Єдиний державний реєстр судових рішень
Окрема думка
судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Крат В. І.
06 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 214/3475/24
провадження № 61-15969 сво 24
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), суддів: Грушицького А. І., Зайцева А. Ю., Крата В. І., Синельникова Є. В., Фаловської І. М., Червинської М. Є., касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року залишив без змін.
При цьому Об`єднана палата вказала, що:
«у листопаді 2024 року заінтересована особа - ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заявник ОСОБА_2 судові рішення як в апеляційному, так і в касаційному порядку не оскаржував.
…Порядок вирішення питання оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду з метою надання соціальної послуги, визначається Законом «Про соціальні послуги» та підзаконними нормативно-правовими актами, виданими на виконання цього Закону. Встановлення факту здійснення постійного нагляду має допоміжне значення з метою набуття особою правового статусу надавача послуг та встановлення правовідносин з надання соціальної послуги згідно з цим Законом.
Позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка його потребує за своїм станом здоров`я, з метою отримання особою, що здійснює догляд, визначений пунктом 61 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, який (пункт) призначений для реалізації права на відстрочку від мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Не можу погодитися цією постановою з таких мотивів.
1. У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив суд встановити факт, що він здійснює постійний сторонній догляд за батьком - ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю другої групи з 01 лютого 2019 року безстроково та згідно з висновками ЛКК від 24 лютого 2024 року № 342, від 26 лютого 2024 № 342 за станом здоров`я і через стійке порушення функцій організму не здатний до самообслуговування, потребує постійного стороннього догляду безстроково.
2. Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2024 року провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, закрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
2. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року
апеляційну скаргу заінтересованої особи ОСОБА_1 залишено без задоволення;
ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2024 року залишено без змін.
2.1. У листопаді 2024 року заінтересована особа - ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції
3. Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
3.1. Диспозитивність - один з основних принципів судочинства, на підставі якого особа (зокрема, позивач чи відповідач), самостійно вирішує, зокрема, чи оскаржувати судові рішення в касаційному порядку та в яких межах (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2023 року в справі № 465/6549/16-ц (провадження № 61-11927св23), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року в справі № 336/6023/20 (провадження № 61-11523сво23)).
3.2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
3.3. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
3.4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
3.5. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20 (провадження № 61-3480сво21) вказано, що:
«Об`єднана палата Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду відхиляє аргументи касаційної скарги в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову щодо інших відповідачів (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4), з таких мотивів. У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
У справі, що переглядається, інші відповідачі (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4) не реалізували своє право на подання касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка інших відповідачів свідчить про повну згоду з оскарженими судовими рішеннями в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову щодо них».
3.6. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року в справі № 761/18365/20 (провадження № 61-9164св23) вказано, що:
«основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України). У справі, що переглядається: в касаційних скаргах скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, просять скасувати постанову апеляційного суду як в частині задоволених позовних вимог до них, так і в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4; інші відповідачі (ОСОБА_3, ОСОБА_4) не скористалися своїм правом подачі касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги.
Така процесуальна поведінка інших відповідачів (ОСОБА_3, ОСОБА_4) свідчить про їх повну згоду з постановою апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог до них. Аналіз аргументів касаційних скарг свідчить, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, не навели переконливих доводів, яким чином судове рішення апеляційного суду порушує їх права та інтереси в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, за умови, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, не оскаржили постанову апеляційного суду, тобто погодилися з постановою апеляційного суду в частині позовних вимог до них. Тому оскаржену постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4 належить залишити без змін».
3.7. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2024 року у справі № 927/1206/21 (провадження № 12-31гс23) зазначено, що:
«131. У справі, що переглядається, прокурор пред`явив чотири вимоги: про скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.12.2018 до таких відповідачів: ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та Плисківської сільської ради, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку до Плисківської сільської ради та дві вимоги про визнання договорів оренди недійсними до Плисківської сільської ради та ТОВ «Івангородське».
132. З касаційною скаргою на судові рішення в цій справі звернулося лише ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області. Плисківська сільська рада як особа, за якою зареєстроване право власності на спірні земельні ділянки, та ТОВ «Івангородське» як їх орендар своїм правом на подання касаційної скарги, а так само приєднатися до касаційної скарги не скористалися. Така процесуальна поведінка відповідачів фактично підтверджує їх повну згоду з судовими рішеннями.
133. ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області у касаційній скарзі не навело доводів з приводу незаконності та/або необґрунтованості судових рішень у частині задоволення позову в частині вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та визнання договорів оренди землі недійсними, а також не зазначило, як задоволення зазначених вимог порушує його права та інтереси за умови, що відповідачі, до яких пред`явлені такі позовні вимоги, судові рішення не оскаржили».
3.8. Див. також аналогічні висновки, зроблені, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2024 року в справі № 757/72370/17-ц (провадження № 61-18092св23), в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі № 279/1834/22 (провадження № 61-1382сво23), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2024 року в справі № 947/4615/23 (провадження № 61-10957св24)).
4. У справі, що переглядається:
видається, що Об`єднана палата не врахувала висновків зроблених, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20 (провадження № 61-3480сво21), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2024 року у справі № 927/1206/21 (провадження № 12-31гс23) в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі № 279/1834/22 (провадження № 61-1382сво23);
оскарженими судовими рішеннями закрито провадження в справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту;
заінтересована особа - ОСОБА_1 , у касаційній скарзі не погоджується з оскарженими судовими рішеннями закрито провадження в справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту. ОСОБА_2 не скористався своїм правом подання касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка заявника ОСОБА_2 свідчить про повну його згоду з оскарженими судовими рішеннями;
аналіз аргументів касаційної скарги свідчить, що заінтересована особа - ОСОБА_1 , не навів переконливих доводів, яким чином оскаржені судові рішення порушують його права та інтереси, за умови, що заявник ОСОБА_2 не оскаржив судові рішення, тобто, погодився з цими судовими рішенням;
тому оскаржені судові рішення належало залишити без змін саме з цих мотивів. В Об`єднаної палати буди відсутні підстави для прийняття справи до розгляду та розгляду касаційної скарги по суті та формулювання висновків порядку вирішення питання оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду.
Суддя В. І. Крат
