Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
02 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 870/5/25Суддя-доповідач Західного апеляційного господарського суду О.С. Скрипчук,
при секретарі судового засідання Постолатій В.Р.,
розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» б/н від 10.08.2026 (вх. №01-05/2657/26 від 11.08.2026)
про розстрочку виконання рішення Постійно діючого третейського суду
за матеріалами заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» б/н від 21.02.2025 (вх. № 01-05/480/25 від 24.02.2025)
про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024 (м. Івано-Франківськ, третейський суддя А. Трачук)
за позовом: Приватного підприємства «Компанія Євротрейд», м. Хмільник, Вінницької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт», смт. Браїлів, Вінницької області
про: стягнення заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача (заявник): Кришталь О. О.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024 позовні вимоги Приватного підприємства «Компанія Євротрейд» задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» на користь Приватного підприємства «Компанія Євротрейд» заборгованість за надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в сумі 1 539 498,22 грн з яких: основний борг 1 228 909,65 грн, пеня 162 377,24 грн, інфляційні втрати 112 243,99 грн, 3% річних 35 967,34 грн, а також 34 642,47 грн третейські витрат в тому числі по сплаті третейського збору 23 092,47 грн, 3 550,00 грн реєстраційний збір, 8 000,00 грн витрат на правову допомогу.
24 лютого 2025 до Західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» б/н від 21.02.2025 (вх. № 01-05/480/25 від 24.02.2025) про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024 (м. Івано-Франківськ, третейський суддя А. Трачук).
Ухвалою від 11.06.2025 Західний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» від 21.02.2025 (вх. № 01-05/480/25 від 24.02.2025) про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024, Рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024 залишив без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 870/5/25 ухвала Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 у справі № 870/5/25 залишена без змін.
В подальшому, 11.08.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» звернулось до Західного апеляційного господарського суду із заявою у справі № 870/5/25 про розстрочення виконання рішення третейського суду, в якій просить розстрочити виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промисловій палаті від 10 січня 2025 року у справі №01-02/0024 в частині стягнення з ТОВ «Поділля Агропродукт» на користь ПП «Компанія Євротрейд» 1 509 140,69 грн (з урахуванням добровільно сплачених 65 000 грн) шляхом встановлення графіка наведеного в поданій заяві.
Подана заява мотивована тим, що одноразове стягнення присудженої суми понад 1,5 млн грн істотно ускладнить господарську діяльність ТОВ «Поділля Агропродукт», оскільки кошти є необхідними для фінансування безперервного та сезонного сільськогосподарського виробництва, виконання поточних зобов`язань, виплати заробітної плати, сплати податків та розрахунків із контрагентами.
Водночас заявник наголошує, що не ухиляється від виконання рішення, визнає обов`язок сплатити заборгованість та вже здійснював її часткове погашення у розмірі 65 000 грн. На думку заявника, запропонований графік розстрочки дозволить зберегти платоспроможність і виробничу діяльність підприємства та водночас забезпечити повне погашення заборгованості перед стягувачем.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 справу № 870/5/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» б/н від 10.08.2026 (вх. №01-05/2657/26 від 11.08.2026) про розстрочення виконання рішення третейського суду, призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.08.2026.
У судове засідання 26.08.2026 з`явився представник відповідача (заявник), подану заяву підтримав.
У судове засідання 26.08.2026 позивач участі уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши доводи заяви про розстрочення виконання ухвали, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Приписами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Частиною 1 статті 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).
За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (стаття 331 ГПК України).
Відповідно до частин 3, 4 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення - це надання можливості виконання рішення по визначених частинах у строки, які визначаються господарським судом. Розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 №5-пр/2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Вирішуючи питання про розстрочку, відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що розстрочка виконання рішення, яка пов`язується з об`єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання розстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд у постанові від 28.05.2019 у справі №905/2458/16 зазначав, що принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню.
В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промисловій палаті ТОВ «Поділля Агропродукт» посилається, зокрема, на складний фінансовий стан підприємства, необхідність збереження оборотних коштів та безперервність його господарської діяльності.
Положення чинного законодавства не містять вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити стягнені судом кошти на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
При цьому до заяви ТОВ «Поділля Агропродукт» взагалі не додано жодних доказів на підтвердження наведених обставин, зокрема доказів щодо його майнового чи фінансового стану, наявності поточних зобов`язань, обсягу оборотних коштів, здійснення господарської діяльності, кількості працівників чи інших обставин, на які заявник посилається як на підставу для розстрочки.
Отже, наведені заявником твердження мають декларативний характер та не підтверджені належними і допустимими доказами.
Разом з тим, складне фінансове становище боржника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення, при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17).
Суд враховує, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Згідно зі статтею 617 ЦК України, практики Європейського суду з прав людини (справа «Горнсбі проти Греці» від 19.03.1997 (заява №18357/91) та інші) відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.
Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін.
Існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи, у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008).
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Скрутне фінансове становище відповідача не є безумовною самостійною та достатньою підставою для розстрочення виконання судового рішення.
Жодних інших доказів на підтвердження неможливості виконання судового рішення в цілому заявником до заяви не додано.
Отже, з викладеного вище суд, надавши оцінку дотримання принципу пропорційності, тобто встановлення справедливого балансу між інтересами суспільства в цілому та вимогою захисту основних прав стягувача і можливістю тимчасового обмеження його права на законне сподівання отримати кошти, вважає, що наведені боржником обставини не є такими, що істотно ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів в цілому на користь стягувача, що має наслідком відмову в задоволенні відповідної заяви.
Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» б/н від 10.08.2026 (вх. №01-05/2657/26 від 11.08.2026) про розстрочення виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Івано-Франківській торгово-промислові палаті від 10.01.2025 у справі № 01-02/0024.
2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Скрипчук
