"06" серпня 2025 р. Справа № 363/4656/16-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Чіркова Г.Є.,при секретаріПчолкіну М.В.,за участіпредставників відповідачівЧернікової А.В.та ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді заяву відповідачки ОСОБА_2 про відвід судді Рудюка Олексія Дмировича в цивільній справі №363/4656/16-ц за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ну, намалюй», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дефо» про визнання недійсними розпоряджень, державних актів та витребування земельних ділянок,
встановив:
відповідач ОСОБА_2 заявила відвід судді Рудюку О.Д., посилаючись на довготривалий судовий розгляд, без дотримання розумного строку, проведення незначної кількості судових засідань за значний період часу, порушення прав сторін на своєчасний розгляд справи, не залишення без розгляду позову через повторну й неодноразову неявку сторони позивача, прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову, зміну відповідачів, залучення співвідповідачів, виключення третіх осіб, за наявності підстав для повернення заяви прокурора і з порушенням прав всіх інших учасників справи, не притягнення прокуратури до відповідальності за зловживання процесуальними правами, що вказує на обґрунтовані сумніви в неупередженості судді.
Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 01 серпня 2025 року поданий відвід визнано необґрунтованим.
Заслухавши представників відповідача на підтримання відводу, дослідивши письмові матеріали, суд дійшов до такого.
Так згідно ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість серед іншого також керує ходом судового процесу.
Як передбачено ч. 2 та ч. 3 ст. 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
Згідно ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду (ч. 1 ст. 353 ЦПК України), включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, й у разі зміни власника спірного майна, за заявою позивача суд залучає належних відповідачів до участі в справі з огляду на виниклі матеріальні правовідносини щодо предмета спору, сприяючи сторонам в реалізації їхніх процесуальних прав.
Посилання відповідача на те, що суддя не може приймати участь у даній справі, підставою для відводу судді бути не можуть.
Доводи заяви про відвід ґрунтуються й мотивовані суб`єктивною оцінкою і ставленням сторони до тих чи інших процесуальних питань, що виникали і вирішені судом при розгляді справи, а також до прийнятих суддею процесуальних рішень.
Дані про упередженість судді чи іншу зацікавленість у вирішенні цієї справи відсутні.
З викладених у відводі доводів суд не може погодитися з тим, що головуючий має прихильність до позивача чи упередженість до відповідача.
Будь-яка оцінка прийнятих або не прийнятих суддею тих чи інших процесуальних рішень, будь-яка оцінка вчинення або не вчинення суддею тих чи інших процесуальних дій в ході розгляду справи, в тому числі довготривалий розгляд справи, зняття справи з розгляду з різних підстав, не може бути підставою для висновку про упередженість судді в цивільній справі.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що з мотивів висловлених у заяві, підстав для відводу судді, про які йдеться в ст. 36 ЦПК України, не встановлено, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями36-40,260 ЦПК України,
ухвалив:
у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді відмовити.
Повний текст ухвали складено 07 серпня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
