Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Кривенди О. В., Губської О. А., Ємця А. А.,
щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 990/59/25(провадження № 11-387заі25) за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ВККС на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 вересня 2025 року.
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовом до ВККС, у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування її когнітивних здібностей (далі - рішення від 13 січня 2025 року № 9/зп-25, оскаржуване рішення);
- зобов`язати ВККС поновити її участь в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах шляхом проведення повторного тестування когнітивних здібностей у межах зазначеного конкурсу.
2. ОСОБА_1 зазначала, що вона виявила намір взяти участь в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - Конкурс), оголошеному рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23).
3. Позивачка успішно склала тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду (цивільна спеціалізація) з результатом 141 бал, тому її було допущено до другого етапу Конкурсу - тестування когнітивних здібностей.
4. За результатами проведеного 10 січня 2025 року тестування когнітивних здібностей їй комп`ютерною програмою було визначено кількість IQ-балів - 82 (кількість балів у вербальному блоці - 82 фактично продубльовано у абстрактному блоці та визначено також 82 бали). Такий результат позивачка пов`язує із непрофесійністю залученого до тестування інструменту та/або некоректністю роботи комп`ютерної програми чи комп`ютерної техніки, оскільки вона, знаючи про кількість виконаних у кожному блоці завдань, витрачений час, кількість питань, відповіді на які викликали сумніви, переконана, що результат у 82 IQ-бали є помилковим.
5. На підтвердження факту неякісного та некоректного, на її думку, функціонування інструменту «PSYMETRICS», наводила такі обставини: відсутність відомостей про розробників інструменту «PSYMETRICS» та їх фаховий рівень, зокрема - залучення психологів; відсутність відомостей про налаштування інструменту «PSYMETRICS» для потреб тестування осіб юридичних спеціальностей; заявлена розробником інструменту «PSYMETRICS» відсутність будь-якої можливості, навіть вибіркової, перевірки Комісією правильності отриманих результатів тестування; відсутність інформації від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайметрікс-Україна» (далі - ТОВ «Сайметрікс-Україна») та ВККС про причини та характер збою в роботі вказаного інструменту під час тестувань кандидатів на посаду судді 4 та 5 листопада 2024 року, які були визнані ВККС такими, що не відбулись, та інформації про виправлення виявлених дефектів; відсутність інформації про оновлення відповідного програмного забезпечення та пілотне тестування бібліотеки тестових завдань.
6. ОСОБА_1 також вважала протиправними дії ВККС щодо залучення ТОВ «Сайметрікс-Україна» як уповноваженого представника до етапу відбору кандидатів на посади суддів апеляційної інстанції без будь-якої перевірки фаховості цього суб`єкта господарювання на предмет: якості програмного забезпечення; адаптування тестової бази до мети, з якою вони використовуються; релевантності і надійності інформації вказаної бази; можливості перевірки Комісією правильності отриманих результатів тестування.
7. Крім того, на думку позивачки, ВККС протиправно визначила та оприлюднила її результат у 82 IQ-бали. Вважає, що оприлюднення цієї інформації щодо неї, як діючої судді місцевого загального суду, матиме вплив на її репутацію та приватне життя.
8. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 16 вересня 2025 року позов задовольнив:
- визнав протиправним та скасував рішення ВККС від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 ;
- зобов`язав ВККС поновити участь ОСОБА_1 в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах з етапу тестування когнітивних здібностей у межах зазначеного конкурсу.
9. Суд проаналізував положення абзацу другого частини третьої статті 74 Закону України від 2 червня 2026 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) ідійшов висновку, що на Комісію покладено обов`язок затвердження форми та змісту тестувань, що означає не лише визначення структури і формату проведення тестування (наприклад, типу завдань - тестові, відкриті, ситуаційні тощо), але й затвердження конкретного переліку питань, які будуть використані для перевірки відповідності учасників критерію професійної компетентності, зокрема, в частині визначення рівня когнітивних здібностей.
10. Встановив, що рішенням Комісії від 2 жовтня 2024 року № 306/зп-24 затверджено, зокрема, програму і таксономічну характеристику анонімного тестування та оприлюднено перелік типових питань тестування когнітивних здібностей для цілей кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів.
11. У контексті оцінки згаданого вище рішення Комісії, суд першої інстанції звернув увагу, що в ньому було визначено лише переліки типових питань вербального та абстрактно-логічного блоків тестування, які містять чотири та три типові питання відповідно.
12. Натомість повного переліку питань, що мають використовуватися безпосередньо під час тестування когнітивних здібностей учасників конкурсу Комісія не затверджувала. За висновками суду першої інстанції зазначене свідчить про порушення відповідачем вимог абзацу другого частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII в частині обов`язку ВККС затвердити зміст тестувань та не сприяє забезпеченню належного рівня об`єктивності та передбачуваності відповідної процедури.
13. На переконання суду такі дії (бездіяльність) Комісії призвели до того, що вона фактично була позбавлена реального інструментарію для перевірки змісту конкретних запитань, правильності відповідей, а також коректності результатів тестування, що суттєво обмежує можливість контролю за достовірністю оцінювання і ставить під сумнів об`єктивність результатів такого тестування.
14. Також з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11, рішення від 27 травня 2013 року, пункти 166-167) та «Денісов проти України» (заява № 76639/11, рішення від 25 вересня 2018 року, пункти 115-117) суд дійшов висновку, що рішення ВККС про відмову у допуску позивачки до наступного етапу конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах мало наслідком припинення її участі у зазначеному конкурсі, що в широкому розумінні повинно трактуватись як рішення про відмову їй в допуску до професії судді, яке обмежує можливості позивачки щодо кар`єрного просування у суддівському корпусі, що безпосередньо зачіпає її професійну репутацію як правника та є втручанням в її право на повагу до приватного життя, легітимність якого може і має бути перевірена в судовому порядку.
15. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції підсумував, що відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували достовірність результатів тестування позивачки, а також не виконав процесуального обов`язку доказування перед судом правомірності свого рішення.
16. Оскільки в межах оголошеного Конкурсу переможці на момент ухвалення рішення у цій справі ще не були визначені, тобто конкурс на зайняття вакантних посад в апеляційних загальних судах тривав, суд першої інстанції дійшов висновку, що порушені права позивачки підлягають поновленню шляхом відновлення її участі в конкурсі на етапі тестування когнітивних здібностей.
17. ВККС не погодилася з ухваленим судом рішенням та звернулася до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) з апеляційною скаргою, у якій, стверджуючи, що це рішення не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо законності й обґрунтованості його ухвалення, повноти та об`єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів, просила його скасувати й ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
18. Комісія вважала висновок суду про наявність у неї обов`язку затверджувати повний перелік питань тестування розширеним тлумаченням норми, яке підмінює її фактичний зміст і суперечить прямому припису закону.
19. В абзаці другому частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII визначено, що форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.
20. Отже, в буквальному розумінні ця норма покладає на Комісію обов`язок затвердити форму та зміст тестувань, а також порядок їх проведення. Тобто визначити їх структуру, формат та типи завдань, але не перелік конкретних питань.
21. На виконання приписів законодавства Комісією було затверджено програму і таксономічну характеристику анонімного тестування та переліки типових питань, які визначають зміст і структуру відповідного тесту. Це повністю узгоджується з обов`язком Комісії визначати зміст тестувань у розумінні абзацу другого частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII і свідчить про дотримання вимог законодавства під час організації кваліфікаційного іспиту.
22. Натомість суд ототожнивши «зміст тестування» із «переліком питань», підмінив і розширив зміст цієї норми, створивши обов`язок Комісії, який в абзаці другому частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII, відсутній.
23. Окремо відповідач просив врахувати, що рішення ВККС від 2 жовтня 2024 року № 306/зп-24не було предметом судового оскарження в цій справі. Тому вважає, що його оцінка судом першої інстанції виходять за межі предмета судового контролю.
24. В апеляційній скарзі Комісія також стверджувала про відповідність використання тестів інструменту «PSYMETRICS» принципам об`єктивності, валідності та рівності умов для всіх кандидатів.
25. ВККС зазначила, що позивачка, як і інші кандидати була ознайомлена з особливостями проведення тестування когнітивних здібностей та методикою оцінювання його результатів до проведення тестування. Відтак Комісія вважає, що, стверджуючи про протиправність проведеного за допомогою автоматизованого інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особистості «PSYMETRICS» тестування когнітивних здібностей, ОСОБА_1 фактично виражає незгоду з отриманим результатом тестування.
Встановлені обставини справи
26. Рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з них: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення - 425.
27. Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах Конкурсу та визначено таку черговість етапів його проведення:
перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;
другий етап - тестування когнітивних здібностей;
третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
28. Наступними рішеннями Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24, від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24, від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 та від 23 жовтня 2024 року № 335/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду та визначено графіки проведення другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей у межах Конкурсу, а саме - з 4 по 11 листопада 2024 року - для кандидатів, які успішно склали тестування загальних знань у сфері права та знань з відповідної спеціалізації.
29. ОСОБА_1 успішно склала тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду (цивільна спеціалізація) з результатом 141 бал, тому була допущена до другого етапу Конкурсу - тестування когнітивних здібностей.
30. Водночас 4 та 5 листопада 2024 року під час складання першими групами учасників тестування когнітивних здібностей стався технічний збій у функціонуванні інструменту «PSYMETRICS». У зв`язку з цим Комісією 5 листопада 2024 року було прийнято рішення № 343/зп-24, яким вирішено:
- визнати тестування когнітивних здібностей, проведене 4 та 05 листопада 2024 року в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), таким, що не відбулося, а результати тестування - нечинними.
- скасувати визначені рішеннями Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24, від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24, від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 та від 23 жовтня 2024 року № 335/зп-24 графіки проведення другого етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
31. Рішенням Комісії від 19 грудня 2024 року № 376/зп-24, серед іншого, встановлено середній допустимий бал тестування когнітивних здібностей у межах Конкурсу - 100 ІQ-бала, що відповідає 41,4 тестового бала.
32. Іншим рішенням № 377/зп-24, ухваленим також 19 грудня 2024 року, Комісія визначила нові графіки тестування когнітивних здібностей у межах Конкурсу. Відповідно до опублікованого графіку проведення тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 було призначено на 10 січня 2025 року.
33. За результатами проведеного 10 січня 2025 року тестування когнітивних здібностей позивачці комп`ютерною програмою було визначено кількість IQ-балів - 82.
34. Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 8, 9 та 10 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад в межах Конкурсу. Відповідно до додатку 1 зазначеного рішення бал кандидата на посаду судді апеляційного суду у межах Конкурсу (цивільна спеціалізація) ОСОБА_1 (код кандидата - 45001400) становив 33,9 балів. Результат кваліфікаційного іспиту - «не складено».
35. У той же час ОСОБА_1 11 січня 2025 року звернулася до ВККС з листом, в якому вказала на некоректну роботу комп`ютерної програми під час тестування когнітивних здібностей. У зверненні заявниця стверджувала, що результат тестування не відповідає кількості наданих нею правильних відповідей. Просила не розголошувати відомості про результати тестування щодо неї, а також надіслати їй перелік поставлених питань з наданими відповідями.
36. ВККС розглянула звернення ОСОБА_1 . Листом від 22 січня 2025 року Комісія проінформувала позивачку про відсутність підстав не оприлюднювати інформацію про затверджені декодовані результати тестування. З приводу надання запитуваної позивачкою інформації Комісія повідомила, що звернулася до ТОВ «Сайметрікс-Україна» для надання відповіді щодо змісту питань та наданих кандидатом відповідей під час тестування.
37. Листом від 29 січня 2025 року ТОВ «Сайметрікс-Україна» повідомило позивачку, що інструмент «PSYMETRICS» повністю автоматизований з метою недопущення впливу сторонніх осіб на тестування та його результати, унеможливлення буд-яких помилок, в тому числі, при підрахунку балів, а закладений в ньому адаптивний механізм (алгоритм) подачі запитань забезпечує індивідуальний і неповторний варіант з 30 питань по кожному тесту, але, при цьому, нівелюється можливість ознайомлення з питаннями, що були сформовані респонденту під час тестування та з результатами відповідей на них.
38. ОСОБА_1 оскаржила рішення від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 до Касаційного адміністративного суду.
Основні мотиви, викладені в постанові Великої Палати
39. Постановою Великої Палати від 16 липня 2026 рокуапеляційну скаргу ВККС задоволено. Рішення Касаційного адміністративного суду у від 16 вересня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
40. Велика Палата констатувала, що для можливості незалежного подальшого проведення конкурсів на посади суддів Комісія планувала закупити ліцензію на безстрокове використання вже створеного програмного забезпечення (комп`ютерної програми), яке використовуватиметься для тестування суддів і кандидатів на посаду судді щодо рівня їх когнітивних здібностей, з можливістю зміни коду продукту у разі подальшого удосконалення або зміни алгоритму тестування, змін у законодавстві тощо.
41. Однак відповідно до рішення ВККС від 12 червня 2024 року № 170/зп-24 Комісія, станом на дату винесення рішення, досі не мала можливості провести тестування когнітивних здібностей у зв`язку з відсутністю як відповідного програмного забезпечення, так і бібліотеки тестових завдань. У зв`язку з необхідністю здійснення закупівель та розробки відповідних бібліотек та програмного забезпечення ВККС цим рішенням затвердила базові вимоги щодо надання таких послуг.
42. Вже 23 серпня 2024 року на електронній платформі Prozorro було оприлюднено оголошення про проведення закупівлі послуги із розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту. Строк виконання договору - 10 грудня 2024 року.
43. 31 серпня 2024 року відбулися відкриті торги для закупівлі «Послуги із розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту», код національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» 98110000-7 «Послуги підприємницьких, професійних та спеціалізованих організацій» (UA?2024?08?23?008279-а). Електронна система закупівель автоматично визначила потенційним переможцем ТОВ «ХГР Україна». 13 вересня 2024 року між ВККС та ТОВ «ХГР Україна» підписано відповідний договір про надання послуг. Згідно додаткової угоди між ВККС та ТОВ «ХГР Україна» від 18 листопада 2024 року, граничний термін підготовки першого набору з 240 тестових завдань визначено 18 грудня 2024 року. Перші апробації тестових завдань на отриманій бібліотеці завдань розпочалися за участі сторін договору на початку грудня 2024 року.
44. Тобто станом на 2024 рік існувала як необхідність отримання безпосередньо у власність ВККС бібліотеки завдань та програмного забезпечення для майбутніх конкурсів, так і необхідність продовження вже існуючих, у тому числі в зв`язку з завершенням попереднього етапів конкурсу на посади суддів апеляційних судів.
45. Оскільки станом на жовтень 2024 року процес розробки бібліотеки завдань та програмного забезпечення не було завершено, а необхідність у продовженні вже розпочатих конкурсів на вакантні посади суддів апеляційних судів зберігалась, відомі іноземні проєкти технічної допомоги надали Україні матеріально-технічну підтримку у сфері реформування правосуддя. Саме ця сукупність обставин - відсутність власного програмного забезпечення, незавершеність закупівельних процедур та необхідність безперервності конкурсу - і визначила спосіб, у який Комісія реалізувала свої дискреційні повноваження, обравши залучення зовнішнього виконавця як єдиний практично доступний варіант.
46. Комісія рішенням від 02 жовтня 2024 року № 306/зп-24 затвердила та оприлюднила на своєму офіційному вебсайті програму іспиту і таксономічну характеристику анонімного тестування когнітивних здібностей, а також опублікувала перелік типових тестових питань під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів.
47. Рішенням від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 (зі змінами) Комісія затвердила особливості проведення тестування когнітивних здібностей та методику оцінювання його результатів під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах. Залучила розробника - ТОВ «Сайметрікс-Україна» як уповноваженого представника для проведення тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту для цілей кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах. ТОВ «Сайметрікс-Україна» розробило та запропоновало Комісії особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей, зокрема, методику оцінювання його результатів.
48. Особливостями порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів передбачено, що тестування буде здійснюватися з використанням комп`ютерної техніки та за допомогою автоматизованого інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особистості «PSYMETRICS».
49. Як раніше пояснювала ВККС та наголосила Велика Палата, процедура кваліфікаційного оцінювання, зокрема і його перший етап - складання кваліфікаційного іспиту, може розглядатися як процес еволюційний, тобто такий, що розвивається відповідно до визначених завдань, обумовлених метою його проведення, реагуючи на виклики, які виникають у практичній діяльності Комісії. Саме дискреційний та еволюційний характер цієї процедури пояснює, чому вимоги, встановлені рішенням № 170/зп-24 для майбутніх закупівель, не могли автоматично і в повному обсязі поширюватись на тестування, що проводилось у межах вже розпочатого конкурсу за відсутності власного програмного забезпечення Комісії.
50. Тестування когнітивних здібностей кандидатів, як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, на якому так само проявляються дискреційні повноваження Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання. Однак цей етап зазнав особливого розвитку протягом свого створення.
51. Насамперед Велика Палата погодилася із зауваженнями позивачки про неодмінність і важливість дотримання суб`єктом владних повноважень установлених ним правил у нормативних документах, що регулюють його діяльність. Проте з огляду на пояснену ВККС мету затвердження базових вимог щодо надання таких послуг вважала, що немає підстав вважати позицію Комісії про необхідність залучення розробника для проведення тестування до завершення закупівельних процедур неправильною чи нераціональною.
