П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2025 року м. Київ
Справа № 761/14480/25
Провадження №22-ц/824/15078/2025
Резолютивна частина постанови оголошена 12 листопада 2025 року
Повний текст постанови складено 14 листопада 2025 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Желепи В.В.
сторони: позивач ОСОБА_1
відповідач Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Міхо Кирилом Вадимовичем, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2025 року, ухваленого у складі судді Юзькової О.Л., -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтовано тим, що позивач був прийняти до відповідача на посаду інспектора 1-ї категорії відділу обстеження територій № 1 Управління обстеження стану благоустрою території. 08.08.2023 позивача переведено на посаду заступника директора КП «Благоустрій» (наказ № 186-к від 08.08.2023).
27.02.2025 Комунальним підприємством прийнято наказ № 61/1 «Про проведення службової перевірки» з метою об`єктивного та всебічного встановлення обставин, пов`язаних із повідомленням про підозру у скоєнні ряду особливо тяжких кримінальних корупційних правопорушень, виявлених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 та з метою виявлення корупційних ризиків, пов`язаних із функціонуванням комунального підприємства. Позивач не заперечував щодо проведення службового розслідування, оскільки категорично не погоджується з повідомленням про підозру.
За результатами службової перевірки комісією запропоновано звільнити позивача з посади за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, згідно п. 1 ст. 41 КЗпП України.
Звільнення ОСОБА_1 відбулось 17.03.2025 (наказ № 69-к).
Позивач не погоджується з наказом про звільнення, вважає його таким, що підлягає скасуванню, оскільки він прийнятий з порушенням норм трудового законодавства та за відсутності правових підстав для розірвання трудового договору.
Відповідачем не встановлено факту протиправної поведінки позивача, яка б була обмежена в часі та вчиненою саме разово (одна дія чи бездіяльність), про що свідчить зміст спірного наказу та зміст акту службової перевірки.
Відповідачем не встановлено порушення трудових обов`язків, яке було б грубим, таким, що завдало будь - яких негативних наслідків.
Наказ про звільнення не містить інформацію щодо характеру проступку.
Спірний наказ та акт службової перевірки не містить посилання на локальний нормативний акт або норму законодавства, яка визначає трудові обов`язки позивача і яку ОСОБА_1 порушив.
Також при прийнятті спірного рішення відповідачем не було враховано попередню роботу позивача, заохочення та характеристики працівника. Крім того, не дотримані і положення ст. 149 КЗпП України, оскільки комісія Підприємства не зверталась до позивача ні в усному ні в письмовому порядку з проханням надати пояснення щодо обставин, встановлених під час проведення перевірки. Фактичною причиною звільнення позивача з посади стало повідомлення про підозру, що є порушенням презумпції невинуватості.
За таких обставин позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 17.03.2025 № 69-к «Про припинення трудового договору з ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора у Комунальному підприємстві «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) з 17.03.2025; стягнути з Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.03.2025 по день прийняття рішення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2025 року відкрито провадження у справі вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2025 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Міхо К.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції було невірно застосовано норми п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, оскільки в рішенні не було наведено жодних переконливих мотивів які б давали підстави вважати відвідування нарад грубим порушенням трудових обов`язків та носило разовий характер.
Вказує, що суд першої інстанції мав розцінювати дії позивача відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України, а саме прогулу, а не як було зазначено в Акті порушення п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, таким чином відповідач мав застосувати до позивача дисциплінарне стягнення передбачене п. 4 ст. 40 КЗпП України, разом з ти позивачем не було здійснено прогулів, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, його прогулу.
13 серпня на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Міхо К.В. підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник КП «Київблагоустрій» адвокат Косянчук Л.Г. проти доводів апеляційної скарги заперечувала.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), обіймаючи з 09.08.2023 посаду заступника директора.
17.03.2025 наказом відповідача № 69-к «Про припинення трудового договору з ОСОБА_1 » позивача було звільнено з займаної посади 17.03.2025 за одноразове грубе порушення трудових обов`язків , згідно п. 1 ст. 41 КЗпП України. Підстава: акт службової перевірки від 14.03.2025.
