Єдиний державний реєстр судових рішень
Березівський районний суд Одеської області
04.02.2026
Справа № 494/2663/25
Провадження № 2/494/50/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2026 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді Панчишина А.Ю.,
при секретарі Станілевич А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Березівського районного суду Одеської області клопотання ОСОБА_1 про зупинення розгляду цивільної справи №494/2663/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_2 звернулось з позовними вимогами до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів.
Ухвалою судді Березівського районного суду Одеської області від 17 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
21 січня 2026 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про зупинення провадження в даній справі на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, у зв`язку із його перебуванням на військовій службі у ЗСУ, що підтверджується копією довідки військової частини НОМЕР_1 від 19.01.2026 року за вих. №167.
Про дату, час та місце розгляду справи позивачка до суду не з`явилася, 23.01.2026 року подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, необхідні для прийняття відповідного рішення, суд прийшов висновку про відмову в задоволенні клопотання, з огляду на наступне.
Зупинення провадження по справі - це врегульоване законом й оформлене ухвалою суду тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, викликане наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Зупинення провадження у справі не повинно призводити до необґрунтованого затягування розгляду справи та поставлення учасників справи в стан невизначеності.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 251, 252 ЦПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.
У заяві про зупинення провадження відповідач посилається як на положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та вказує, що він перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 . На підтвердження поданої заяви додано копію довідки військової частини НОМЕР_1 від 19.01.2026 року за вих. №167, згідно якої він перебуває на військовій службіза мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 . Крім того, відповідач надав копію довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 17.01.2026 року за вих. №0666/118/585, де вказано, що головний сержант-командир І зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з 01.04.2023 по 31.05.2023, з 12.06.2023 по 03.07.2023, з 21.07.2023 по 23.11.2023, з 11.12.2023 по 02.02.2024, з 20.02.2024 по 23.09.2024, з 11.10.2024 по 15.03.2025, 25.03.2025 по 27.04.2025, з 15.05.2025 по 23.05.2025, з 25.05.2025 по 31.05.2025, з 01.07.2025 по 26.09.2025, з 14.10.2025 по 21.10.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Так пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналіз пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України свідчить про те, що вказана норма покладає на суд імперативний обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ або інших військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО. За такого формулювання процесуального закону суд обмежений у методах для вирішення балансу інтересів при зупиненні провадження, зокрема, і у сімейних справах, де однією зі сторін є військовослужбовець. З огляду на те, що воєнний стан запроваджено на всій території України, за наявності інформації, що учасник справи мобілізований і це підтверджено належними доказами, суди всіх інстанцій зупиняють провадження у справах.
Якщо учасник справи служить у ЗСУ, надає відповідні докази та клопоче про зупинення провадження у справі з цих підстав, у суду немає дискреції відмовити в задоволенні такого клопотання.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суд вправі відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження на підставі вказаного пункту за умови недоведеності факту перебування заявника у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО.
Указом Президента України № 1153/2008 від 10 грудня 2008 року затверджено Порядок про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 12 Порядку встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, переведення військовослужбовців строкової військової служби на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною 9статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
З урахуванням наведеного, суд робить висновок про те, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1статті 251 ЦПК України є наказ по особовому складу щодо заявника, виданий, відповідно до пункту 12 вказаного Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі №756/3462/20, від 16 листопада 2023 року справі №756/13371/20, від 14 лютого 2024 року справі №466/8799/22.
До заяви про зупинення провадження у справі не додано достовірних доказів на підтвердження того, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, оскільки не надано відповідного наказу по особовому складу. Відповідачем також не надано доказів про залучення до виконання завдань у зоні бойових дій на період розгляду даної справи. Так, сам по собі факт перебування учасника справи на військовій службі у військовій частині, який територіально знаходиться в межах Одеської області не є достатнім для зупинення провадження по справі. Також, суд не бере до уваги копію довідки від 17.01.2026 року за вих. №0666/118/585, видана командиром військової частини НОМЕР_1 , оскільки з такої не вбачається що станом на теперішній час ОСОБА_1 приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може зупинити провадження у справі у випадку перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.
Така зупинка провадження у справі зумовлена об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаною наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Суд вважає, що сам по собі факт перебування відповідача на військовій службі у військовій частини НОМЕР_1 не є достатнім для зупинення провадження по справі. Також суд не бере до уваги копію довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 17.01.2026 року за вих. №0666/118/585, яка була надана ОСОБА_1 , так як станом на теперішній час відповідач не приймає безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а тому не може слугувати належним письмовим доказом для зупинення провадження по справі.
Окрім вищезазначеного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, №30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Суд зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
На підставі вищевикладеного, враховуючи норми ЦПК України, якими врегульовано підстави для зупинення провадження у справі та діючу практику Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження в справі.
Керуючись ст. ст. 251-253, 258, 259, 260 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів, - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Панчишин А.Ю.