52. Отже, відповідно до Рекомендацій № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи, Комісія скористалася своїми дискреційними повноваженнями та рішенням від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 (із змінами внесеними рішенням Комісії від 19 грудня 2024 року № 376/зп-24), серед іншого, залучила розробника - ТОВ «Сайметрікс?Україна» як уповноваженого представника для проведення тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту для цілей кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.
53. Тобто Комісія, у межах своїх дискреційних повноважень, обрала спосіб реалізації процедури кваліфікаційного оцінювання, який вважала найкращим за існуючих обставин - а саме за умов відсутності власного програмного забезпечення, незавершеності закупівельних процедур та необхідності забезпечення безперервності конкурсу на посади суддів апеляційних судів.
54. Відтак Комісія дотрималась існуючих правових норм, оскільки Положення № 185/зп-24 також прямо встановлює можливість ВККС залучити до виконання заходів відповідних фахівців, а для забезпечення проведення самого іспиту можуть бути залучені інші особи як уповноважені представники.
55. Велика Палата звернула увагу, що Закон № 1402-VIII не містить заборони на залучення ВККС уповноважених представників, спеціалізованих установ чи інших осіб для організаційного, технічного або методичного забезпечення проведення кваліфікаційного іспиту, а таке залучення не є підставою для скасування рішення ВККС, оскільки саме Комісія залишалась суб`єктом владних повноважень, який визначав порядок проведення тестування, затверджував відповідні рішення, контролював процедуру проведення іспиту та приймав остаточні рішення за його результатами.
56. Залучення уповноваженого представника для технічного та організаційного забезпечення тестування не є переданням владних управлінських функцій чи дискреційних повноважень ВККС. Розроблення програмного продукту, адміністрування тестування та технічний супровід процедури не підміняють компетенцію Комісії як конституційного органу суддівського врядування та не свідчать про відмову ВККС від здійснення власних повноважень. Залучення спеціалізованого суб`єкта, який володіє необхідними технічними рішеннями та апробованими методиками оцінювання когнітивних здібностей, за умов відсутності у ВККС власного програмного забезпечення та сформованої бібліотеки тестових завдань, було об`єктивно необхідним та відповідало меті забезпечення безперервності конкурсних процедур.
57. Щодо незастосовності вимог, затверджених рішенням Комісії № 170/зп-24, Велика Палата зазначила, що затвердження рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 іншого розробника до закінчення розробки завершеного продукту, визначеного вимогами рішення ВККС від 12 червня 2024 року № 170/зп-24, загалом та концептуально не змінило правового врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту і методики визначення його результатів. Також Велика Палата підкреслила: вимоги, затверджені рішенням № 170/зп?24, були розраховані виключно на майбутній програмний продукт, який Комісія прагнула отримати за результатами закупівельних процедур. Оскільки станом на жовтень 2024 року ці процедури не були завершені, а конкурс потрібно було продовжити, зазначені вимоги об`єктивно не могли і не повинні були застосовуватись у повному обсязі до вже проведеного тестування. Це підтверджується такими обставинами.
58. У першу чергу відсутність публічного пілотного тестування, яке визначене Вимогами до розробки бібліотеки тестових завдань, затвердженими рішенням ВККС від 12 червня 2024 року № 170/зп-24, не підтверджує порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту. Зазначені вимоги стосуються виключно майбутніх програмних продуктів, які Комісія прагнула отримати за результатами проведених закупівель, а отже не можуть слугувати критерієм оцінки тестування, проведеного із залученням зовнішнього виконавця в умовах відсутності такого продукту.
59. Сам факт незатвердження Комісією окремим рішенням бібліотеки питань, розробленої ТОВ «Сайметрікс-Україна» для оцінки когнітивних здібностей кандидатів, не може вказувати на те, що члени екзаменаційної комісії не здійснили перевірку завдання позивачки або здійснили таку без застосування чи без дотримання вказаних вимог.
60. До того ж, оскільки рішенням ВККС від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 затвердила відповідного розробника та інші особливості тестування, а відповідний програмний продукт, включно з існуючими завданнями уповноваженого представника, був прийнятий і впроваджений у роботу, це вже свідчить про перевірку його відповідності вимогам з боку ВККС.
61. Тобто доводи позивачки про те, що ВККС нібито без будь-якої перевірки залучила Товариство з обмеженою відповідальністю як уповноваженого представника для забезпечення проведення тестування когнітивних здібностей, не підтверджуються наведеними вище обставинами та ґрунтуються виключно на припущеннях. Сам по собі факт залучення зовнішнього виконавця не свідчить про протиправність дій Комісії, оскільки така можливість прямо встановлена Положенням № 185/зп-24 та обумовлена необхідністю якнайшвидшого спеціалізованого технічного забезпечення процедури тестування.
62. Позивачка не надала доказів на підтвердження, що ТОВ «Сайметрікс-Україна» не має практичного досвіду чи то технічних можливостей для проведення такого роду тестувань.
63. Суб`єктивна думка позивачки щодо нефаховості залученого Комісією розробника до проведення тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді в межах Конкурсу не може переважати без доказової бази.
64. Не погодилася Велика Палата і з висновком Касаційного адміністративного суду, викладеним у пункті 44 оскаржуваного судового рішення, та зазначила, що відсутність окремого рішення Комісії про затвердження бібліотеки питань, розробленої ТОВ «Сайметрікс-Україна» для оцінки когнітивних здібностей кандидатів, не може тлумачитися як порушення нею вимог частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII щодо затвердження форми та змісту тестувань. Закон не встановлює єдиної обов`язкової форми, в якій Комісія має затверджувати зміст тестування когнітивних здібностей, а вибір Комісією конкретного механізму такого затвердження є проявом її дискреційних повноважень.
