Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
24 червня 2026 року
м. Київ
справа № 2-2594/2006
провадження № 61-3693св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про скасування усиновлення,
ВСТАНОВИВ:
У 2006 році ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про скасування усиновлення.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 жовтня
2006 року позов задоволено.
Скасовано усиновлення ОСОБА_3 дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внесено зміни в актовий запис № 2632 про народження ОСОБА_2 , вчинений
14 жовтня 1991 року у відділі РАГСу Чернівецького міськвиконкому, в графі «батько» зазначено « ОСОБА_5 », прізвище « ОСОБА_6 » змінено
на « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а по батькові « ОСОБА_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Не погоджуючись з рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців
від 04 жовтня 2006 року, особа, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_1
15 травня 2025 року оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 24 червня 2025 року визнано неповажними наведені заявницею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 жовтня 2006 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 04 жовтня 2006 року.
Постановою Верховного Суду від 05 листопада 2025 року ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 24 червня 2025 року скасовано, направлено справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 03 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 04 жовтня 2006 року повернуто заявниці.
17 березня 2026 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернулася
до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 03 лютого 2026 року у цій справі, у якій заявниця, посилаючись
на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 03 лютого 2026 року та передати справу
до суду апеляційної інстанції для продовження апеляційного розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2026 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано з Шевченківського районного суду
м. Чернівців матеріали справи № 2-2594/2006.
16 червня 2026 року матеріали справи № 2-2594/2006 надійшли до Верховного Суду.
18 червня 2026 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернулася
до Верховного Суду із заявою про забезпечення позову у цій справі.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених
чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся
або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження обмежені правилами Глави 2 Розділу V ЦПК України «Касаційне провадження».
За правилом частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги,
які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Вирішення питання про забезпечення позову правилами зазначеної Глави
ЦПК України не передбачене та до компетенції Верховного Суду не належить.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 січня 2026 року № 925/632/19 зазначила, що оскільки під час розгляду і вирішення заяви про забезпечення позову необхідним є встановлення наявності або відсутності підстав
для забезпечення позову з урахуванням установлених фактичних обставин кожної конкретної справи, а обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, то вирішення цієї заяви безпосередньо пов`язано з необхідністю оцінки доказів і встановлення обставин,
що не є притаманним для суду касаційної інстанції. У касаційному провадженні передбачена інша процедура, властива лише суду касаційної інстанції, - процесуальна можливість на стадії касаційного розгляду справи зупинити виконання або дію оскаржуваного судового рішення.
Отже, відповідно до визначених процесуальним законом повноважень та функцій Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій,
що виключає можливість вирішення процесуального питання забезпечення позову на цій стадії розгляду справи.
З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 400 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про скасування усиновлення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
