Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 907/167/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання Хом`як Х.В.
за участю представників учасників процесу:
представники позивача не з`явився;
представники відповідача не з`явився;
представник третьої особи - Ковач І.В.;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний ліхтарик від 23.06.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/1928/25 від 24.06.2025)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 14 травня 2025 року (повний текст підписано 02.06.2025, суддя Пригара Л.І.)
у справі №907/167/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний ліхтарик, м. Ужгород
до відповідача Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Ужгород
про скасування реєстраційної дії/запису від 26.11.2018 №13249980016000041 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України та громадських формувань державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Ужгородської міської ради Грісь Артема Васильовича про скасування реєстраційної дії по реєстрації нової редакції статуту ТОВ Чарівний ліхтарик (код ЄДРПОУ 20437779) (запис про реєстраційну дію №13241050015000041 від 07.11.2018)
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд до Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний ліхтарик» до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування реєстраційної дії/запису від 26.11.2018 №13249980016000041 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Ужгородської міської ради Грісь Артема Васильовича про скасування реєстраційної дії по реєстрації нової редакції статуту ТОВ Чарівний ліхтарик (код ЄДРПОУ 20437779) (запис про реєстраційну дію №13241050015000041 від 07.11.2018).
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08 липня 2021 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14 травня 2025 року у справі № 907/167/21 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем заявлено позовні вимоги у цій справі до суб`єкта реєстраційної діяльності, який не є учасником правовідносин, пов`язаних зі створенням та управлінням юридичною особою, стосовно якої до ЄДР вносився спірний реєстраційний запис; відсутня і процесуальна заінтересованість реєстратора в предметі спору та реалізації судового рішення.
Суд зазначив, що при вирішенні цього спору, як приватного-правового, про скасування реєстраційної дії/запису у реєстрі належним відповідачем є особа, на права та інтереси якої може вплинути вирішення відповідного спору, а саме: особа, щодо якої були прийнятті відповідні рішення про здійснення реєстраційних дій/внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних записів, відтак, державний реєстратор незалежно від доводів та підстав позову не може бути належним відповідачем у цьому спорі, так як з ним у позивача відсутній спір про право.
Пред`явлення позовної вимоги до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові та виключає необхідність надання судом оцінки іншим аргументам учасників справи.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний ліхтарик» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 14 травня 2025 року у справі № 907/167/21 скасовано. Провадження у справі № 907/167/21 закрито.
Постанова мотивована, тим, що предмет спору у цій справі не поглинається спором про право цивільне, відтак, такий спір не є господарським спором та не підлягає розгляду господарським судом.
При вирішенні цього спору належним відповідачем є особа, на права та інтереси якої може вплинути вирішення відповідного спору, а саме: особа, щодо якої були прийняті відповідні рішення про здійснення реєстраційних дій/внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних записів, водночас, такою особою є саме Позивач, відповідно останній не може бути відповідачем у цій справі; спір у цій справі є адміністративним спором та належить до юрисдикції адміністративного суду; у спірному випадку відсутній спір про право.
Постановою Верховного суду від 12.05.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний ліхтарик" задоволено. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі № 907/167/21 скасовано. Справу № 907/167/21 передано для продовження розгляду до Західного апеляційного господарського суду.
Постанова мотивована, враховуванням позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №813/6286/15, де зазначено, що спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР суб`єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Тому подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.
Схожі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.08.2019 у справі № 805/2556/15-а, де позивач оскаржував до адміністративного суду дії суб`єктів владних повноважень - державних реєстраторів, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів ТОВ, зміни місцезнаходження, керівника, засновників, щодо ліквідації (припинення) юридичної особи, місцезнаходженням якої є територія проведення антитерористичної операції, посилаючись при цьому на недотримання цими суб`єктами встановленого законом порядку проведення такої реєстрації. Верховний Суд зазначив, що звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних та майнових прав позивача (учасника товариства), а не прав у сфері публічно-правових відносин, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що у даній справі, оскарження реєстраційних дій щодо затвердження та реєстрації нової редакції статуту юридичної особи не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Чарівний ліхтарик» подано апеляційну скаргу від 23.06.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/1928/25 від 24.06.2025), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2025 року у справі №907/167/21 та ухвалити нове, яким позов задоволити.
Зокрема, скаржник зазначає, що повністю погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що спір у цій справі пов`язаний зі створенням, діяльністю та управлінням юридичною особою, він не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, вчиняючи спірну реєстраційну дію, не мав публічно-правових відносин безпосередньо з позивачем (доказів протилежного матеріали справи не містять, а сторонами суду не надано), а отже позивач обґрунтовано пред`явив позов саме в порядку господарського судочинства. Водночас зазначає, що суд першої інстанції, обґрунтовуючи висновок про пред`явлення позову до неналежного відповідача, помилково послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05.07.2023 у справі №910/15792/20, згідно з якою державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах щодо скасування записів, вчинених відносно третіх осіб, а відповідачем має бути особа, щодо якої такі дії були здійснені.