65. Оскільки рішенням від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 ВККС затвердила відповідного розробника та інші особливості тестування, а відповідний програмний продукт, включно з існуючими завданнями уповноваженого представника, був прийнятий і проваджений у роботу, це вже свідчить про його відповідність вимогам частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII з огляду на зазначені в цій постанові особливості тестування когнітивних здібностей. Вимога про затвердження кожного окремого питання окремим рішенням Комісії не випливає ні з буквального розуміння цієї норми, ні з її мети.
66. Також Велика Палата щодо забезпечення ВККС прозорості і відкритості конкурсу зазначила, що обізнаність усіх учасників конкурсу з питаннями і відповідями до проведення тестування історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір, базових вимог і базових прикладів питань, які будуть на тестуванні когнітивних здібностей, забезпечує наведену вище вимогу.
67. Водночас, на відміну від інших тестувань, обов`язок публікації переліку питань для перевірки когнітивних здібностей частиною четвертою статті 74 Закону № 1402?VIII не встановлений. Неможливість жодного з учасників конкурсу після проведення тестування когнітивних здібностей ознайомитися з основами, дистракторами і ключами щодо питань, які були згенеровані індивідуально кожному під час тестування, не можна вважати такою, що порушує принципи рівності учасників конкурсу, прозорості і відкритості проведення останнього.
68. Велика Палата наголосила, що надання позивачці точного переліку її запитань з правильними відповідями фактично знівелює можливість використання Комісією вказаного інструменту для проведення тестування в майбутньому, порушить принцип заборони публікації завдань тестування когнітивних здібностей, що закріплений в Законі № 1402-VIII, а навіть часткова така публікація поставить усіх майбутніх учасників конкурсу у привілейоване становище.
69. ОСОБА_1 на рівні з іншими учасниками конкурсу була ознайомлена (щонайменше, об`єктивно мала таку можливість) із затвердженою таксономічною характеристикою анонімного тестування, особливостями порядку проведення тестування когнітивних здібностей, методикою оцінювання його результатів, базовими прикладами питань, які будуть на тестуванні когнітивних здібностей, про факт залучення розробника ТОВ «Сайметрікс-Україна» як уповноваженого представника для проведення тестування, добровільно виявив бажання брати участь у конкурсі та з`явився для складання відповідного етапу іспиту, усвідомлюючи і приймаючи встановлений порядок його проведення та визначені Комісією умови.
70. Про наявність учасників конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, яким надано можливість ознайомитися з деталізованими (питання - відповідь) результатами тестування когнітивних здібностей, позивачка не зазначає, а суд таких обставин не встановив.
71. Отже, Велика Палата не погодилася з висновками суду першої інстанції, що ВККС відносно ОСОБА_1 допустила порушення принципів об`єктивності та передбачуваності процедури оцінювання кандидатів на посаду апеляційного суду на етапі тестування когнітивних здібностей.
72. Велика Палата також наголосила, що конкурс на зайняття посади судді має конкурентний характер, а прохідний бал виконує функцію інструменту відбору в умовах обмеженої кількості посад, а отже, ненабрання позивачем установленого Комісією прохідного бала унеможливлює допущення його до наступного етапу кваліфікаційного іспиту.
73. Обставини укладення договору між ВККС та ТОВ «Сайметрікс-Україна» були відомі всім учасникам добору до початку тестування когнітивних здібностей, що не стало перепоною для проведення цього тестування, як і участі у ньому усіх допущених кандидатів, серед яких була позивачка.
74. Жодних зауважень щодо порушення Комісією процедур проведення конкурсу, в тому числі й щодо базових вимог для розробки бібліотеки тестових завдань, до отримання результатів тестування 10 січня 2025 року, у позивачки не було.
75. Тобто зауваження щодо правомірності дій Комісії виникли у позивачки лише після отримання незадовільного результату тестування, що свідчить про незгоду позивачки саме з результатом другого етапу кваліфікаційного іспиту, а не з порядком його проведення.
76. Погоджуючись пройти відповідну процедуру тестування когнітивних здібностей, позивач як конкурсант мав передбачати, що його результати можуть бути як позитивними, так і негативними.
77. Велика Палата також зазначила, що висловлення ж сумнівів у правомірності проведеної конкурсної процедури виключно через отримання негативного результату не є підставою для скасування рішення про його затвердження, особливо в умовах, коли не було встановлено допущення ВККС істотних порушень норм законодавства, які визначають правила і умови проведення конкурсу.
Підстави і мотиви для викладення окремої думки
78. Відповідно до частини третьої статті 34 КАС України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
79. З висновком більшості суддів Великої Палати щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ми погодитися не можемо, виходячи з такого.
80. Відповідно до частин першої та другої статті 79 Закону № 1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді ВККС ухвалює рішення про його оголошення, розміщує (оприлюднює) відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті та офіційному веб-порталі судової влади України.
81. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 793 Закону № 1402-VIII Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, апеляційного суду.
82. Частиною першою статті 85 Закону № 1402-VIII передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія.
83. Відповідно до частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
84. Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
85. Частиною шостою статті 74 Закону № 1402-VIII визначено, що Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту.
86. Відповідно до частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Комісією.
87. ВККС не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному веб-сайті (частина четверта статті 74 Закону № 1402-VIII).
88. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС (частина п`ята статті 83 Закону № 1402-VIII).
89. На виконання цієї норми Комісія 12 червня 2024 року рішенням № 170/зп-24 затвердила базові вимоги щодо надання послуг із впровадження програмного забезпечення для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту (додаток 1; далі - Вимоги до програмного забезпечення) та базові вимоги щодо надання послуг із розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту (додаток 2; далі - Вимоги до розробки бібліотеки).
90. Вимоги до програмного забезпечення передбачають, що програмне забезпечення і обладнання, що використовується для функціонування локальної мережі та проведення тестування, зокрема, здійснює логування всіх дій користувачів і адміністраторів мережі, а також набору конкретних тестових завдань, які отримав кожен із конкурсантів (згідно з отриманими логінами), відповідей конкурсанта, дня і часу проведення тестування, загального бала кожного конкурсанта. Мета: впровадження в Комісії інформаційної системи тестування та оцінювання знань і навичок кандидатів.
91. Послуги із впровадження інформаційної системи тестування та оцінювання знань і навичок кандидатів включають: передпроєктний аналіз та уточнення вимог, які висуває Комісія до налаштування ПЗ; впровадження інформаційної системи; комплект проєктної документації для користувачів; навчання користувачів роботі в інформаційній системі; допомогу щодо створення інформаційних матеріалів та завантаження їх до інформаційної системи; супровід процесу тестування та оцінювання знань і навичок працівників протягом певного, погодженого сторонами періоду часу.
92. Метою Вимог до розробки бібліотеки є розробка унікальної, створеної спеціально на запит ВККС бібліотеки завдань для тестування когнітивних здібностей в межах конкурсних процедур, які здійснюються Комісією, з метою перевірки відповідності кандидатів критерію професійної компетентної, що встановлено статтями 83 та 85 Закону № 1402-VIII.
93. Відповідна бібліотека (база) завдань повинна бути передана Комісії фізично (на електронному носії). Бібліотека завдань (база) не може передаватись третій особі.
94. Разом із бібліотекою (базою) завдань Комісії повинен бути переданий перелік питань тестування, які підлягають оприлюдненню відповідно до частини четвертої статті 74 Закону № 1402-VIII. Зміст переліку питань попередньо узгоджується з Комісією задля запобігання можливому витоку інформації про зміст бібліотеки (бази).
95. Тобто, з метою належного визначення рівня когнітивних здібностей учасників конкурсу ВККС зобов`язана затвердити перелік конкретних питань, які будуть поставлені учасникам, оскільки згідно з абзацом другим частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII саме на Комісію покладено обов`язок затвердження форми та змісту тестувань, що означає не лише визначення структури і формату проведення тестування (наприклад, типу завдань - тестові, відкриті, ситуаційні тощо), але й затвердження конкретного переліку питань, які будуть використані для перевірки відповідності учасників критерію професійної компетентності, зокрема, в частині визначення рівня когнітивних здібностей.
96. При цьому, затверджений перелік питань, в силу приписів частини четвертої статті 74 Закону № 1402-VIII (з урахуванням змін внесених Законом України від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ, що набрали чинності 11 грудня 2024 року) не підлягає оприлюдненню, однак встановлене законодавством обмеження щодо його оприлюднення не звільняє Комісію від обов`язку його затвердження, оскільки йдеться не про публічний доступ до тестових завдань, а про їх належне формування та використання для забезпечення об`єктивності кваліфікаційного іспиту.
97. Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами) затверджено Положення № 185/зп-24.
98. Згідно з пунктом 1.12 розділу 1 Положення № 185/зп-24 одним з етапів складання іспиту кандидатами на посаду судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду, а також суддями в межах процедури кваліфікаційного оцінювання є тестування когнітивних здібностей.
99. Пунктом 1.3.1 розділу 1 Положення № 185/зп-24 передбачено, що когнітивні здібності встановлюються за сукупністю таких складових: логічне мислення (вміння та навички визначати причинно-наслідкові зв`язки, закономірності та характеристики предметів, явищ і процесів за сукупністю їх ознак (пункт 1.3.1.1); вербальне мислення (уміння та навички визначати важливі дані, розуміти складні тексти, виокремлювати основне від другорядного, а також формулювати правильні висновки за результатами аналізу отриманої інформації (пункт 1.3.1.2).
100. Відповідно до пункту 2.4 Положення № 185/зп-24 проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців.
101. Рішенням Комісії від 02 жовтня 2024 року № 306/зп-24 затверджено, зокрема, програму і таксономічну характеристику анонімного тестування та оприлюднено перелік типових питань тестування когнітивних здібностей для цілей кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів.
102. Вказаним рішенням ВККС було визначено лише переліки типових питань вербального та абстрактно-логічного блоків тестування, які містять чотири та три типові питання відповідно, однак Комісією не затверджено повного переліку питань, що мають використовуватися безпосередньо під час тестування когнітивних здібностей учасників конкурсу, що свідчить про порушення відповідачем вимог абзацу другого частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII в частині обов`язку ВККС затвердити зміст тестувань та не сприяє забезпеченню належного рівня об`єктивності та передбачуваності відповідної процедури.
103. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 19 грудня 2024 року № 376/зп-24) визначено особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методику оцінювання його результатів під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, а також залучено їх розробника - ТОВ «Сайметрікс-Україна» як уповноваженого представника для проведення тестування когнітивних здібностей. Також за пропозицією ТОВ «Сайметрікс-Україна» було вирішено тестування когнітивних здібностей здійснювати з використанням комп`ютерної техніки та за допомогою автоматизованого інструмента вимірювання психологічних та інших характеристик особистості «PSYMETRICS».
104. Слід зазначити, що тестування когнітивних здібностей є одним з обов`язкових етапів кваліфікаційного іспиту, під час якого ВККС наділена правом залучати сторонніх осіб або організації, які мають необхідні науково-методичні розробки, практичний досвід і технічні можливості для розробки тестових завдань для проведення таких оцінювань. Водночас ВККС як орган, уповноважений державою на здійснення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді, зобов`язана забезпечити належну організацію цього етапу, у тому числі шляхом затвердження чіткої та вичерпної програми тестування з визначенням конкретного переліку питань.
105. Рішенням Комісії від 19 грудня 2024 року № 376/зп-24 було внесено зміни до рішення ВККС від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 та, зокрема, встановлено середній допустимий бал тестування когнітивних здібностей у межах Конкурсу - 100 IQ-балів, що відповідає 41,4 тестового бала.
106. Згідно з пунктом 6.3.3 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
107. Відповідно до пункту 6.3.4 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі: набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей.
108. У цій справі позивачка за результатом тестування когнітивних здібностей набрала 33,9 тестових бала, тобто менше середнього допустимого балу тестування (41,4), встановленого Комісією.
109. Проте позивачка зазначала, що отриманий нею результат не відображає її фактичного інтелектуального та професійного рівня. Низький результат позивачка пов`язувала із непрофесійністю залученого до тестування інструменту та/або некоректністю роботи комп`ютерної програми чи комп`ютерної техніки.
110. Підтвердженням нефаховості залученого Комісією інструменту, за доводами позивачки, є включення до бази тестових запитань термінів із сфери музики, поезії, орнітології, а також рідковживаних слів котрі вочевидь не належать ані до загальновживаних, ані до правничих засобів вербальної комунікації.
111. У позовній заяві позивачка також стверджувала, що ВККС фактично самоусунулася від вказаного етапу кваліфікаційного іспиту шляхом делегування ТОВ «Сайметрікс-Україна» розроблення та формування завдань іспиту, визначення змісту тестувань та проведення самого тестування. На підтвердження таких доводів приводить посилання ВККС на відсутність в неї технічної можливості надати відомості щодо конкретних питань, поставлених позивачці під час тестування, та відповідей, наданих нею під час його проходження.
112. Відповідно до частини другої статті 70 Закону № 1402-VIII ВККС забезпечує прозорість та відкритість добору на посаду судді.
113. Також пунктом 4.15 Положення № 185/зп-24 встановлено, що учасник має право на ознайомлення з інформацією про власні відповіді на запитання тесту (бланком відповідей), зошитом для виконання практичного завдання та всіма оцінками за результатами складання ним іспиту (без інформації про оцінювачів).
114. Наведені норми Закону № 1402-VIII та Положення № 185/зп-24 визначають, що ВККС зобов`язана забезпечити учасникові можливість ознайомлення з поставленими йому під час тестування когнітивних здібностей питаннями, а також з наданими ним відповідями, оскільки такий обов`язок прямо випливає із принципів прозорості і відкритості добору на посаду судді, закріплених у частині другій статті 70 Закону № 1402-VIII, та деталізованих у пункті 4.15 Положення № 185/зп-24.
115. Отже, право учасника на ознайомлення з інформацією про власні відповіді на запитання тесту є непорушною та невід`ємною складовою забезпечення права на об`єктивне оцінювання та ефективне оскарження результатів іспиту.
116. Як установив суд першої інстанції, ОСОБА_1 11 січня 2025 року звернулася до ВККС з листом, в якому вказала на некоректну роботу комп`ютерної програми під час тестування когнітивних здібностей. У зверненні заявниця стверджувала, що результат тестування не відповідає кількості наданих нею правильних відповідей. Просила не розголошувати відомості про результати тестування щодо неї, а також надіслати їй перелік поставлених питань з наданими відповідями.
117. ВККС розглянула звернення ОСОБА_1 та листом від 22 січня 2025 року поінформувала позивачку про відсутність підстав не оприлюднювати інформацію про затверджені декодовані результати тестування. З приводу надання запитуваної позивачкою інформації Комісія повідомила, що звернулася до ТОВ «Сайметрікс-Україна» для надання відповіді щодо змісту питань та наданих кандидатом відповідей під час тестування.
118. Листом від 29 січня 2025 року ТОВ «Сайметрікс-Україна» повідомило позивачку, що інструмент «PSYMETRICS» повністю автоматизований з метою недопущення впливу сторонніх осіб на тестування та його результати, унеможливлення буд-яких помилок, в тому числі, при підрахунку балів, а закладений в ньому адаптивний механізм (алгоритм) подачі запитань забезпечує індивідуальний і неповторний варіант з 30 питань по кожному тесту, але, при цьому, нівелюється можливість ознайомлення з питаннями, що були сформовані респонденту під час тестування та з результатами відповідей на них.
119. Установлено судом і те, що кожен тест інструмента «PSYMETRICS» - абстрактно-логічний та вербальний, складається із завдань різного типу, рівня складності та оснащений адаптивним механізмом подачі запитань (Computer Adaptive Testing - CAT), у якому кожне наступне запитання подається учаснику іспиту із банку запитань автоматично з урахуванням індексу складності попереднього запитання та правильності або неправильності відповіді на нього. При наданні правильної відповіді на запитання наступне запитання пропонується із підвищеним рівнем складності, що забезпечує більш точне вимірювання здібностей кожного учасника іспиту. Закладений в ньому адаптивний механізм (алгоритм) подачі запитань забезпечує індивідуальний і неповторний варіант з 30 питань по кожному тесту, але, при цьому, нівелюється можливість ознайомлення з питаннями, що були сформовані респонденту під час тестування та з результатами відповідей на них.
120. З огляду на викладене, вважаємо правильним висновок суду першої інстанції про те, що обставини щодо автоматизованого характеру проведення тестування когнітивних здібностей із використанням інструмента «PSYMETRICS», адаптивного механізму формування індивідуальних тестових завдань та автоматичного підрахунку результатів без безпосереднього втручання Комісії вказують на те, що ВККС фактично була позбавлена реального інструментарію для перевірки змісту конкретних запитань, правильності відповідей, а також коректності результатів тестування, що суттєво обмежує можливість контролю за достовірністю оцінювання і ставить під сумнів об`єктивність результатів такого тестування.
121. Наведене підтверджується також тим, що Комісія фактично не затвердила зміст тестових питань, необхідних для проведення тестування когнітивних здібностей, а погодилась із запропонованим ТОВ «Сайметрікс-Україна» алгоритмом тестування, залишивши питання формування індивідуальних тестових завдань поза межами свого безпосереднього контролю. Такі дії (бездіяльність) відповідача суперечать Закону № 1402-VIII та не відповідають принципам об`єктивності та передбачуваності процедури оцінювання кандидатів на посаду судді.
