Єдиний державний реєстр судових рішень
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №289/2494/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/408/25
Категорія ч. 2 ст. 121 КК України Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар
судового засідання ОСОБА_5
за участі:
прокурора: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі, кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2024 року, щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Цим вироком:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Моделів, Радомишльського району, Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні маючого малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та до взяття під варту проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 9 (дев`ять) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 визначено обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбуття покарання час його попереднього ув`язнення з 21.07.2023 і до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 задовольено частково:
стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз на загальну суму 1912 (одна тисяча дев`ятсот дванадцять) гривень.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.
Згідно вироку, 20 липня 2023 року близько 20 години ОСОБА_7 прийшов до господарства ОСОБА_11 , що знаходиться по АДРЕСА_2 , де за допомогою дерев`яної палиці розбив скло у вікнах веранди і через утворений отвір проник в середину будинку.
Там, знайшовши в першій кімнаті будинку ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, з метою протиправного заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , під вигаданим приводом, вчинив конфлікт, в ході якого умисно наніс удари кулаками в обличчя ОСОБА_11 , та поваливши останнього на підлогу, продовжив наносити численні удари ногами по тулубу ОСОБА_11 , спричинивши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді переломів чотирьох ребер зліва, трьох ребер справа з пошкодженням пристінкової плеври, тупої закритої травми живота з розривом селезінки, яка ускладнилась травматичним шоком важкого ступеню, що зумовило зупинку серцевої діяльності, дихання, функцій центральної нервової системи та стало безпосередньо причиною смерті ОСОБА_11 , який від отриманих травм помер на місці події після прибуття бригади екстреної медичної допомоги.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та закрити відносно його підзахисного кримінальне провадження. Вважає вирок суду незаконним та необгрунтованим. Зазначає, що всі свідки які були допитані в ході судового слідства вказали, що ОСОБА_7 не бачили, як він заходив в цей день до потерпілого. В жодній експертизі не виявлено слідів пальців обвинуваченого, на одязі ОСОБА_7 сліди крові відсутні. Звертає увагу, що слідчий експеримент проведено в порушення вимог ч. 1 ст. 240 КПК України, а саме за участі особи ОСОБА_12 , яка проводить зйомку подій, проте відомості про те, що остання входить до складу групи слідчих відсутні. Крім того зазначає, що мобільний телефон обвинуваченого в період вчинення кримінального правопорушення перебував поза межами місця вчинення злочину. Зазначає, що під час судового розгляду не здобуто безсумнівних доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 в підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу захисника без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, а також вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що дослідивши в судовому засіданні зібрані докази, які були оцінені судом у сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 . Дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 121 КК України судом кваліфіковано вірно.
В судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, просив його виправдати, вказавши, що він не причетний до цього злочину, оскільки тілесних ушкоджень ОСОБА_11 не наносив і у нього не було мотивів для скоєння вказаного злочину, бо перебував з потерпілим у нормальних відносин і ніколи з ним не конфліктував. Дав показання, в яких зазначив, що 20 липня 2023 року близько 16 години він прийшов до будинку потерпілого ОСОБА_11 , що розташований в АДРЕСА_2 . Так як у будинку ОСОБА_11 були зачинені вхідні двері, покликав його через робите вікно. ОСОБА_11 відчинив вхідні двері і вийшов з будинку. На ньому не було футболки, тому обвинувачений на тулубі потерпілого з лівого чи з правого боку, а саме на ребрах помітив великий синець. Далі вони разом зайшли всередину будинку, де у кімнаті на столі обвинувачений побачив півтора літрову пластикову пляшку з рідиною, якою, на його думку, могла бути самогонна горілка, та три чарки, дві з яких були з прозорого безкольорового скла, а третя була скляна синього кольору. В цей момент між ними відбулась розмова, спілкувались близько 10 хвилин. Потерпілий казав, що він спав, тому не чув, як обвинувачений кликав його. Потерпілий вже перебував в стані алкогольного сп`яніння. Під час цієї розмови ОСОБА_11 розповів, що вікно розбила собака, а чому у нього в області ребер був синець він не знав. Обвинувачений попросив потерпілого допомогти йому відремонтувати трактор на що той погодився і сказав, що прийде до обвинуваченого через п`ять хвилин. Обвинувачений вийшов з будинку ОСОБА_11 і вирішив почекати його біля сусіднього будинку, де зустрів ОСОБА_13 , який виніс йому позичені раніше гроші у сумі 1000 грн. Недочекавшись потерпілого ОСОБА_7 пішов додому, що розташований в АДРЕСА_1 , де вживав алкоголь та лагодив трактор. Оскільки ОСОБА_11 до нього не приходив він декілька разів до нього телефонував і просив прийти, однак в подальшому той перестав піднімати слухавку. Тому ОСОБА_7 зателефонував своїй дружині та попросив, щоб вона зателефонувала сусідам ОСОБА_11 - родині ОСОБА_14 і таким чином дізналась, чому він не підіймає слухавку. У розмові з дружиною повідомляв їй про побачений на тілі ОСОБА_11 синець. Цього ж дня близько 21 год. 30 хв. обвинувачений дізнався, що з ОСОБА_11 щось сталось, бо побачив біля його будинку автомобіль швидкої медичної допомоги, яка після наближення обвинуваченого до будинку потерпілого поїхала з того місця. Він зайшов до будинку ОСОБА_11 , де побачив, що той лежав на підлозі біля дивана без ознак життя. Зрозумів, що він помер, оскільки швидка поїхала і залишила його у будинку. Предмети побуту у кімнаті не були розкидані. До приїзду поліції ОСОБА_7 залишався у будинку потерпілого і ніхто до будинку більше не заходив. На початку двадцять третьої години приїхала поліція, яка затримала обвинуваченого, одягнувши йому на руки кайданки. Обвинуваченого вивели надвір, тому йому невідомо про те, що в подальшому відбувалось у вказаному будинку. Зранку наступного дня, після того як поліцейські завершили проводити слідчі дії, його завезли до відділку поліції. Під час проведення слідчого експерименту поліцейські чинили на нього тиск та примусили визнати те, що це він розбив вікно у будинку потерпілого і наносив йому тілесні ушкодження, зазначивши, що в противному випадку вони проведуть обшук у будинку обвинуваченого, де знайдуть гранати і той буде притягнутий до відповідальності. Вважав, що так як у нього ніяких гранат не було і інкримінований злочин він не вчиняв, тому вирішив визнавати обставини скоєного злочину під час слідчого експерименту. Також обвинувачений зазначив, що у телефонній розмові з дружиною він не міг їй сказати, що убив потерпілого, та у будинку ОСОБА_11 могли бути три недопалки його сигарет, бо він під час спілкування з потерпілим курив сигарети.