20.02.2025 Комунальним підприємством скеровано керівнику Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України запит щодо кримінального провадження № 52023000000000154 від 03.04.2023 та вчинених громадянином ОСОБА_1 дій, його правовий статус та чи вбачається в його діях (діях інших працівників підприємства) нанесення матеріальної шкоди КП «Благоустрій».
В запиті зазначено, що КП «Київблагоустрій» здійснюється службова перевірка, метою якої є надання щодо причин події (інциденту із затримання правоохоронними органами працівника підприємства - ОСОБА_1 ).
У відповідь на запит відповідача, керівник Третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів НАБУ 25.02.2025 № 523-140/5779 повідомив, що 06.02.2025 у кримінальному проваджені № 52023000000000154 від 03.04.2023 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255 та ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28- ч. 5 ст. 191 КК України. У порядку ст. 222 КПК України надано дозвіл на розголошення даних досудового розслідування в обсязі необхідному для проведення КП «Благоустрій» службової перевірки відносно ОСОБА_1 .
27.02.2025 ОСОБА_1 подав заяву директору КП Благоустрій» Виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) де зазначив про необхідність проведення службового розслідування відносно здійснення ним повноважень заступника директора КП «Благоустрій».
27.02.2025 з метою об`єктивного та всебічного встановлення обставин, пов`язаних із повідомленням про підозру у скоєнні ряду особливо тяжких кримінальних корупційних правопорушень заступником директора Муштою Олексієм Олександровичем, виявлених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.034.2023 та з метою виявлення корупційних ризиків, пов`язаних із функціонування комунального підприємства відповідачем винесено наказ № 61/1 «Про проведення службової перевірки» та утворено комісію з проведення службової перевірки стосовно досудового розслідування відносно ОСОБА_1 .
11.03.2025 відповідачем направлено НАБУ запит з проханням додатково повідомити про наявність в матеріалах кримінального провадження інформації стосовно перебування ОСОБА_1 у робочий час з 08.00 год. до 17.00 год. з понеділка по п`ятницю на зустрічах з колом осіб, що фігурують у матеріалах кримінального провадження, яка може бути використана як доказ корупційної складової (ризиків) та нанесення матеріальної шкоди КП «Київблагоустрій».
Так, як свідчить Тимчасовий розподіл обов`язків між директором, першим заступником та заступниками директора комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджені відповідними наказами КП «Київблагоустрій» № 55 від 29.01.2024, 13.02.2024 № 70, 23.02.2024 № 9401.05.2024 № 24/1, 01.08.2024 № 299/1, від 09.08.2024 № 310, 18.09.2024 № 357, ОСОБА_1 заступник директора комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), серед іншого, спрямовує, координує та контролює діяльність структурних підрозділів безпосереднього підпорядкування: Відділ з питань оформлення документації у сфері благоустрою; Відділу супроводу документації у сфері благоустрою, а також забезпечує, контролює отримання, розгляд, підготовку та підписує відповіді на звернення громадян, установ, організацій з питань стану благоустрою міста Києва, покращення благоустрою, що надходять зі служби допомоги Київського міського голови - киян Саll-центр, погоджує та візує проекти наказів, що стосуються підпорядкованих підрозділів тощо.
Крім того, заступник директора виконує положення Конституції України, законів України, інших нормативно - правових актів, рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, Київської міської державної адміністрації, Статуту комунального підприємства «Київблагоустрій», Колективного договору та несе персональну відповідальність за стан справ на дорученій йому ділянці роботи.
14.03.2025 на запит Комунального підприємства надано відповідь, що з наявних в матеріалах кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 у 2024 році неодноразово відвідував бізнес-центр «QI» по вул. Болсуновській, 13/15 у м. Києві де приймав участь у нарадах. Зокрема встановлено, що ОСОБА_1 перебував на нарадах у бізнес-центрі «QI» з 12 годин 20 хвилин до 14 годин 55 хвилин 03.07.2024, з 14 годин 12 хвилин по 16 годин 50 хвилин 06.08.2024, з 13 годин 30 хвилин до 15 годин 50 хвилин 23.10.2024.
Як свідчать матеріали справи, 14.03.2025 комісією відповідача у складі голови комісії Коваль А.В., заступника директора; членів комісії - Фоменко В.В., заступника директора; П`ятигорик В.В., заступника директора; Беркзніцької Я.П., начальника юридичного відділу. ОСОБА_2 , уповноваженої з антикорупційної діяльності складено Акт службової перевірки.
Комісією встановлено, що ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 03.07.2024 з 12 години 20 хвилин до 14 години 55 хвилин, 06.08.2024 з 14 години 12 хвилин до 16 години 50 хвилин, 23.10.2024 з 13 години 30 хвилин до 15 години 30 хвилин, а тому не виконував свої посадові обов`язки.
Відповідно до табелів обліку використання робочого часу ОСОБА_1 не перебував у основній щорічній відпустці, листок тимчасової непрацездатності відсутній.
Будь - яких доручень щодо участі ОСОБА_1 та представництва Підприємства у нарадах директором Підприємства не надавались, що свідчить про використання робочого часу у власних інтересах або інтересах третіх осіб. З вказаного випливає неналежне здійснення заступником директора ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків з керівництва підпорядкованими структурними підрозділами, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників. Будь - яких пояснень ОСОБА_1 не надано.
За висновками комісії, на час проведення службової перевірки невідомо про доведеність в законному порядку вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та наявності вироку суду, що набрав законної сили. Таким чином, стверджувати про вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та наявні корупційні ризики передчасно.
Однак відсутність заступника директора ОСОБА_1 на своєму робочому місці у вищезазначені дати і час свідчить про невиконання покладених обов`язків з керівництва підпорядкованими структурними підрозділами, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників, що є грубим порушенням трудової дисципліни.
Такі висновки комісією зроблено з урахуванням приписів ст. 62 Конституції України, відповідно до яких особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Пропозиції комісії сформовано наступним чином: звільнити ОСОБА_1 , заступника директора з займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов`язків відповідно до п. 1 ст. 41 КЗпП України.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтями 139, 147 КЗпП України визначено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. За порушення трудової дисципліни до працівника можуть бути застосовані один з таких заходів стягнення, як догана або звільнення.
Відповідно до ст. ст. 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.
Частинами 1 та 2 ст. 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України визначено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
При цьому, вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має враховувати характер проступку, обставини, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду, істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен встановити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали (могли настати) внаслідок такого порушення. Грубість порушення трудових обов`язків визначається характером дій чи бездіяльності працівника, істотністю наслідків порушення та формою вини. Право оцінки порушення як грубого покладається на суд, який розглядає конкретний трудовий спір. Звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України за своєю природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватися з дотриманням порядку і строків, передбачених статтями 148, 149 КЗпП України (постанова Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 305/1001/18).
Верховний Суд у постановах від 04 вересня 2024 року в справі № 206/3355/19, від 28 лютого 2024 року в справі № 758/5941/21, від 10 січня 2024 року в справі № 522/142/20, від 25 січня 2023 року в справі № 734/2607/20 дійшов висновку, що прогул, під яким розуміється відсутність на робочому місці без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня, за своєю правовою природою є порушенням трудової дисципліни (дисциплінарним проступком), під яким варто розуміти невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Встановивши, що на дату звільнення ОСОБА_1 займав посаду заступника директора КП «Київблагоустрій», за обсягом посадових обов`язків виконував організаційно-розпорядчі функції та несе відповідальність за роботу структурного підрозділу, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що ОСОБА_1 є суб`єктом дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України.
Відповідно до частини третьої статті 41 КЗпП України розірвання договору у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, - також вимог статті 43 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку про те, що рішення про звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України може бути прийняте роботодавцем за наявності сукупності таких умов: суб`єктом дисциплінарної відповідальності може бути певна категорія працівників; для застосування вказаної норми закону необхідно встановити факт порушення працівником своїх трудових обов`язків; порушення повинно бути одноразовим та грубим; рішення про звільнення працівника може прийняти лише уповноважена на те особа.
Під разовим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою в часі та вчиненою саме разово (одну дію або бездіяльність). Не є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків тривале, неналежне «керування» роботою установи, ослаблення контролю за робою підлеглих тощо.
Під порушенням трудових обов`язків розуміється невиконання чи неналежне їх виконання. До трудових обов`язків віднесені обов`язки працівника, визначені трудовим договором (контрактом), посадовою інструкцією, іншими локальним нормативним актом та законодавством про працю.