Наголошує, що у даній справі позивачем є сама юридична особа, відносно якої і було безпідставно внесено спірний запис у Реєстрі, а позов не було пред`явлено до державного реєстратора особисто, оскільки відповідачем зазначено виконавчий комітет Ужгородської міської ради, як суб`єкта державної реєстрації, у структурі якого перебуває відділ державної реєстрації, а державний реєстратор Грісь А.В. його штатний працівник.
Також зазначає, що спірна дія була вчинена реєстратором без ініціативи самого товариства, без наявності правових підстав і поза передбаченими законом процедурами; при цьому, відсутня будь-яка "інша сторона", яка отримала б вигоду від скасування статуту - навпаки, єдиним потерпілим є сам позивач. ТОВ «Чарівний ліхтарик» вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо пред`явлення позову до неналежного відповідача, що призвело до необґрунтованої відмови у задоволенні позову без аналізу його суті та без оцінки матеріальних правовідносин, що є істотним порушенням норм процесуального і матеріального права.
ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, спростовуючи доводи апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2025 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Виконавчий комітет Ужгородської міської ради не скористався наданим йому процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2026 розгляд справи призначено на 11.08.2026.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 26.06.2026 та 29.07.2026 задоволено клопотання представників третьої особи - Ковача Івана Васильовича від 25.06.2026 (вх. №01-04/5427/26 від 25.06.2026) та позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний ліхтарик адвоката Олійника Романа Богдановича від 24.07.2026 (вх. № 01-04/6271/26 від 27.07.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 та 27.08.2026 розгляд справи відкладено на 15.09.2026.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2026 суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення у справі №907/167/21 до 24.09.2026.
Позивач та відповідач участі уповноважених представників в судове засідання 24.09.2026 не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача та відповідача.
У судовому засіданні 24.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Водночас, необхідно зазначити, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 ГПК України.
Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важкості предмета спору для заявника ( рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи вищевикладене, перебування судової колегії у щорічній відпустці з 29.06.2026 по 24.07.2026 вказана справа розглянута судом апеляційної інстанції з застосуванням принципу розумного строку тривалості провадження поза межами строку, визначеного ст.173 ГПК України.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
30.10.2018 відбулися загальні збори учасників Позивача із наступним порядком денним:
1) Про обрання голови та секретаря загальних зборів учасників Товариства.
2) Про затвердження нової редакції Статуту Товариства.
3) Про уповноваження на реєстрацію прийнятих рішень Товариства.
Порядок проведення загальних зборів учасників позивача та прийняті ними рішення оформлено протоколом загальних зборів учасників Позивача №30/10/18 від 30.10.2018, з якого, зокрема, вбачається, що в роботі загальних зборів брали участь наступні учасники позивача: ОСОБА_2 , що володіє часткою 25,77% статутного капіталу Товариства, ОСОБА_3 , що володіє часткою 24,90% статутного капіталу Товариства, та ОСОБА_4 , що володіє часткою 24,43% статутного капіталу Товариства.
Загальними зборами учасників позивача, які відбулись 30.10.2018, розглянуто та прийнято рішення з усіх питань порядку денного, а саме:
1) головою загальних зборів Товариства обрано ОСОБА_4 , а секретарем загальних зборів ОСОБА_3 , яких водночас уповноважено підписати протокол загальних зборів учасників Товариства;
2) затверджено нову редакцію Статуту Позивача та уповноважено на її підписання голову та секретаря загальних зборів Позивача ОСОБА_4 і ОСОБА_3 відповідно;
3) уповноважено директора Товариства ОСОБА_2 на подання всіх необхідних документів у відповідні органи для проведення державної реєстрації нової редакції Статуту Позивача.
Із протоколу загальних зборів учасників позивача від 30.10.2018, рішення з усіх питань порядку денного прийняті одноголосно.
Нова редакція Статуту позивача, затверджена протоколом загальних зборів його учасників №30/10/18 від 30.10.2018, була підписана головою та секретарем загальних зборів Позивача Решетар Т.С. і ОСОБА_3 відповідно.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи з кодом 20437779 вбачається, що 07 листопада 2018 року державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Грісь Артемом Васильовичем було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Позивача (запис про реєстраційну дію №13241050015000041, інші зміни) і, тим самим, фактично зареєстровано нову редакцію Статуту Позивача, затверджену протоколом загальних зборів його учасників №30/10/18 від 30.10.2018.
В подальшому, 26 листопада 2018 року державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Грісь Артемом Васильовичем було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок) №13249980016000041, на підставі якого, за твердженням позивача, безпідставно й незаконно скасовано державну реєстрацію нової редакції Статуту позивача.
Вважаючи відповідні дії державного реєстратора протиправними з підстав їх вчинення за відсутності відповідної згоди чи волевиявлення позивача, а також із порушенням приписів Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України та громадських формувань реєстраційну дію/запис №13249980016000041 від 26.11.2018, вчинену державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Ужгородської міської ради Грісь Артемом Васильовичем, про скасування реєстраційної дії щодо реєстрації нової редакції Статуту Позивача (запис про реєстраційну дію №13241050015000041 від 07.11.2018).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частинами першою, третьою, четвертою статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами- можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Згідно з частинами першою, другою статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).
За власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі "може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі". Сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (аналогічні правові висновки викладено у постановах ВС від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17).
Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).
Тож визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
У цій частині варто також враховувати, що суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі, якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 369/10789/14-ц).
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чарівний ліхтарик» у цій справі звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо скасування реєстраційної дії/запису від 26.11.2018 №13249980016000041 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Ужгородської міської ради Грісь Артема Васильовича про скасування реєстраційної дії по реєстрації нової редакції статуту ТОВ Чарівний ліхтарик (код ЄДРПОУ 20437779) (запис про реєстраційну дію №13241050015000041 від 07.11.2018).
Звернення позивача до суду з позовом про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до установчих документів (реєстрації нової редакції статуту) зумовлене необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, оскільки нова редакція статуту безпосередньо визначає порядок управління товариством, розподіл часток та повноваження органів управління, спір щодо її реєстрації є невід`ємною частиною корпоративного конфлікту.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним необхідно встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Крім того суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу.
У визначенні належного/неналежного відповідача у справі, що переглядається, колегія суддів враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 (пункт 36), від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц (пункт 53) та від 04.02.2020 у справі №910/7781/19 (пункт 37), де Велика Палата відзначила, що державний реєстратор у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій не є належним відповідачем, вчинених щодо третьої особи, а ним є особа, щодо якої були здійснені ці дії (записи).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 виклала висновок про те, що суб`єкт реєстраційної діяльності не є належним відповідачем у спорах, пов`язаних зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, стосовно якої до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вносився спірний реєстраційний запис.
Отже, Велика Палата Верховного Суду у названій постанові від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 висловила правову позицію про те, що державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, а ним є особа, щодо якої були здійснені ці дії (записи).
Колегія суддів зазначає, що позивач визначив характер спору як корпоративний, водночас відповідачем зазначив орган державної реєстрації, який не є учасником корпоративних відносин та носієм спірного матеріального права ТОВ «Чарівний ліхтарик». Інших співвідповідачів позивачем у даній справі не визначено, відтак, якщо відповідачем у справі не зазначено особи, на користь якої вчинено реєстраційну дію, та/або немає учасника, який би заперечував проти вчинення відповідної реєстраційної дії, чи оскаржував документи (статут, протокол загальних зборів), на підставі яких вчинено реєстраційну дію, матеріальний спір про право з визначеним позивачем складом учасників у даній справі відсутній.
Доводи скаржника про здійснення державним реєстратором незаконного скасування реєстраційної дії про державну реєстрацію нової редакції статуту ТОВ «Чарівний ліхтарик» можуть бути предметом розгляду у спорі про притягнення до відповідальності державного реєстратора (дисциплінарної чи матеріальної), однак не впливають та не змінюють спірних правовідносин з управління юридичною особою.
У випадку звернення особи з позовом до державного реєстратора про притягнення до відповідальності чи відшкодування шкоди, заподіяної ним внаслідок неналежного виконання покладених на нього обов`язків з внесення записів до ЄДРПОУ, що не пов`язана з діями інших суб`єктів цивільних правовідносин, така особа може бути відповідачем в суді. Однак таких позовних вимог у цій справі не заявлено та не встановлено.
Викладене свідчить про те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 відступила від викладеного у постанові від 01.07.2021 у справі № 912/1625/20 висновку Верховного Суду про те, що державний реєстратор у разі оскарження його рішень, дій або бездіяльності є належним відповідачем у таких спорах, оскільки відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» він є відповідальною особою за пред`явленими до нього позовними вимогами про скасування проведених ним реєстраційних дій.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові ВС від 20.12.2024 у справі №910/10049/21.
Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2025 року у справі №907/167/21.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2025 року у справі №907/167/21 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний ліхтарик від 23.06.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/1928/25 від 24.06.2025) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2025 року у справі №907/167/21залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http/reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 24.09.2026.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.
