справа № 372/4752/21 головуючий у суді І інстанції Кравченко М.В.
провадження № 22-ц/824/290/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Барановською Валерією Валеріївною на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 серпня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року, витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельні ділянки, які розташовані в селі Плюти Обухівського району Київської області площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 3 178 грн.
У серпні 2023 року Барановська В.В., в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Обухівського районного суду Київської області з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у якій просила суд:
зупинити виконавче провадження ВП НОМЕР_1 від 03 серпня 2023 року про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельні ділянки які розташовані в селі Плюти Обухівського району Київської області площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 газ кадастровим номером 3223151000:04:023:0076;
визнати виконавчий лист №372/4752/23 виданий 16 лютого 2023 року Обухівським районним судом Київської області таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи заяву, зазначила, що ОСОБА_1 не являється власником спірних земельних ділянок площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 газ кадастровим номером 3223151000:04:023:0076, а отже не може бути боржником за виконавчим листом №372/4752/23, виданим Обухівським районним судом Київської області 16 лютого 2023 року.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Барановська Валерія Валеріївна 10 жовтня 2023 року засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просила скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 серпня 2023 року та прийняти нове судове рішення, яким вимоги заяви задовольнити.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 не є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076, а тому не може бути боржником за виконавчим листом №372/4752/21, виданим Обухівським районним судом Київської області 16 лютого 2023 року.
Станом на 23 серпня 2023 року постановою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №372/2253/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного територіального органу Саєнко Е.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ярощук В.О., Головне територіальне управління юстиції в Київській області, про визнання незаконними та скасування наказів, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, - частково задоволено апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_8 . Зокрема, рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року в частині вирішення вимог про визнання незаконними та скасування наказів, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 .
Таким чином, підстави для відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0069, 3223151000:04:023:0070 та 3223151000:04:023:0099, набувачем яких є ОСОБА_1 є чинними, державна реєстрація права власності на ці земельні ділянки та їх державна реєстрація в Державному земельному кадастрі не скасована.
Отже, судом першої інстанції не враховано, що власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої на момент подання позову воно фактично знаходиться у незаконному володінні, водночас земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:04:026:0068 та 3223151000:04:023:0076 ніколи не перебували і не перебувають, а отже ОСОБА_1 не може бути боржником у виконавчому провадженні.
Додатково зауважила, що ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23 серпня 2023 року у справі №372/4752/21 задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця. Суд установив порушення Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження та винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону приватний виконавець мав повернути стягувачу виконавчий документ.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Барановською Валерією Валеріївною на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 серпня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
21 жовтня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Бабенко Світлана Шотівна подала відзив, у якому заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2024 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні представниця апелянта ОСОБА_1 - адвокатка Барановська Валерія Валеріївна підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
У судовому засіданні представниця ОСОБА_2 - адвокатка Бабенко Світлана Шотівна заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги.
В судове засідання інші учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши думку учасників справи, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала означеним вище вимогам відповідає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в провадженні Обухівського районного суду Київської області перебувала цивільна справа №372/4752/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року, позов задоволено частково. Вирішено витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельні ділянки, які розташовані в селі Плюти Обухівського району Київської області площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 3 178 грн.
Рішення набрало законної сили 26 січня 2023 року.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 17 квітня 2023 року скасовано заходи забезпечення позову по цивільній справі №372/4752/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, відносно земельні ділянки, які розташовані в селі Плюти Обухівського району Київської області площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076.
Ухвала набрала законної сили 03 травня 2023 року.
03 серпня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Пилипчуком В.Г. відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №372/4752/21, виданого 16 лютого 2023 року Обухівським районним судом Київської області про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельних ділянок, які розташовані в селі Плюти Обухівського району Київської області площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції вважав, що боржником не доведено наявність передбачених законом підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
У ст. 129-1 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року).
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, який виник після ухвалення судового рішення.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», є закінчення виконавчого провадження.
Системний аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню можливо виключно на стадії виконавчого провадження, тобто у випадку реалізації стягувачем права на звернення виконавчого листа до примусового виконання.