Судом було встановлено, що 14.03.2025 комісією відповідача у складі голови комісії Коваль А.В., заступника директора; членів комісії - Фоменко В.В., заступника директора; П`ятигорик В.В., заступника директора; Беркзніцької Я.П., начальника юридичного відділу. ОСОБА_2 , уповноваженої з антикорупційної діяльності складено Акт службової перевірки.
Комісією встановлено, що ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 03.07.2024 з 12 години 20 хвилин до 14 години 55 хвилин, 06.08.2024 з 14 години 12 хвилин до 16 години 50 хвилин, 23.10.2024 з 13 години 30 хвилин до 15 години 30 хвилин, а тому не виконував свої посадові обов`язки.
Також відповідно до відповіді на запит Комунального підприємства Третій підрозділ детективів Другого Головного підрозділу детективів НАБУ надав інформацію, що ОСОБА_1 у 2024 році неодноразово відвідував бізнес-центр «QI» по вул. Болсуновській, 13/15 у м. Києві де приймав участь у нарадах. Зокрема встановлено, що ОСОБА_1 перебував на нарадах у бізнес-центрі «QI» з 12 годин 20 хвилин до 14 годин 55 хвилин 03.07.2024, з 14 годин 12 хвилин по 16 годин 50 хвилин 06.08.2024, з 13 годин 30 хвилин до 15 годин 50 хвилин 23.10.2024.
Відповідно до тимчасового розподілу обов`язків між директором, першим заступником та заступниками директора комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджені відповідними наказами КП «Київблагоустрій» № 55 від 29.01.2024, 13.02.2024 № 70, 23.02.2024 № 9401.05.2024 № 24/1, 01.08.2024 № 299/1, від 09.08.2024 № 310, 18.09.2024 № 357, Мушта О.О. заступник директора комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), серед іншого, спрямовує, координує та контролює діяльність структурних підрозділів безпосереднього підпорядкування: Відділ з питань оформлення документації у сфері благоустрою; Відділу супроводу документації у сфері благоустрою, а також забезпечує, контролює отримання, розгляд, підготовку та підписує відповіді на звернення громадян, установ, організацій з питань стану благоустрою міста Києва, покращення благоустрою, що надходять зі служби допомоги Київського міського голови - киян Саll-центр, погоджує та візує проекти наказів, що стосуються підпорядкованих підрозділів тощо.
Крім того, заступник директора виконує положення Конституції України, законів України, інших нормативно - правових актів, рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, Київської міської державної адміністрації, Статуту комунального підприємства «Київблагоустрій», Колективного договору та несе персональну відповідальність за стан справ на дорученій йому ділянці роботи.
Таким чином судом було встановлено, шо ОСОБА_1 було порушено трудовий розпорядок який діяв на підприємстві та порушив посадову інструкцію.
Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Разом з тим, вбачається, що до прогулу можна віднести події які відбулись 23.10.2024, оскільки до події які відбулись раніше неможливо застосувати дисциплінарне стягнення у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
За вказаних обставин висновки суду про те, що ОСОБА_1 вчинив одноразове грубе порушення трудових обов`язків, яке виразилося у відсутності на робочому місці є доведеними та підтверджується належними доказами у матеріалах справи.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Згідно зі статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (частина перша статті 149 КЗпП України). Частина друга статті 149 КЗпП України надає право власникові вибирати вид стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, КП «Київблагоустрій» звернулось до ОСОБА_1 за допомогою меседжера WhatsApp та запропонувала надати пояснення щодо відсутності позивача на робочому місці у час зазначений у відповіді НАБУ, разом з тим, жодних пояснень надано не було
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, об`єктивно та безпосередньо дослідив наявні у матеріалах справи докази, правильно встановив правовідносини, що склалися, й, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки при його звільненні відповідач дотримав норми чинного трудового законодавства України.
Аналіз наведених правових норм та встановлених обставин дає колегії суддів підстави для висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Доводи апеляційної скарги в їх сукупності не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, які були предметом дослідження й оцінки судом. Аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, були перевірені судом першої інстанції, їм судом надана мотивована оцінка.
Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2025 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Міхо Кирилом Вадимовичем -залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна
