Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Технова» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Технова» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Фірма «Технова») з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту також відповідач, НКРЕКП), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати постанову НКРЕКП від 11.04.2023 №652 «Про накладення штрафу на ТОВ «Фірма «Технова» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та здійснення заходу державного регулювання» та розпорядження від 11.04.2023 №98-р «Про усунення порушення ТОВ «Фірма «Технова» Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії».

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що відповідачем прийнято спірну постанову про накладення штрафу на позивача за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та здійснення заходу державного регулювання в частині:

- подання інформації щодо укладених договорів з оператором газотранспортної системи про надання послуг з транспортування природного газу чи оператором газорозподільної системи про надання послуг з розподілу природного газу до 17 числа місяця, що передує розрахунковому, до НКРЕКП за встановленою формою;

- залишення діючими не пізніше ніж до 01.10.2021 поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих теплопостачальниками та/або теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання гарячої води за всіма категоріями споживачів;

- визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП;

- забезпечення платниками внеску достовірної інформації, наведеної у звіті;

- неухильного дотримання переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії;

- забезпечення ліцензіатом достовірності інформації, зазначеної ним у звітності №4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна);

- зазначення в додатку 3 «Інформація про обсяг чистого доходу від діяльності на ринку електричної енергії в рамках ліцензованої діяльності (з виробництва електричної енергії, надання допоміжних послуг на ринку електричної енергії, трейдерської діяльності тощо) та про обсяг чистого доходу від діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, атомних електростанціях і когенераційних установках» інформації щодо чистого доходу ліцензіата від діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, атомних електростанціях і когенераційних установках;

- надання до НКРОЕКП інформації згідно з додатками 1 -1 до Тимчасового порядку;

- виконання рішень органу ліцензування у строки, встановлені відповідним рішенням, а саме, постанови НКРЕКП від 20.07.2022 №797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ «Фірма «Технова» у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану»;

- дотримання витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії;

- сплати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внесків на регулювання, що визначаються НКРЕКП;

- виконання інвестиційної програми в затверджених кількісних та вартісних обсягах за відповідними напрямками; надання до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень у строки, встановлені органом ліцензування.

З урахуванням наведеного спірною постановою до позивача застосовано штраф у розмірі 34 000,00 грн за означені порушення та зобов`язано у термін до 01.06.2023 суму недофінансування заходів ремонтної програми, недофінансування Інвестиційної програми за 2021 рік спрямувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону, про що повідомити НКРЕКП.

Крім того, позивач зазначив про прийняття відповідачем спірного розпорядження про усунення до 01.06.2023 порушення підпункту 23 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 №308 у частині надання ліцензіатом до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування, а саме, подати до НКРЕКП звітність за визначеними формами, у якій врахувати пропорційність розподілу фактичних витрат відповідно до методики, яку було застосовано при встановленні тарифів на виробництво теплової енергії, а саме: виправлені форми звітності №4-НКРЕКП-виробництво електричної енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та №4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» за період 2021-2022 років.

Позивач стверджує про необґрунтованість висновків відповідача щодо порушення ним вимог пункту 2 постанови КМУ від 26.05.2021 №520 в частині використання поточних рахунків зі спеціальним режимом в АТ «Державний ощадний банк України з порушенням термінів на 4 дні (до 05.10.2021), оскільки ним своєчасно (30.09.2021) було подано до Чернігівського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» заяви про закриття рахунків із спеціальним режимом використання, проте з незалежних від позивача підстав означені рахунки були закриті 05.10.2021. Крім того, позивач наголошує на тому, що означеною постановою КМУ не було встановлено жодних обов`язків для теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, у тому числі і щодо подання заяв про закриття рахунків, що має наслідком відсутність підстав вважати порушеними позивачем вимоги пункту 2 постанови КМУ від 26.05.2021 №520. Також позивач пояснив, що у зв`язку із запровадженням заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, чисельними захворюваннями працівників та встановленням режиму віддаленої роботи, оформлення необхідних документів та дотримання процедури закриття рахунків було неможливо виконати у більш короткий термін.

Щодо порушення пункту 10 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217 в частині подання інформації щодо укладених договорів з оператором газотранспортної системи про надання послуг з транспортування природного газу чи оператором газорозподільної системи про надання послуг з розподілу природного газу до 17 числа місяця, що передує розрахунковому, до НКРЕКП за встановленими формами, позивач повідомив про недотримання терміну подання інформації за січень, лютий 2021 року на 1 день, травень 2021 року на 2 дні, що було зумовлено посиленими карантинними обмеженнями. Позивач наголосив на тому, що означене порушення не носило тривалий та систематичний характер, було одноразовим та не залежало від волі позивача.

Щодо порушення в частині невиконання рішення НКРЕКП від 20.07.2022 №797, яким було зобов`язано позивача кошти у сумі 500 874,49 тис. грн, що зазначені у постановах від 04.12.2018 №1644, від 26.11.2019 №2541, від 06.10.2021 №1717 спрямувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону 2022/2023 років, позивач зазначив про оскарження таких дій в межах адміністративної справи №320/6150/23.

Щодо порушення дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії, позивач зазначив, що враховуючи відсутність встановленого Порядку, яким Регулятор визначає єдині методологічні принципи правил організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності в частині комбінованого виробництва електричної та теплової енергії з врахуванням умов функціонування ТЕЦ на ринку електричної енергії, позивач самостійно визначає свою облікову політику. Що стосується питання нормування паливних витрат, позивач зауважив, що орган, який би забезпечував методичне керівництво по нормуванню палива на ТЕЦ та погоджував (затверджував) відповідні норми, на сьогодні законодавством не визначений, а нормативні акти в частині нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів втратили чинність. Крім того, позивач пояснив, що з початком функціонування нового ринку електричної енергії з 01.07.2019 кардинально змінились як вимоги до технологічних режимів роботи основного обладнання, так і економічні результати діяльності. Позивач повідомив, що за результатами проведеного комплексного електротехнічного та економічного дослідження отримано висновок експерта від 18.08.2022, яким підтверджено, що розрахунки з визначення питомих витрат палива на відпущену електричну енергію та теплоту при комбінованому виробництві на КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «Фірма «Технова», наведені у Стандарті підприємства, є обґрунтованими і правильними, відповідають вимогам чинного законодавства України та міжнародним стандартам бухгалтерського обліку. Означені обставини, на переконання позивача, свідчать про відповідність вимогам чинного законодавства його дій щодо розрахунку розподілу палива між виробником електричної та теплової енергії на ТЕЦ при їх комбінованому виробництві, яка викладена у Стандарті підприємства. Також позивач у позовній заяві розкрив обставини фактичного розподілу витрат палива між виробництвом електричної та теплової енергії згідно із Стандартом підприємства протягом 2021-2022 років. В свою чергу, позивач наполягає на тому, що акт перевірки не містить обґрунтування, у чому конкретно полягає порушення структури витрат.

Щодо недотримання переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені відповідачем до структури тарифів на виробництво теплової енергії постановою НКРЕКП від 24.12.2021 №2753, позивач пояснив, що часткове недофінансування заходів ремонтної програми у 2021 році пов`язано з тим, що в ситуації встановлення в Україні вільного ринку природного газу з 20.05.2021 та різкого зростання цін на паливо тарифи на постачання теплової енергії та гарячої води залишились незмінними та обмеженими на рівні 2019 року, що фінансово обмежило позивача та унеможливило виконання фінансування запланованих ремонтних програм протягом 2021 року. Також позивач наголосив на тому, що в акті перевірки зафіксовано повне виконання ремонтної програми 2021 року у 2022 році. Щодо виконання ремонтної програми 2022 року, позивач пояснив, що пооб`єктний аналіз фактичного виконання заходів ремонтних робіт показав, що при виконанні програми ремонтів ТОВ «Фірма «Технова» понесені перевитрати, які не враховані як виконання у зв`язку з відсутністю погодження НКРЕКП. Таким чином, на думку позивача, актом перевірки не встановлено порушення виконання ремонтної програми на 2022 рік.

Щодо порушення сплати щоквартальних внесків, позивач зазначив, що таке протермінування було зумовлене незалежними від нього обставинами, а саме: недостатністю обігових коштів у зв`язку із введенням мораторію на підвищення тарифів відповідно до Меморандумів, необхідністю першочергової сплати за енергетичні ресурси та наявністю значної заборгованості споживачів за отримані комунальні послуги. Позивач наголосив на сплаті заборгованості та на відсутності порушення станом на дату подання позову.

Щодо визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, позивач зазначив, що під час проведення перевірки ним було надано виправлені форми звітності та копію платіжного доручення щодо сплати заборгованості, що свідчить про відсутність порушення на дату подання позову шляхом його усунення.

Щодо порушення виконання інвестиційної програми в затверджених об`ємах за відповідними напрямками позивач пояснив, що недовиконання заходів інвестиційної програми на 2021 рік, передбаченої на плановий період, пов`язано з тим, що в ситуації встановлення в Україні вільного ринку природного газу з 20.05.2021 та різкого зростання цін на паливо, у тому числі на тверде вугілля марки АШ, тарифи на постачання теплової енергії та гарячої води залишились незмінними та обмеженими на рівні 2019 року, а також впровадження Меморандумів фінансово обмежило позивача та унеможливило виконання фінансування Інвестиційної програми (далі по тексту також ІП) у встановлені строки. Позивач наголосив на здійсненні дофінансування ІП на 2021 рік у 2022 році по мірі отримання фактичного фінансування, що, на його думку, свідчить про забезпечення виконання ІП відповідно до вимог законодавства. Позивач зауважив, що згідно положень Методики визначення сум додатково отриманого або недоотриманого доходу (суми економії/перевитрат коштів) суб`єктами господарювання з виробництва електричної енергії та (або) теплової енергії від здійснення ліцензованої діяльності, яка є додатком до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженої постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428, об`єктивними чинниками недофінансування ліцензованої діяльності є, зокрема наявність заборгованості за відпущену електричну енергію та (або) вироблену теплову енергію у звітному періоді (році). Позивач зазначив, що ІП на 2022 рік не виконана у зв`язку з прийняттям відповідачем постанови від 05.07.2022 №690, якою ліцензіатам з виробництва теплової енергії, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС та когенераційних установках, продовжено до 30.09.2023 терміни фінансування та виконання схвалених НКРЕКП ІП на 2022 рік.

Щодо порушень термінів наданні інформації на запити НКРЕКП, форм звітності, позивач зазначив, що ним вживались усі можливі заходи для своєчасного направлення форм звітності, однак у зв`язку із запровадженням заходів щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, звітність подавалась до НКРЕКП шляхом розміщення у скриньку для зберігання документів, що унеможливило відслідкування дати її виїмки та реєстрації такої звітності. Крім того, чисельна захворюваність працівників та встановлення режиму віддаленої роботи спричинили порушення термінів подання звітності та її реєстрації. Також у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України частина населених пунктів знаходилась під окупацією, постійними обстрілами, а після їх звільнення було встановлено значні пошкодження єдиного майнового комплексу КЕП «Чернігівська ТЕЦ», що унеможливило безпечну експлуатацію без проведення ремонтних робіт. Крім того, постійні повітряні тривоги, перебування працівників у бомбосховищах, фактор невизначеності і постійної напруги, обмеження постачання електричної енергії призвели до збільшення строку, необхідного позивачу для належної підготовки всіх розрахунків, документів та інформації для подання їх до НКРЕКП.

Щодо порушення порядку заповнення звітності, позивач зазначив про направлення до НКРЕКП пояснень щодо коригування форми звітності №4-НКРЕКП у зв`язку з проведенням бойових дій на території м. Чернігова. Крім того, позивач наголосив на підтвердженій висновком експерта правомірності застосування стандарту підприємства при відображенні даних у звітності. Також позивач зазначив про звернення до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення експертного дослідження, на вирішення якого було поставлено питання щодо правильності заповнення показників фактичних витрат (крім витрат на паливо) у формі звітності 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна), поданої за звітні періоди 2021-2022 років. Висновком експерта, зокрема підтверджено, що розрахунки витрат умовного палива є обґрунтованими і правильними, стандарт підприємства відповідає положенням законодавства, методика розрахунку відповідає вимогам міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та нормативно-правовим актам НКРЕКП; постанова НКРЕКП №102 від 17.01.2023 не є нормативно-правовим актом, на підставі якого позивач має вносити зміни до облікової політики. Також у висновку експерта зазначено, що у разі відсутності нормативних документів, які згідно прямої норми закону є обов`язковими до застосування та визначають порядок (методику) розрахунків фактичних питомих витрат умовного палива на відпущену електричну та теплову енергію при комбінованому виробництві, позивач має право застосовувати власний стандарт підприємства для цілей ведення бухобліку та складанні форм фінансової звітності з урахуванням постанови НКРЕКП від 17.01.2023 №102.

Щодо порушення постанови НКРЕКП від 05.07.2022 №689 в частині ненадання інформації відповідно до додатків 2, 3 Тимчасового порядку, позивач зазначив про надання такої інформації листом від 16.03.2023.

Також позивач наголошує на тому, що під час проведення перевірки Регулятором не було проаналізовано та не враховано факти та обставини, які призвели до неможливості виконання позивачем своїх обов`язків.

Щодо спірного розпорядження, позивач стверджує про відсутність у відповідача повноважень давати вказівки своїм ліцензіатам щодо спрямування невикористаних коштів ІП на інші заходи без затвердження нової ІП або внесення змін до вже діючої. Позивач наголосив на тому, що спірне розпорядження в частині подання звітів станом на момент його винесення вже було усунуто.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ухвалою зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №320/6150/23.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що з аналізу змісту позовної заяви вбачається про повне визнання позивачем порушень, встановлених Регулятором за результатами проведеної перевірки.

На думку відповідача, посилання позивача на введення карантинних обмежень та військового стану не можуть слугувати пом`якшуючими обставинами, оскільки інші ліцензіати та сам Регулятор перебувають в однакових умовах, що виключає надання привілеїв одним ліцензіатам перед іншими.

Щодо порушення строків використання спеціальних рахунків, відповідач наголосив на тому, що постановою КМУ від 26.05.2021 №520 порядок дій для банку визначений лише абзацом 3 пункту 2, що жодним чином не спростовує означене порушення в частині порушення позивачем термінів закриття таких рахунків.

Щодо порушення строків подання інформації щодо укладених договорів з оператором газотранспортної системи про надання послуг з транспортування природного газу чи оператором газорозподільної системи про надання послуг з розподілу природного газу до 17 числа місяця, що передує розрахунковому, відповідач зауважив, що у спірному періоді позивач виробляв теплову енергію, нараховував працівникам заробітну плату, що доводить факт здійснення ним у цей період ліцензованої діяльності із залученням робочого персоналу та, відповідно, що позивач мав змогу дотримуватись термінів подання означеної інформації.

Щодо невиконання позивачем постанови НКРЕКП №797 від 20.07.2022, відповідач наголосив на тому, що означена постанова є предметом спору в межах адміністративної справи №320/6150/23, в якій ще відсутнє рішення, яке набрало законної сили.

Щодо порушення дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі, відповідач наголосив на необхідності застосування Методики, затвердженої постановою НКРЕКП від 01.08.2017 №991, ГДК 34.09.100-2003. Проте, починаючи з грудня 2021 року позивач в порушення вимог ГДК 34.09.100-2003 та першого закону термодинаміки, почав здійснювати фактичний розподіл використаного на відпущену електричну енергію палива частково на теплову енергію, переклавши витрати на паливо, що були фактично понесені для виробництва та відпуску електричної енергії, на діяльність з виробництва теплової енергії. Такі дії призвели до того, що подана позивачем інформація у формі звітності №4-НКРЕКП може вважатися недостовірною.

Щодо недотримання позивачем переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на виробництво теплової енергії постановою НКРЕКП від 24.12.2020 №2753 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії ТОВ «Фірма Технова», відповідач наголосив на тому, що у позовній заяві позивач не спростовує невиконання фінансування запланованих заходів ремонтної програми на 2021 рік. Відповідач пояснив, що різниця між профінансованим і освоєним пов`язана з тим, що ТОВ «Фірма «Технова» у 2021 році не у повному обсязі оплатило матеріали та роботи відповідно до договорів. Позивачем у 2022 році погашена різниця між профінансованим і освоєним, проте не виконана ремонтна програма на 2021 рік. Щодо виконання ремонтної програми на 2022 рік, відповідач зауважив, що в акті перевірки та обґрунтуванні порушення в означеному періоді не встановлювались з огляду на продовження постановою НКРЕКП від 05.07.2022 №690 до 30.09.2023 термінів фінансування та виконання ремонтних робіт, визначених при встановленні тарифів на виробництво теплової енергії, які передбачалось виконати протягом 2022 року.

Щодо сплати щоквартально, протягом 30 днів кварталу, наступного за звітним, внесків на регулювання, що визначаються НКРЕКП, відповідач наголосив на тому, що позивачем у позовній заяві лише зазначено, що наразі порушення відсутнє. В свою чергу, перевіркою було встановлено, що після надання ТОВ «Фірма «Технова» виправлених форм звітності №20-НКРЕКП, внески на регулювання за І, ІІ, ІІІ квартал 2021 року були сплачені Ліцензіатом не у повному обсязі. Також внески за ІІІ квартал 2022 року були сплачені із недотриманням терміну на 41 день.

Щодо визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП та в частині забезпечення достовірності інформації, зазначеної у звіті, відповідач наголосив на тому, що позивачем в адміністративному позові вказано, що порушення наразі відсутнє. В свою чергу, перевіркою встановлено, що Ліцензіатом було неправильно відображено чистий дохід від провадження ліцензованої діяльності у формі звітності №20-НКРЕКП за період ІІ-ІІІ квартали 2022 року, що призвело до наявності заборгованості. Під час перевірки позивачем було надано виправлені форми звітності та докази сплати заборгованості, що утворилась.

Щодо виконання ІП в затверджених об`ємах за відповідними напрямками, відповідач зазначив, що при аналізі виконання та підрахунку суми недофінансування ІП на 2021 рік відповідачем враховувалась сума дофінансування у 2022 році ІП за 2021 рік. Відповідач наголосив на тому, що позивач здійснює діяльність з виробництва теплової енергії із завершеним циклом виробництва теплової та електричної енергії. При цьому, виробництво електричної енергії та виробництво теплової енергії є окремими видами ліцензованої діяльності, тому перевірка виду діяльності з виробництва електричної енергії та заборгованість за відпущену електричну енергію зафіксована в акті від 21.03.2023. Також зазначено, що відсоток розрахунків споживачів за теплову енергію, відпущену у 2021 році, склав 95,56%. Щодо виконання ІП за 2022 рік, то порушення з цього приводу в акті та обґрунтуванні не встановлювались.

Щодо надання позивачем до органу ліцензування інформації та звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування, відповідач наголосив на законодавчо встановленому порядку подання звітності в електронній формі, а не шляхом розміщення у скриньку для зберігання документів, як зазначено позивачем. Крім того, відповідач наголосив на продовженні термінів подання звітності, яка мала бути подана у період з 24.02.2022, - така звітність мала бути подана протягом місяця з дня оприлюднення постанови НКРЕКП від 21.06.2022 №622 23.06.2022, тобто з 24.06.2022 до 23.07.2022 включно.

Також відповідач наголосив на тому, що позивачем в адміністративному позові не спростовується факт некоректного відображення показника «Чистий дохід від реалізації продукції» у формі звітності №4-НКРЕКП за І ІІІ квартали 2021 року, а також некоректного відображення показника «Чистий дохід від реалізації продукції» у Додатку 3 до форми звітності №4-НКРЕКП за І ІІІ квартали 2022 року.

Щодо необхідності надання щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним, актуалізованої інформації згідно з додатком 1 до Тимчасового порядку №689 від 05.07.2022 та до 25 числа місяця, наступного за звітним, інформації згідно з додатком 2 та 3 до Тимчасового порядку, відповідач зазначив, що позивачем було направлено лист від 16.03.2021 з інформацією про ушкоджене та зруйноване майно на виконання Тимчасового порядку, який надійшов до НКРЕКП 22.03.2023, тобто після завершення перевірки, що унеможливлювало його врахування в результатах перевірки та відображення в акті перевірки. Крім того, означеним листом було надано лише додаток №1 до Тимчасового порядку. Додатки №2 та №3 не надано.

Щодо спірного розпорядження, відповідач наголосив на наявності у нього повноважень на прийняття рішень про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок, які за своєю суттю є заходами державного регулювання.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін, мотивоване вагомим значенням справи.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частин п`ятої-сьомої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 про відкриття провадження у справі відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Вказана ухвала суду була направлена відповідачеві в електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» та доставлена 08.12.2023, про що свідчить довідка, сформована комп`ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду».

Відповідно до положень статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, право відповідача на подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін обмежено періодом: з 09.12.2023 по 25.12.2023 включно (враховуючи, що останній день строку (23.12.2023) припадав на вихідний день суботу).

У той же час, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, датоване 28.12.2023, було подано відповідачем до суду 04.01.2024, тобто з пропуском 15-денного строку, у зв`язку з чим таке клопотання не підлягає прийняттю до розгляду.

Відповідно до частини другої статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Таким чином, у разі подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін з порушенням процесуальних строків воно підлягає залишенню без розгляду.

Принагідно суд вважає за доцільне зазначити, що лише посилання учасника процесу на наявність у нього бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії. З огляду на наведене, на переконання суду, судове засідання у справах незначної складності, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, доцільно призначати та проводити у тому випадку, коли обставини справи та наявні у ній матеріали не дають у сукупності суду можливості надати правову оцінку спірним правовідносинам та вирішити спір без застосування тих процесуальних інструментів, вжиття яких можливо лише у судовому засіданні (наприклад, допит свідків, виклик спеціаліста, перекладача, проведення виїзного судового засідання тощо). Якщо ж вчинення таких процесуальних дій не є обов`язковим для розгляду та вирішення справи, судове засідання може не проводитися. Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують обов`язкового проведення судового засідання для встановлення об`єктивної істини, а повний та всебічний розгляд справи, а також принцип змагальності процесу, є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.

Також суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року VarelaAssalinocontrelePortugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а лише бажання учасника процесу усно викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які можуть бути висловлені письмово, не зумовлює необхідність проведення судового засідання.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 поновлено провадження в адміністративній справі з 20.05.2025

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ТОВ Фірма «Технова» (ідентифікаційний код 24100060, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 38, кв. 36) зареєстровано як юридична особа 21.11.1996 з основним видом діяльності за КВЕД - 35.11 Виробництво електроенергії відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Постановою НКРЕКП від 03.11.2015 №2704 відповідно до статті 21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Указу Президента України від 10.09.2014 №715 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» позивачу переоформлено ліцензії АЕ № 194663 на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії та АГ № 579650 на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, на безстрокові.

Місцезнаходженням виробничого об`єкта ТОВ Фірма «Технова» - Комунального енергогенеруючого підрозділу «Чернігівська теплоелектроцентраль», є м. Чернігів.

Заявою від 31.01.2023 №78 позивач звернувся до НКРЕКП про проведення перевірки додержання ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг у зв`язку з достроковим припиненням дії договору оренди єдиного майнового комплексу КЕП «Чернігівська ТЕЦ», що має відбутися 31.01.2023.

Постановою НКРЕКП від 14.02.2023 №281 на підставі пункту 1 частини сьомої статті 19 Закону №1540-VIII, враховуючи заяву позивача від 31.01.2023 №78, призначено позапланову виїзну перевірку ТОВ Фірма «Технова» у частині питань, необхідність яких стала підставою для здійснення цього заходу.

Постановою НКРЕКП від 28.02.2023 №384 збільшено строк проведення перевірки ТОВ Фірма «Технова» законодавства у сфері теплопостачання та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 №308, на 10 робочих днів.

У період з 22.02.2023 по 21.03.2023 посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку дотримання позивачем як суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з виробництва теплової енергії, за результатами якої складено акт від 21.03.2023 №158 (далі по тексту також акт перевірки).

Перевіркою встановлено наступні порушення:

1) пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва в частині порушення на 4 дні термінів закриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання, чим порушено пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 №520 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» щодо діючими не пізніше ніж до 01.10.2021 поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих теплопостачальними та/або теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання гарячої води за всіма категоріями споживачів;

2) недотримання позивачем терміну подання до НКРЕКП інформації щодо укладених договорів з оператором газотранспортної системи про надання послуг з постачання природного газу чи оператором газорозподільної системи про надання послуг з розподілу природного газу для розрахунку нормативів перерахування коштів, зокрема за січень, лютий 2021 року на 1 день, травень 2021 року на 2 дні, що є порушенням пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме: пункту 10 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2017 №217, у частині подання інформації щодо укладених договорів з оператором газотранспортної системи про надання послуг з транспортування природного газу чи оператором газотранспортної системи про надання послуг з розподілу природного газу до 17 числа місяця, що передує розрахунковому, до НКРЕКП за встановленими формами;

3) підпункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме: абзацу 2 пункту 4.2 Методики №991 щодо неухильного дотримання переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на виробництво теплової енергії на 2021 рік, встановленої постановою НКРЕКП від 24.12.2021 №2753 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії ТОВ Фірма «Технова». Сума невиконання ремонтної програми по діяльності з виробництва теплової енергії за 2021 рік становить 3 175,59 тис. грн (без ПДВ);

4) порушення підпункту 10 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії. Протягом періоду, що перевіряється, позивач не дотримувався структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії;

5) підпункту 16 пункту 3.2 глави 2 Ліцензійних умов з виробництва (в редакції, що діяла до 07.07.2021) щодо обов`язку ліцензіата сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються НКРЕКП. Внески на регулювання за ІІІ квартал 2022 року були сплачені позивачем із недотриманням терміну в 41 день;