Частиною першою статті 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Підстави для цього зазначені у частині другій статті 432 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо а) його було видано помилково; б) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою; в) з інших причин.
Отже, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
- матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);
- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року по справі №755/15479/14-ц.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 77 ЦПК України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.
Підставою звернення до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 зазначила, що наразі не є власницею спірних земельних ділянок, а тому не може бути боржником за виконавчим листом у справі №372/4752/21.
Разом з тим, рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня 2022 року у справі №372/4752/21 є чинним, набрало законної сили 26 січня 2023 року.
За частиною другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
ОСОБА_1 мала у справі №372/4752/21 процесуальний статус відповідача та саме у заявниці витребувано на користь ОСОБА_2 земельні ділянки, які розташовані в селі Плюти Обухівського району Київської області площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076.
Відповідно, ОСОБА_1 є боржником за виконавчим листом №372/4752/21, виданим 16 лютого 2023 року Обухівським районним судом Київської області.
Посилання апелянта на судові рішення у справі №372/2253/19 колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують чинність рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 серпня 2022 року у справі №372/4752/21 та обов`язковість його виконання.
Крім того, відповідно до положень статей 16, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Статтею 388 ЦК України визначені підстави і порядок витребування майна із чужого незаконного володіння.
Вказаний спосіб захисту цивільних прав кореспондує із заходом примусового виконання, передбаченим пунктом 3 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - вилучення та передача предметів стягувачу.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 2-690/11.
У постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі №914/2614/13 зазначено, що судове рішення про витребування нежитлових приміщень у боржника не визначає імперативно лише спосіб добровільного виконання рішення та може бути виконане із застосуванням іншого порядку з урахуванням статей 10, 60 Закону України «Про виконавче провадження», положень Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, для відновлення порушених прав стягувача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц зазначено, що однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
Тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, яке набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі і у процедурі примусового виконання рішення суду.
Оскільки Обухівським районним судом Київської області 16 лютого 2023 року видано виконавчий лист №372/4752/21, який відповідає резолютивній частині судового рішення, стягувачем та боржником зазначено сторін у справі, він не є виданим помилково.
В той же час, з матеріалів справи не встановлено, що ОСОБА_1 як боржник виконала зобов`язання з передачі ОСОБА_2 як стягувачу земельних ділянок, які розташовані в селі Плюти Обухівського району Київської області площею 0,1000 га з кадастровим номером 3223151000:04:026:0068 та площею 0,2250 га з кадастровим номером 3223151000:04:023:0076, тому правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.
Також, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги доводи апелянта, що ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23 серпня 2023 року у справі №372/4752/21 задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця. Суд установив порушення Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження та винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону приватний виконавець мав повернути стягувачу виконавчий документ.
Встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_9 , залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_10 , задоволено. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 серпня 2023 року в частині часткового задоволення скарги поданої ОСОБА_1 щодо визнання неправомірними і скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Пилипчука В.Г. ВП НОМЕР_1: від 03 серпня 2023 року про відкриття виконавчого провадження; від 03 серпня 2023 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; від 07 серпня 2023 року про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні; від 11 серпня 2023 року про закінчення виконавчого провадження, а також в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Пилипчука В.Г. щодо складення акту вилучення та передачі майна стягувачу від 08 серпня 2023 року у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, про залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 серпня 2023 року у частині закриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця в частині вимог про визнання неправомірними і скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Пилипчука В.Г. ВП № НОМЕР_1 від 03 серпня 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, від 11 серпня 2023 року про стягнення з боржника основної винагороди, про визначення розміру додаткових витрат, залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції встановив правомірним закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням в повному обсязі рішення суду.
Доводів на спростування цих обставин апеляційна скарга не містить та лише зводиться до не згоди із судовим рішенням і тлумачення норм права на розсуд апелянта.
Ухвалюючи судове рішення, крім іншого, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, як така, що постановлена з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану представником - адвокатом Барановською Валерією Валеріївною - залишити без задоволення.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 серпня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 06 лютого 2025 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова