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу захисника.
Проте, вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, підтверджується сукупністю доказів оцінених судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності.
Зокрема, висновки суду ґрунтуються на:
- показах потерпілого ОСОБА_10 , який в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що потерпілий ОСОБА_11 є його братом, який проживав з матір`ю обвинуваченого. Неприязних відносин у нього з потерпілим та обвинуваченим не було. З обвинуваченим він не був знайомий та ніколи з ним не спілкувався. 21 липня 2023 року о 07:15 год. ОСОБА_15 повідомила йому, що обвинувачений убив ОСОБА_11 . Від сусідки брата - ОСОБА_16 , прізвище якої не пам`ятає, йому стало відомо, що обвинувачений 20 липня 2023 року заходив до будинку потерпілого та, що вона знайшла потерпілого ОСОБА_11 без свідомості і викликала швидку медичну допомогу, до приїзду якої той помер. ОСОБА_10 зазначив, що йому відомо про те, що між його братом ОСОБА_11 та обвинуваченим раніше були конфлікти, однак не знає у чому полягає суть цих конфліктів. Про ці конфлікти йому відомо безпосередньо від ОСОБА_11 . Брата востаннє бачив 10 років тому, однак раз на місяць вони спілкувались по телефону, як правило ініціатором цих дзвінків був він, а не його брат. Свій цивільний позов потерпілий ОСОБА_10 підтримав, вказав, що обвинувачений завдану йому шкоду не відшкодовував. При призначенні судом обвинуваченому покарання, потерпілий наполягав на його суворості;
- показах свідка ОСОБА_17 , яка в судовому засіданні суду першої інстанції зазначила, що неприязних відносин з обвинуваченим та потерпілим у неї не було. Піонтківський є її чоловіком, вони з обвинуваченим проживали разом, виховували дитину. Потерпілий був співмешканцем її свекрухи. Обвинувачений домашнього насильства не вчиняв, з іншими людьми не конфліктував. 20 липня 2023 року близько 15 години обвинувачений поїхав у с. Моделів до будинку її свекрухи, щоб відремонтувати трактор. Близько 20 години ОСОБА_7 їй зателефонував і повідомив, що ОСОБА_11 помер. Так як вона в цей момент знаходилась в с. Потіївка, тому зателефонувала до сусідки ОСОБА_11 - ОСОБА_18 і попросила, щоб вона зайшла до потерпілого і перевірила чи дійсно той помер. Через 15 хвилин, близько 21 години вона їй перетелефонувала і повідомила, що ОСОБА_11 побитий лежить на підлозі та живий, тому через 20 хвилин ОСОБА_17 приїхала до будинку потерпілого, де побачила, що сусідка ходила за будинком, а потерпілий лежав на підлозі у будинку і хотів щось сказати, але не міг. Він лежав на правому боку, а на спині у нього був синець, запаху алкоголю від нього не відчувала. Речі не були розкидані, на підлозі була розлита вода. Вона викликала швидку медичну допомогу, яка їхала 40 хвилин, однак за 5 хвилин до її приїзду потерпілий помер. Медичну допомогу потерпілому не надавала, бо не знала яку допомогу можна було надати. До приїзду поліції ОСОБА_18 запросила її до себе на каву, де вона почула розмову між ОСОБА_18 і її чоловіком ОСОБА_13 , в якій останній у ОСОБА_18 запитав «чи ти успіла все там забрати і заховати?», на що вона відповіла «так». Що вони мали на увазі ОСОБА_17 не знає. За декілька хвилин до приїзду поліції обвинувачений прийшов до будинку ОСОБА_11 , запаху алкоголю від обвинуваченого вона не відчувала. Коли приїхала поліція вона разом з працівниками поліції зайшла до будинку ОСОБА_11 , де в цей момент був вже обвинувачений, тому бачила, як поліцейські затримували обвинуваченого і одягали йому кайданки. Через два тижні після смерті ОСОБА_11 від дочки ОСОБА_13 - ОСОБА_19 їй стало відомо, що 20 липня 2023 року хтось приїжджав до ОСОБА_11 на скутері, а після поховання останнього хтось до його будинку декілька разів заходив.