6) підпункту 17 пункту 3.2 глави 2 Ліцензійних умов з виробництва (в редакції, що діяла після 07.07.2021) щодо обов`язку ліцензіата сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внесків на регулювання, що визначаються НКРЕКП. Внески на регулювання за ІІІ квартал 2022 року були сплачені позивачем із недотриманням терміну в 41 день;

7) пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме: пункту 5 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 №491 в частині визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП; пункту 2 додатку 2 до порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 №491, в частині забезпечення платниками внеску достовірності інформації, зазначеної у звіті. Позивачем було невірно заповнено та некоректно відображено чистий дохід від провадження ліцензованої діяльності у формі звітності №20-НКРЕКП за період ІІ-ІІІ квартал 2022 року;

8) підпункту 19 пункту 3.2 Ліцензійних умов з виробництва у частині виконання інвестиційної програми в затверджених кількісних і вартісних обсягах за відповідними напрямами, розробленої, погодженої та схваленої відповідно до вимог Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2015 №2585. Позивач не виконав у повному обсязі Інвестиційну програму на 2021 рік;

9) підпункту 22 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва (у редакції, що діяла до 08.07.2021) в частині обов`язку ліцензіата надавати до органу ліцензування документи, інформацію та звітність, необхідні для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування. Позивач надавав із порушенням терміну Додаток 3 до форми №4-НКРЕКП за І квартал 2021 року на 4 дні; квартальну фінансову звітність із порушенням термінів за І квартал 2021 року на 147 днів, за ІІ квартал 2021 року на 56 днів; форму №4а-НКРЕКП за квітень-червень 2022 року на 99 днів, липень 2022 року на 104 дні, серпень 2022 року на 72 дні, вересень 2022 року на 43 дні; форму №4а-НКРЕКП за жовтень-грудень 2022 року не надано; форму №4-НКРЕКП за ІIV квартали 2022 року не надано; додаток 3 до форми №4-НКРЕКП за I-IV квартали 2022 року не надано;

10) підпункту 23 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва (у редакції, що діяла з 08.07.2021) в частині обов`язку ліцензіата надавати до органу ліцензування документи, інформацію та звітність, необхідні для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування. Відповідно до даних реєстраційної бази вхідної документації НКРЕКП подано із порушенням терміну: форму №4а-НКРЕКП за листопад 2021 року на 1 день, за грудень 2021 року на 17 днів; додаток 3 до форми №4-НКРЕКП за ІІ квартал 2021 року на 3 дні; форму №15-НКРЕКП подано із порушенням терміну за 2021 рік на 27 днів; форму №16-НКРЕКП за ІІІ квартал 2022 року не надано; №15-НКРЕКП за 2022 рік в паперовому та електронному вигляді не надано;

11) підпункту 23 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва (у редакції, що діяла з 08.07.2021) в частині обов`язку ліцензіата надавати до органу ліцензування документи, інформацію та звітність, необхідні для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування, а саме: пункту 7 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 №491, в частині подання платниками податку до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіту про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, за формою згідно з додатком 2.

12) пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва (у редакції, що діяла з 08.07.2021) щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме: пункту 2.7 Інструкції щодо заповнення форми звітності №4-НКРЕКП, затвердженою постановою від 28.02.2019 №282, щодо забезпечення ліцензіатом достовірності інформації, зазначеної ним у формі звітності №4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна); пункту 3.7 Інструкції щодо заповнення форми звітності №4-НКРЕКП, затвердженої постановою від 28.02.2019 №285, в частині зазначення у додатку 3 до форми звітності №4-НКРЕКП інформації щодо чистого доходу ліцензіата від діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, тепроелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках. Позивачем некоректно відображено показник «Чистий дохід від реалізації продукції» у формі звітності №4-НКРЕКП за І-ІІІ квартал 2021 року, також дані таблиці свідчать про некоректне відображення «Чистого доходу від реалізації продукції» у додатку 3 до форми звітності №4-НКРЕКП за І-ІІ квартал 2022 року;

13) пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва щодо дотримання законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме: пункту 2 Тимчасового порядку дій суб`єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та/або з виробництва теплової енергії на атомних електростанціях, на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки з використанням альтернативних джерел енергії, з відновлення об`єктів виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.07.2022 №689, в частині надання щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним; пункту 5 Тимчасового порядку дій суб`єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та/або з виробництва теплової енергії на атомних електростанціях, на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки з використанням альтернативних джерел енергії, з відновлення об`єктів виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.07.2022 №689, в частині надання щомісяця до 25 числа місяця, наступного за звітним Порядку №689. Позивачем не надавалась відповідна інформація до НКРЕКП.

28 березня 2023 року позивачем подано до НКРЕКП зауваження до акта перевірки.

Постановою НКРЕКП від 11.04.2023 №652 відповідно до пунктів 11 та 12 частини першої статті 17, статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 13 Закону України «Про теплопостачання» на позивача накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн за порушення: пункту 3.1 глави 3 ліцензійних умов з виробництва щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме: пункту 10 Порядку розподілу коштів у частині подання інформації щодо укладених договорів з оператором газорозподільної системи про надання послуг з транспортування природного газу чи оператором газорозподільної системи про надання послуг з розподілу природного газу до 17 числа місяця, що передує розрахунковому, до НКРЕКП за встановленими формами; абзацу 2 пункту 2 постанови №520 щодо залишення діючими не пізніше ніж до 1 жовтня 2021 року поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих теплопостачальними та/або теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії, послуги централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання гарячої води за всіма категоріями споживачів; пункту 5 Порядку №491 в частині визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП; пункту 2 Пояснень щодо заповнення форми звітності №20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» додатка 2 до Порядку №491 у частині забезпечення платниками внеску достовірності інформації, наведеної у звіті; абзацу 2 пункту 4.2 глави 4 Методики №991 у частині неухильного дотримання переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії; Інструкції щодо заповнення форми звітності №4-НКРЕКП, а саме: пункту 2.7 глави 2 щодо забезпечення ліцензіатом достовірності інформації, зазначеної ним у формі звітності №4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна); пункту 3.7 глави 3 у частині зазначення у додатку 3 «Інформація про обсяг чистого доходу від діяльності на ринку електричної енергії в рамках ліцензованої діяльності (з виробництва електричної енергії, надання допоміжних послуг на ринку електричної енергії, трейдерської діяльності тощо) та про обсяг чистого доходу від діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках» інформації щодо чистого доходу ліцензіата від діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях у когенераційних установках; пункту 2 та 5 Тимчасового порядку щодо надання до НКРЕКП інформації згідно з додатками 1 3 до Тимчасового порядку; пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва, а саме: пункту 5 щодо виконання рішень органу ліцензування у строки, встановлені відповідним рішенням, а саме постанови НКРЕКП від 20.07.2022 №797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ Фірма «Технова» у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану»; підпункту 10 щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії; підпункту 16 (у редакції, що діяла до 08.07.2021) та підпункту 17 (у редакції, що діяла з 08.07.2021) щодо сплати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внесків на регулювання, що визначаються НКРЕКП; підпункту 19 у частині виконання інвестиційної програми, затверджених кількісних та вартісних обсягах за відповідними напрямками; підпункту 22 (в редакції, що діяла до 08.07.2021) та підпункту 23 (у редакції, що діяла з 08.07.2021) в частині надання до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, у строки, встановлені органом ліцензування.

Пунктом 2 означеної постанови позивача зобов`язано у термін до 01.06.2023 суму недофінансування заходів ремонтної програми у розмірі 3 175,59 тис. грн без ПДВ та суму недофінансування Інвестиційної програми на 2021 рік у розмірі 5 924,02 тис. грн без ПДВ спрямовувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону, з повідомленням відповідача та наданням підтверджуючих документів.

Розпорядженням НКРЕКП від 11.04.2023 №98-р зобов`язано позивача у термін до 01.06.2023 усунути порушення підпункту 23 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП 22.03.2017 №308, у частині надання ліцензіатом до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування, а саме: подати до НКРЕКП звітність за визначеними формами, в якій врахувати пропорційність розподілу фактичних витрат відповідно до методики, яку було запропоновано при встановленні тарифів на виробництво теплової енергії, а саме, виправлені форми звітності №4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та №4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про виконання палива/енергії та стан розрахунків» за період 2021-2022 роки.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цих постанови та розпорядження, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Повноваження Нацкомісії у спірних правовідносинах регулюються, зокрема Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII (далі по тексту також Закону №1540-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері комунальних послуг:

діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);

діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Розподіл видів діяльності відповідно до сфер застосовується виключно для цілей цього Закону.

Державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України «Про природні монополії», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про енергетичну ефективність», інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Частиною другою статті 3 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; державного контролю та застосування заходів впливу; використання інших засобів, передбачених законом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема: ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; порядки контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов; порядок ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Регулятором.

За приписами частин першої, другої статті 19 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Частиною четвертою статті 19 Закону №1540-VIII визначено, що під час здійснення державного контролю Регулятор має право, зокрема вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 19 Закону №1540-VIII за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Пунктом 1 частини сьомої статті 19 Закону №1540-VIII визначено, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю.

Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.

У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до п`яти робочих днів з внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.

Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.

У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.

Рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором (частина одинадцята статті 19 Закону №1540-VIII).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що саме НКРЕКП надано повноваження на проведення перевірок суб`єктів господарювання лише з тих питань, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення.

Оскільки порядок проведення позапланової виїзної перевірки дотримання позивачем вимог законодавства та ліцензійних умов з виробництва теплової енергії не є підставою позову, судом не досліджуються процедурні аспекти проведеної перевірки.

Досліджуючи спірну постанову НКРЕКП від 11.04.2023 №652 у розрізі зазначених у ній порушень, суд зазначає таке.

У спірній постанові зазначено про порушення позивачем пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме: пункту 10 Порядку розподілу коштів у частині подання інформації щодо укладених договорів з оператором газорозподільної системи про надання послуг з транспортування природного газу чи оператором газорозподільної системи про надання послуг з розподілу природного газу до 17 числа місяця, що передує розрахунковому, до НКРЕКП за встановленими формами.

Постановою НКРЕКП від 22.03.2017 № 308 відповідно до законів України «Про теплопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про ліцензування видів господарської діяльності» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» затверджено, зокрема Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (далі по тексту також Ліцензійні умови №308).

Відповідно до пункту 3.1 Ліцензійних умов №308 суб`єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, повинні дотримуватися вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217 для розрахунку нормативів перерахування коштів теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають щомісяця до 17 числа місяця, що передує розрахунковому, до Комісії за встановленими нею формами інформацію щодо укладених договорів з оператором газотранспортної системи про надання послуг з транспортування природного газу чи оператором газорозподільної системи про надання послуг з розподілу природного газу.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено терміни повідомлення НКРЕКП інформації щодо укладених з оператором газорозподільної системи договорів про надання послуг з постачання природного газу чи оператором газорозподільної системи про надання послуг з розподілу природного газу для розрахунку нормативів перерахування коштів за січень і лютий 2021 року на 1 день, травень 2021 року на 2 дні.

Позивач, не заперечуючи вчинення ним означеного порушення, наголосив на тому, що воно не носить систематичний характер та було зумовлено посиленням протиепідемічних заходів у зв`язку з перебуванням у спірному періоді Чернігівської області у «помаранчевій» зоні.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Відповідно до пункту 2 означеної постанови залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) встановлюється «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки).

Пунктом 3-1 постанови №1236 визначено, що на території регіонів, на яких установлено «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки, діють обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені пунктом 3 цієї постанови.

Додатково на території регіонів, на яких установлено «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки, рішенням регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій запроваджуються посилені заходи контролю за дотриманням на території регіону встановлених обмежувальних протиепідемічних заходів, готовності закладів охорони здоров`я до прийому хворих на COVID-19, виявлення та реєстрації осіб з підозрою на COVID-19 відповідно до стандартів Міністерства охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 3 постанови №1236 з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється «жовтий» рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється, зокрема, перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно; перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні; здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб. Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням пасажирами під час перевезення засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Відповідно до наявної у відкритому доступі інформації на сайті «Суспільне новини» за посиланням https://suspilne.media/114180-majze-vsi-pomarancevi-moz-onovilo-podil-regioniv-na-karantinni-zoni/ Чернігівська область станом на 17.03.2021 знаходилась у «помаранчевій» зоні, що, відповідно, спричинило введення визначених пунктом 3 постанови №1236 протиепідемічних заходів.

Позивач пояснив, що незважаючи на збільшення кількості хворих, посилені карантинні обмеження, позивачем вживались всі можливі заходи для надання у законодавчо встановлені терміни інформацію, визначену Постановою №217, зокрема і в частині подання інформації щодо укладених договорів з оператором газотранспортної системи про надання послуг з транспортування природного газу чи оператором газорозподільної системи про надання послуг з розподілу природного газу до 17 числа місяця, що передує розрахунковому, до НКРЕКП за встановленими формами.

Проте, ні в акті перевірки, ні в обґрунтуванні, ні у спірній постанові не міститься інформації стосовно прийняття відповідачем до уваги означених пояснень позивача, аналізу виявлених порушень на предмет системності їх вчинення, як і відсутній розрахунок розміру застосованих відповідачем штрафних санкцій за означене порушення.

Наступним у спірній постанові зазначено порушення позивачем абзацу 2 пункту 2 постанови №520 щодо залишення діючими не пізніше ніж до 1 жовтня 2021 року поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих теплопостачальними та/або теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії, послуги централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання гарячої води за всіма категоріями споживачів, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 №520 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» установлено, що поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті теплопостачальними та/або теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання гарячої води за всіма категоріями споживачів, залишаються діючими не пізніше ніж до 1 жовтня 2021 р.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки», яка була чинною до 27.05.2021, визначено уповноваженим банком, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті відповідно до цієї постанови, публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до АТ «Ощадбанк» із заявами від 30.09.2021 про закриття поточних рахунків №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .

Довідкою АТ «Ощадбанк» від 05.10.2021 №22/2294 позивача повідомлено про закриття означених рахунків.

Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» і з метою приведення порядку ведення рахунків клієнтів банків у відповідність до вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України затверджено Інструкцію про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493 (далі по тексту також Інструкція №492), яка була чинною до 01.08.2022.

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу І Інструкції №492 поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з підпунктом 1 пункту 142 розділу XIV Інструкції №492 банк закриває поточні рахунки клієнтів на підставі заяви клієнта, крім випадків, визначених пунктом 143 розділу XIV цієї Інструкції.

Пунктом 149 розділу XIV Інструкції №492 визначено, що банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно із заявою клієнта].

Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком робочий день. Датою закриття поточного рахунку є день отримання банком заяви від клієнта, якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку.

У заяві про закриття поточного рахунку головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом. Заява про закриття поточного рахунку зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку.

Банк закриває рахунок клієнта та видає клієнту довідку про закриття рахунку безкоштовно.

З наявних в матеріалах справи копій заяв про закриття поточних рахунків позивача вбачається про їх подання 30.09.2021 о 12:10 год., тобто протягом робочого дня.

Враховуючи приписи Інструкції №492, у суду наявні підстави вважати, що позивачем вчинені всі залежні від нього дії, направлені на своєчасне, до 01.10.2021, закриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання, що має наслідком відсутність підстав для застосування штрафних санкцій за порушення пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 №520.

Проте, відомості щодо дослідження означених обставин відповідачем під час проведення перевірки відсутні в акті перевірки, обґрунтуванні та спірному рішенні.

Також у спірній постанові відповідач зазначив про порушення позивачем пункту 5 Порядку №491 в частині визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, пункту 2 Пояснень щодо заповнення форми звітності №20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» додатка 2 до Порядку №491 у частині забезпечення платниками внеску достовірності інформації, наведеної у звіті, з приводу чого суд зазначає таке.

Методику визначення ставки внесків на регулювання та механізм сплати сум внесків на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), встановлює Порядок розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затверджений Постановою НКРЕКП від 06.04.2017 №491 (далі по тексту також Порядок №491).

Відповідно до пункту 5 Порядку №491 сума внеску на регулювання визначається платником внеску щоквартально за формулою Rkv = Dkv* Vkv/100 %, (3), де

Rkv - сума внеску на регулювання;

Dkv - сума чистого доходу платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал;

Vkv - ставка внеску на регулювання, визначена постановою НКРЕКП.

Базою нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал.

Згідно з пунктом 2 додатку 2 до Порядку №491 форму звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) подають платники внеску щокварталу не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, в якому сплачується внесок на регулювання на паперових носіях та електронною поштою до структурного підрозділу НКРЕКП на території за місцезнаходженням платника внеску, та забезпечують достовірність інформації, наведеної у звіті.

В акті перевірки зазначено, що позивачем було невірно заповнено та некоректно відображено чистий дохід від провадження ліцензованої діяльності у формі звітності №20-НКРЕКП за період ІІ ІІІ квартал 2022 року, що призвело до наявності заборгованості у сумі 0,54 тис. грн.

Позивач, не заперечуючи означеного порушення, виправив його під час здійснення перевірки шляхом надання листом від 20.03.2023 №222 до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області і Сектору НКРЕКП у Чернігівській області виправлених форм звітності №20-НКРЕКП за І IV квартали 2022 року, а також копію платіжного доручення від 20.03.2023 №33219019 щодо сплати заборгованості, яка утворилась станом на 31.12.2023 у сумі 0,54 тис. грн. Означені обставини зафіксовані в обґрунтуванні до проекту спірної постанови, не заперечуються сторонами, а тому відповідно до положень частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.

Тобто станом на момент винесення спірної постанови означене порушення усунуто позивачем, що не заперечується відповідачем та відображено в обґрунтуванні. Водночас, суд зауважує, що ані спірна постанова, ані обґрунтування не містять висновків щодо самостійного усунення позивачем виявленого під час перевірки порушення, як і відсутній розрахунок застосованих до позивача штрафних санкцій за усунуте під час перевірки порушення з урахуванням принципу пропорційності.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем абзацу 2 пункту 4.2 глави 4 Методики №991 у частині неухильного дотримання переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії, суд зазначає таке.

В акті перевірки зазначено, що в порушення означеної норми сума невиконаної ремонтної програми по діяльності з виробництва теплової енергії за 2021 рік становить 3 175,59 тис. грн (без ПДВ).

Механізм формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію для суб`єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та (або) з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях (далі - ТЕЦ), теплових електростанціях (далі - ТЕС) та когенераційних установках, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки з використанням альтернативних джерел енергії, та є ліцензіатами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - ліцензіати), визначає Методика формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затверджена Постановою правління НКРЕКП від 01.08.2017 № 991 (далі по тексту також Методика №991).

Відповідно до пункту 4.2 Методики №991 інформація про фактичне виконання ремонтних робіт надається до НКРЕКП щоквартально наростаючим підсумком та за підсумками року відповідно до додатка 5 «Інформація про фактичне виконання заходів ремонтних робіт та заходів (робіт) з реконструкції та/або модернізації ТЕЦ (у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про тимчасову підтримку)» до форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282.

Ліцензіат зобов`язаний неухильно дотримуватись переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії. У разі необхідності виконання ремонтних робіт, що не були передбачені встановленою структурою тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії, ліцензіат повинен звернутися до НКРЕКП щодо зміни переліку заходів та витрат на їх реалізацію з наданням відповідних обґрунтувань, але, як правило, не пізніше ніж за 4 місяці до закінчення періоду, на який здійснено встановлення тарифів та їх структури.

Для підтвердження планованих статей витрат ліцензіат зобов`язаний надати всі необхідні документи, розрахунки та обґрунтування. На вимогу НКРЕКП надаються інші додаткові матеріали.

В акті перевірки зазначено, що протягом 2021 року позивач виконував програму ремонтів обладнання ТЕЦ, будівель та споруд, яка була врахована НКРЕКП при затвердженні тарифів на виробництво теплової енергії на 2021 рік.

При затвердженні тарифів ТОВ Фірма «Технова» на виробництво теплової енергії на 2021 рік, НКРЕКП було враховано виконання програми ремонтів на 2021 рік на суму 11 370,11 тис. грн (без ПДВ), в тому числі за рахунок витрат на ремонті роботи на загальну суму 1 377,72 тис. грн (без ПДВ) та амортизаційних відрахувань, які не є джерелом фінансування інвестиційної програми на загальну суму 9 992,38 тис. грн (без ПДВ).

Загальне фактичне виконання позивачем ремонтної програми за 2021 рік склало: фактично профінансовано на суму 7 881,04 тис. грн або 69,31% від обсягу фінансування, передбаченого на плановий період -11 370,11 тис. грн; фактично освоєння згідно з актами виконаних робіт на суму 8 246,47 тис. грн, або 72,53% від обсягу фінансування, передбаченого на плановий період - 11 370,11 тис. грн.

Відповідно виконання ремонтної програми з діяльності з виробництва теплової енергії за рахунок амортизаційних відрахувань, які не є джерелами фінансування інвестиційної програми, за 2021 рік склало: фактично профінансовано на суму 7 368,89 тис. грн або 73,75% від обсягу фінансування, передбаченого на плановий період 9 992,38 тис. грн; фактично освоєння згідно з актами виконаних робіт на суму 7 324,27 тис. грн або 73,30% від обсягу фінансування, передбаченого на плановий період 9 992,38 тис. грн.

Різниця між профінансованим і освоєним пов`язана з тим, що Ліцензіат у звітному періоді не в повному обсязі оплатив за матеріали та роботи, відповідно до договорів (відповідно до договорів позивач мав зобов`язання на післяплату). Заборгованість, яка виникла у поточному році, погашена позивачем в 2022 році, згідно з умовами договору.

Відповідач зазначив в акті перевірки, що звернень, щодо зміни обсягів витрат до НКРЕКП не надходило, а тому сума невиконання ремонтної програми за 2021 рік по діяльності виробництва теплової енергії становить 3 175,59 тис. грн, без ПДВ. Розрахунок суми додатково отриманого/недоотриманого доходу з виробництва теплової енергії у 2021 році не здійснювався у зв`язку з тим, що витрати розподілені позивачем не у відповідності до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки розміру витрат за статтями під час формування та встановлення відповідачем тарифів на виробництво теплової енергії.

З обґрунтування вбачається, що планом передбачено обсяг фінансування ремонтної програми у 2021 році в рамках здійснення ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії 11 370,11 тис. грн. Фактичне фінансування заходів ремонтної програми з виробництва теплової енергії за 2021 рік склало 7 881,04 тис. грн, освоєно 8 246,47 тис. грн. Заборгованість, яка виникла у поточному році, погашена позивачем в 2022 році згідно з умовами договору. Програма ремонтів 2021 року ліцензіатом не виконана в повному обсязі. Також зазначено, що пооб`єктний аналіз фактичного виконання заходів ремонтних робіт показав, що при виконанні програми ремонтів позивачем понесені перевитрати, які не враховуються як виконання, у зв`язку з відсутністю погодження НКРЕКП. Отже сума недофінансування ремонтної програми становить 3 175,59 тис. грн без ПДВ.

Щодо виконання ремонтної програми 2022 року, зазначено, що планом передбачено обсяг фінансування ремонтної програми у 2022 році в рамках здійснення ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії 11 602,48 тис. грн.

Фактичне фінансування заходів ремонтної програми з виробництва теплової енергії за 2022 рік склало 1 252,10 тис. грн, освоєно 2 081,01 тис. грн. Заборгованість, яка виникла у поточному році, має бути погашена позивачем у 2023 році згідно з умовами договору. Програма ремонтів у 2022 році позивачем не виконана в повному обсязі. Проте, зазначено, що пооб`єктний аналіз фактичного виконання заходів ремонтних робіт показав, що при виконанні програми ремонтів позивачем понесені перевитрати, які не враховуються як виконання у зв`язку з відсутністю погодження НКРЕКП. Отже сума недофінансування заходів ремонтної програми становить 3 547,11 тис. грн без ПДВ.

Постановою НКРЕКП від 05.07.2022 №690 (зі змінами) ліцензіатам з виробництва теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, продовжено до 30 вересня 2023 року терміни фінансування та виконання ремонтних робіт, визначених при встановленні тарифів на виробництво теплової енергії і які передбачають виконати впродовж 2022 року.

Позивач, не заперечуючи викладених в акті перевірки та обґрунтуванні обставин, пояснив, що часткове недофінансування заходів ремонтної програми у 2021 році згідно обсягу, передбаченого на плановий період, відповідно до фактичного виконання ремонтних робіт у 2021 році пов`язано з тим, що в ситуації встановлення в Україні вільного ринку природного газу з 20.05.2021 та різкого зростання цін на паливо, в тому числі на тверде вугілля марки АШ, тарифи на постачання теплової енергії та гарячої води залишились незмінними та обмеженими на рівні 2019 року. В тому числі, впровадження Меморандуму від 09.02.2021 про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води та Меморандуму від 30.09.2021 Про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 рр. (далі по тексту також Меморандуми), які ухвалено між Кабінетом Міністрів України в особі Прем`єр-міністра України, Міністра розвитку громад та територій України та Міністра енергетики України, НАК «Нафтогаз України», Офісом Президента України, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та Палатою місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад, фактично встановлено мораторій на застосування економічно обґрунтованих тарифів на опалювальні сезони 2020/2021 та 2021/2022, що фінансово обмежило ТОВ Фірма «Технова» та унеможливило виконання фінансування запланованих ремонтних програм протягом 2021 року.

Позивач наголосив на тому, що в акті перевірки встановлено виконання ремонтної програми на 2021 рік у 2022 році, а також зазначив, що перевіркою не встановлено порушення виконання ремонтних програм на 2022 рік.

У відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив, що порушення виконання ремонтних програм на 2022 рік не встановлювалось з посиланням на постанову НКРЕКП від 05.07.2022 №690 щодо продовження до 30.09.2023 термінів фінансування та виконання ремонтних робіт, визначених при встановленні тарифів на виробництво теплової енергії і які передбачають виконати впродовж 2022 року.

Тобто факт невстановлення порушення виконання ремонтних програм на 2022 рік під час проведення перевірки підтверджується сторонами, а тому в силу положень частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.

При цьому судом відхиляють доводи позивача щодо встановлення в акті перевірки виконання ремонтної програми на 2021 рік у 2022 році, оскільки в акті перевірки зафіксовано не факт виконання ремонтної програми за 2021 рік у 2022 році, а погашення у 2022 році заборгованості, яка виникла у 2021 році згідно з умовами договору.

Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку, що означене порушення не спростоване матеріалами справи.

Водночас суд зауважує, що позивачем було подано до НКРЕКП зауваження на акт перевірки, в яких зазначено, що «…Часткове недофінансування Товариством заходів ремонтної програми за 2021 рік, згідно обсягу передбаченого на плановий період, відповідно до фактичного виконання ремонтних робіт за 2021 рік пов`язано з тим, що в ситуації встановлення в Україні вільного ринку природного газу з 20 травня 2021 року та різкого зростання цін на паливо, в тому числі на тверде вугілля марки AIII, тарифи на постачання теплової енергії та гарячої води залишились незмінними та обмеженими на рівні 2019 року. В тому числі, впровадження Меморандуму від 30 вересня 2021 року Про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 рр. (далі Меморандум), який укладено між: Кабінетом Міністрів України в особі Прем`єр-міністра України, Міністра розвитку громад та територій України та Міністра енергетики України, НАК «Нафтогаз України», Офісом Президента України, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст У країни» та Палатою місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад, фінансово обмежило Товариство та унеможливило виконання фінансування запланованих ремонтних програм.

За період з 01 червня 2021 року по 30 червня 2022 року. Товариством була обрахована та затверджена на засіданні територіальної комісії різниця в тарифах у сумі 228 312,72 тис. грн без ПДВ (в тому числі частина різниці в тарифах за період з 01 червня 2021 р. по 31 грудня 2021 р. складає 124 965,89 тис. грн без ПДВ).

Просимо прийняти до уваги об`єктивні причини та не вважати це порушенням.».

Проте з обґрунтування та спірної постанови не вбачається прийняття чи неприйняття відповідачем до уваги означених пояснень як і відсутні докази на підтвердження обрахунку розміру застосованих позивачем штрафних санкцій за означене порушення.

Щодо порушення Інструкції щодо заповнення форми звітності №4-НКРЕКП, а саме: пункту 2.7 глави 2 щодо забезпечення ліцензіатом достовірності інформації, зазначеної ним у формі звітності №4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою НКРЕКП від 28.02.2019 №282, та пункту 3.7 глави 3 у частині зазначення у додатку 3 «Інформація про обсяг чистого доходу від діяльності на ринку електричної енергії в рамках ліцензованої діяльності (з виробництва електричної енергії, надання допоміжних послуг на ринку електричної енергії, трейдерської діяльності тощо) та про обсяг чистого доходу від діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках» інформації щодо чистого доходу ліцензіата від діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях у когенераційних установках, суд зазначає таке.

В акті перевірки зазначено, що позивач некоректно відображав показник «Чистий дохід від реалізації продукції» у формі звітності №4-НКРЕКП за І-ІІІ квартали 2021 року, також дані таблиці свідчать про некоректне відображення «Чистого доходу від реалізації продукції» у Додатку 3 до форми звітності №4-НКРЕКП за І-ІІ квартали 2022 року, про що також зазначено в обґрунтуванні.

Постановою НКРЕКП від 28.02.2019 №282 відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» затверджено Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» (далі по тексту також Інструкція №282).

Відповідно до пункту 2.7 Інструкції №282 Ліцензіат забезпечує достовірність інформації, зазначеної ним у формі звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна).

Згідно з пунктом 3.7 Інструкції №282 у додатку 3 «Інформація про обсяг і вартість поставленої електричної енергії та кількість абонентів» зазначаються загальний обсяг та вартість поставленої електричної енергії постачальником універсальних послуг, постачальником «останньої надії» за звітний період з помісячною розбивкою та наростаючим підсумком з початку звітного року, інформація щодо кількості абонентів у розрізі груп, класів споживачів.

Додаток 3 складається щоквартально в розрізі місяців та наростаючим підсумком з початку звітного року (крім кількості абонентів). Річні показники, наведені у додатку 3, повинні співпадати з сумою показників чотирьох кварталів.

Перевіркою встановлено, що позивачем некоректно відображено показник «Чистий дохід від реалізації продукції» у формі звітності №4-НКРЕКП за І-ІІІ квартали 2021 року, а також некоректно відображено «Чистий дохід від реалізації продукції» у Додатку 3 до форми звітності №4-НКРЕКП за І ІІ квартали 2022 року.

Позивачем 07.03.2023 на електронну адресу відповідача направлено форму звітності №4-НКРЕКП з Додаток 3 до форми №4-НКРЕКП за І-IV квартали 2022 року з додатком 3 до форми №4-НКРЕКП за І-IV квартали 2022 року, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи скріншот електронної поштової скриньки.

Тобто, позивач не заперечуючи некоректне відображення «Чистого доходу від реалізації продукції» у Додатку 3 до форми звітності №4-НКРЕКП за І-ІІ квартали 2022 року, пояснив причини таких невідповідностей суду.

У зауваженнях до акта перевірки позивач зазначив, що листом від 22.09.2021 №1325 направив до НКРЕКП пояснення щодо корегування форм №4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) за періоди І-ІІІ квартал 2021 року. Некоректне відображення «Чистого доходу від реалізації продукції» у Додатку 3 до форми звітності №4-НКРЕКП за І-ІІ квартали 2022 року відбулося у зв`язку з проведенням бойових дій на території м. Чернігова у період І-ІІ кварталів 2022 року, руйнуванням виробничих об`єктів КЕП Чернігівської ТЕЦ ТОВ Фірми «Технова» та відсутністю значної кількості працівників на робочому місці у позивача, у зв`язку з чим виникли складнощі щодо визначення обсягів виробництва теплової та електричної енергії.

Водночас суд зауважує, що ані з тексту обґрунтування, ані зі спірної постанови неможливо встановити, чи прийняті відповідачем до уваги пояснення позивача під час обрахунку розміру застосованих до нього штрафних санкцій за означене порушення, що, в свою чергу, унеможливлює дослідження спірної постанови у цій частині на предмет обґрунтованості застосування частини штрафних санкцій, застосованих за це порушення.

При цьому, судом відхиляються посилання позивача на відсутність в акті перевірки інформації щодо невідповідності первинних документів, на підставі яких відображалися показники «Чистого доходу від реалізації продукції» у Додатку 3 до форми звітності №4-НКРЕКП у спірному періоді, вимогам чинного законодавства з огляду на визнання позивачем некоректного відображення показників у цій частині.

Щодо порушення пункту 2 та 5 Тимчасового порядку №689 щодо надання до НКРЕКП інформації згідно з додатками 1 3 до Тимчасового порядку, суд зазначає таке.

Постановою НКРЕКП від 05.07.2022 №689 відповідно до законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про правовий режим воєнного стану», у зв`язку з воєнним станом в Україні, введеним відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та продовженим Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 та від 17 травня 2022 року № 341/2022 затверджено Тимчасовий порядок дій суб`єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та/або з виробництва теплової енергії на атомних електростанціях, на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки з використанням альтернативних джерел енергії, з відновлення об`єктів виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану (далі по тексту також Тимчасовий порядок №689).

Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку №689 під час проведення бойових дій та після їх закінчення на території розташування основних виробничих фондів ліцензіата, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а також робіт із розмінування відповідно до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні», ліцензіат за погодженням військової адміністрації або уповноваженого органу проводить обстеження пошкоджених об`єктів, оцінює масштаб пошкоджень та обсяги робіт, необхідних для відновлення засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії або їх складових, пошкоджених внаслідок проведення бойових дій або інших дій, пов`язаних із збройною агресією російської федерації.

За результатами обстеження ліцензіат складає дефектний акт з повною фіксацією всіх пошкоджень та з підтвердженням фото або відеодоказами наслідків пошкодження.

Дефектний акт складається на кожний об`єкт окремо відповідно до назви, місця знаходження та типу об`єкта, які визначено відповідно до облікових даних такого об`єкта.

Ліцензіат узагальнює результати обстеження і здійснює облік відповідних пошкоджених об`єктів виробництва електричної та/або теплової енергії та щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним, надає актуалізовану інформацію на електронну адресу НКРЕКП [email protected] у форматі Excel згідно з додатком 1 до цього Тимчасового порядку та на офіційну адресу НКРЕКП із накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з пунктом 5 Тимчасового порядку №689 за результатами виконання відновлювальних робіт підрядним способом ліцензіати повинні скласти акти виконаних робіт (акти КБ-3 - зведена відомість про вартість виконаних робіт та КБ-2в - детальний перелік виконаних робіт), при виконанні відновлювальних робіт господарським способом - скласти акти приймання виконаних робіт за затвердженою у ліцензіата формою), які будуть досліджені при здійсненні НКРЕКП заходів державного контролю за дотриманням ліцензіатами законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг і ліцензійних умов.

Щомісяця до 25 числа місяця, наступного за звітним, ліцензіати повинні надавати до НКРЕКП на електронну адресу НКРЕКП [email protected] та на офіційну адресу НКРЕКП із накладенням кваліфікованого електронного підпису: детальний перелік виконаних заходів, відновлювальних робіт щодо об`єктів виробництва електричної та/або теплової енергії та/або їх складових, пошкоджених внаслідок проведення бойових дій (у форматі Excel згідно з додатком 2 до цього Тимчасового порядку); дефектні акти (акти технічного огляду тощо), фото або відеоматеріали наслідків пошкодження (за наявності); інформацію (у вигляді накладних або довідок з бухгалтерського обліку (у форматі pdf)) про вартість використаних матеріалів і обладнання, а саме повторного використання (б/в), не використаного нового, що знаходиться на складах компанії, гуманітарної допомоги; перелік обладнання (із зазначенням об`єктів), отриманого та використаного як гуманітарна допомога станом на звітну дату та за звітний період (у форматі Excel згідно з додатком 3 до цього Тимчасового порядку); відповідні акти виконаних робіт в електронній формі (у форматі pdf), а також електронний варіант інформаційної моделі програмного кошторисного комплексу; обґрунтування вартості матеріалів та обладнання (цінові пропозиції (прайси) виробників, результати публічної закупівлі тощо).

Усі документи повинні бути оформлені належним чином згідно із вимогами чинного законодавства та повинні зберігатись ліцензіатом на паперових носіях та в електронній формі (скан-копія у форматі pdf).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ Фірма «Технова» не надавалась відповідна інформація до НКРЕКП.

Матеріалами справи підтверджено, що листом ТОВ Фірма «Технова» від 16.03.2023 №221 на адресу НКРЕКП направлено на виконання вимог Тимчасового порядку №689 інформацію щодо ушкодженого і зруйнованого майна, що перебуває у складі ЄМК КЕП «Чернігівська ТЕЦ», отриманих під час бойових дій протягом 28.02.2022-30.03.2022. Означена інформація відповідає вимогам пункту 2 Тимчасового порядку №689.

Відповідач у відзиві зазначає, що відповідно до бази документообігу «Мегаполіс» спосіб доставки електронна пошта. Означений лист отримано відповідачем 22.03.2023 та зареєстровано за №5311/1-23.

Незважаючи на реєстрацію означеного листа після складення акта перевірки, суд зауважує, що про надання інформації цим листом зазначено у зауваженнях на акт перевірки, що, в свою чергу має наслідком наявність підстав для прийняття відповідачем інформації про ушкоджене і зруйноване майно під час бойових дій в м. Чернігові на виконання Тимчасового порядку №689 до уваги під час прийняття спірної постанови.

Проте матеріали справи не містять жодних доказів, якими б підтверджувалося прийняття відповідачем до уваги при обрахунку розміру штрафних санкцій за порушення пункту 2 та 5 Тимчасового порядку №689 наданої позивачем листом від 16.03.2023 №221 інформації.

Щодо порушення пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва, а саме: пункту 5 щодо виконання рішень органу ліцензування у строки, встановлені відповідним рішенням, а саме постанови НКРЕКП від 20.07.2022 №797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ Фірма «Технова» у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану», суд зазначає таке.

Постанова НКРЕКП від 20.07.2022 №797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ Фірма «Технова» була предметом спору в межах адміністративної справи № 320/6150/23.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 у справі № 320/6150/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024, позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.07.2022 №797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ Фірма «Технова».

Постановою Верховного Суду від 18.10.2024 касаційну скаргу НКРЕКП залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі №320/6150/23 залишено без змін.

У постанові Верховного Суду зазначено, що у спеціальні Закони № 1540-VIII та № 2019-VIII, які визначають правові та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, після 24 лютого 2022 року неодноразово вносилися зміни, які стосувалися розширення чи зміни повноважень Регулятора, зокрема щодо сертифікації, моніторингу, затвердження переліку практик та розслідування порушень і зловживань на енергетичних ринках.

Проте, такі зміни не наділяли Регулятора додатковими повноваженнями залучати кошти суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики, для відновлення засобів здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок бойових дій.

За чинного законодавчого регулювання НКРЕКП не може своїм рішенням спрямувати кошти ліцензіата на відновлення засобів для здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок бойових дій, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також виконання інших зобов`язань для забезпечення стабільної роботи підприємств під час опалювального сезону.

Заходи модернізації і розвитку енергетичних об`єктів та інфраструктури, що забезпечує надійність постачання електричної енергії, можуть реалізовуватися НКРЕКП шляхом затвердження інвестиційних програм (планів розвитку) суб`єктів ринку енергетики на відповідний рік та моніторингу їх виконання.

Забезпечення енергетичної безпеки у спосіб, в який НКРЕКП прийняло постанову від 20.07.2022 №797, без наявності будь-якого нормативного (законодавчого) регулювання, не може бути виправданим та вважатися рішенням із питань, що належать до його компетенції, у розумінні пункту 1 частини першої і пункту 1 частини другої статті 17 Закону №1540-VIII, оскільки прийнято не в межах повноважень Регулятора, визначених Законами №1540-VIII та №2019-VIII.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду від 06.09.2022 у справі №640/10625/21 вказано, що преюдиційними є факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення й окреслюється його суб`єктивними і об`єктивними межами, згідно з якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їхні правонаступники, не можуть знову оскаржувати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу, навіть коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень. Суть преюдиції полягає в неприпустимості ставлення під сумнів судового рішення, яке набрало законної сили, а також повторного розгляду судом одного й того самого питання між тими самими сторонами. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішенням; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі.

Згідно з постановою Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №826/3356/13-а преюдиційні факти потрібно відрізняти від оцінки обставин іншим судом. Преюдиційні факти - це явища дійсності, істинність яких вже було встановлено в рішенні, що виключає необхідність їх повторного з`ясування, тоді як юридична оцінка фактів - це оцінне судження, зроблене судом під час зіставлення факту з нормою права, яка регулює відповідну сферу правовідносин.

Оскільки в адміністративній справі № 320/6150/23 було встановлено наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП від 20.07.2022 №797, то дані обставини виключають необхідність їх повторного з`ясування у цій справі.

Таким чином, враховуючи скасування постанови НКРЕКП від 20.07.2022 №797, у позивача відсутній обов`язок її виконання, що, в свою чергу, свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва, а саме: пункту 5 щодо виконання рішень органу ліцензування у строки, встановлені відповідним рішенням, а саме постанови НКРЕКП від 20.07.2022 №797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ Фірма «Технова» у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану».

Щодо порушення підпункту 10 щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії, суд зазначає таке.

Перевіркою встановлено, що позивач фактичні витрати розподіляв між виробництвом електричної та теплової енергії не у відповідності до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП тарифів, тому неможливо об`єктивно оцінити економії або перевитрат. Отже результатом аналізу ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії є грубе порушення ліцензіатом встановленої структури витрат при провадженні ліцензованої діяльності у 2021 2022 роках.

Натомість в обґрунтуванні до проекту оскаржуваної постанови відповідачем не наведено, в чому полягає недотримання позивачем структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії, та не надано жодних розрахунків.

В акті перевірки на стор. 34-52 відповідач аналізує дотримання позивачем структури витрат з урахуванням зменшення корисного відпуску теплової енергії у 2022 році, перехід на газове паливо (природний газ) через знищення обладнання внаслідок активних бойових дій, з урахуванням пояснень позивача щодо відхилення питомих витрат палива на виробництво теплової енергії та структури використання палива за 2022 рік.

Відповідач зазначив, що розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення тарифів на виробництво теплової енергії на 2022 рік були здійснені відповідно до чинних галузевих нормативних документів з експлуатації та ремонту електростанцій та мереж.

Оскільки фактичні витрати на паливо з виробництва теплової енергії, які розподілені між виробництвом електричної та теплової енергії визначаються не у відповідності до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП тарифів, аналіз ефективності використання статті тарифу «Паливо» на виробництво теплової енергії не є вірним та не може використовуватись для розрахунку суми додатково отриманого/недоотриманого доходу з виробництва теплової енергії у 2022 році.

Також в акті перевірки відповідач з посиланням на постанову НКРЕКП від 29.12.2021 №2977 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії ТОВ ФІРМІ «ТЕХНОВА» зазначив про встановлення зміни товарної продукції в обсязі 13 355,10 тис. грн або 33,96 грн/Гкал, яка діяла з 01.01.2022 по 09.08.2022. Постановою НКРЕКП від 09.08.2022 №919 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29 грудня 2021 року №2977» було встановлено зміна товарної продукції в обсязі 110 269,00 тис. грн або 280,44 грн/Гкал, яка діяла в період з 09.08.2022 до 31.12.2022. Фактичний корисний відпуск теплової енергії склав за період січень-липень 2022 року 136,505 тис. Гкал, за серпень-грудень 2022 року 101,546 тис. Гкал. Фактична зміна товарної продукції за 2022 рік склала 33 113,27 тис. грн (без ПДВ), а відхилення зміни товарної продукції від встановленої в тарифі на виробництво теплової енергії за 2022 рік склало 77 155,73 тис. грн (без ПДВ).

Враховуючи означені обставини, відповідач виснував про грубе порушення позивачем встановленої структури витрат при провадженні ліцензованої діяльності у 2022 році у зв`язку з невідповідністю принципів розподілу фактичних витрат, затверджених у тарифах, та неможливості об`єктивної оцінки наявності економії або перевитрат.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю.

Аналогічне положення міститься у пункті 8.1 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (далі по тексту також - Порядок № 428).

Згідно з Методикою визначення сум додатково отриманого або недоотриманого доходу (суми економії/перевитрати коштів) суб`єктами господарювання з виробництва електричної та (або) теплової енергії від здійснення ліцензованої діяльності (далі - методика) (на дату прийняття оскаржуваної постанови Додаток 24 до порядку № 428) положення цього додатка застосовуються членами комісії з перевірки під час проведення планових або позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з виробництва електричної та (або) теплової енергії, які є ліцензіатами НКРЕКП (далі - ліцензіати), з метою визначення сум додатково отриманого або недоотриманого доходу (суми економії/перевитрати коштів) ліцензіатами, що провадять господарську діяльність з виробництва електричної та (або) теплової енергії на атомних електростанціях, гідроелектростанціях, гідроакумулюючих електростанціях, теплових електростанціях, теплоелектроцентралях та когенераційних установках, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки з використанням альтернативних джерел енергії, яким встановлені тарифи з виробництва електричної та (або) теплової енергії або ціни в рамках покладення спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Під час проведення перевірки має бути перевірена достовірність інформації, що зазначена ліцензіатом у відповідних формах звітності, зокрема правильність заповнення планованих показників ліцензованої діяльності, які були враховані при встановленні тарифів (цін) чи передбачені встановленою НКРЕКП структурою тарифів (у разі її встановлення) (п. 3 методики).

З метою визначення об`єктивної суми коштів, отриманої для фінансування ліцензованої діяльності, виконання інвестиційної програми та проведення ремонтних робіт, при проведенні планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок в акті перевірки, зокрема, фіксуються такі, показники: порівняльний аналіз відповідності фактичних витрат витратам, що були враховані при встановленні тарифів (цін) на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії (різниця між планованими та фактичними значеннями); сума недофінансування (перефінансування) статей витрат структури тарифів (цін) у звітному періоді (році); сума обґрунтованих перевитрат статей витрат структури тарифів (цін) на відпуск електричної та (або) виробництво теплової енергії у звітному періоді (році); сума необґрунтованих перевитрат статей витрат структури тарифів (цін) на відпуск електричної та (або) виробництво теплової енергії у звітному періоді (році).

Методика також містить формули розрахунку суми додатково отриманого/недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії.

З урахуванням зазначених положень законодавства, встановлення відповідності фактичних витрат витратам, що були враховані при встановленні тарифів (цін) на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії (різниця між планованими та фактичними значеннями) має здійснюватися членами комісії з перевірки під час проведення планових або позапланових перевірок. Члени комісії наділені відповідними повноваженнями та засобами, які дозволяють встановити дотримання або недотримання ліцензіатом структури витрат.

За таких обставин, констатація відповідачем в Обґрунтуванні та акті перевірки неможливості оцінки наявності економії або перевитрат не є достатньою підставою для висновку про порушення позивачем підпункту 10 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов.

Отже, спірна постанова в означеній частині є необґрунтованою, прийнятою без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Крім того, зазначаючи в акті перевірки про розподіл позивачем фактичних витрат на паливо з виробництва теплової енергії між виробництвом електричної та теплової енергії не у відповідності до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП тарифів, відповідач не зазначає, на підставі яких саме нормативних документів були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП тарифів, що унеможливлює дослідження судом означеного питання на предмет обґрунтованості таких висновків.

Щодо порушення підпункту 16 (у редакції, що діяла до 08.07.2021) та підпункту 17 (у редакції, що діяла з 08.07.2021) щодо сплати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внесків на регулювання, що визначаються НКРЕКП, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 16 пункту 3.2 Ліцензійних умов №308 в редакції до 07.07.2021 (підпункту 17 пункту 3.2 Ліцензійних умов №308 в редакції з 08.07.2021) при провадженні господарської діяльності з виробництва теплової енергії ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог: сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються НКРЕКП.

Перевіркою встановлено та не заперечується позивачем, що після надання ТОВ Фірма «Технова» листом від 17.09.2021 №1293 виправлених форм звітності №20-НКРЕКП, внески на регулювання за І, ІІ та ІІІ квартали 2021 року були сплачені ним не у повному обсязі, заборгованість складала 26,413 тис. грн та 10,405 тис. грн. Також внески на регулювання за ІІІ квартал 2022 року були сплачені позивачем із недотриманням термінів в 41 день.

Разом з тим, сторонами підтверджено сплату позивачем заборгованості платіжними дорученням від 174.09.2021 №33216552 та від 29.10.2021 №33216536.

Суд зауважує, що ані з обґрунтування, ані з тексту спірної постанови неможливо встановити, чи було прийнято відповідачем під час обрахунку розміру штрафних санкцій за означене порушення до уваги самостійне усунення позивачем означеного порушення шляхом сплати заборгованості з внесків на регулювання за І, ІІ та ІІІ квартали 2021, яка виникла після подання ним виправлених форм звітності №20-НКРЕКП.

Щодо порушення підпункту 19 у частині виконання інвестиційної програми, затверджених кількісних та вартісних обсягах за відповідними напрямками, суд зазначає таке.

Відповідач в акті перевірки виснував, що ІП на 2021 рік не виконана у повному обсязі. Фактичні джерела фінансування становлять 25 625,91 тис. грн. Фактичне виконання ІП, з урахуванням довиконання, становить 17 950,57 тис. грн. Освоєння 29 358,92 тис. грн або 163,55% від профінансованого. Пооб`єктним аналізом виконання ІП на 2021 рік встановлено: по розділу 1 -захід виконаний у повному обсязі, при цьому недофінансування відповідно до плану становить 278,22 тис. грн; по розділу 3 недофінансування відповідно до плану становить 2 840,07 тис. грн; по розділу 4 недофінансування відповідно до плану становить 3 305,28 тис. грн при цьому у ліцензіата рахується кредиторська заборгованість по договору у сумі 627,55 тис. грн. Отже недофінансування відповідно до плану становить 2 677,72 тис. грн; по розділу 5 недофінансування відповідно до плану становить 1 251,76 тис. грн, при цьому у ліцензіата рахується кредиторська заборгованість по договорам у сумі 1 123,76 тис. грн. Отже недофінансування відповідно до плану становить 128,00 тис. грн.

Таким чином недофінансування ІП на 2021 рік становить 5 924,02 тис. грн.

ІП на 2022 рік не виконана. Фактичні джерела фінансування становлять 4 775,01 тис. грн.

Постановою НКРЕКП від 05.07.2022 №690 (зі змінами) ліцензіатам з виробництва теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, продовжено до 30 вересня 2023 року терміни фінансування та виконання схвалених НКРЕКП інвестиційних програм на 2022 рік.

Згідно з підпунктом 19 пункту 3.2 Ліцензійних умов при провадженні господарської діяльності з виробництва теплової енергії ліцензіат повинен розробляти інвестиційну програму, затверджувати та здійснювати її погодження, схвалення відповідно до вимог порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, та/або Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 15 жовтня 2015 року № 2585, та/або Порядку розроблення, затвердження, погодження, схвалення та виконання інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 серпня 2017 року № 1059, виконувати інвестиційну програму в затверджених кількісних та вартісних обсягах за відповідними напрямами.

Відповідно до пунктів 4.1-4.8 розділу IV Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.10.2015 № 2585 (далі по тексту також - Порядок №2585), Ліцензіат зобов`язаний виконувати схвалену НКРЕКП інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування.

Виконаними вважаються об`єкти, які введені в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, прийняті на баланс та щодо яких здійснено повне фінансування.

Роботи, які мають перехідний характер, вважаються виконаними, якщо по них складено акти виконаних робіт та/або акти прийому-передачі згідно з умовами відповідного договору та здійснено оплату відповідно до цих актів або здійснені авансові платежі, якщо це передбачено схваленою інвестиційною програмою.

При неповному виконанні ліцензіатом інвестиційної програми за звітний період надалі першочергово здійснюється фінансування заходів з будівництва, реконструкції і технічного переоснащення обладнання.

При зміні (збільшенні або зменшенні) вартості виконання заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, до п`яти відсотків ліцензіат може самостійно зробити перерозподіл фінансування між цими заходами в межах одного розділу за умови незмінності фізичних обсягів цих заходів.

У випадку фактичного збільшення надходження коштів відповідно до визначених джерел фінансування ліцензіат ініціює процедуру внесення відповідних змін до інвестиційної програми згідно з цим Порядком у частині збільшення джерел фінансування та доповнення запланованих заходів.

Профінансованими вважаються заходи інвестиційної програми, щодо яких здійснено фактичну оплату грошовими коштами.

У разі недофінансування заходів інвестиційної програми базового періоду з причин, що не залежать від ліцензіата, ліцензіат може продовжити фінансування цих заходів до 20 числа місяця, наступного після закінчення періоду дії цієї інвестиційної програми, за рахунок коштів, отриманих як джерело фінансування інвестиційної програми базового періоду.

У зауваженнях до акта перевірки позивач пояснив, що недовиконання Товариством заходів інвестиційної програми на 2021 рік, передбаченої на плановий період, пов`язано з тим, що в ситуації встановлення в Україні вільного ринку природного газу з 20 травня 2021 року та різкого зростання цін на паливо, в тому числі на тверде вугілля марки АШ, тарифи на постачання теплової енергії та гарячої води залишились незмінними та обмеженими на рівні 2019 року. В тому числі, впровадження Меморандуму від 30 вересня 2021 року Про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 рр. (далі Меморандум), який укладено між Кабінетом Міністрів України в особі Прем`єр-міністра України, Міністра розвитку громад та територій України та Міністра енергетики України, НАК «Нафтогаз України», Офісом Президента України, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та Палатою місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад, фінансово обмежило Товариство та унеможливило виконання фінансування запланованих ремонтних програм.

За період з 01 червня 2021 року по 30 червня 2022 року позивачем була обрахована та затверджена на засіданні територіальної комісії різниця в тарифах у сумі 228 312,72 тис. грн без ПДВ ( в тому числі частина різниці в тарифах за період з 01 червня 2021 р. по 31 грудня 2021 р. складає 124 965,89 тис. грн без ПДВ).

Позивач, не заперечуючи невиконання ним у повному обсязі ІП на 2021 рік, просив прийняти до уваги об`єктивні причини та не вважати це порушенням.

Водночас, з тексту спірної постанови та з обґрунтування не вбачається за можливе встановити врахування відповідачем пояснень позивача при обрахунку штрафних санкцій за означене порушення.

Щодо порушення підпункту 22 (в редакції, що діяла до 08.07.2021) та підпункту 23 (у редакції, що діяла з 08.07.2021) Ліцензійних умов в частині надання до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, у строки, встановлені органом ліцензування, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 22 (в редакції, що діяла до 08.07.2021) та підпункту 23 (у редакції, що діяла з 08.07.2021) пункту 3.2 розділу 3 Ліцензійних умов №308 при провадженні господарської діяльності з виробництва теплової енергії ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог: надавати до органу ліцензування документи, інформацію та звітність, що містять достовірні дані, необхідні для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування.

В акті перевірки зафіксовано, що в порушення підпункту 22 (в редакції, що діяла до 08.07.2021) пункту 3.2 розділу 3 Ліцензійних умов №308 позивачем надано з порушенням терміну: додаток 3 до форми №4-НКРЕКП за І квартал 2021 року на 4 дні, квартальну фінансову звітність із порушенням термінів за І квартал 2021 року на 147 днів, за ІІ квартал 2021 року на 56 днів, форму №4а-НКРЕКП за квітень-червень 2022 року на 99 днів, липень 2022 року на 104 дні, серпень 2022 року на 72 дні, вересень 2022 року на 43 дні, форму 4а-НКРЕКП за жовтень-грудень 2022 року не надано; форму №4-НКРЕКП за I-IV квартали 2022 року не надано, додаток 3 до форми №4-НКРЕКП за I-IV квартали 2022 року не надано.

В порушення підпункту 23 (в редакції, що діяла з 08.07.2021) пункту 3.2 розділу 3 Ліцензійних умов №308 позивачем надано з порушенням терміну: форму 4а-НКРЕКП за листопад 2021 року на 1 день, за грудень 2021 року на 17 днів, додаток 3 до форми №4-НКРЕКП за ІІ квартал 2021 року на 3 дні, форму №15-НКРЕКП подано з порушенням терміну за 2021 рік на 27 днів, форму №16-НКРЕКП за ІІІ-IV квартали 2022 року не надано, №15-НКРЕКП за 2022 рік в паперовому та електронному вигляді не надано.

У зауваженнях до акта перевірки позивач пояснив, що з метою додержання вимог регуляторних актів НКРЕКП ним вжито всіх можливих заходів, щоб у встановлені терміни направляти форми звітності до НКРЕКП та її територіального управління у м. Києві. Однак, у зв`язку із запровадженням заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановлених постановами Кабінету Міністрів України та розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, звітність було подано до НКРЕКП шляхом розміщення у скриньку для зберігання документів, що унеможливило відслідковування дати її виїмки та реєстрації. Крім того, з 01.03.2022 позивач перейшов на особливий режим роботи у зв`язку з початком військової агресії російської федерації проти України та введенням з 24.02.2022 воєнного стану в Україні. Відновлення роботи підприємства почалось у другій половині квітня, на момент відновлення нормального робочого процесу більшість робітників ТОВ Фірма «Технова» територіально знаходились поза межами м. Чернігова та м. Києва. Частина населених пунктів України знаходилась під окупацією, постійними обстрілами, що призвело до відсутності зв`язку з працівниками, частина працівників не мала доступу до електроенергії та мережі інтернет, засобів електронного зв`язку. Також були перебої у роботі громадського транспорту. Постійні повітряні тривоги, перебування працівників у бомбосховищах, фактори невизначеності й постійної напруги не сприяли вчасній підготовці всіх розрахунків, документів та інформації. Також на строки подання звітності вплинули обмеження постачання електричної енергії у відділах зв`язку АТ «Укрпошта», скорочені години роботи та перерви у зв`язку з повітряними тривогами.

Також зазначено, що форма звітності №4а-НКРЕКП за жовтень-грудень 2022 року подана 28.02.2023 на електронну адресу відповідача, форма звітності №4-НКРЕКП з Додаток 3 до форми №4-НКРЕКП за І-IV квартали 2022 року (у складі звітів форми №4-НКРЕКП за І-IV квартали 2022 року відправлена на електронну пошту НКРЕКП 07.03.2023.

Позивач просив врахувати означені пояснення та факти на користь поважності пропуску строків подання звітності та не розглядати їх як порушення.

Тобто, з наданих позивачем пояснень вбачається, що ним не оспорюється порушення строків подання звітності згідно визначеного в акті перевірки переліку. Проте, позивач, враховуючи карантинні обмеження у 2021 році та введення воєнного стану у 2022 році, просить відповідача прийняти до уваги означені обставини.

При цьому матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів на спростування порушення позивачем термінів подання звітності. Позивачем також не надано доказів, які б свідчили, що запроваджені заходи щодо запобігання виникненню та поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19) об`єктивно унеможливили вчасне виконання позивачем своїх обов`язків щодо подання звітності.

Суд враховує, що в результаті збройної агресії російської федерації проти України, зокрема, систематичне відключення світла в зимовий період, постійні повітряні тривоги та ракетні обстріли, є обставинами що значно ускладнюють роботу представників фізичних та юридичних осіб.

Проте, позивачем не надано доказів, на підтвердження того, коли саме (у які дні та години) тривала повітряна тривога, відбувалися відключення електроенергії упродовж того періоду часу, який був відведений законом на подання звітності, а також не надано відомостей про робочі години позивача у ці періоди часу.

У свою чергу, з тексту спірної постанови та з обґрунтування не вбачається за можливе встановити врахування відповідачем пояснень позивача при обрахунку штрафних санкцій за означене порушення.

Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг регламентована положеннями статті 22 Закону №1540-VIII, за приписами частини другої якої за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб`єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 22 Закону №1540-VIII у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання», «Про енергетичну ефективність».

Відповідно до статті 31 Закону України «Про теплопостачання» уповноважені органи застосовують до суб`єктів господарювання штрафні санкції:

1) за неподання передбаченої законом інформації уповноваженим державним органам або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за невиконання (ухилення від виконання) або несвоєчасне виконання рішень чи приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері енергозбереження, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі теплопостачання, або національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, - у розмірі до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) за перешкоджання або недопущення до систем теплопостачання та теплоспоживання працівників органу державного нагляду або представників теплогенеруючих (теплопостачальних) організацій при виконанні ними службових обов`язків - у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) за порушення ліцензійних умов або діяльність з простроченою ліцензією - до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) за необґрунтоване застосування тарифів на виробництво теплової енергії та її транспортування чи постачання або завищення нарахування плати за фактично відпущену теплову енергію споживачу (покупцю) - у розмірі до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) за постачання теплової енергії, параметри якої не відповідають затвердженим нормативам на теплову енергію, умовам договору купівлі-продажу, що зафіксовано представниками теплопостачальної (теплогенеруючої) організації та споживача у відповідному акті, - у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; після трьох таких порушень постачальник теплової енергії сплачує штраф як за порушення ліцензійних умов;

7) за самовільне (несанкціоноване) від`єднання споживача від теплової мережі теплопостачальної (теплогенеруючої) організації до закінчення строку дії договору купівлі-продажу теплової енергії - у розмірі до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

8) за водорозбір з систем опалення через крани та інші пристрої; самовільне підключення до систем опалення без укладання договору купівлі-продажу теплової енергії; роботу з пошкодженими пломбами на вузлах комерційного обліку теплової енергії або їх роботу з простроченим строком метрологічної повірки - у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

9) за неприєднання власниками теплових мереж до теплової мережі теплогенеруючої установки або споживача теплової енергії, які розташовані на території, закріпленій за власниками в разі виконання ними умов на приєднання, - у розмірі до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

10) за порушення вимог нормативно-правових актів та/або норм і правил щодо забезпечення належного технічного стану теплових, тепловикористальних установок та мереж, а також їх експлуатації - у розмірі від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за порушення інших вимог цього Закону, у тому числі за порушення безперебійного постачання теплової енергії, не пов`язане з дією обставин непереборної сили, що завдало споживачу матеріальних збитків при виконанні ним договірних зобов`язань, визначається згідно із законом.

Справи про накладання штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі теплопостачання, та органами державного регулювання в межах їх компетенції.

Рішення про накладання штрафу в справах про порушення, передбачені цим Законом, може бути оскаржено в суді.

Штрафні санкції, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Таким чином, якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки Нацкомісії виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною першою статті 31 Закону України «Про теплопостачання» є дискреційним повноваженням Нацкомісії.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 480/2675/20.

Разом з цим суд зазначає, що дискреція - це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів.

Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятою 11 березня 1980 року, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року), встановлено, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.

Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї, та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Гавенда проти Польщі» від 14 березня 2002 року).

Право на визначення розміру санкції згідно із наведеної вище норми покладається на орган контролю, проте, законодавцем встановлено можливість застосування штрафних санкцій у розмірі до 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в залежності від виявленого під час перевірки порушення..

Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

В свою чергу, обов`язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов`язок суб`єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

При цьому, суд звертає увагу на те, що орган контролю під час прийняття рішення про накладення штрафу зобов`язаний обґрунтовано вказати про причини застосування обраного розміру штрафної санкції, а також вказати на підстави неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 26.07.2023 у справі № 200/3265/21, від 23.08.2023 у справі № 420/1369/22, від 11.09.2024 у справі №320/28285/23.

Разом з цим, ані спірна постанова НКРЕКП, ані обґрунтування до проекту такої постанови не містять жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого правопорушення позивачем та відповідності вчиненого правопорушення розміру застосованого до нього штрафу.

У спірній постанові відповідачем не оцінено серйозність правопорушень, їх наслідки для інтересів ринку теплової енергії та учасників ринку.

Суд враховує положення частини другої статті 2 КАС України, за правилами якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зауважує, що обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що було проаналізовано усі подані документи і, що важливо, давати розуміння чому і чим керувався орган пенсійного фонду при прийнятті такого рішення.

Особливо-виняткової значимості обґрунтованість/вмотивованість рішення набуває тоді, коли йдеться про прийняття негативного для особи рішення з огляду на наслідки, які це потягне.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття (постанова ВС від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18)

З приводу зазначеного є сталою позиція Верховного Суду, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 826/6528/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 10.01.2020 у справі № 2040/6763/18).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач при застосуванні до позивача пунктом 1 спірної постанови штрафних санкцій у розмірі 34 000,00 грн без зазначення жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого правопорушення позивачем та відповідності вчиненого правопорушення розміру застосованого до нього штрафу, порушив принцип обґрунтованості, що має наслідком наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.

Крім того, пунктом 2 означеної постанови позивача зобов`язано у термін до 01.06.2023 суму недофінансування заходів ремонтної програми у розмірі 3 175,59 тис. грн без ПДВ та суму недофінансування Інвестиційної програми на 2021 рік у розмірі 5 924,02 тис. грн без ПДВ спрямовувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону, з повідомленням відповідача та наданням підтверджуючих документів.

У пункті 7 частини другої статті 9 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор приймає постанови та розпорядження, які від його імені підписує Голова НКРЕКП.

Порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень визначений статтею 14 Закону № 1540-VIII, передбачає, що Регулятор на своїх засіданнях, зокрема: приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції; розглядає справи про адміністративні правопорушення і щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями (абзац другий частини п`ятої статті 14 Закону № 1540-VIII).

Згідно з частиною сьомою статті 14 Закону № 1540-VIII рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1540-VIII підготовка проектів рішень Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

Отже, Закон № 1540-VIII розрізняє рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, рішення з питань встановлення тарифів, постанови про накладення штрафу, зупинення дії ліцензії або анулювання ліцензії, розпорядження щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, та рішення Регулятора з інших питань.

Нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт 18 частини першої статті 4 КАС України).

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

Позиція Верховного Суду стосовно застосування зазначених положень КАС України сформована, зокрема, у постановах від 26.11.2019 у справі №183/6195/17, від 03.09.2020 у справі №804/3648/16, від 04.04.2024 у справі №320/2796/23 та від 02.07.2024 у справі №440/2984/21.

Суд також звертає увагу, що згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № № 2073-IX (далі по тексту також Закон №2073-ІХ) адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб).

Всі юридичні акти владно-регулятивною природою поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

Нормативно-правовий акт регулює загальні суспільні відносини, діє протягом тривалого часу і не втрачає чинність після застосування, а індивідуальний акт регулює конкретні випадки і дія акта завершується після вирішення таких правовідносин.

Нормативно-правовий акт встановлює загальнообов`язкові правила (правові норми), тоді як індивідуальний акт - це конкретні рішення, які приймаються на основі цих норм.

Вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх, хто потрапляє в регульовану ним ситуацію, тоді як індивідуальний акт спрямований на конкретних осіб і створює права чи обов`язки лише для них.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 16.10.2018 у справі № 9901/415/18 та від 18.12.2018 у справі № 9901/657/18 і Верховний Суд у постановах від 29.10.2020 у справі № 826/10005/18 та 28.11.2023 у справі № 640/10063/22.

У постанові від 05.07.2023 у справі № 160/3064/22 Верховний Суд вказав, що акт можна вважати регуляторним лише за умови, що він відповідає всім ознакам, визначеним у статті 1 Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме:

1) якщо стосується невизначеного кола осіб;

2) встановлює, змінює або скасовує норми права щодо регулювання господарських відносин, адміністративних відносин між регуляторним органам або іншим органам державної влади та суб`єктами господарювання;

3) приймається на невизначений строк та застосовується неодноразово.

Схожої позиції Верховний Суд дотримувався у постановах від 19.06.2018 у справі № 335/12370/17, від 21.08.2018 у справі № 826/19128/16, від 29.11.2019 у справі № 372/2483/16-а, від 20.05.2020 у справі № 310/6300/16-а та від 05.12.2023 у справі № 160/17894/22.

НКРЕКП у пункті 2 спірної постанови зобов`язано позивача вчинити певні дії, що свідчить про те, що нею створено обов`язки лише для ТОВ Фірма «Технова»; дія постанови вичерпується її виконанням - спрямуванням суб`єктом господарювання коштів на конкретні цілі. Відповідно таке рішення Регулятора не встановлює, змінює або скасовує норми права щодо регулювання господарських відносин, тобто, є індивідуальним актом.

Основними завданнями Регулятора з огляду на частину третю статті 3 Закону № 1540-VIII є:

1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів;

3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав;

4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами;

5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури;

6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг;

7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища;

8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг;

10) інші завдання, передбачені законом.

Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснював функції, зокрема:

ліцензування видів господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, передбачених законом;

визначення умов, за яких суб`єкти природних монополій і суміжних ринків у сферах енергетики та комунальних послуг можуть провадити діяльність без ліцензії;

визначення умов доступу до товарів (послуг), що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг;

встановлення обмежень для суб`єктів природних монополій щодо суміщення видів діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

контроль за недопущенням перехресного субсидіювання при провадженні господарської діяльності суб`єктами природних монополій і суміжних ринків у сферах енергетики та комунальних послуг.

Також Регулятор мав право відповідно до частини другої статті 17 Закону № 1540-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

1) приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання;

1-1) встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони відповідно до методики, визначеної Регулятором;

2) вимагати від операторів систем передачі та розподілу електричної енергії або операторів газотранспортної та газорозподільних систем за необхідності змінювати умови і положення, у тому числі тарифи або методики, з метою забезпечення їх пропорційності і застосовування на недискримінаційній основі;

3) отримувати безоплатно на свій запит необхідні для виконання покладених функцій:

від суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, - копії документів, статистичну та іншу інформацію про їхню діяльність;

від органів державної влади - документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених функцій;

від суб`єктів управління об`єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії - копії документів, матеріали, статистичну та іншу інформацію, необхідні для здійснення моніторингу відносин між суб`єктами управління об`єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії, оператором системи передачі електричної енергії, оператором газотранспортної системи та/або оператором газосховищ, а також вирішення спорів між ними відповідно до закону;

4) вимагати від суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, надання у визначені Регулятором строки, але не менш як протягом 10 робочих днів, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов`язаної з провадженням такими суб`єктами ліцензованої діяльності, необхідних для виконання покладених функцій;

5) передавати у порядку, встановленому законодавством, відповідним державним органам матеріали про виявлені факти порушення законодавства;

6) звертатися до суду з підстав, передбачених законом, та здійснювати захист своїх прав та законних інтересів у суді;

7) залучати вчених та спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розроблення проектів нормативно-правових актів, проведення консультацій та експертиз у сферах енергетики та комунальних послуг;

8) укладати угоди про співробітництво з питань своїх повноважень з іноземними і міжнародними органами та організаціями, у тому числі з регулюючими органами інших держав;

9) співпрацювати з регулюючими органами інших держав і Радою регуляторних органів Енергетичного Співтовариства, отримувати і надавати будь-яку інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань відповідно до цього Закону;

10) утворювати за потреби у межах своєї компетенції робочі групи, постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи;

11) інші права, визначені законом.

У пункті 26 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII визначено, що НКРЕКП виконує інші функції та повноваження, визначені законом, але це не означає, що Регулятор у сфері енергетики може діяти без обмежень повноважень.

НКРЕКП із огляду на пункт 6 частини третьої статті 3 Закону № 1540-VIII реалізує цінову і тарифну політику у сферах енергетики та комунальних послуг.

За результатами перевірки або моніторингу Регулятор змінює ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 13 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII).

Пунктом 21 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII передбачено право НКРЕКП вносити зміни до інвестиційних програм (планів розвитку) суб`єктів, діяльність яких регулюється Регулятором, відповідно до затвердженого ним порядку.

Отже, тарифи та інвестиційні програми можуть бути переглянуті відповідно до процедур, визначених Законом № 1540-VIII.

НКРЕКП прийняла спірну постанову в частині пункту 2, яка не є нормативно-правовим актом та не стосується регулювання тарифів чи змін до інвестиційних програм (планів розвитку).

Тобто пунктом 2 спірної постанови Регулятор зобов`язав ТОВ Фірму «Технова» суму недофінансування заходів ремонтної програми та суму недофінансування ІП на 2021 рік спрямовувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону.

Суд зауважує, що до Закону № 1540-VIII неодноразово вносилися зміни, які стосувалися розширення чи зміни повноважень Регулятора, зокрема щодо сертифікації, моніторингу, затвердження переліку практик та розслідування порушень і зловживань на енергетичних ринках.

Проте, такі зміни не наділяли Регулятора додатковими повноваженнями залучати кошти суб`єкта господарювання, що провадять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, для відновлення засобів здійснення ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок бойових дій.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 18.10.2024 у справі № 320/6150/23.

Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування пункту 2 спірної постанови.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування спірного розпорядження, суд зазначає таке.

Спірним розпорядженням НКРЕКП від 11.04.2023 №98-р зобов`язано позивача у термін до 01.06.2023 усунути порушення підпункту 23 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП 22.03.2017 №308, у частині надання ліцензіатом до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування, а саме: подати до НКРЕКП звітність за визначеними формами, в якій врахувати пропорційність розподілу фактичних витрат відповідно до методики, яку було запропоновано при встановленні тарифів на виробництво теплової енергії, а саме: виправлені форми звітності №4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та №4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про виконання палива/енергії та стан розрахунків» за період 2021-2022 роки.

Водночас, ані з обґрунтування, ані зі спірного розпорядження не вбачається за можливе встановити факт врахування чи неврахування направленої позивачем форми звітності №4а-НКРЕКП за жовтень-грудень 2022 року 28.02.2023 на електронну адресу відповідача та направлення форми звітності №4-НКРЕКП з Додатком 3 до форми №4-НКРЕКП за І-IV квартали 2022 року (у складі звітів форми №4-НКРЕКП за І-IV квартали 2022 року на електронну пошту НКРЕКП 07.03.2023, що, в свою чергу, унеможливлює дослідження судом питання правомірності заявлених у ньому вимог щодо надання позивачем такої звітності.

Крім того, в акті перевірки зафіксовано, що в порушення підпункту 22 (в редакції, що діяла до 08.07.2021) пункту 3.2 розділу 3 Ліцензійних умов №308 позивачем надано з порушенням терміну: додаток 3 до форми №4-НКРЕКП за І квартал 2021 року на 4 дні, квартальну фінансову звітність із порушенням термінів за І квартал 2021 року на 147 днів, за ІІ квартал 2021 року на 56 днів, форму №4а-НКРЕКП за квітень-червень 2022 року на 99 днів, липень 2022 року на 104 дні, серпень 2022 року на 72 дні, вересень 2022 року на 43 дні, форму 4а-НКРЕКП за жовтень-грудень 2022 року не надано; форму №4-НКРЕКП за I-IV квартали 2022 року не надано, додаток 3 до форми №4-НКРЕКП за I-IV квартали 2022 року не надано.

В порушення підпункту 23 (в редакції, що діяла з 08.07.2021) пункту 3.2 розділу 3 Ліцензійних умов №308 позивачем надано з порушенням терміну: форму 4а-НКРЕКП за листопад 2021 року на 1 день, за грудень 2021 року на 17 днів, додаток 3 до форми №4-НКРЕКП за ІІ квартал 2021 року на 3 дні, форму №15-НКРЕКП подано із порушенням терміну за 2021 рік на 27 днів, форму №16-НКРЕКП за ІІІ-IV квартали 2022 року не надано, №15-НКРЕКП за 2022 рік в паперовому та електронному вигляді не надано.

Враховуючи відсутність у спірному розпорядженні конкретизації у розрізі кварталів, за які потрібно подати уточнену звітність, незазначення про врахування чи неврахування поданої позивачем звітності, суд дійшов висновку, що узагальнене посилання відповідача на необхідність подання виправлених форм №4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та №4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про виконання палива/енергії та стан розрахунків» за період 2021-2022 роки, позбавляє суд можливості дослідити означені питання та, як наслідок, встановити необхідність подання позивачем повторно виправлених форм звітності за означений період.

Отже, суд приходить до висновку, що саме лише посилання у спірному розпорядженні на необхідність подання виправлених форм звітності, без конкретизації періодів (у розрізі кварталів) та без зазначення прийняття чи неприйняття вже поданої виправленої звітності позивачем у спірному періоді, є протиправним, оскільки позбавляє ліцензіата будь-якої правової визначеності щодо розуміння наявності чи відсутності необхідності подання повторно раніше виправленої звітності чи необхідності повторного її виправлення з подальшим поданням до НКРЕКП, та, як наслідок, обмежує його можливості щодо захисту своїх прав та законних інтересів, що не відповідає принципу обґрунтованості спірного рішення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог як таких, що підтверджені документально та нормативно.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 5 368,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.06.2023 №33219347.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 5 368,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - НКРЕКП.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 11.04.2023 №652 про накладення штрафу на ТОВ Фірма «Технова» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та здійснення заходу державного регулювання.

3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 11.04.2023 №98-р про усунення порушення ТОВ Фірма «Технова» Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова» (ідентифікаційний код 24100060, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 38, кв. 36) судовий збір у розмірі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ідентифікаційний код 39369133, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.

Джерело:ЄДРСР 129530807

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Рішення від 14.08.2025 по справі № 320/28006/23 Київський окружний адміністративний суд

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

134 480 726

29 149

4 979

545 539

32 120 575

55 674 827

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Рішення від 14.08.2025 по справі № 320/28006/23 Київський окружний адміністративний суд

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!