122. Слід врахувати той факт, що ненабрання позивачкою мінімального прохідного балу тестування когнітивних здібностей є підставою для припинення її подальшої участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, однак, враховуючи, що вона заперечує достовірність результату зазначеного тестування, такі обставини потребують доведення.
123. Водночас ВККС на підтвердження того, що, ухвалюючи спірне в цій справі рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, не надала суду жодних доказів, які б підтверджували її доводи або спростовували доводи позивача.
124. Отже, вважаємо, що Касаційний адміністративний суд дійшов правильного висновку про те, що ВККС, не надавши жодних доказів, які б підтверджували достовірність результатів тестування позивача, не виконала процесуального обов`язку доказування перед судом правомірності свого рішення та не довела належними, допустимими та достовірними доказами правомірності зазначеного рішення в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , що також свідчить про те, що спірне в цій справі рішення не ґрунтується на принципах законності, прозорості, відкритості та об`єктивності, що є підставою для його скасування.
125. Додатково слід зазначити, що Велика Палата у постанові від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25 (провадження № 11-4заі26), вирішуючи спір щодо тестування когнітивних здібностей в межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, досліджувала питання наявності порушень Комісії (відсутність затвердження і перевірки тестів, програмного забезпечення), залучення до розробки тестових завдань інших фахівців.
126. Так, у цій справі встановлено, що 12 червня 2024 року Комісія ухвалила рішення № 170/зп-24.
127. 23 серпня 2024 року Комісія в електронній системі публічних закупівель в Україні «Прозорро» оголосила закупівлю бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей.
128. За результатом відкритих торгів з проведеної публічної закупівлі UA-2024-08-23-008279-а переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ХГР Україна», з яким 13 вересня 2024 року укладено договір № 70 про надання послуги із розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту. Додатком до договору від 13 вересня 2024 року № 70 є базові вимоги до надання послуг із розробки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей на час кваліфікаційного іспиту, зміст яких відповідає тим, що їх затвердила ВККС рішенням від 12 червня 2024 року № 170/зп-24.
129. За результатами відкритих торгів з публічної закупівлі UA-2024-10-01-001853-a-b1 переможцем на впровадження програмного забезпечення для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту визначено ПрАТ «Фінпорт Текнолоджіс Інк.», з яким укладено договір від 17 жовтня 2024 року № 81.
130. Відповідно до умов наведеного договору ПрАТ «Фінпорт текнолоджіс інк.» виконано послугу з впровадження у Комісії програмного забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту», зокрема надано ліцензію, яка надає Комісії право використовувати програмне забезпечення для виконання покладених на неї повноважень, у тому числі під час проведення тестування когнітивних здібностей у межах добору.
131. Згідно з підпунктом «б» пункту 2.2.2 ліцензії Комісії заборонено аналізувати код, здійснювати декомпіляцію та зворотний інжиніринг коду (внесення змін до коду програмного забезпечення), бази даних та інших компонентів програмного забезпечення.
132. З метою забезпечення конфіденційності бази тестових завдань тестування когнітивних здібностей у програмному забезпеченні немає функціональної можливості експорту (вивантаження) основ, дистракторів та ключів тестових запитань (завдань), у тому числі і згенерованих для окремих учасників кваліфікаційного іспиту.
133. Проте програмне забезпечення дозволяє, зокрема, сформувати в автоматичному режимі індивідуальний звіт учасника про результати тестування когнітивних здібностей, що містить відомості про блоки запитань, унікальні номери запитання у межах програмного забезпечення і дані про правильність або неправильність відповідей учасників на запитання (без змісту основ, дистракторів та ключів).
134. Отже, Комісія у межах підготовки завдань з перевірки когнітивних здібностей затвердила базові вимоги, відповідно до яких виконавець робіт - ТОВ «ХГР Україна» розробив бібліотеку тестових завдань. При цьому, як встановили суди першої й апеляційної інстанцій, Комісія проводила перевірку якості програмного забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту», а також рівня надійності розробленої бібліотеки тестування. Іншої тестової бази (для тестування когнітивних здібностей), аніж та, яку ВККС замовила у ТОВ «ХГР Україна», відтак використала / застосувала під час кваліфікаційного іспиту у межах добору, як встановлено у цій справі, наразі не існує.
135. Зазначені обставини, на нашу думку, свідчать про те, що ВККС на виконання вимог статті 74 Закону № 1402-VIII та свого рішення № 170/зп-24 розробила із залученням іншого фахівця бібліотеку тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту.
136. Водночас під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема позивачки, бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей створено не було, натомість рішенням № 331/зп-24 було залучено розробника - ТОВ «Сайметрікс-Україна» як уповноваженого представника для проведення тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту для цілей кваліфікаційного оцінювання кандидатів. Наголошуємо, що ТОВ «Сайметрікс-Україна» залучено не до виконання заходів щодо розробки ВККС (або Національною школою суддів України) завдань іспиту, а саме до проведення тестування когнітивних здібностей, що не відповідає вимогам статті 74 Закону № 1402-VIIIта пункту 2.4 Положення № 185/зп-24.
137. Пригадаймо, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.
138. У цій справі, на наш погляд, встановлено, що Комісія фактично самоусунулася від проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів та не виконала покладеного на неї законом обов`язку щодо доказування правомірності своїх дій та оскарженого ОСОБА_1 рішення.
139. Підсумовуючи наведене, вважаємо, що Касаційний адміністративний суд дійшов правильного висновку про задоволення позову, а тому Велика Палата мала б залишити апеляційну скаргу ВККС без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін
Судді О. В. Кривенда
О. А. Губська
А. А. Ємець
