості 4 відрізка такої ж породи довжиною по 1 м. кожна: 1) 22 х 21 см. з іншої сторони 30 х 26 см. 2) 23 х 22 см. з іншої 20 х 21 см.; 3) 20 х 21 см. з іншої 25 х 23 см. 4) 20 х 19 см. з іншої сторони 25 х 23 см.; колоди породи «Клен» біля нього виявлено 6 відрізків такої ж породи з розмірами 1) 33 х 29 см. з іншої 25 х 23 см. 2) 25 х 23 см. з іншої 24 х 25 см.; 3) 24 х 25 см. з іншої 20 х 22 см. 4) 20 х 22 см. з іншої 21 х 20 см.; 5) 21 х 20 см. з іншої 19 х 19 см.; 6) 19 х 19 см. з іншої 17 х 17 см. - передано на зберігання до майданчика СПД №2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області; - 5 зрізів із колод та 5 зрізів із пнів - передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Звенигородського РВП - передати у власність Лисянської селищної ради Черкаської області.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді від 21 вересня 2023 року на речові докази.
Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Лисянський районний суд Черкаської області протягом тридцяти діб після проголошення.
Учасники судового провадження отримують копію вироку в порядку ч. 6 ст. 376 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам справи.
Суддя - ОСОБА_1
