"22" вересня 2025 р. Справа № 363/4656/16-ц
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - РудюкаО.Д.,
за участю,
секретаря судових засідань ШевченкоТ.М.,
позивача (прокурора) ДацькоО.С.,
представників відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , БебеляО.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вишгород загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ну, намалюй», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дефо» про визнання недійсними розпоряджень, державних актів та витребування земельних ділянок,
встановив:
Перший заступник прокурора Київської області звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовною заявою про визнання недійсними розпоряджень, державних актів та витребування земельних ділянок.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06.04.2018 року у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області який діє в інтересах Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 13.02.2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» задоволено частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06.04.2018 року скасовано. Ухвалено нове рішення. У задоволені позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» відмовлено.
Постановою ВерховногоСуду від04.09.2019року касаційнускаргу першогозаступника прокурораКиївської областізадоволено частково.Рішення Вишгородськогорайонного судуКиївської областівід 06.04.2018року тапостанову Київськогоапеляційного судувід 13.02.2019року скасовано,справу переданона новийрозгляд досуду першоїінстанції.
30.09.2019 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області прийняти до свого провадження цивільну справу №363/4656/16-ц та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.
Представник відповідача адвокат СичО.Ю. у судовому засіданні заявив клопотання про залишення позову без руху для виконання позивачем вимог ч.4 ст.177ЦПК України і внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
У судовому засіданні прокурор заперечував щодо задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без руху та просить врахувати, що на момент звернення до суду з позовом в ЦПК України була відсутня норма про внесення коштів на депозитний рахунок суду в разі подання позову про витребування нерухомого майна.
Інші представник відповідачів у судовому засіданні підтримали заявлене клопотання представником відповідача про залишення позову без руху та просять його задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов до наступного.
Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача»було внесено зміни, зокрема, до ст.ст.261,388,390і391 ЦК України. Вказаний Закон набрав чинності 09.04.2025 року.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Так, частиною 2 статті 391ЦК України передбачено, що якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей387і388 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.390 ЦК України, суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
За змістом частини 5 статті 12ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.
Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).
В позовній заяві прокурор посилався на недобросовісність відповідачів при набутті у власність земельних ділянок, проте саме під час розгляду справи суд оцінює добросовісність/недобросовісність набувача на підставі наданих суду доказів, що має значення для застосування положень ст.ст.387,388 ЦК України, а також оцінює пропорційність втручання у право на мирне володіння майном.
Законом України«Про внесеннязмін доЦивільного кодексуУкраїни щодопосилення захиступрав добросовісногонабувача» також було внесено зміни, зокрема, до ч.4 ст.177 і ч.2 ст.185 ЦПК України, доповнивши їх наступним змістом:
«у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
«якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму».
Вказані зміни до ЦПК внесені після відкриття провадження у справі, проте, в разі задоволення позовних вимог і доведення добросовісності відповідачів при придбанні земельної ділянки підлягатимуть застосуванню норми вищевказаних статей ЦК України, які мають зворотну дію в часі, щодо компенсації вартості нерухомого майна.
Крім того, щодо доводу прокурора про невідповідність положень Закону №4292-ІХ від 12 березня 2025 року, щодо його зворотності дії в часі слід зазначити наступне.
В статті 58Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 4 статті 3ЦПК України передбачено, що Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Своє розуміння зворотної дії закону в часі Конституційний Суд України виклав у Рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99, зазначивши, що положення частини першої статті 58Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Також, Конституційний Суд України вважає, що за змістом частини першої статті 58Основного ЗаконуУкраїни новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (рішення КСУ від 12.07.2019 року №5-р(I)/2019).
Правовідносини щодо розгляду в суді поданого прокурором позову справді виникли до набрання чинності положеннями Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 року, однак вони продовжують існувати і після його ухвалення, тому повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.
При цьому вимога про необхідність додавання до позову документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, не є встановленням нового обов`язку для учасника судового процесу, а є однією з процесуальних вимог до позовної заяви органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову.
Обов`язковість врахування положень Закону Українивід 12березня 2025року №4292-IX«Про внесеннязмін доЦивільного кодексуУкраїни щодопосилення захиступрав добросовісногонабувача» також відображено у постановах ВС, зокрема у постановах від 30 квітня 2025 року у справі №686/14711/21, 07 травня 2025 року у справі №128/680/21, від 21 травня 2025 року у справі №678/1280/21.
Відповідно до ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в ст.ст.175,177 ЦПК України, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладене суд вважає необхідним залишити позовну заяву прокурора без руху для внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання прокурором позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 187,260 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заявупершого заступникапрокурора Київськоїобласті вінтересах державив особіКабінету МіністрівУкраїни,Державного підприємства«Вищедубечанське лісовегосподарство» доВишгородської районноїдержавної адміністраціїКиївської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«Ну,намалюй», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,треті особи:Товариства зобмеженою відповідальністю«Дефо» провизнання недійснимирозпоряджень,державних актівта витребуванняземельних ділянок залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних вище недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Д.Рудюк