На запитання прокурора свідок частково змінила свої попередні показання, пояснивши, що 20 липня 2023 року близько 20 години саме вона зателефонувала ОСОБА_18 і попросила, щоб та зайшла до будинку ОСОБА_11 , бо свідок ОСОБА_17 не могла до нього додзвонитись, а він попередньо обіцяв до неї приїхати. Через п`ятнадцять хвилин ОСОБА_18 їй зателефонувала і сказала, що потерпілий лежить побитий на підлозі, тому просила її приїхати. В той момент коли ОСОБА_17 мала виїжджати до с. Моделів їй зателефонував обвинувачений і повідомив, що дізнався від мешканців села про те, що ОСОБА_11 помер. Також повідомив про те, що він ходив до будинку ОСОБА_11 , але той не відчиняв йому двері, бо спав або вживав алкоголь. По сусідству ОСОБА_7 зустрів ОСОБА_13 і той повернув йому позичені гроші. Свідок вказала, що того дня обвинувачений і потерпілий разом не випивали, оскільки ОСОБА_7 не вживав алкоголь з потерпілим. Коли вона була у будинку потерпілого з нею були ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . На думку свідка ОСОБА_17 , потерпілий ОСОБА_11 водився з ОСОБА_23 , разом з ним вживав алкоголь, тому ОСОБА_23 міг його побити. Вважає, що обвинувачений не міг убити потерпілого;
-показах свідка ОСОБА_18 , яка в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що потерпілий та обвинувачений були її сусідами. Неприязних відносин з ними не має. 20 липня 2023 року близько 19 години їй зателефонувала дружина обвинуваченого і попросила її зайти до ОСОБА_11 , бо обвинувачений їй зателефонував і повідомив, що можливо убив ОСОБА_11 . Коли свідок прийшла до будинку потерпілого, то помітила, що вхідні двері були відчинені, в будинку на підлозі біля дивану на правому боку лежав ОСОБА_11 , у нього на лівому боці був синець. Крім нього в будинку більше нікого не було. Свідок покликала ОСОБА_11 , однак той у відповідь не відізвався та лише прохрипів, тому вважає, що він був ще живий. Свідок зателефонувала до ОСОБА_17 , щоб та викликала швидку медичну допомогу. В цей момент до будинку ОСОБА_11 прийшла ОСОБА_24 . До приїзду швидкої до них приїхала ще ОСОБА_17 . В кімнаті свідок бачила пляшку і дві стопки, які вона переставила у буфет. Швидка їхала близько 20 хвилин, але ОСОБА_11 помер до її приїзду. Медики констатували його смерть і викликали поліцію. Свідок ОСОБА_18 вказала, що 20.07.2023 до дзвінка ОСОБА_17 вона бачила обвинуваченого, бо він заходив до неї та казав, що телефонував ОСОБА_11 , але той не підіймав слухавку. Обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння. Через годину після того, як обвинувачений від неї пішов, їй надійшов вищевказаний телефонний дзвінок від ОСОБА_17 . У потерпілого і ОСОБА_7 були конфлікти, бо обвинувачений казав, що у нього щось пропадало і він підозрював у цьому ОСОБА_11 ОСОБА_7 прийшов до будинку ОСОБА_11 ще до приїзду поліції. 20 липня 2023 року свідок не бачила хто заходив до ОСОБА_11 , а останнього бачила вранці цього дня, він йшов по воду і в стані алкогольного сп`яніння не перебував. Свідку відомо, що у будинку ОСОБА_11 на веранді було розбите вікно і обвинувачений поліції розповідав, що він його розбив, щоб потрапити усередину будинку. Незадовго до 20.07.2023 свідок ОСОБА_18 на подвір`ї потерпілого бачила обвинуваченого, який спалював берці, а ОСОБА_17 прибігла до нього, бо він поводив себе агресивно;
- показах свідка ОСОБА_25 , яка в судовому засіданні суду першої інстанції показала, що потерпілий та обвинувачений її сусіди, з якими неприязних відносин не має. 20 липня 2023 року близько 20 години їй зателефонувала ОСОБА_18 і попросила прийти до будинку сусіда ОСОБА_11 , де її зустріли ОСОБА_18 разом з ОСОБА_13 , які стояли на вулиці. Коли вона зайшла до будинку, то всередині побачила потерпілого, який лежав на підлозі біля дивана на правому боку без свідомості і хрипів. На спині у нього був синець, де саме був цей синець свідок не пам`ятає. Вона помітила, що на підлозі також була розлита вода і зігнуті килимові доріжки. Перед приїздом швидкої медичної допомоги потерпілий перестав дихати, а медики згодом зафіксували його смерть. Після цього свідок одразу пішла додому. 20.07.2023 протягом дня свідок ОСОБА_7 та ОСОБА_11 не бачила. Про те хто заподіяв ОСОБА_11 тілесні ушкодження вона не знає. Вказала, що ОСОБА_11 проживав разом з матір`ю обвинуваченого, про конфлікти між ОСОБА_7 і ОСОБА_11 їй не відомо;
- показах свідка ОСОБА_26 , яка в судовому засіданні суду першої інстанції показала, що працює на посаді сільського голови, неприязних стосунків з обвинуваченим та потерпілим не має. 20.07.2023 близько 23 години, точного часу не пам`ятає, однак було вже темно, їй зателефонувала ОСОБА_27 , мешканка с. Моделів, яка працює вчителем у Гуто-Потіївській гімназії, і повідомила, що обвинувачений вбив людину, а мешканці села побоюються, що він може кинути гранату, бо погрожує нею та поводить себе агресивно, тому ОСОБА_26 рекомендувала їй зателефонувати до поліції. Обвинуваченого свідок бачила декілька разів, охарактеризувати його не може, скарг на нього до сільради не надходило. Через декілька днів після вищевказаних подій вона зустрічала дружину обвинуваченого і вона стверджувала, що ОСОБА_7 не винен у смерті потерпілого;
- показах свідка ОСОБА_28 , яка показала, що працює на посаді фельдшера. 20.07.2023 у період часу між 21 та 22 годиною до швидкої медичної допомоги надійшов виклик, що потрібна допомога у АДРЕСА_2 . Коли вони прибули на місце, то в будинку у першій кімнаті вона побачила ОСОБА_11 без ознак життя, він лежав на підлозі, на ньому була футболка. Навколо нього була розлита вода. Зі слів присутніх в будинку осіб вона дізналась, що до їх приїзду він ще хропів. Вона помітила, що потерпілий лежав в непритаманній позі та були присутні ознаки насильницької смерті, оскільки у нього були поломані всі ребра з правого боку, побита голова та викручена рука. Від дружини обвинуваченого їй стало відомо, що вона викликала швидку медичну допомогу і що ОСОБА_7 їй зателефонував і сказав, що він мабуть убив потерпілого. Від інших людей свідок дізналась, що обвинувачений вибив вікно у будинку, заліз до нього, разом з потерпілим вживав алкоголь і між ними стався конфлікт під час якого обвинувачений побив потерпілого. Коли чекали прибуття поліції по вулиці йшов ОСОБА_7 , щось тримав у руці в кишені. ОСОБА_11 свідок знала, оскільки раніше приїжджала на виклик до його дружини. Охарактеризувала його, як нормальну хазяйновиту неконфліктну людину. Зазначила, що він, хоча і вживав алкоголь, але негативних відгуків про нього не чула;
