Справа №574/875/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/705/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого - ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засідання, у залі суду в м. Суми, у режимі відеоконференції, кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 січня 2025 року, якою залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року, -
ВСТАНОВИЛА:
До Конотопського міськрайонного суду Сумської області надійшла заява засудженого ОСОБА_7 від 03 вересня 2020 року, в якій останній просив скасувати вирок Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року за нововиявленими обставинами, постановити ухвалу про повернення матеріалів до прокуратури, закрити відносно нього провадження, негайно звільнити його з-під варти в залі суду та притягнути до кримінальної відповідальності дійсних злочинців ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Свої вимоги засуджений обґрунтовував тим, що даним вироком його було засуджено до довічного позбавлення волі за вбивство двох осіб, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , однак, це судове рішення є необґрунтованим, не вмотивованим та містить істотні порушення КПК України, Конституції України, Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод, оскільки як досудове слідство, так і судовий розгляд було проведено не всебічно, не обґрунтовано, не було проведено експертиз, які б підтвердили його непричетність до скоєного злочину та за допомогою яких була б доведена причетність саме останнього до скоєних злочинів.
Також, засуджений вказував, при судовому розгляді справи не було відомо про зловживання слідчого під час досудового слідства, які виразилися в тому, що суттєво були порушені його права на захист, зокрема, при проведенні допиту в якості підозрюваного і відтворення обстановки та обставин події від 30 вересня 2003 року, захисник не був не присутній, а у протоколі допиту від цієї дати є його підпис. Крім того, слідчий прокуратури за приховання дійсних злочинців отримав хабара і разом з іншими правоохоронцями здійснював на нього тиск, щоб він підписував вже заготовлені протоколи допиту, у такий спосіб, що він після цього не міг самостійно ходити, а начальник ІВС м. Білопілля, в якому його помістили до камери, де знаходився хворий на відкриту форму туберкульозу, на його скаргу про нанесення тілесних ушкоджень надав лише вказівку про доставку його до лікарні для надання медичної допомоги.
Крім того, засуджений зазначав, що судом його дії були кваліфіковані, в тому числі, за ч.4 ст.187КК України, однак у диспозиції статті КК України жодного слова не йдеться про смерть потерпілих або загибель людей, а тому суд припустився помилки, кваліфікуючи його дії одночасно як за ч. 4 ст.187 КК України, так і за п.п.1, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України.
Як вказував засуджений, які ці обставини, так і те, що за місяць до скоєння злочину він переніс дуже тяжку операцію, у зв`язку з чим не міг вчинити злочин, не були відомі суду, що змусило його звернутися із даною заявою до суду.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 січня 2025 року у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд вищезазначеного вироку за нововиявленими обставинами було відмовлено.
Своє рішення суд вмотивував тим, що підстави перегляду вироку за нововиявленими обставинами фактично зводяться до переоцінки доказів, які вже досліджувались судом, що суперечить положенням п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України.
Не погодившись з таким судовим рішенням, засуджений ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати як таку, що постановлена з істотним порушенням вимог діючого КПК України, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції для розгляду іншим складом суду.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що у судовому засіданні він повідомив суду, що до ЄРДР були внесені дані відносно слідчого ОСОБА_12 та адвоката ОСОБА_13 щодо перевищення зловживанням службовим становищем, застосування до нього незаконних методів досудового розслідування, фальсифікації протоколів допитів та проведення відтворення обстановки та обставин події, факт отримання слідчим хабаря, не проведення ряду експертиз, які б довели причетність ОСОБА_11 та ОСОБА_14 до вчинення злочинів, а тому, для об`єктивного та неупередженого судового рішення потрібно відкласти розгляд справи до завершення досудового розслідування, однак, у задоволенні такого клопотання судом було відмовлено.
Крім того, апелянт зауважує, що докази на підтвердження того, що потерпілі були повідомлені належним чином про призначення його заяви до розгляду, в матеріалах справи відсутні, а тому, як ці, так і вищезазначені обставини свідчать про порушення судом загальних засад кримінального провадження, зазначених у ст. 7 КПК України, а саме, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода у поданні суду своїх доказів та доведеність перед судом їх переконливості.
В доповненнях до апеляційної скарги засуджений ОСОБА_7 зазначає про те, що у заяві ним були викладені нововиявлені обставини з посиланням на Резолюцію Парламенту Європейського Союзу та на Постанову Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини», яким, судом першої інтенції, взагалі не було надано оцінки, чи являється вона нововиявленими, чи ні.
Крім того, засуджений зауважує, що судом, також, не надано оцінки його доводам про те, що станом на 2003 рік його здоров`я було у такому стані, що вчинити інкриміновані злочини він просто не міг.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного рішення та доводів апеляційної скарги, засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на підтримку апеляційних доводів та вимог, прокурора, яка вважала оскаржувану ухвалу законною, обґрунтованою та просила залишити її без зміни, перевіривши матеріали даного провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Глава 34 КПК України визначає підстави та порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами, строки звернення й вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Частиною 1 ст.467 КПК України встановлено, що суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Перелік підстав для перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили, передбачених ст.459 КПК України, є вичерпним.
Під нововиявленими обставинами розуміють встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності.
Обов`язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстава для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам, суду, самому засудженому, що в матеріалах справи не висвітлені і потребують окремого розслідування.
Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об`єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв`язку з їх невідомістю судові; їх відкриття тільки після вступу вироку у закону силу.
Тобто, необхідно наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою. Це обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.
Роль суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться лише до встановлення наявності таких обставин, оцінки їх з точки зору істотності для даної конкретної справи, їх дослідження та прийняття відповідного рішення. Однак, суд не уповноважений збирати докази існування нововиявлених обставин, в тому числі шляхом переоцінки вже досліджених доказів, лише на підставі припущення сторони кримінального провадження про існування таких обставин та доказів, що їх підтверджують.
При цьому, колегія суддів звертає у вагу і на практику ЄСПЛ, зокрема у справі «Желтяков проти України», який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Колегія суддів вважає, що при розгляді заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції було дотримано в повному обсязі .
Так, вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року ОСОБА_7 визнаний винним у вчиненні злочинів передбачених п.п.1,6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194, ч.3 ст.289, ч.3 ст.357 КК України та засуджений, із застосуванням ч.1ст.70 КК України, до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 22 березня 2005 року вказаний вирок апеляційного суду Сумської області було залишено без зміни.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що при розгляді заяви засудженого щодо перегляду вироку, ухваленого відносно нього, за нововиявленими обставинами, судом першої інстанції було встановлено, що дані щодо об`єктивної неможливості вчинити злочини через незадовільний стан здоров`я, пов`язаний з післяопераційним періодом, щодо порушення права на захист, були відомі під час розгляду справи Апеляційним судом Сумської області та були предметом розгляду судом касаційної інстанції, а докази, на які він посилався як на недопустимі та не погоджувався з їх оцінкою, також були предметом дослідження в судовому засіданні та їм була надана оцінка, яка знайшла відображення у вироку.
Що стосується факту внесення відомостей до ЄРДР на підставі ухвал слідчих суддів Зарічного районного суду м. Суми відносно слідчого ОСОБА_12 та адвоката ОСОБА_13 за ст. 366, 365 КК України щодо перевищення зловживанням посадовим становищем, застосування незаконних методів досудового слідства, факт отримання слідчим хабара, не проведення ряду експертиз, які б доводили причетність ОСОБА_11 та ОСОБА_14 до скоєних злочинів, на що вказував у заяві ОСОБА_7 , то як було вірно зазначено судом першої інстанції, вказані обставини не є нововиявленими, в розумінні ст. 459 КПК України, оскільки, обставини передбачені пунктом 3 частини третьої цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а доказів засудження слідчого та адвоката за вказаними злочинами, заявником не надано.
Крім того, судом було враховано і те, що відсутні докази на підтвердження застосування працівниками міліції до ОСОБА_7 насильства та погроз, з огляду на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за вказаним фактом та судове рішення про відмову останньому у задоволенні його скарги про скасування цієї постанови.
Саме з врахуванням вищезазначеного, суд і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_7 з посиланням на те, що усі зазначені ним обставини, у розумінні положень ст. 459 КПК України не є нововиявленими і фактично зводяться до його незгоди з вироком суду та переоцінки доказів, що, відповідно до вищевказаних вимог закону, не є підставою для перегляду вироку за нововиявленими обставинами.
З таким висновок суду першої інстанції колегія суддів погоджується в повному обсязі і ставити під сумнів його законність та обґрунтованість підстав не вбачає, з врахуванням, також, і того, що всі наведені засудженим обставини, в тому числі і щодо кваліфікації дій, були предметом розгляду суду вищої інстанції.
Апелянтом не наведено додаткових доводів, які не були враховані при прийнятті оскаржуваної ухвали та за яких його заява про перегляд вироку за нововиявленими обставинами підлягала б до задоволення, і таких обставин під час апеляційного розгляду встановлено не було.
З врахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення, яким ОСОБА_7 було відмовлено у задоволенні його заяви є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні, а тому, оскаржувану ухвалу слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу засудженого - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КІІК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 січня 2025 року, якою засудженому ОСОБА_7 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року за нововиявленими обставинами, залишити без зміни, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_7 , в той же строк з моменту отримання копії ухвали апеляційного суду.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4