Справа №295/13265/24
Категорія 38
2/295/906/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі
головуючого судді Зосименка О.М.,
при секретарі Ясинецькій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача за договором позики від 27.12.2018 року заборгованості у сумі 3543317 грн. 52 коп. з яких: 150000,00 грн. заборгованість за позикою; 960000,00 грн. заборгованість по процентам ; 82817,52 грн. розмір інфляційних втрат; 2349000,00 грн. пеня; 1 500,00 грн. штраф.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 09.02.2024 року між первісним кредитором ОСОБА_1 та новим кредитором ОСОБА_3 укладено угоду про розірвання Договору про відступлення права вимоги №1 від 23.04.2020 року та угоду про розірвання Додаткової угоди від 27.12.2022 року в частині відступлення права грошової вимоги за договором позики від 27.12. 2018 року на суму 150000 грн. починаючи з 09.02.2024 року, тому у позивача виникло право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості з відповідача з 09.02.2024 року за договором позики 27.12.2018 року.
У відзиві на позов відповідач заперечив щодо позовних вимог, зазначивши, що 27.12.2018 року договір позики не підписувала та грошові кошти від позивача не отримувала.
Сторони та їх представники в останнє судове засідання не з`явилися. Позивач подав клопотання про розгляд справи у його відсутність. Відповідач та його представник в останнє судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися, про причини неявки суд не повідомили та зважаючи, що справа повернута з клопотанням експерта, представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення судового засідання, яке було задоволено 05.09.2025 року, справу відкладено на 19.09.2025 року, проте відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, суд дійшов висновку про відсутність підстав для чергового відкладення та розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та матеріали справи №295/6429/20, яка надсилалася разом з даною справою експерту, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, як вбачається з договору позики від 27.12.2018 року укладеного між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 , остання отримала 150000 грн., та суму позики мала повернути до 31.01.2020 року. (п.п. 1,2 договору позики).
Одночасно судом встановлено, що 23.04.2020 року між ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ОСОБА_3 (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1.
Згідно загальних положень договору про відступлення права вимоги №1 від 23.04.2020 р. вбачається, що станом на 23.04.2020 року ОСОБА_2 заборгувала первісному кредитору згідно договору позики від 25.05.2019 року та договору позики від 27.12.2019 року. На день укладення цього договору основна сума заборгованості складає 150000 грн. згідно договору позики від 27.12.2019 року та 44475 грн. по договору позики від 25.05.2019 року.
Відповідно до п.1.1, 1.2 договору про відступлення права вимоги №1 від 23.04.2020 р первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває від первісного кредитора право грошової вимоги за основним договором та розписками в обсязі, що визначається в цьому договорі. Під відступленими правами розуміється право грошової вимоги на отримання грошових коштів (заборгованості) за основними договорами,яка на дату укладення цього договору склала 150000 грн. та 44475 грн.
Додатковою угодою від 27.12.2022 року до договору про відступлення права вимоги №1 від 23.04.2020 р. сторони внесли зміни до основного договору в загальні положення та предмет договору зазначивши, що ОСОБА_2 заборгувала первісному кредитору згідно договору позики від 25.05.2019 року та договору позики від 27.12.2018 року. На день укладення цього договору основна сума заборгованості складає 150000 грн. згідно договору позики від 27.12.2018 року та 44475 грн. по договору позики від 25.05.2019 року.
Таким чином, сторони визначили, що новому кредитору від первісного кредитора відступлено право вимоги до ОСОБА_2 на 150000 грн. за договором позики від 27.12.2018 року та на 44475 грн. по договору позики від 25.05.2019 року.
Отже, сторони виправили описку зазначивши 27.12.2018 року замість 27.12.2019 року.
Відповідно до п.5.1 договору про відступлення права вимоги №1 від 23.04.2020 р. цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
Пунктом 2.2 договору про відступлення права вимоги №1 від 23.04.2020 р. первісний кредитор на підтвердження дійсності відступлених прав зобов`язується передати новому кредитору оригінали/копії документів, які підтверджують відповідні зобов`язання боржника перед ним. Первісний Кредитор зобов`язаний сповістити боржника про уступку права вимоги за цим договором протягом 5 календарних днів з моменту підписання даного договору шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього договору або вручення особисто під розписку представнику боржника.
Виконання первісним кредитором обов`язків по договору про відступлення права вимоги №1 від 23.04.2020 р. не заперечувалося ОСОБА_1 та підтверджується матеріалами цивільної справи №295/6429/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором позики від 27.12.2018 року на суму 150000,00 гривень та Договором позики від 25.05.2019 року 44475,00 гривень.
Таким чином, встановивши, що сторони договору про відступлення права вимоги №1 від 23.04.2020 р. виконали свої зобов`язання за цим договором, суд дійшов висновку, що даний договір припинив свою дію у зв`язку з повним виконанням сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
Одночасно, судом встановлено, що 09.02.2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено угоду про розірвання Договору про відступлення права вимоги №1 від 23.04.2020 року та угоду про часткове розірвання Додаткової угоди від 27.12.2022 року до Договору про відступлення права вимоги №1 від 23.04.2020 року в частині відступлення права грошової вимоги за Договором позики від 27.12.2018 року на суму 150000 грн. починаючи з 09 лютого 2024 року.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
За змістомзазначених нормрозірвано можебути лишечинний договір. Розірватиможна лишедоговір,який діє(строк/терміндії якогоне закінчився), Відповідний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17. КГС ВС від 18.11.2019 №910/16750/18)
Отже, встановивши, що договір про відступлення права вимоги №1 від 23.04.2020 р. припинив свою дію у зв`язку з повним виконанням сторонами своїх зобов`язань за цим договором, у зв`язку з чим не міг бути розірваний сторонами після його виконання, суд дійшов висновку, що у позивача не виникло право вимоги, у зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.259 ЦПК України, суд,
ухвалив:
в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішеннянабирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Зосименко