- показах свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що потерпілий та обвинувачений були його сусідами. Неприязних відносин з ними не мав. 20 липня 2023 року о 15 годині до нього за місцем проживання в АДРЕСА_3 приходив обвинувачений, який був напідпитку. Слідів крові чи тілесних ушкоджень у нього він не бачив. Обвинувачений скаржився, що хтось вкрав у нього акумулятор, і підозрював у цьому ОСОБА_11 . Між обвинуваченим і потерпілим раніше були конфлікти, про це знали всі односельчани. На думку ОСОБА_13 , коли обвинувачений був у нього вдома, то він не був негативно налаштований. Вони разом покурили після чого свідок сказав обвинуваченому, щоб той йшов лягав спати і обвинувачений від нього пішов. Після 16 години його дружині зателефонувала ОСОБА_17 і попросила сходити до ОСОБА_11 , бо вважала, що можливо ОСОБА_7 його вбив, тому свідок зайшов до будинку потерпілого, який від його будинку знаходиться на відстані 150-200 метрів. Він побачив, що потерпілий лежав на підлозі біля дивана. На підлозі також була розлита вода, килимові доріжки скомкані. На столі стояла пластикова пляшка і чарки. Поряд лежав перекинутий стілець. Свідок покликав ОСОБА_11 , але той лише захропів. Лівий чи правий бік, плече і ребра потерпілого були у синцях і подряпинах, вухо та ніс були у крові. Після цього ОСОБА_13 сказав дружині, щоб вона попросила ОСОБА_17 викликати швидку медичну допомогу. ОСОБА_17 приїхала через пів години і зайшла до будинку потерпілого. ОСОБА_7 прийшов до будинку ОСОБА_11 , коли вже приїхала швидка допомога. Всі присутні одразу ж повтікали, бо обвинувачений почав лякати їх гранатою. Свідку відомо, що попередньо між обвинуваченим і потерпілим були конфлікти. ОСОБА_7 давав ОСОБА_11 одяг, а потім його забрав і спалив. ОСОБА_13 вважає, що ОСОБА_23 ніколи не заходив до будинку потерпілого, оскільки він навіть жодного разу не бачив його біля цього будинку. На його думку, ОСОБА_23 не причетний до смерті ОСОБА_11 , так як того дня його не було в Моделеві. Свідок позитивно охарактеризував обвинуваченого, зазначивши, що поки той не вживав алкоголь був доброю людиною, надавав допомогу, позичав кошти, а як почав пити, поводив себе агресивно;
- показах свідка ОСОБА_29 , яка в судовому засіданні суду першої інстанції повідомила, що змінила своє прізвище з ОСОБА_12 на ОСОБА_30 , та пояснила, що брала участь в якості учасника слідчої дії у слідчому експерименті з обвинуваченим. В якості якого саме учасника пояснити не змогла. На той момент вона обіймала посаду слідчої слідчого управління ГУНП в Житомирській області. Дату, місце проведення вказаної слідчої дії, прізвище слідчого та кількість її учасників вона не запам`ятала. Вважає, що не була залучена до цієї слідчої дії в якості спеціаліста та не знає чи була вона в групі слідчих у даному кримінальному провадженні. З протоколом слідчого експерименту вона ознайомлювалась, оскільки слідчий його зачитав в її присутності, однак не пам`ятає, чи підписувала вона цей протокол. Участь у вказаному слідчому експерименті брала за вказівкою її керівництва;
-показах свідка ОСОБА_23 , який в судовому засіданні суду першої інстанції показав, що знає потерпілого та обвинуваченого, з ними неприязних відносин не мав. Знав потерпілого, бо проживав з ним в одному селі. Пам`ятає, що у 2023 році у с. Моделів йому стало відомо про смерть ОСОБА_11 . Від односельчан дізнався, що ОСОБА_7 побився з ОСОБА_11 , після чого той помер, однак що саме між ними сталось і у яких відносинах вони перебували йому невідомо. Вказав, що більше 10 років не спілкується з обвинуваченим. 20 липня 2023 року він був у с. Моделів, однак до заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень непричетний, оскільки будь-яких відносин з потерпілим і обвинуваченим у нього не було;
- показаннями свідка ОСОБА_31 , який в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що неприязних стосунків з обвинуваченим не має, познайомився з ним лише в рамках даного кримінального провадження, коли здійснював його розслідування. Показав, що проводив слідчий експеримент, учасниками якого були ОСОБА_7 та його захисник, а також слідча слідчого управління ОСОБА_32 , яка здійснювала фіксування слідчої дії на відео. Вважає, що ОСОБА_32 входила до складу слідчої групи згідно відповідної постанови, якої він не бачив, та могла здійснювати відеозйомку, як спеціаліст, тому мала право задавати питання під час слідчої дії. Пам`ятає, що вона задавала питання обвинуваченому, і ОСОБА_33 пояснив, що саме він проводив слідчий експеримент, а не ОСОБА_34 . До того ж вказав, що ОСОБА_32 була присутня під час огляду місця події та їй був відомий зміст висновку судово-медичної експертизи, тому знала які питання треба було задавати обвинуваченому під час слідчого експерименту. Вона мала б бути зазначена у протоколі слідчого експерименту, однак чи була зазначена у ньому та чи ознайомлювалась з цим протоколом не пам`ятає. Під час слідчого експерименту були присутні також поняті. Матеріали кримінального провадження він нікому не розголошував. На запитання захисника пояснив, що обвинувачений був затриманий на місці скоєння злочину, тому відразу ж набув статусу підозрюваного, відтак хоча підозру ОСОБА_7 було вручено 22 липня 2023 року о 13 год., проведення слідчого експерименту цього дня о 10 годині не є порушенням процесуального законодавства.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується письмовими доказами, які були досліджені судом у відповідності до вимог ст.94 КПК України, а саме:
-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023060450000165 від 20.07.2023 зі змісту якого вбачається, що 21 липня 2023 року внесено відомості про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України, а саме що 20 липня 2023 року близько 20 години ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись у будинку, що розташований по АДРЕСА_2 , руками і ногами наніс численні удари по тілу ОСОБА_11 , чим заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть ОСОБА_11 (а.с. 105 том №1);
-повідомленням про початок досудового розслідування, постановою про прийняття до провадження та дорученням про проведення досудового розслідування від 21 липня 2023 року з яких вбачається, що слідчим СВ відділення поліції №3 Житомирського РУП ОСОБА_35 21 липня 2023 року розпочато досудове розслідування у даному кримінальному провадженні з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України та, що 21.07.2023 о 12 год. 15 хв. ОСОБА_7 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України (а.с. 106-108 том №1).
-постановою т.в.о. начальника СВ ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_36 від 21.07.2023 відповідно до якої, визначено групу слідчих у цьому кримінальному провадженні у складі слідчих ОСОБА_37 , ОСОБА_36 , ОСОБА_38 та ОСОБА_31 (а.с. 109 том №1).
-постановою керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_39 згідно якої у даному кримінальному провадженні визначено групу прокурорів у складі заступника керівника вказаного прокуратури ОСОБА_40 та прокурорів ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_6 (а.с. 110-111 том №1).
-рапортом інспектора-чергового ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 21.07.2023, яким підтверджується те, що 20 липня 2023 року о 21:20 зі служби «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_28 про смерть ОСОБА_11 . Остання повідомила, що в будинку за адресою: АДРЕСА_3 до прибуття медичної допомоги помер ОСОБА_11 , на тілі якого виявлено тілесні ушкодження. Зі слів сусідів його побив пасинок ОСОБА_47 , який проживає по АДРЕСА_4 (а.с. 112 том №1).
-рапортом інспектора-чергового ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 21.07.2023, яким підтверджується те, що 20 липня 2023 року о 22:33 зі служби «102» надійшло повідомлення від сільського голови ОСОБА_26 про те, що до неї зателефонувала житель села на ім`я ОСОБА_48 , яка повідомила, що ОСОБА_49 в с. Моделів вбив співмешканця матері (а.с. 113 том №1).
-листами КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради від 08.08.2023 №01-06/25 та Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Житомирській області від 09.08.2023 №715/25/01-2023, згідно яких 20.07.2023 о 20:52 на єдиний телефонний номер «103» Центральної оперативно-диспетчерської служби було здійснено дзвінок невідомою особою жіночої статі щодо виклику бригади екстреної медичної допомоги за адресою АДРЕСА_5 , а також, що 20.07.2023 від ОСОБА_28 (з органів охорони здоров`я) та селищного голови ОСОБА_50 на спецлінію «102» ГУНП надійшли телефонні повідомлення про вбивство ОСОБА_11 в с. Моделів (а.с. 224, 226 том №1). Повідомлення ОСОБА_28 на лінію «102» також підтверджується аудіо файлом «Дорожка 2» на CD-R диску, згідно якого ОСОБА_28 в телефонній розмові оператору лінії «102» вказала, що прибула за місцем проживання ОСОБА_11 у складі екстреної медичної допомоги, де останнього виявлено мертвим з ознаками тілесних ушкоджень. Зі слів сусідів, які виявили ОСОБА_11 о 20:45, його побив пасинок на ім`я ОСОБА_51 , який про це повідомив своїй дружині і яка в подальшому викликала швидку медичну допомогу (а.с. 227 том №1).
-заявами ОСОБА_17 від 21.07.2023 та 22.07.2023, якими підтверджується те, що вона надала дозвіл провести огляд житла ОСОБА_11 , що розташоване по АДРЕСА_2 , а також дозвіл провести слідчий експеримент за участю ОСОБА_7 у цьому ж житлі (а.с. 114, 212 том №1).
-даними протоколу огляду місця події від 21.07.2023 та фототаблицями до цього протоколу, проведеного в домоволодінні розташованого по АДРЕСА_2 , якими підтверджується те, що в ході проведення огляду у вказаному домоволодінні виявлено труп ОСОБА_11 , який лежав на підлозі на правому боці головою до дивану, ногами до вікон. На тілі, а саме в ділянці лівої лопатки виявлено синці синюшного кольору, на лівій вушній раковині - залишки крові, в проекції грудини у верхній частині та нижній частині шиї синці синюшного кольору, по краям отворів носа - незначну кількість залишків рідкої крові, на внутрішній поверхні правого ліктьового згину - синюшність та осаднення. Трупні плями слабо розвинуті по правій боковій поверхні тулубу. Під час огляду правої тильної віконної рами у веранді було виявлено, що у другій та третій частинах рами у нижній її частині відсутні фрагменти скла розміром 46х55 см. На землі під віконною рамою, в якій відсутні два фрагменти скла виявлено множинні уламки скла у вигляді його розбиття. На відстані 52 см від правої тильної стіни на землі виявлено дерев`яну палицю округлої форми, розміром близько 177 см, діаметром близько 4 см (а.с. 115-137 том №1).
-постановою старшого слідчого СВ ВП №3 ОСОБА_38 від 22.07.2023, підтверджується те, що уламки скла, дерев`яну палицю, дві скляні чарки, пластикову пляшку, ємністю 1,5 літра, мобільний телефон марки «Ergo» з сім-картою «Київстар», виріз тканини із слідами бурого кольору, 6 недопалків цигарок «Прима люкс», 8 недопалків цигарок «Мальборо», які вилучено під час вищевказаного огляду місця події, було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (а.с. 138 том №1).
-копією лікарського свідоцтва про смерть №545 від 21 липня 2023 року та копією свідоцтва про смерть, якими підтверджується факт смерті ОСОБА_11 20 липня 2023 року в АДРЕСА_2 (а.с. 140 том №1, а.с. 57 том №2).
-висновком судово-медичної експертизи №45 від 11.09.2023 та висновком додаткової судово-медичної експертизи №164 від 11.09.2023, експерта Малинського відділення судово-медичної експертизи, які призначено постановами слідчого від 21.07.2023 та 21.08.2023, яким підтверджується те, що причиною смерті ОСОБА_11 стала закрита тупа травма живота з розривом селезінки, яка ускладнилась травматичним шоком важкого ступеню, що зумовило зупинку серцевої діяльності, дихання, функцій центральної нервової системи. Смерть його настала протягом доби до моменту дослідження трупа в морзі. При судово-медичному дослідженні трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синців тулубу, кінцівок, рани повіки правого ока, садна колінного суглобу, які мають ознаки легкого ступеню тяжкості; переломів чотирьох ребер зліва, трьох ребер справа з пошкодженням пристінкової плеври, розриву селезінки, які мають ознаки тяжкого степеню тяжкості, що є небезпечними для життя в момент їх спричинення, могли виникнути від дії твердих тупих предметів, які не залишили по собі ідентифікуючих їх ознак. Потерпілий в момент отримання тілесних ушкоджень міг перебувати спочатку у вертикальному, потім горизонтальному положеннях і відносно до травмуючого об`єкту перебував лівою стороною тіла. Захворювання, які могли спричинити смерть потерпілого при судово-медичному дослідженні трупа не виявлено. При судово-токсикологічному дослідженні крові етиловий спирт виявлено у концентрації 3,87%, що відносно до живої особи відповідало би тяжкому ступеню алкогольної інтоксикації (отруєння). Покази підозрюваного ОСОБА_7 дані ним під час проведення слідчого експерименту, відповідають механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 , в тій частині, де він вказує, що останньому було спричинено травмуючі дії в ділянку обличчя та нижньої кінцівки (а.с. 139, 141-142 том №1, а.с. 38, 39 том №2).
-протоколом огляду місця події від 21.07.2023 та ілюстраціями до цього протоколу, якими підтверджується те, що в приміщенні Малинського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи було оглянуто одяг, в який був одягнутий ОСОБА_11 , а саме шорти з полосами синього, чорного та білого кольорів, шкарпетки чорного кольору з малюнками сніжинок білого кольору, які помірно брудні, труси чорного кольору в полоси, по боках сірого кольору з написом «мачо» у верхній частині, на поверхні вказаних предметів візуально слідів біологічного походження та пошкоджень не виявлено. Дані речі було упаковано в спеціальний пакет та вилучено до ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області. Також з правої та лівої руки трупа ОСОБА_11 зроблено зрізи нігтів, які упаковано до конвертів (а.с. 143-145 том №1).
-постановою слідчого СВ ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 22.07.2023 відповідно до якої чоловічі шорти, чоловічі труси та шкарпетки визнано речовими доказами (а.с. 146 том №1).
-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 липня 2023 року, яким підтверджується те, що 21.07.2023 о 03 год. 05 хв. ОСОБА_7 перебував в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 165 том №1).
-протоколом затримання від 21.07.2023, зі змісту якого вбачається, що 21 липня 2023 року о 12 годині 15 хвилин слідчим у присутності захисника ОСОБА_52 затримано ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Підставою затримання було зазначено те, що безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. Слідчий під час затримання вилучив у обвинуваченого мобільний телефон «Xiomi Redmi 9c», мокасини гумові сірого кольору, камуфляжну куртку та чоловічі штани, які було упаковано до спецпакетів (а.с. 167-169 том №1).
-постановою слідчого СВ ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 22.07.2023, відповідно до якої чоловічі штани, камуфляжну куртку та гумові мокасини визнано речовими доказами (а.с. 170 том №1).
