ОКРЕМА ДУМКА
13 серпня 2026 року Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020002299, за обвинуваченням ОСОБА_4 , раніше в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 402 КК, за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4 , на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 березня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року.
За результатом розгляду колегія суддів вирішила таке.
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити.
Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 березня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року скасувати в частині засудження ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК і на підставі ч. 5 ст. 401 КК звільнити останнього від кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Змінити вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 березня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року в частині засудження ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 402 КК.
На підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного за ч. 4 ст. 402 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
З таким рішенням не погоджуюся. Вбачаю, що за ч. 4 ст. 402 КК України засудженому мало бути залишене без змін призначене місцевим судом й залишене без зміни апеляційним судом покарання у виді п`яти років позбавлення волі реально без застосування положень ст. 75 КК України.
За обставин цього провадження кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, тобто непокора, вчинена в умовах воєнного стану, була зумовлена невдоволенням з боку засудженого наказом щодо утримання опорного пункту та призначення військовослужбовців на позиції за наявності об`єктивної можливості цей наказ виконати.
Вбачаю, що з огляду на високу суспільну небезпечність цього кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану; з урахуванням факту попереднього вчинення засудженим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (безвідносно обставин доцільності його звільнення від кримінальної відповідальності за це кримінальне правопорушення), достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 може бути виправлений без відбування покарання, на мою думку, немає, незалежно від обставин подальшого проходження ним військової служби.
Суддя ОСОБА_2