УХВАЛА
30 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 190/1598/22
провадження № 61-11135ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Войтенко Катерина на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай),
ВСТАНОВИВ:
25 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Войтенко К. В. засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2025 року разом із запереченнями на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2025 року про відкриття апеляційного провадження в указаній вище справі.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено заявникові строк для усунення недоліків, а саме: надання відомостей щодо вартості майна та сплати судового збору у визначеному законом розмірі, зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
15 вересня 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Войтенко К. В. про усунення недоліків касаційної скарги, до якого долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 985,00 грн та уточнену редакцію касаційної скарги.
Проаналізувавши надані на усунення недоліків матеріали, Верховний Суд дійшов висновку, що недоліки касаційної скарги заявником не усунуто у повному обсязі.
Залишаючи без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 . Верховний Суд виходив із того, що аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна. Запропоновано заявникові слід надати докази (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви та визначити розмір судового збору з розрахунку 1 % від ціни позову х 200 %, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна, і, за потреби, доплатити судовий збір.
До клопотання про усунення недоліків долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 985,00 грн, як за вимогою немайнового характеру.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості -визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Тому вимога у цій справі про визнання права на земельну частку (пай) має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 129/2194/20.
За наведених обставини заявником не надано доказів вартості майна та доказів на підтвердження сплати судового збору щодо вимог майнового характеру визнання права на земельну частку (пай).
Отже заявником недоліки, визначені ухвалою суду від 04 вересня 2025 року в частині сплати судового збору не усунуто.
Викладені обставини унеможливлюють відкриття касаційного провадження за даною касаційною скаргою та зумовлюють такі процесуальні наслідки, як повернення касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Войтенко Катерина на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров
