УХВАЛА
27 вересня 2024 року
м. Київ
справа №990/306/24
адміністративне провадження №П/990/306/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Чиркіна С.М., Берназюка Я.О., Бевзенка В.М., Коваленко Н.В.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,-
УСТАНОВИВ:
24 вересня 2024 року адвокат Гардецький Олександр Степанович звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції (далі - Суд) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП, Рада відповідно), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 09 вересня 2024 року №2634/0/15-24 «Про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про продовження строку тимчасового відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 вересня 2024 року для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Чиркін С.М., Берназюк Я.О., Бевзенко В.М., Коваленко Н.В.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, Суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини третьої статті 2 КАС України, належать, зокрема: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; обов`язковість судового рішення; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
За правилами частин першої, четвертої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
У відповідності до приписів частин першої, четвертої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частинами першою, другою та четвертою статті 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
За змістом же частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
У той же час пунктами 5, 8 частини п`ятої статті 160 КАС України установлено, що у позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з вимогами частини сьомої статті 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
У даному ж випадку, всупереч згаданих вимог процесуального закону до позовних матеріалів не додано оригіналу або копії оскаржуваного рішення Ради від 09 вересня 2024 року №2634/0/15-24 «Про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про продовження строку тимчасового відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності», а також письмово не повідомлено про об`єктивну неможливість самостійного подання такого документу, не надано доказів, які б підтверджували здійснення усіх залежних дій, спрямованих на отримання останнього у відповідача для подальшого подання його безпосередньо до суду.
Окрім того, згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника (частина шоста статті 160 КАС України).
Пунктом 11 частини п`ятої статті 160 КАС України установлено, що у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, відомостей про ідентифікаційний код відповідача (ВРП) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, про наявність або відсутність електронного кабінету як в позивача, так і у відповідача, а також визначених пунктом 11 частини п`ятої статті 160 КАС України позовна заява не містить. В порушення частини шостої статті 160 КАС України не вказано й даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків та наявність або відсутність електронного кабінету у представника - адвоката Гардецького Олександра Степановича, який звернувся в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою.
Також у переліку учасників справи вказується третя особа - Офіс Генерального прокурора, проте відповідної заяви про залучення такої до участі у справі із обґрунтуванням підстав для цього, зазначенням на чиїй стороні слід залучити третю особу, прав і обов`язків такої та яким чином рішення суду у справі може вплинути на них до позовних матеріалів не додано.
У позовній заяві не зазначено й відомостей про ідентифікаційний код Офісу Генерального прокурора в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та про наявність або відсутність електронного кабінету в цієї особи, як установлено пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною п`ятою наведеної статті визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Відтак, враховуючи, що питання про залучення третьої особи суд може вирішувати й в ухвалі про відкриття провадження у справі, відсутність відповідної заяви із належним обґрунтуванням щодо необхідності вчинення такої дії не може свідчити про дотримання позивачем вимог КАС України щодо оформлення позовної заяви та її обґрунтування.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
2. Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Суду:
- оригіналу або копії оскаржуваного рішення Ради від 09 вересня 2024 року №2634/0/15-24 «Про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про продовження строку тимчасового відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності»; у разі відсутності такого акта у позивача - клопотання про його витребування із доказами, які підтверджують здійснення усіх залежних від нього дій, спрямованих на отримання оскаржуваного рішення Ради;
- уточненої позовної заяви із приведенням її у відповідність до вимог пункту 2, 11 частини п`ятої статті 160 КАС України, у якій зазначити: 1) стосовно позивача - відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) стосовно представника позивача - реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта громадянина України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) стосовно відповідача - відомості про ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, про наявність або відсутність електронного кабінету; 4) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- заяви про залучення до участі у справі Офісу Генерального прокурора із обґрунтуванням підстав для цього, зазначенням на чиїй стороні слід залучити третю особу, прав і обов`язків такої та яким чином рішення суду у справі може вплинути на них, а також відомостей про ідентифікаційний код такої особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та про наявність або відсутність електронного кабінету.
3. Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто.
4. Направити позивачу копію ухвали про залишення позовної заяви без руху для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
С.М. Чиркін
Я.О. Берназюк
В.М. Бевзенко
Н.В. Коваленко ,
Судді Верховного Суду