Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер 205/5860/21
Номер провадження8/205/4/26
Єдиний унікальний номер № 205/5860/21
Провадження № 8/205/4/26
УХВАЛА
04 червня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання Пєтіної К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд в зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року по цивільній справі № 205/5860/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова Світлана Олександрівна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 13 липня 2022 року звернулась до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після спадкодавця ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_4 належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Каширніковою С.О. 18 червня 2020 року заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_4 . Спадкоємцем ОСОБА_4 є її донька ОСОБА_2 . Однак нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, пославшись на арешт квартири.
Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова С.О., про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,1 кв.м., житловою площею 28,1 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 033,20 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного суду від 07 вересня 2023 року закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року.
Представником ОСОБА_1 адвокатом Заніздра А.П. 14 грудня 2023 року засобами поштового зв`язку направлено до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська заяву про перегляд в зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року по цивільній справі за ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова С.О., про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, яка надійшла до суду 20 грудня 2023 року.
Вказана заява мотивована тим, що рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 22 лютого 2023 року у справі № 205/2053/22, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2023 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова С.О. та Другий правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною відмовлено. Постановою Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 205/2053/22 рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 22 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2023 року скасовано й ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова С.О. та Другий правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною задоволено. Визнано недійсною відмову ОСОБА_3 від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 . Зважаючи на вказані нововиявлені обставини у суду наявні підстави лише для часткового задоволення позову ОСОБА_2 .
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 04 березня 2026 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд в зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова С.О., про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.
В судовому засіданні ОСОБА_7 , ії представник адвокат Заніздра А.П. заяву підтримали у повному обсязі.
У судове засідання ОСОБА_3 не з`явився. Про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, натомість її представник адвокат Биструшкін О.С. в заяві, яка надійшла до суду через систему « Електронний суд» прохав суд відкласти розгляд слухання справи.
Для досягнення права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, та забезпечення доступу сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захисту їх від зловживань та затримок , враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, позивач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова С.О. в судове засідання не з`явилася . сповіщалася належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,1 кв.м., житловою площею 28,1 кв.м., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54299186 від 29 вересня 2020 року приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікової С.О. (а.с. 11-12, том 1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а.с. 13 том 1). Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді вищезазначеної квартири.
Позивач ОСОБА_2 18 червня 2020 року звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікової С.О. з заявою про прийняття спадщини (а.с. 153 том 1).
ОСОБА_3 18 червня 2020 року подав приватному нотаріусу Дніпровському міському нотаріальному округу Каширніковій С.О. заяву про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 150 том 1).
20 березня 2021 року позивач подала нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 183 том 1).
Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікової С.О. від 20 березня 2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 після смерті її матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що у розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень міститься запис про обтяження № 38403069 (а.с. 16 том 1).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 249113305 від 20 березня 2021 року вбачається, що в Реєстрі міститься запис про обтяження № 38403069, підстава для державної реєстрації: постанова державного виконавця № 50004435 від 21 січня 2020 року, вид обтяження: арешт нерухомого майна, обтяжувач: Новокодацький ВДВС у м. Дніпрі (а.с. 188 том 1).
Постановою Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року по справі № 205/2053/22 рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 22 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2023 року скасовано й ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова С.О. та Другий правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною задоволено. Визнано недійсною відмову ОСОБА_3 від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеною в постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц, нововиявлені обставини це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність й обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Аналіз відповідних норм процесуального права свідчить, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були й не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (п. п. 3, 7 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами»).
Частиною 3 статті 429 ЦПК України передбачено, що розглянувши заяву, суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Згідно з п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Відповідно до п. 33 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У справі «Bellet v. France» суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Необхідними умовами для визначення відповідної обставини нововиявленою, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що, по-перше, вона існувала на час розгляду справи; по-друге, ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи; по-третє, вона входить до предмета доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи.
Тобто, обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишалися невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Тому, перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.
28 вересня 2022 року, на час ухвалення рішення в справі № 205/5860/21, не було відомо про недійсність відмови ОСОБА_3 від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , оскільки вказані обставини встановлені постановою Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року по справі № 205/2053/22, тому вказана обставина є нововиявленою, яка не була і не могла бути відома суду під час розгляду справи та не могла бути встановлена з огляду на наявні у справі на час розгляду спору судом докази, але мала істотне значення для правильного вирішення справи, отже заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року по цивільній справі № 205/5860/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова С.О., про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
На підставі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).
За змістом статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а за відсутності заповіту спадкоємці за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього ж Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У відповідності з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
На підставі ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
В силу статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину та зареєструвати це право.
Відповідно до статей 68, 69 Закону України «Про нотаріат», підпункту 4.17 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо на спадкове майно накладено арешт видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.
Згідно ст. 41 Конституції України право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ утручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 ЦК України, згідно з якою право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним зі способів захисту права власності є гарантована в статті 391 цього кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Приймаючи до уваги те, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , але через наявність постанови про арешт нерухомого майна їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується матеріалами цивільної справи, в тому числі і матеріалами спадкової справи, а також враховуючи, що спадкодавець не була боржником у виконавчому провадженні № 57463473, в межах якого накладено арешт на спірну квартиру, враховуючи наявність також наявність ще одного спадкоємця першої черги за законом ОСОБА_3 , який також прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 516,60 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 1216-1218, 1220, 1223, 1261, 1268-1270, ЦК України, ст. ст. 4, 423-424, 427 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд в зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року по цивільній справі № 205/5860/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова Світлана Олександрівна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2022 року по цивільній справі № 205/5860/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова Світлана Олександрівна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каширнікова Світлана Олександрівна (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 12, прим. 11), про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,1 кв.м., житловою площею 28,1 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 516,60 грн.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. В разі, якщо ухвала була постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, то вона набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.В. Басова
.
