Постанова
Іменем України
18 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 824/107/23
провадження № 61-12707ав24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В.,
секретар судового засідання - Подолян Ю. А.,
учасники справи (сторони арбітражного спору):
заявник (позивач у арбітражному спорі) - компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії),
заінтересована особа (відповідач у арбітражному спорі) - товариство з обмеженою відповідальністю «Калушський трубний завод» (Україна),
особа, яка подала апеляційну скаргу - заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України,
за участю представників:
компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) - адвокат Колесник Олег Іванович,
Офіс генерального прокурора - прокурор Турчин Іван Андрійович,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу, відкриту за заявою компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 08 травня 2023 року, з урахуванням додаткового арбітражного рішення від 27 червня 2023 року, у справі за позовом компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) до товариства з обмеженою відповідальністю «Калушський трубний завод» про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року, постановлену у складі судді: Нежури В. А. у м. Києві,
Історія справи
Короткий зміст вимог заяви та заперечення
У липні 2023 року компанія «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) звернулося із заявою про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 08 травня 2023 року, з урахуванням додаткового арбітражного рішення від 27 червня 2023 року, у справі за позовом компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) до товариства з обмеженою відповідальністю «Калушський трубний завод» про стягнення заборгованості.
Заява обґрунтована тим, що компанія «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) є юридичною особою, створеною за законодавством Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
02 листопада 2017 року між компанією Sabic Sales Europe B.V. (продавець) та ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт» (покупець) було укладено рамковий договір поставки № SABIC-РМ/8317.
Згідно з додатковою угодою № 4 від 10 лютого 2021 року до рамкового договору поставки № SABIC-РМ/8317, додаток «С», рамковий договір поставки № SABIC-РМ/8317 діє до 31 січня 2023 року включно або до повного виконання зобов`язань сторонами.
Відповідно до пунктом 2.1. рамкового договору поставки № SABIC-РМ/8317 від 02 листопада 2017 року цей Договір є угодою Сторін здійснювати на регулярній основі поставки Товарів у строки та на умовах цього Договору, Загальних Умов Купівлі-Продажу та Додаткових Угод до цього Договору.
Відповідно до пункту 2.1. рамкового договору поставки № SABIC-РМ/8317 від 02 листопада 2017 року товари - означає Поліетилен, Поліпропілен, Поліестер чи інші пластики, зазначені у Додаткових Угодах, як вказано нижче.
Згідно з пунктом 7.4. рамкового договору поставки № SABIC-РМ/8317 від 02 листопада 2017 року рахунки продавця мають бути оплачені покупцем протягом 10 робочих днів з дня їх отримання покупцем, якщо інше не встановлено в Додатковій угоді.
12 січня 2022 року компанія «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» надала гарантію, згідно з якою гарантувала компанії Sabic Sales Europe B.V. виконання ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт» своїх грошових зобов`язань за рамковим договором поставки № SABIC-РМ/8317 від 02 листопада 2017 року у максимальному розмірі 1 085 000 євро.
На виконання рамкового договору поставки № SABIC-РМ/8317 від 02 листопада 2017 року компанія Sabic Sales Europe B.V. поставила товар ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт», що підтверджується рахунками, митними накладними, товаро-транспортними накладними, формами для розміщення товарів на тимчасове зберігання.
ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт» за поставлений товар не розрахувалось, отримані рахунки № 9500848535, 9500848558, 9500848586, 9500848619, 9500848652, 9500848682, 9500848728, 9500848753, 9591913472, 9591916198, 9591920306, 9591888299, 9591889536, 9591892387, 9500848444, 9591906741, 9500848479 на загальну суму 1 081 489,18 євро не оплатило.
Тому, керуючись гарантією від 12 січня 2022 року продавець, компанія Sabic Sales Europe B.V., звернулась до Гаранта, компанії «Радіус Системс Холдінгс Лімітед», з листами-вимогами про оплату рахунків на загальну суму 1 081 489,18 євро.
Двома платежами від 21 квітня 2022 року та 02 травня 2022 року компанія «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» оплатила вказані вимоги компанії Sabic Sales Europe B.V. на загальну суму 1 081 489,18 євро.
Після зазначеної оплати на підставі гарантії від 12 січня 2022 року компанія «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» звернулась із відповідними вимогами до Покупця, ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт», на загальну суму 1 081 489,18 євро.
25 травня 2022 року між компанією «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» та ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт» було підписано акт звірки, згідно з яким заборгованість ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт» перед компанією «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» складає 1 081 489,18 євро. Як зазначалося, ця заборгованість виникла через оплату компанією «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» на користь компанії Sabic Sales Europe B.V., здійснену на підставі гарантії від 12 січня 2022 року, стосовно рамкового договору поставки № SABIC-РМ/8317 від 02 листопада 2017 року.
01 березня 2022 року між компанією «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» (кредитор за договором), ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт» (первісний боржник за договором) та ТОВ «Калушський трубний завод» (новий боржник за договором) було укладено договір про заміну боржника в зобов`язанні.
06 березня 2022 року компанія «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» направила боржнику вимогу № 03_06_2023 щодо оплати боргу. У цій вимозі компанія просила боржника сплатити борг у строк, який було визначено у пункті 2.3 Договору, а саме до 20 березня 2023 року.
У відповідь боржник направив компанії «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» лист від 20 березня 2023 року № 20032023-1, в якому повідомив про неможливість виконання вимоги компанії, та неможливість сплати зазначеної заборгованості.
Боржник вказаний борг за договором на користь компанії «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» не сплатив ані повністю, ані частково.
У зв`язку з тим, що боржник свої зобов`язання за договором не виконав, 28 березня 2023 року компанія «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» подала до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Асоціація юридичних фірм України» прохання про призначення одноособового арбітра.
03 квітня 2023 року постановою виконуючого обов`язки Голови Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Асоціація юридичних фірм України» було призначено одноособовим арбітром для вирішення спору Трохимчука О. І., який є досвідченим юристом з більш ніж 25-річним стажем у сфері вирішення спорів, третейським суддею, адвокатом.
Компанія «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» та боржник були повідомлені про таке призначення, про що зазначено в арбітражному рішенні від 08 травня 2023 року.
28 квітня 2023 року відбулось усне слухання справи одноособовим арбітром, в якому взяли участь представники компанії «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» та боржника, обидві сторони арбітражного провадження, користувалися правами учасників арбітражного розгляду, подавали документи, брали участь в засіданні, яке відбулось 28 квітня 2023 року.
04 травня 2023 року між компанією «Радіус Системс Холдінгс Лімітед», як первісним кредитором, компанією «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited), як новим кредитором, ТОВ «Калушський трубний завод», як боржником, та ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт», як первісним боржником, було укладено Договір про відступлення права вимоги (далі - Договір про відступлення права вимоги) за договором.
05 травня 2023 року компанія «Радіус Системс Холдінгс Лімітед», компанія «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) та ТОВ «Калушський трубний завод» подали одноособовому арбітру заяву/вимогу про залучення до участі у справі правонаступника (заміну сторони).
08 травня 2023 року в м. Києві, Україна, одноособовим арбітром Трохимчуком О. І. було прийнято арбітражне рішення у справі за позовом компанії «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» до ТОВ «Калушський трубний завод», яким вирішено стягнути у примусовому порядку з відповідача на користь позивача кошти в сумі 1 081 489,18 євро. Інтереси сторін в арбітражному провадженні були представлені адвокатами, про що зазначено у самому рішенні.
31 травня 2023 року, керуючись статтею 39 Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ, компанія «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) звернулась до одноособового арбітра Трохимчука О. І. з клопотанням про винесення додаткового арбітражного рішення у справі, оскільки при винесенні Арбітражного рішення від 08 травня 2023 року одноособовий арбітр не розглянув заяву/вимогу про залучення до участі в арбітражному провадженні правонаступника компанії «Радіус Системо Холдінгс Лімітед» - компанію «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед».
27 червня 2023 року в м. Києві, Україна, одноособовим арбітром Трохимчуком О. І. було прийнято додаткове арбітражне рішення, яким вирішено змінити позивача/стягувача компанію «Радіус Системо Холдінгс Лімітед» на її правонаступника компанію «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited), у справі за позовом компанії «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» до ТОВ «Калушський трубний завод» про стягнення 1 081 489,18 євро заборгованості за Договором про заміну боржника в зобов`язанні від 01 березня 2023 року.
31 липня 2023 року ТОВ «Калушський трубний завод» подано заперечення на заяву компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited), у якому вказує, що у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією російської федерації, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, у ТОВ «Калушський трубний завод» наразі відсутні достатні грошові кошти для погашення заборгованості за договором про заміну боржника в зобов`язанні від 01 березня 2023 року.
Форс-мажорні обставини, триваючий правовий режим воєнного стану на всій території України, спад економічних показників, проблеми фінансового характеру у контрагентів ТОВ «Калушський трубний завод» значним чином вплинули на можливості з виконання власних зобов`язань. Наразі завод знаходиться у скрутному матеріальному становищі та намагається направляти наявні грошові кошти лише на здійснення критично важливих платежів, задля можливості збереження діяльності підприємства.
Несплата заборгованості за договором про заміну боржника в зобов`язанні від 01 березня 2023 року та невиконання арбітражного рішення відбувається не з вини заводу, а пов`язані з триваючим правовим режимом воєнного стану в України та введеними обмеженнями. У випадку стабілізації ситуації завод погасить наявну заборгованість та виконає рішення одноособового арбітра.
Компанія «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) звернулась до суду з заявою, в якій просила:
визнати та надати дозвіл на виконання арбітражного рішення від 08 травня 2023 року з урахуванням додаткового арбітражного рішення від 27 червня 2023 року, винесених у справі за позовом компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» до ТОВ «Калушський трубний завод» про стягнення 1 081 489,18 євро;
видати виконавчий лист на примусове виконання арбітражного рішення від 08 травня 2023 року з урахуванням додаткового арбітражного рішення від 27 червня 2023 року про стягнення у примусовому порядку з ТОВ «Калушський трубний завод» на користь компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) 1 081 489,18 євро у національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року:
заяву компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) задоволено;
визнано та надано дозвіл на виконання арбітражного рішення від 08 травня 2023 року, з урахуванням додаткового арбітражного рішення від 27 червня 2023 року, винесених у справі за позовом компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» до ТОВ «Калушський трубний завод» про стягнення 1 081 489,18 євро;
видано виконавчий лист на примусове виконання арбітражного рішення від 08 травня 2023 року, з урахуванням додаткового арбітражного рішення від 27 червня 2023 року, про стягнення у примусовому порядку з ТОВ «Калушський трубний завод» на користь компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) заборгованості у розмірі 1 081 489,18 євро, що станом на 14 вересня 2023 року еквівалентно 42 467 268,22 грн національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали;
стягнуто з ТОВ «Калушський трубний завод» на користь компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» судові витрати, включаючи витрати зі сплати судового збору за подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного арбітражу у розмірі 1 135,00 грн.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
при вирішенні питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не надає оцінку правильності цього рішення по суті вирішення спору, а перевіряє лише дотримання строків звернення із заявою, дотримання вимог процесуального закону щодо її форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання арбітражного рішення (постанова Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 824/132/19). Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача (постанова Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі № 824/217/20);
оскільки: боржник має місцезнаходження на території України, сторони в арбітражному спорі були дієздатними, і арбітражне застереження не було визнано недійсним; з тексту Арбітражного рішення від 08 травня 2023 року та з урахуванням додаткового Арбітражного рішення від 27 червня 2023 року вбачається, що боржник був належним чином повідомлений про призначення арбітрів та про арбітражний розгляд, брав участь в арбітражному процесі та подавав заперечення; Арбітражне рішення від 08 травня 2023 року та додаткове Арбітражне рішення від 27 червня 2023 року не суперечать арбітражній угоді; склад арбітражного суду та арбітражна процедура відповідала угоді між сторонами; Арбітражне рішення є обов`язковим для сторін, не було скасоване та його виконання не було зупинено компетентним судом; предмет спору за законами України підлягає арбітражному розгляду та визнання та виконання Арбітражного рішення від 08 травня 2023 року, з урахуванням додаткового Арбітражного рішення від 27 червня 2023 року, не суперечить публічному порядку України, жодних підстав, передбачених статтею V Нью-Йоркської Конвенції для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання в Україні Арбітражного рішення від 08 травня 2023 року, з урахуванням додаткового Арбітражного рішення від 27 червня 2023 року, не існує;
у суду відсутні підстави, передбачені статтею V Нью-Йоркської Конвенції та статтею 478 ЦПК України для відмови у задоволенні поданої заяви про визнання і надання дозволу на виконання Арбітражного рішення від 08 травня 2023 року з урахуванням додаткового Арбітражного рішення від 27 червня 2023 року;
доводи боржника щодо наявності форс-мажорних обставин, які ускладнюють виконання зобов`язання за рамковим договором поставки № SABIC-РМ/8317 від 02 листопада 2017 року, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви про визнання і надання дозволу на виконання Арбітражного рішення від 08 травня 2023 року з урахуванням додаткового Арбітражного рішення від 27 червня 2023 року. Для звільнення себе від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) боржник зобов`язаний був надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, підтвердити, що за місцем знаходженням ТОВ «Калушський трубний завод» велися бойові дії, що вплинуло на можливості здійснювати свою підприємницьку діяльність. Крім того відповідно до статті 617 ЦК України обставини непереборної сили, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, проте не звільняють від виконання самого зобов`язання та наслідків його припинення. Тому, наявність форс-мажорних обставин у боржника, не позбавляє заявника права на стягнення заборгованості за договором поставки № SABIC-РМ/8317 від 02 листопада 2017 року, на підставі Договору про заміну боржника в зобов`язанні.
Аргументи учасників справи
14 вересня 2024 року засобами поштового зв`язку заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, як особа, яка не брала участі у справі, подав до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року, в якій просив:
оскаржену ухвалу суду першої інстанції скасувати;
ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited).
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
указом Президента України від 12 травня 2023 року № 279/2023 введено в дію рішення РНБО від 12 травня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів» та застосовані санкції до Радіус Системз Холдингс Лімітед (Radius Systems Holdings Limited). Відомості згідно з даними Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр: реєстраційний номер - НЕЗ27605. Місцезнаходження юридичної особи: Республіка Кіпр, м. Нікосія. На вказану особу строком на 5 років накладено такі санкції як блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; обмеження торговельних операцій; припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони тощо. Вказана юридична особа визначена позивачем у арбітражному розгляді справи до ТОВ «Калушський трубний завод» про стягнення 1 081 489,18 євро заборгованості. Вказаним рішенням РНБО санкції застосовані також до ТОВ «Група Поліпластик» (ООО «Группа Полипластик», Limited Liability Company «Polyplastic Group»), відомості згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб російської федерації: основний державний реєстраційний номер - 1045004150476, ідентифікаційний номер платника податків - 5021013384 . Місцезнаходження юридичної особи: російська федерація, 119530, м. Москва, шосе Очаківське, буд. 18, будова 3, прим. 014 (российская федерация , 119530, г. Москва, шоссе Очаковское, д. 18, строение 3, пом. 014); Євротрубпласт Холдинг Лтд (Eurotrubplast Holding Ltd), відомості згідно з даними Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр: реєстраційний номер - НЕ209535. Місцезнаходження юридичної особи: Республіка Кіпр, м. Нікосія; ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин російської федерації, громадянин Держави Ізраїль); ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин російської федерації), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин російської федерації);
застосування строкових спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів стосовно кампанії-заявника на підставі Закону України «Про санкції» свідчить про те, що дії цієї особи створюють зазначені загрози, внаслідок чого виконання відповідного арбітражного рішення порушуватиме правила України про публічний порядок, а саме фундаментальні політичні Інтереси держави у забезпеченні національної безпеки, у тому числі безпеки людей, які проживають на її території (постанова Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 824/241/2018);
додаткове арбітражне рішення від 27 червня 2023 року про заміну позивача у справі з компанії «Радіус Системо Холдінгс Лімітед» (підсанкційної особи) на компанію «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» прийнято одноособовим арбітром вже після застосування до первісного кредитора санкцій, якими зупинялося виконання будь-яких економічних та фінансових зобов`язань на території України, і свідчить про намір і дії учасників спору уникнути санкції та унеможливити стягнення в дохід держави майна підсанкційних осіб. Суд, вирішуючи питання про визнання такого арбітражного рішення та оцінюючи його на предмет суперечності публічному порядку України, мав дослідити указану інформацію та встановити дійсні наміри сторін. Також суд при розгляді заяви компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» мав врахувати також позицію ТОВ «Калушський трубний завод», яка фактично спрямована на створення видимості захисту та зводилась лише до формальних аргументів з посиланням на форс-мажорні обставини та відсутність коштів. Відповідач у судові засідання не з`являвся, однак повідомив позицію, згідно з якою, висловлюючи намір погасити борг у випадку стабілізації ситуації, фактично його визнав. При цьому обставини, за яких товариство погодилось взяти на себе зобов`язання за договором від 01 березня 2023 року про заміну сторін у зобов`язанні по сплаті боргу ТОВ «ТД «Євротрубпласт» з матеріалів справи не вбачаються. Взяття на себе чужих фінансових зобов`язань (боргів) суперечить меті господарської діяльності і має бути обґрунтовано певними обставинами. Відсутність належного обґрунтування, у даному разі, може свідчити лише про намір сторін створити штучну заборгованість та видимість спору з метою виведення активів товариства та уникнення економічних та інших обмежувальних заходів держави;
за доводами позивача в арбітражному провадженні спірні відносини виникли у зв`язку із невиконанням ТОВ «Калушський трубний завод» зобов`язання за договором від 01 березня 2023 року про заміну сторін у зобов`язанні. Однак фактично, виходячи з інформації, якою обґрунтована позиція заявника у даній справі, спірні відносини виникли у зв`язку із невиконанням ТОВ «ТД «Євротрубпласт» договору поставки від 02 листопада 2017 року № SABIC-PM/8317. Проте, указаний договір чи докази щодо існування боргу за вказаним договором до 2022 року (реальності боргу) у матеріалах справи відсутні, а тому реальність спору між сторонами мала б бути оцінена судом критично;
про послідовність дій щодо уникнення санкції та унеможливлення стягнення в дохід держави майна свідчить також те, що у подальшому компанії «Полімерпайп Технолоджіс Лімітед», ЗАТ «Генераторіус», ТОВ «Пайп Технолоджі» ініціювали банкрутство ТОВ «Калушський трубний завод» (справа № 909/130/24, що перебуває у провадженні Господарського суду Івано- Франківської області);
у провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває справа № 991/4264/24 за позовом Міністерства юстиції України про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», та стягнення в дохід держави активів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо яких підсанкційні особи (відповідачі) можуть опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження. Справа розглядається за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів, зокрема, Radius Systems Holdings Limited, (ТОВ) «Група Поліпластик», (ТОВ) «Торгівельний дім «Євротрубпласт», (ТОВ) «Калушський трубний завод». За доводами позову стягненню в дохід держави підлягає 93% частки в статутному капіталі ТОВ «Калушський трубний завод», яка належить APG Polyplactic Group Limited. Отже, надання судом дозволу на виконання арбітражних рішень, тобто їх фактична легалізація, суперечить публічному порядку України, оскільки спряє обходу санкційних обмежень та унеможливлює в майбутньому стягненню в дохід держави майна підсанкційних осіб. При вирішенні заяви компанії «Полімерпайп Технолоджіс Лімітед» суд в порушення частини четвертої статті 263, пункту 2 частини першої статті 478 ЦПК України не врахував висновків Верховного Суду у подібних спорах, вказаних обставин не дослідив та дозволив виконання на території України арбітражних рішень, що суперечать публічному порядку України;
розглядаючи заяву компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited), суд всупереч Указу Президента України від 12 травня 2023 року № 279/2023, яким введено в дію рішення РНБО від 12 травня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів», не дослідив питання порушення публічного порядку України визнанням та виконанням арбітражного рішення, внаслідок чого не встановив обставини наявності санкційних обмежень щодо сторін та пов`язаних з ними осіб. З огляду на те, що визнання і виконання спірних арбітражних рішень фактично становить загрозу інтересам держави, а дії учасників спірних відносин свідчать про намір обійти санкційні обмеження, існує необхідність залучити до розгляду даної справи Міністерство юстиції України;
Мінюст є органом, що володіє інформацією у спірних правовідносинах і мав висловити свою позицію при розгляді судом заяви компанії «Полімерпайп Технолоджіс Лімітед». Однак суд не залучив вказаний орган. Прийняття оскаржуваної ухвали призвело до ініціювання справи про банкрутство та надає можливість виведення майнових активів підприємства, що має надважливе значення для розвитку національної економіки України. Калуський трубний завод - провідне підприємство у сфері виробництва одношарових, багатошарових поліетиленових труб і труб із захисним покриттям для водопостачання та газопостачання, двошарових гофрованих труб для каналізаційних мереж, труб для теплопостачання та гарячого водопостачання, сегментних зварних фітингів для водопостачання. Потужність виробництва складає понад 25 тис. тонн пластикових труб на рік. Таким чином, звернення прокурора з указаною апеляційною скаргою спрямоване на захист інтересів держави, сприятиме запобіганню протиправній діяльності суб`єктів господарювання та своєчасному фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану, а отже і зміцненню держави в умовах збройної відсічі агресору;
Мінюст є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах Мінюст як орган, уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту не здійснює. Київською міською прокуратурою 11 вересня 2024 року скеровано запит за № 15/2-926 вих 24 та повідомлено Мін`юст про порушення інтересів держави. Зазначеним листом витребувано відомості щодо вжитих і запланованих Міністерством заходів. Станом на 13 вересня 2024 року відповідь не надходила.
У жовтні 2024 року компанія «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» через представника Колесника О. І. надала письмові пояснення, в просила відмовити у відкритті апеляційного провадження.
У листопаді 2024 року компанія «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» через представника Колесника О. І. надала відзив на апеляційну скаргу та в грудні 2024 року заяву, в яких просило:
залишити апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України без задоволення;
ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року - без змін.
Заява та відзив мотивовані тим, що:
щодо компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед», зареєстрованої за законодавством Англії та Уельсу, не було та немає жодних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) ані в Україні, ані за її межами. Так само відсутні такі заходи і стосовно ТОВ «Калушський трубний завод» та ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт». Позивач набув право вимоги до відповідача на підставі договору про відступлення права вимоги від 04 травня 2023 року, укладеного між компанією «Радіус Системс Холдінгс Лімітед», як первісним кредитором, компанією «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед», як новим кредитором, ТОВ «Калушський трубний завод», як боржником, та ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт», як первісним боржником. За умовами пункту 2.3. цього договору про відступлення прав вимоги позивач набуває право вимоги в момент укладення цього договору, тобто 04 травня 2023 року. На момент укладення договору про відступлення права вимоги від 04 травня 2023 року та набуття позивачем права вимоги до відповідача (тобто 04 травня 2023 року) жодних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) ані в Україні, ані за її межами стосовно первісного кредитора та інших сторін договору запроваджено не було. Тому доводи про нікчемність правочинів та обхід санкційних обмежень, яких не було на момент укладання та виконання правочинів про заміну боржника від 01 березня 2023 року та відступлення права вимоги від 04 травня 2023 року, не заслуговують на увагу;
справа № 824/107/23 стосується саме визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 08 травня 2023 року з урахуванням додаткового арбітражного рішення від 27 червня 2023 року, а не їх скасування. Арбітражне рішення від 08 травня 2023 року, з урахуванням Додаткового арбітражного рішення від 27 червня 2023 року, у судовому порядку ані сторонами спору, ані скаржником не оскаржувалось, а отже, сторони спору та скаржник із ним погоджуються. У справі № 909/130/24 про банкрутство відповідача позивач є лише одним із кредиторів. Міністерство юстиції України також є учасником справи № 909/130/24 та представляє там інтереси держави, як орган з питань банкрутства, тому доводи скаржника про, начебто, виведення активів є необґрунтованими та безпідставними;
заступник керівника Київської міської прокуратури зазначає, що він діє в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, яке допустило бездіяльність, оскільки знало про порушення інтересів держави, мало повноваження для захисту, але не зверталося до суду з апеляційною скаргою. Проте Міністерство юстиції України зазначало про те, що воно не є компетентним органом, оскільки у нього відсутні повноваження на оскарження ухвали від 14 вересня 2023 року. Підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства юстиції України в суді у справі № 824/107/23 відсутні, тому апеляційне провадження у справі № 824/107/23 підлягає закриттю на підставі частини першої статті 362 ЦПК України;
договір про заміну боржника в зобов`язанні від 01 березня 2023 року (який містить арбітражне застереження) було укладено між сторонами, стосовно яких на момент його укладення та виконання не було запроваджено жодних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), є дійсним (стаття 204 ЦК України). Договір про відступлення права вимоги від 04 травня 2023 року було укладено між сторонами, стосовно яких на момент його укладення та виконання не було запроваджено жодних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), є дійсним. Стосовно позивача та відповідача (сторін спору в арбітражному провадженні) не було запроваджено жодних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Обставини, встановлені арбітражним рішенням від 08 травня 2023 року, з урахуванням додаткового арбітражного рішення від 27 червня 2023 року, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави Україна, вказане рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та виключно щодо відповідача як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту. Виконання арбітражного рішення від 08 травня 2023 року, з урахуванням Додаткового арбітражного рішення від 27 червня 2023 року, не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам та гарантіям, що було правомірно встановлено Київським апеляційним судом в ухвалі від 14 вересня 2023 року. При цьому скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження припущень про, начебто, намір учасників уникнути санкцій, видимість захисту, штучну заборгованість, виведення активів;
надмірно широке тлумачення поняття «інтереси держави», особливо у сфері приватних правовідносин, може призвести до необґрунтованого втручання прокурора у приватні правовідносини з приватним інтересом.
У листопаді 2024 року компанія «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» через представника Колесника О. І. надала клопотання про закриття апеляційного провадження, в якому просить закрити апеляційне провадження у справі № 824/107/23.
Клопотання мотивоване тим, що:
Міністерство юстиції України не є компетентним органом, оскільки у нього відсутні повноваження на оскарження ухвали від 14 вересня 2023 року;
представництво прокурором інтересів держави в особі Міністерства юстиції України є незаконним, оскільки: Міністерство юстиції України не має повноважень (не є компетентним органом) для захисту інтересів держави у справі № 824/107/23; Міністерство юстиції України не допустило бездіяльності стосовно захисту інтересів держави у справі № 824/107/23.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі № 824/107/23.
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2024 року:
закінчено підготовчі дії за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року у справі за заявою компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 08 травня 2023 року та з урахуванням додаткового арбітражного рішення від 27 червня 2023 року у справі за позовом компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) до ТОВ «Калушський трубний завод» про стягнення заборгованості;
призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 грудня 2024 року на 11:00 год. з повідомленням учасників справи.
Короткий зміст аргументів сторін
У судовому засіданні прокурор Турчин І. А. зазначив, що залучення нового стягувача компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» відбулася вже після запровадження щодо попереднього стягувача компанії «Радіус Системо Холдінгс Лімітед» санкцій. Прокурор звернув увагу на те, що визнання та дозвіл на виконання арбітражного рішення від 08 травня 2023 року, з урахуванням додаткового арбітражного рішення від 27 червня 2023 року, суперечитиме публічному порядку України.
Представник компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) Колесник О. І. заперечив проти апеляційної скарги з мотивів відсутності повноважень у Міністерства юстиції України на оскарження ухвали суду першої інстанції. Колесник О. І. зазначив, що ТОВ «Калушський трубний завод» є суб`єктом приватного права і прокурор діє в його в його інтересах. Окрім того вказував, що прокурор пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.
Фактичні обставини справи
Суд першої інстанції встановив, що 02 листопада 2017 року між компанією Sabic Sales Europe B.V. (продавець) та ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт» (покупець) укладено рамковий договір поставки № SABIC-РМ/8317.
У рамковому договорі поставки № SABIC-РМ/8317 від 02 листопада 2017 року сторони домовилися про те, що:
цей Договір є угодою Сторін здійснювати на регулярній основі поставки Товарів у строки та на умовах цього Договору, Загальних Умов Купівлі-Продажу та Додаткових Угод до цього Договору (пункт 2.1.);
рахунки продавця мають бути оплачені покупцем протягом 10 робочих днів з дня їх отримання покупцем, якщо інше не встановлено в Додатковій угоді (пункт 7.4.).
Згідно з додатковою угодою № 4 від 10 лютого 2021 року до рамкового договору поставки № SABIC-РМ/8317, додаток «С», рамковий договір поставки № SABIC-РМ/8317 діє до 31 січня 2023 року включно або до повного виконання зобов`язань сторонами.
12 січня 2022 року компанія «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» надала гарантію, згідно з якою гарантувала компанії Sabic Sales Europe B.V. виконання ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт» своїх грошових зобов`язань за рамковим договором поставки № SABIC-РМ/8317 від 02 листопада 2017 року у максимальному розмірі 1 085 000 євро.
На виконання рамкового договору поставки № SABIC-РМ/8317 від 02 листопада 2017 року компанія Sabic Sales Europe B.V. поставила товар ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт», що підтверджується рахунками, митними накладними, товаро-транспортними накладними, формами для розміщення товарів на тимчасове зберігання.
ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт» за поставлений товар не розрахувалось, отримані рахунки № 9500848535, 9500848558, 9500848586, 9500848619, 9500848652, 9500848682, 9500848728, 9500848753, 9591913472, 9591916198, 9591920306, 9591888299, 9591889536, 9591892387, 9500848444, 9591906741, 9500848479 на загальну суму 1 081 489,18 євро не оплатило.
Керуючись гарантією від 12 січня 2022 року продавець, компанія Sabic Sales Europe B.V., звернулась до Гаранта, компанії «Радіус Системс Холдінгс Лімітед», з листами-вимогами про оплату рахунків на загальну суму 1 081 489,18 євро.
Двома платежами від 21 квітня 2022 року та 02 травня 2022 року компанія «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» оплатила вказані вимоги компанії Sabic Sales Europe B.V. на загальну суму 1 081 489,18 євро.
Після зазначеної оплати на підставі гарантії від 12 січня 2022 року компанія «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» звернулася із відповідними вимогами до Покупця, ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт», на загальну суму 1 081 489,18 євро.
25 травня 2022 року між компанією «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» та ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт» підписано акт звірки, згідно з яким заборгованість ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт» перед компанією «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» складає 1 081 489,18 євро.
01 березня 2023 року між компанією «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» (кредитор за договором), ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт» (первісний боржник за договором) та ТОВ «Калушський трубний завод» (новий боржник за договором) укладено договір про заміну боржника в зобов`язанні.
06 березня 2023 року компанія «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» направила боржнику вимогу № 03_06_2023 щодо оплати боргу. У цій вимозі компанія просила боржника сплатити борг у строк, який було визначено у пункті 2.3 Договору, а саме до 20 березня 2023 року.
У відповідь боржник направив компанії «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» лист від 20 березня 2023 року № 20032023-1, в якому повідомив про неможливість виконання вимоги компанії, та неможливість сплати зазначеної заборгованості.
Боржник вказаний борг за договором на користь компанії «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» не сплатив ані повністю, ані частково.
У зв`язку з тим, що боржник свої зобов`язання за договором не виконав, 28 березня 2023 року компанія «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» подала до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Асоціація юридичних фірм України» прохання про призначення одноособового арбітра.
03 квітня 2023 року постановою виконуючого обов`язки Голови Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Асоціація юридичних фірм України» було призначено одноособовим арбітром для вирішення спору Трохимчука О. І., який є досвідченим юристом з більш ніж 25-річним стажем у сфері вирішення спорів, третейським суддею, адвокатом.
Компанія «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» та боржник були повідомлені про таке призначення, про що зазначено в арбітражному рішенні від 08 травня 2023 року.
28 квітня 2023 року відбулось усне слухання справи одноособовим арбітром, в якому взяли участь представники компанії «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» та боржника, обидві сторони арбітражного провадження, користувалися правами учасників арбітражного розгляду, подавали документи, брали участь в засіданні, яке відбулось 28 квітня 2023 року.
04 травня 2023 року між компанією «Радіус Системс Холдінгс Лімітед», як первісним кредитором, компанією «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited), як новим кредитором, ТОВ «Калушський трубний завод», як боржником, та ТОВ «Торговий дім «Євротрубпласт», як первісним боржником, було укладено Договір про відступлення права вимоги (далі - Договір про відступлення права вимоги) за договором.
05 травня 2023 року компанія «Радіус Системс Холдінгс Лімітед», компанія «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) та ТОВ «Калушський трубний завод» подали одноособовому арбітру заяву/вимогу про залучення до участі у справі правонаступника (заміну сторони).
08 травня 2023 року в м. Києві, Україна, одноособовим арбітром Трохимчуком О. І. було прийнято арбітражне рішення у справі за позовом компанії «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» до ТОВ «Калушський трубний завод», яким вирішено стягнути у примусовому порядку з відповідача на користь позивача кошти в сумі 1 081 489,18 євро. Інтереси сторін в арбітражному провадженні були представлені адвокатами, про що зазначено у самому рішенні.
31 травня 2023 року, керуючись статтею 39 Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ, компанія «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) звернулась до одноособового арбітра Трохимчука О. І. з клопотанням про винесення додаткового арбітражного рішення у справі, оскільки при винесенні Арбітражного рішення від 08 травня 2023 року одноособовий арбітр не розглянув заяву/вимогу про залучення до участі в арбітражному провадженні правонаступника компанії «Радіус Системо Холдінгс Лімітед» - компанію «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед».
27 червня 2023 року в м. Києві, Україна, одноособовим арбітром Трохимчуком О. І. було прийнято додаткове арбітражне рішення, яким вирішено змінити позивача/стягувача компанію «Радіус Системо Холдінгс Лімітед» на її правонаступника компанію «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited), у справі за позовом компанії «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» до ТОВ «Калушський трубний завод» про стягнення 1 081 489,18 євро заборгованості за Договором про заміну боржника в зобов`язанні від 01 березня 2023 року.
Апеляційний суд встановив, що указом Президента України від 12 травня 2023 року № 279/2023 (https://www.president.gov.ua/documents/2792023-46757) введено в дію рішення РНБО від 12 травня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів» та застосовані санкції до:
Радіус Системз Холдингс Лімітед (Radius Systems Holdings Limited). Відомості згідно з даними Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр: реєстраційний номер - НЕЗ27605. Місцезнаходження юридичної особи: Республіка Кіпр, м. Нікосія. На вказану юридичну особу строком на 5 років накладено, зокрема, такі санкції як блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; обмеження торговельних операцій; припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони тощо. Вказана юридична особа визначена позивачем у арбітражному розгляді справи до ТОВ «Калушський трубний завод» про стягнення 1 081 489,18 євро заборгованості;
ТОВ «Група Поліпластик» (ООО «Группа Полипластик», Limited Liability Company «Polyplastic Group»), відомості згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб російської федерації: основний державний реєстраційний номер - 1045004150476, ідентифікаційний номер платника податків - 5021013384 . Місцезнаходження юридичної особи: російська федерація, 119530, м. Москва, шосе Очаківське, буд. 18, будова 3, прим. 014 (российская федерация , 119530, г. Москва, шоссе Очаковское, д. 18, строение 3, пом. 014); Євротрубпласт Холдинг Лтд (Eurotrubplast Holding Ltd), відомості згідно з даними Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр: реєстраційний номер - НЕ209535. Місцезнаходження юридичної особи: Республіка Кіпр, м. Нікосія; ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин російської федерації, громадянин Держави Ізраїль); ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин російської федерації), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин російської федерації).
Позиція Верховного Суду
Щодо клопотань про закриття апеляційного провадження
У відзиві на апеляційну скаргу та клопотанні компанія «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» через представника Колесника О. І. просить закрити апеляційне провадження у справі № 824/107/23 з мотивів відсутності у прокурора повноважень на звернення в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України з апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).
Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII «Про прокуратуру».
У частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 у справі за конституційною скаргою акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» Конституційний Суд України вказав, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом». Про такі випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру». На думку Конституційного Суду України, це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 56 ЦПК України)
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зазначено, що:
«76. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
77. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
78. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
79. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
80. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
81. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
82. Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
83. Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21) зазначено, що:
«прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18».
При зверненні із апеляційною скаргою заступник керівника Київської міської прокуратури зазначав, що Міністерство юстиції України листом від 24 жовтня 2024 року № 147389/177625-7-24/38.3.2 повідомило, що про оскаржувану ухвалу Мін`юсту стало відомо після ознайомлення зі змістом ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2024 року у справі № 909/130/24. Указаним підтверджується, що Міністерство юстиції як орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, у розумні строки не вжив належних заходів на захист таких інтересів. Відтак, враховуючи бездіяльність компетентного органу та закінчення строків для апеляційного оскарження ухвали суду, у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок подати апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року у справі № 924/107/23 виключно для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними.
На підтвердження указаних обставин прокурор суду надав:
копію листа СБУ, адресованого заступнику Генерального прокурора, яке надійшло до Офісу Генерального прокурора 13 серпня 2024 року щодо розгляду питання про оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 14 вересня 2024 року;
копію заяви Київської міської прокуратури від 11 вересня 2024 року до Київського апеляційного суду про ознайомлення з матеріалами справи № 824/107/23 з розпискою про ознайомлення 11 вересня 2024 року;
копію запиту Київської міської прокуратури від 11 вересня 2024 року до Міністерства юстиції України в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру»;
копію повідомлення Київської міської прокуратури від 13 вересня 2024 року до Міністерства юстиції України в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру»;
копію повідомлення Київської міської прокуратури від 13 вересня 2024 року до Міністерства юстиції України в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» із штампом прокуратури про відправлення 13 вересня 224 року;
копію листа Міністерства юстиції України від 17 вересня 2024 року у відповідь на лист прокуратури від 11 вересня 2024 року щодо оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року, у якому Міністерство юстиції України повідомляє про те, що з ЄДРСР стало відомо про відкриття провадження у справі № 909/130/24 про банкрутство ТОВ «Калушський трубний завод» і з ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2024 року стало відомо, зокрема про оскаржену ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року та про те, що у Міністерства юстиції України відсутні повноваження для оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року;
копію листа Київської міської прокуратури від 18 жовтня 2024 року до Міністерства юстиції України щодо надання інформації щодо того, коли Міністерства юстиції України дізналось про ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року;
копію листа Міністерства юстиції України від 24 жовтня 2024 року у відповідь на лист прокуратури від 18 жовтня 2024 року, у якому Міністерство юстиції України повідомляє про те, що про оскаржену ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року стало відомо після ознайомлення зі змістом ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2024 року у справі № 909/130/24 і у Міністерства юстиції України відсутні повноваження для оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року. До листа також додано додатки: копії листів Міністерства юстиції України від 24 червня 2024 року до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та від 28 червня 2024 року до Служби безпеки України.
Таким чином прокурор обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави у цій справі. Тому у задоволенні клопотань належить відмовити.
Щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції (частина друга статті 24, частина друга статті 351 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні в справі матеріали, колегія суддів приймає доводи апеляційної скарги та відхиляє аргументи відзиву на апеляційну скаргу з таких мотивів.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Норми закону полягають в наступному: жити чесно, не ображати інших, кожному віддавати по заслугах. Змусити жити за принципами навряд чи можливо. Але коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2024 року в справі № 357/13500/18 (провадження № 61-3809св24), постанову Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2024 року у справі № 466/3398/21 (провадження № 61-2058сво23)).
Касаційний суд вже звертав увагу, що учасники цивільного обороту доволі часто намагаються використовувати правомірний цивільно-правовий інструментарій для унеможливлення чи ускладнення виконання судового рішення про стягнення боргу, тобто з неправомірною метою, не для забезпечення визначеності в приватних відносинах, захисту прав та інтересів (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2024 року в справі № 501/3714/22 (провадження № 61-607св24)).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Касаційний суд вже вказував, що приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин. Стаття 352 ЦПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому у разі використання приватноправового інструментарію не для захисту цивільних прав та інтересів, а для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з-під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин, судове рішення стосується прав, інтересів та (або) обов`язків відповідного державного органу, покликаного захищати інтереси держави у відповідних відносинах (див.: постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
З метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції). Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави (стаття 1 Закону України «Про санкції», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу, стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо. Термін «публічний порядок» необхідно розуміти як оціночний критерій, елементи якого закріплені в публічно-правових нормативних актах держави, що визначають основи державного ладу, політичної системи та економічної безпеки держави. Тому правовий захист не надається жодним правам чи інтересам, які могли б виникнути з дії, що порушує публічний порядок. Одним із нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання, яке з`явилось із прийняттям Закону України «Про санкції» внаслідок збройної агресії щодо України. Відповідно до преамбули Закону України «Про санкції» метою його ухвалення, зокрема, є гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, захист державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів, недопущення втручання у внутрішні справи України та потреба невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, завдання шкоди життю та здоров`ю населення. Підставами для застосування санкцій, серед іншого, відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про санкції» є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод. Види санкцій визначені у статті 4 цього Закону, серед них: блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; припинення дії торговельних угод, спільних проєктів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі № 335/8322/17 (провадження № 61-37512 св 18)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 серпня 2024 року в справі № 800/162/16 (провадження № 11-6заі23) зазначено, що:
«96. Законом № 1644-VII передбачено механізм реагування на наявні та потенційні загрози національній безпеці, який істотно відрізняється від механізму захисту охоронюваних законом прав та інтересів від кримінально-протиправних посягань та, відповідно, кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень.
97. Санкції в розумінні Закону № 1644-VII не є видом (формою, засобом, механізмом) відповідальності, оскільки дії, за фактом реалізації яких вони застосовуються до суб`єкта, котрий їх здійснив, в більшості випадків не містять ознак вольового протиправного порушення заборон, визначених відповідним законодавством, для кваліфікації якого необхідно встановити ознаки складу правопорушення. Наявність чи відсутність відповідного вироку та/або порушеного кримінального провадження за ознаками злочину, пов`язаного з посяганням на інтереси національної безпеки, територіальної цілісності чи подібного до них, не є обставиною, з якою Закон № 1644-VII пов`язує підстави для застосування санкцій.
98. У постанові від 06 липня 2023 року у справі № 9901/376/21 Велика Палата Верховного Суду вже формулювала висновок про те, що санкції, передбачені Законом №1644-VIІ, не є видом покарання чи відповідальності. Вони виконують функції обмежувального економічного заходу щодо осіб, які, зокрема, становлять для України загрозу посягання на її національні інтереси, національну безпеку, суверенітет і територіальну цілісність. Однією з підстав для застосування такого обмежувального заходу є дії, які створюють об`єктивні підозри для відповідних органів влади щодо терористичної діяльності цієї особи, і саме ці органи, як у цьому випадку СБУ та КМУ, надають РНБО відповідні пропозиції».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2023 року в справі № 9901/376/21 (провадження № 11-40заі23) вказано, що:
«Велика Палата Верховного Суду зауважує, що санкції як економічні обмежувальні заходи є лише тимчасовими обмеженнями, що стосуються здебільшого втручання у право власності особи та носять превентивний характер.
Тимчасове обмеження права позивача користуватися та розпоряджатися належним йому майном дійсно є втручанням держави у його право на мирне володіння майном. Водночас,таке втручання держави у вказане право ґрунтується на вимогах, зокрема, Закону № 1644-VII та має легітимну мету забезпечити контроль за власністю особи, яка може нести загрозу національним інтересам України. Такий контроль за Законом № 1644-VII є необхідним для ефективного реагування держави на загрози її безпеці в умовах агресії росії проти України. Зокрема він є заходом, який наша держава вживає, перебуваючи у стані самооборони згідно зі статтею 51 Статуту ООН».
Обміркувавши викладене, Верховний Суд зауважує, що:
учасники цивільного обороту доволі часто намагаються використовувати правомірний цивільно-правовий інструментарій (зокрема, заяву про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення) з неправомірною метою, не для забезпечення визначеності в приватних відносинах, захисту прав та інтересів;
очевидно, що приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту з метою створення передумов для виведення активів із-під санкцій та/або їх «обходу»;
якщо особи, щодо яких вже застосовано, або ж вирішується питання про застосування санкцій, ініціюють, зокрема, провадження про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення з метою створення передумов для виведення активів із-під санкцій та/або їх «обходу», то в такому разі відбувається використання провадження про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення не для захисту прав та інтересів сторін арбітражного спору, і судове рішення стосується відповідного державного органу, покликаного захищати інтереси держави у відповідних відносинах.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).
Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).
Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 750/13149/21 (провадження № 61-6054сво23)).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
У справі, що переглядається:
08 травня 2023 року в м. Києві, Україна, одноособовим арбітром Трохимчуком О. І. було прийнято арбітражне рішення у справі за позовом компанії «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» до ТОВ «Калушський трубний завод», яким вирішено стягнути у примусовому порядку з відповідача на користь позивача кошти в сумі 1 081 489,18 євро;
27 червня 2023 року в м. Києві, Україна, одноособовим арбітром Трохимчуком О. І. було прийнято додаткове арбітражне рішення, яким вирішено змінити позивача/стягувача компанію «Радіус Системо Холдінгс Лімітед» на її правонаступника компанію «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited), у справі за позовом компанії «Радіус Системс Холдінгс Лімітед» до ТОВ «Калушський трубний завод» про стягнення 1 081 489,18 євро заборгованості за Договором про заміну боржника в зобов`язанні від 01 березня 2023 року;
у липні 2023 року компанія «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) звернулася із заявою, в якій просила визнати та надати дозвіл на виконання арбітражного рішення від 08 травня 2023 року з урахуванням додаткового арбітражного рішення від 27 червня 2023 року, винесених у справі за позовом компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» до ТОВ «Калушський трубний завод» про стягнення 1 081 489,18 євро;
указом Президента України від 12 травня 2023 року № 279/2023 (https://www.president.gov.ua/documents/2792023-46757) введено в дію рішення РНБО від 12 травня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів» та застосовані санкції до:
Радіус Системз Холдингс Лімітед (Radius Systems Holdings Limited). Відомості згідно з даними Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр: реєстраційний номер - НЕЗ27605. Місцезнаходження юридичної особи: Республіка Кіпр, м. Нікосія. Щодо вказаної юридичної особи строком на 5 років застосовано, зокрема, такі санкції як блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; обмеження торговельних операцій; припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони тощо. Вказана юридична особа визначена позивачем у арбітражному розгляді справи до ТОВ «Калушський трубний завод» про стягнення 1 081 489,18 євро заборгованості;
ТОВ «Група Поліпластик» (ООО «Группа Полипластик», Limited Liability Company «Polyplastic Group»), відомості згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб російської федерації: основний державний реєстраційний номер - 1045004150476, ідентифікаційний номер платника податків - 5021013384 . Місцезнаходження юридичної особи: російська федерація, 119530, м. Москва, шосе Очаківське, буд. 18, будова 3, прим. 014 (российская федерация , 119530, г. Москва, шоссе Очаковское, д. 18, строение 3, пом. 014); Євротрубпласт Холдинг Лтд (Eurotrubplast Holding Ltd), відомості згідно з даними Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр: реєстраційний номер - НЕ209535. Місцезнаходження юридичної особи: Республіка Кіпр, м. Нікосія; ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин російської федерації, громадянин Держави Ізраїль); ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин російської федерації), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин російської федерації);
апеляційний суд звертає увагу на те, що учасники цивільного обороту доволі часто намагаються використовувати правомірний цивільно-правовий інструментарій (зокрема, заяву про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення) з неправомірною метою, не для забезпечення визначеності в приватних відносинах, захисту прав та інтересів. Очевидно, що приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту з метою створення передумов для виведення активів із-під санкцій та/або їх «обходу»;
апеляційний суд акцентує увагу на тому, що якщо особи, щодо яких вже застосовано, або ж вирішується питання про застосування санкцій, ініціюють, зокрема, провадження про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення з метою створення передумов для виведення активів із-під санкцій та/або їх «обходу», то в такому разі відбувається використання провадження про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення не для захисту прав та інтересів сторін арбітражного спору, і судове рішення стосується відповідного державного органу, покликаного захищати інтереси держави у відповідних відносинах;
по своїй суті компанія «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (новий кредитор) звернулася із заявою про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 08 травня 2023 року, додаткового арбітражне рішення від 27 червня 2023 року, після введення 12 травня 2023 року санкцій щодо первісного кредитора -Радіус Системз Холдингс Лімітед (Radius Systems Holdings Limited). При цьому в арбітражному спорі заміна позивача/стягувача компанії «Радіус Системо Холдінгс Лімітед» на її правонаступника компанію «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) відбулася 27 червня 2023 року, тобто, вже після застосування санкцій щодо первісного кредитора, зокрема, тимчасового позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; обмеження торговельних операцій;
апеляційний суд звертає увагу на те, що 31 липня 2023 року ТОВ «Калушський трубний завод» подано заперечення на заяву компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited), у якому вказує, що у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією російської федерації, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, у ТОВ «Калушський трубний завод» наразі відсутні достатні грошові кошти для погашення заборгованості за договором про заміну боржника в зобов`язанні від 01 березня 2023 року. ТОВ «Калушський трубний завод» просило розглядати заяву без його участі (а.с.111-112). Вказані заперечення носять формальний характер, не спрямовані на спростування доводів, викладених у заяві компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited);
суд першої інстанції не звернув уваги на те, що визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 08 травня 2023 року, додаткового арбітражне рішення від 27 червня 2023 року спрямоване на стягнення з ТОВ «Калушський трубний завод» 1 081 489,18 євро, що призведе до «обходу» санкцій. З урахуванням того, що первісний кредитор - Радіус Системз Холдингс Лімітед (Radius Systems Holdings Limited) перебуває під санкціями з 12 травня 2023 року.
За таких обставин суд першої інстанції зробив помилковий висновок про задоволення заяви. Тому оскаржену ухвалу належить скасувати і у задоволенні заяви про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 08 травня 2023 року, з урахуванням додаткового арбітражного рішення від 27 червня 2023 року потрібно відмовити.
Апеляційний суд відхиляє доводи компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) про те, що прокурор пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції. Питання про поновлення строку на апеляційне оскарження було вирішене ухвалою Верховний Суд від 31 жовтня 2024 року, апеляційний суд зробив висновок, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, Верховний Суд вважає, що: у задоволенні клопотань про закриття апеляційного провадження відмовити; апеляційну скаргу задовольнити; оскаржену ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотань компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited), які підписані представником Колесником Олегом Івановичем, про закриття апеляційного провадження, відмовити.
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року скасувати.
У задоволенні заяви компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 08 травня 2023 року, з урахуванням додаткового арбітражного рішення від 27 червня 2023 року, у справі за позовом компанії «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (Polymerpipe Techologies Limited) до товариства з обмеженою відповідальністю «Калушський трубний завод» про стягнення заборгованості відмовити.
З моменту прийняття постанови суду апеляційної інстанції ухвала Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року втрачає законну силу.
Повний текст постанови Верховного Суду складено 19 грудня 2024 року.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