-протоколом огляду предметів від 22.07.2023 та фототаблицями до нього, з яких вбачається, що слідчим в приміщенні службового кабінету під час програмного огляду мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі «Redmi 9C», що був вилучений 21.07.2023 під час особистого обшуку ОСОБА_7 , встановлено, що в розділі контакти дружина обвинуваченого має два абонентські номери: оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_1 та оператора мобільного зв`язку «Лайфселл» НОМЕР_2 . За першим абонентським номером НОМЕР_1 вона підписана, як «ОСОБА_59», а за другим номером НОМЕР_2, як « ОСОБА_53 ». Вітчим ОСОБА_7 має абонентський номер оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_3 та підписаний, як «ОСОБА_58». Під час огляду розділу нещодавні дзвінки було встановлено, що 20 липня 2023 року з телефону ОСОБА_7 було здійснено вихідні дзвінки абоненту «ОСОБА_59», а саме о 19:27 тривалістю 30 секунд, о 19:27 - тривалість не вказана, о 21:31 - тривалістю 52 секунди, о 21:32 - тривалість не вказана, о 21:33 - тривалістю 03 хвилини 02 секунди, о 21:55 - тривалість не вказана, о 22:07 - тривалістю 04 секунди. Також 20 липня 2024 року з телефону ОСОБА_7 було здійснено вихідні дзвінки абоненту «ОСОБА_60», а саме о 19:28 - тривалість не вказана, о 20:21 - тривалістю 01 хвилина 03 секунди, о 20:22 - тривалість не вказана, о 20:27 - тривалістю 40 секунд, о 20:28 - тривалість не вказана, о 20:29 - тривалістю 33 секунди, о 20:43 - тривалістю 13 секунд, о 20:43 - тривалістю 12 секунд, о 20:45 - тривалість не вказана, о 20:46 - тривалістю 13 секунд, о 21:30 тривалість не вказана, о 21:55 тривалість не вказана, о 21:38 від абонента « ОСОБА_53 » є вхідний пропущений дзвінок. 20 липня 2023 року з телефону обвинуваченого було здійснено вихідні дзвінки абоненту «ОСОБА_58», а саме о 18:55 - тривалістю 01 хвилина 19 секунд, о 19:02, 19:26 та 19:29 - тривалість не вказана. Вхідні дзвінки від абонента «ОСОБА_58» відсутні (а.с. 191-207 том №1).
-протоколом огляду предметів від 22.07.2023 та фототаблицями до нього, зі змісту яких вбачається, що слідчим в приміщенні службового кабінету під час програмного огляду мобільного телефону марки «ERGO», моделі «F181», що був вилучений 21.07.2023 під час огляду у будинку ОСОБА_11 , встановлено, що в розділі контакти ОСОБА_7 підписаний, як « ОСОБА_54 » і має абонентський номер оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_4 . Під час огляду розділу дзвінки було встановлено, що 20 липня 2023 року від абонента «ОСОБА_54» НОМЕР_4 було отримано три вхідні дзвінки, а саме о 18:55, о 19:22 та о 19:25, тривалість яких не вказана. Вхідні дзвінки від абонента « НОМЕР_3 », що належать ОСОБА_11 на номер «ОСОБА_54» відсутні (а.с. 208-211 том №1).
-протоколом проведення слідчого експерименту від 22.07.2023, фототаблицями до цього протоколу та відеозаписом вказаної слідчої дії за участі підозрюваного ОСОБА_7 , із змісту яких вбачається, що останній в присутності понятих ОСОБА_55 і ОСОБА_18 та захисника ОСОБА_52 на пропозицію слідчого детально розповів та показав, що 20.07.2023 близько 15:30 год., попередньо за місцем свого проживання вживши 200 грамів горілки, прийшов до господарства, що розташоване в АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_11 , щоб забрати у нього газовий балон, однак той на його дзвінки не відповідав, тому ОСОБА_7 палицею вибив скло у вікні і проник до будинку. ОСОБА_11 у цей момент лежав на дивані. Він підвівся і так, як ОСОБА_11 відмовлявся віддавати балон, у них виник конфлікт, під час якого обвинувачений вдарив ОСОБА_11 кулаком правої руки в обличчя та двічі правою ногою по лівій нозі. ОСОБА_7 показав, як потерпілий впав на підлогу і він наніс йому ще один удар по нозі. Нанесення удару ногою по тулубу ОСОБА_11 заперечував. Вказав, що в те місце, де на тулубі у потерпілого була гематома, він удар не наносив і бачив цю гематому у ОСОБА_11 ще за декілька днів до вказаного конфлікту. В подальшому конфлікт тривав ще близько п`яти хвилин під час якого вони кричали та сварились між собою. Після цього вони заспокоїлись, випили по чарці горілки і обвинувачений пішов додому. Пізніше обвинувачений побачив машину швидкої медичної допомоги біля будинку ОСОБА_11 і знову прийшов до ОСОБА_11 , який вже лежав на підлозі мертвий. При цьому ОСОБА_7 показав, де все відбувалось і де і як він наносив удари. На запитання слідчого показати, як саме він наносив удари, ОСОБА_7 спрямував руку до обличчя статиста та ногу до ноги статиста, який лежав, пояснивши, що саме так він наносив удари по тілу ОСОБА_11 (а.с. 213-218 том №1).
-висновком експерта №225/ц від 31.08.2023, зі змісту якого вбачається, що, не виключається, що на частині недопалків цигарок, вилучених під час огляду місця події 21.07.2023 в с. Моделів по вул. Шкільна, 6, містяться домішки слідів слини, як ОСОБА_7 , так і ОСОБА_11 (а.с. 8-12 том №2).
-висновком комісійної судової психолого-психіатричної експертизи КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради №417-2023 від 12.09.2023, яку призначено постановою слідчого від 22.08.2023, встановлено, що ОСОБА_7 в момент скоєння злочину виявляв клінічні ознаки органічного розладу особистості змішаного (інтоксикаційного, посттравматичного) ґенезу, стан компенсації. В момент скоєння злочину здатний був усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час виявляє клінічні ознаки органічного розладу особистості змішаного (інтоксикаційного, посттравматичного) ґенезу, стан компенсації. Вищевказаний розлад не відноситься до тимчасових хворобливих розладів психічної діяльності. В даний час обвинувачений може усвідомлювати свої дії та керувати ними та по своєму психічному стану не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру. Індивідуально-психологічні особистості ОСОБА_7 не могли суттєво вплинути на його поведінку під час скоєння ним злочину. В період скоєння правопорушення знаходився в стані простого алкогольного сп`яніння. Обвинувачений не виявляє клінічних ознак розумового відставання. Інтелект відповідає віку та образу життя. (а.с. 47-49, 50-52 том №2).
-актом спеціальної медичної комісії з проведення медичних оглядів для направлення на примусове лікування КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради №Д-112 від 12.09.2023, згідно якого, ОСОБА_7 примусового лікування від алкоголізму не потребує (а.с. 56 том №2).
-довідкою Управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Житомирській області №976/18/02-2023 від 13.11.2023 з якої вбачається, що у період часу з 14:51 год. 20.07.2023 по 03:10 год. 21.07.2023 з абонентського номера користувача ОСОБА_7 , а саме номеру НОМЕР_5 , було здійснено 23 з`єднання з 10 номерами в межах дії базових станцій, розташованих в с. Потіївка та с. Горбулів, Житомирського району Житомирської області. Сектори дії вказаних станцій пересікаються та спрямовані в бік села Моделів Житомирського району (а.с. 58-59 том №2).
Проаналізувавши сукупність зібраних доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України за обставин встановлених судом, доведена повністю.
З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що жоден свідок безпосередньо не бачив, як ОСОБА_7 заходив до ОСОБА_11 перед виявленням останнього із тілесними ушкодженнями, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Так, відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 22.07.2023, ОСОБА_7 в присутності понятих ОСОБА_55 і ОСОБА_18 та захисника ОСОБА_52 на пропозицію слідчого детально розповів про те, що 20.07.2023 близько 15:30 год у нього із ОСОБА_11 виник конфлікт, під час якого обвинувачений наносив останньому тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №45 від 11.09.2023 та висновку додаткової судово-медичної експертизи №164 від 11.09.2023, експерта Малинського відділення судово-медичної експертизи, покази підозрюваного ОСОБА_7 дані ним під час проведення слідчого експерименту, відповідають механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 , в тій частині, де він вказує, що останньому було спричинено травмуючі дії в ділянку обличчя та нижньої кінцівки.
Крім того свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_28 , ОСОБА_13 зазначили, що від дружини обвинуваченого їм стало відомо, що вона викликала швидку медичну допомогу і що ОСОБА_7 їй зателефонував і сказав, що він мабуть убив потерпілого.
Апеляційний суд не погоджується з доводами захисника про те, що слідчий експеримент проведено в порушення вимог ч. 1 ст. 240 КПК України, за участі слідчої ОСОБА_56 , яка не входила до складу групи слідчих по даному кримінальному провадженню.
Відповідності до вимог ч. 1 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Відповідно до ч. 2 вказаної норми Закону за необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. А також ч. 6 норми передбачає, що про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
Статтею 223 КПК України передбачені вимоги до проведення слідчих дій. Так, відповідно до ч. 7 слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.
З відеозапису, який міститься на технічному носії інформації на якому зафіксовано проведення слідчого експерименту (а. с. 214 том №1), вбачається що перед початком даної слідчої дії його учасникам було роз`яснено їх права та обов`язки.
У ході проведення зазначеної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_7 описував перебіг подій, які відбувалися 20 липня 2023 року, при цьому, детально розказав та показав обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.
А тому колегія суддів вважає, що слідчий експеримент відбувся у формі, що містила ознаки відтворення дій, обстановки, обставин події, що свідчить про те, що ця слідча (розшукова) дія була проведена із дотриманням вимог закону та прав учасників такої слідчої дії, а присутність слідчої ОСОБА_56 під час вказаного слідчого експерименту не може зашкодити справедливому судовому розгляду з урахуванням того, що проведення цієї слідчої дії відбулося без порушення будь-яких прав і свобод людини, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України, оскільки як слідує із самого протоколу його проведено уповноваженою на те особою, а саме слідчим ОСОБА_57 за участі обвинуваченого, його захисника, понятих, статиста, а також слідчої ОСОБА_56 , яка не входила до складу групи слідчих, при цьому обвинувачений або ж його захисник не заявляли про наявність у них будь-яких зауважень, заперечень, клопотань, заяв щодо проведеного за їх участі слідчого експерименту про що теж свідчить відеозапис.
Посилання захисника на те, що відповідно до довідки Управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Житомирській області №976/18/02-2023 від 13.11.2023, телефон ОСОБА_7 на момент вчинення кримінального правопорушення фіксувався поза межами місця вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів вважажє необґрунтованими.
Зі змісту довідки Управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Житомирській області №976/18/02-2023 від 13.11.2023 вбачається, що абонентський номер НОМЕР_5 (яким за даними слідства користувався ОСОБА_7 ) мав з`єднання в межах дії базових станцій які пересікаються та спрямовані в бік села Моделів Житомирського району. Крім того зазаначено, що для підтвердження факту перебування користувача мобільного терміналу з вищезазначеним абонентським номером на місці вчинення злочину, необхідно там провести радіотехнічне обстеження, що свідчить про можливий збій у роботі вказаних станцій, зважаючи на те, що ОСОБА_7 був затриманий працівниками поліції безпосередньо дома у потерпілого.
Таким чином, переконливих аргументів, які б ставили під сумнів законність та вмотивованість рішення суду першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання в апеляційній скарзі не наведено.
Також, колегія суддів звертає увагу, що виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Норми кримінального закону України наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави.
З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з призначеним судом першої інстанції покаранням обвинуваченому та вважає, що воно буде достатнім для перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання не можна визнати явно несправедливим та таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого внаслідок суворості.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про те, що не здобуто та не надано безсумнівних доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення, на переконання колегії суддів, є безпідставними та спростовуються дослідженими судом доказами, яким надано належну правову оцінку.
Клопотання про дослідження доказів сторона захисту під час апеляційного розгляду не заявляла, а колегія суддів таких підстав не вбачала, враховуючи положення ст.404 КПК України. Крім того, стороною захисту клопотання про визнання доказів недопустимими чи неналежними також не заявлялося.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та, з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, відсутності істотних порушень кримінального процесуального законодавства, які б безумовно тягнули за собою скасування судового рішення, не вбачає підстав для скасування вироку суду, який є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2024 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим ОСОБА_7 в той самий строк - з моменту отримання копії судового рішення.
Судді:
