Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/5022/24 Суддя першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача - Файдюка В.В.,
суддів - Мєзєнцева Є.І., Черпака Ю.К.,
при секретарі - Масловській К.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
У травні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФ в Харківській області) в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ в Харківській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку ОСОБА_1 основної пенсії як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов`язати відповідача починаючи з 02 серпня 2014 року здійснити перерахунок та виплатити заборгованість позивачу основної пенсії як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та провести відповідні виплати з урахуванням раніше сплачених сум;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачу основну пенсію як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячно, починаючи з 20 березня 2024 року.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року позовну заяву повернуто в частині позовних вимог за період з 02 серпня 2014 року по 17 листопада 2023 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено - рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті з 18.11.2023 ОСОБА_1 як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 18.11.2023 основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 04 листопада 2025 року у справі №580/5022/24.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2026 року указану заяву задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 1 місяця з часу отримання цієї ухвали подати суду звіт про виконання постанови Верховного Суду від 04 листопада 2025 року у справі №580/5022/24.
16 травня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало суду пояснення щодо виконання рішення суду, в якому вказано, що відділом перерахунків пенсій № 4 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг, головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання зазначеної постанови суду, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка отримує пенсію відповідно до ст. 54 Закону України «Про статусі соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи», проведено перерахунок пенсії з 18 листопада 2023 року з урахуванням раніше проведених виплат. Заборгованість пенсії згідно з рішенням суду за період з 18 листопада 2023 року по 31 травня 2026 року становить 317 861,74 грн. Сума заборгованості внесена до електронного реєстру судових рішень.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Верховного Суду від 04 листопада 2025 року у справі №580/5022/24, а також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 1 місяця з часу отримання цієї ухвали подати суду новий звіт про виконання постанови Верховного Суду від 04 листопада 2025 року у справі №580/5022/24.
В ухвалі суд зазначив, що відповідачем не виконано рішення суду в частині нарахування основної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за 2024-2026 роки, що обраховується з прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
24 червня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало пояснення щодо виконання постанови Верховного Суду у цій справі.
У повторному звіті вказано, що на виконання постанови № 580/5022/24 позивачу був здійснений перерахунок пенсії в частині приведення у відповідність мінімального розміру пенсії за віком, який встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Враховуючи визначення Законами про бюджет розміру прожиткового мінімуму у 2023-2026 роках, за результатами перерахунку розмір пенсії становить:
з 18 листопада 2023 року - 16744,00 грн (2093,00х8) + 1569,75 грн (2093,00х75%) = 18313,75 грн;
з січня 2024 року - 18888,00 грн (2361,00х8) + 1770,75 грн (2361,00х75%) = 20658,75 грн;
з січня 2026 року - 20760,00 грн (2595,00х8) + 1946,25 грн (2595,00х75%) = 22706,25 грн.
Згідно з розпорядженням відділу перерахунків пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат від 17 червня 2026 року ОСОБА_1 було перераховано пенсію на виконання рішення суду № 580/5022/24 за період з 18 листопада 2023 року по 30 червня 2026 року, сума донарахування складає 82635,01 грн, загальний нарахований борг по рішенню суду складає 409444,14 гривень.
ОСОБА_1 нараховано до виплати в лютому 2026 частину боргу у сумі 1000,00 грн, у березні 2026 частину боргу в сумі 982,00 грн, у квітні 2026 частину боргу у сумі 877,00 грн, у травні 2026 частину боргу у сумі 780,00 грн та у червні 2026 частину боргу у сумі 936,00 грн на поточний рахунок відкритий в уповноваженій банківській установі.
Залишок заборгованості станом на 19 червня 2026 року за рішенням суду №580/5022/24 від 04 листопада 2025 року становить 404869,14 грн.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було направлено лист 06 травня 2026 року №2000-0504-5/78831 щодо розгляду питання виділення коштів для виконання вищезазначеного рішення суду в повному обсязі до Пенсійного фонду України.
Пенсійний фонд України надав відповідь листом №2800-030101-9/37162 від 21 травня 2026 року.
У зв`язку з проведеним перерахунком пенсії головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було направлено лист №2000-0504-5/109157 від 22 червня 2026 року щодо розгляду питання виділення коштів для виконання зазначеного вище рішення суду в повному обсязі до Пенсійного фонду України.
Виплата нарахованої різниці в пенсії за судовим рішенням провадиться відповідно до умов Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 (далі - Порядок №821).
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.06.2026 (вх. Від 25.06.2026 №34095/26) про виконання постанови Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захист соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №580/5022/24.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у повному обсязі виконано постанову суду касаційної інстанції в частині перерахунку пенсії, а виплата присуджених рішенням суду коштів здійснюється з урахуванням положень чинного законодавства, у тому числі Порядку №821, застосування якого до спірних правовідносин не було предметом спору у справі №580/5022/24.
Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ГУ ПФ в Харківській області в прийнятті звіту про виконання рішення суду у справі №580/5022/24, встановити ГУ ПФ в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у цій справі, а також зобов`язати ГУ ПФ в Харківській області подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Верховного Суду від 04 листопада 2025 року у справі №580/5022/24.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано, що обов`язковість рішення суду та гарантію його виконання державою безвідносно до наявності бюджетних асигнувань. Наголошує, що звіт на виконання вимог ухвали від 22 травня 2026 року відповідачем не було подано вчасно. Підкреслює, що заборгованість за рішенням суду у цій справі не була виплачена, що унеможливлює висновок про повне його виконання. Окремо звертає увагу, що Порядок №821, на який посилався відповідача і суд першої інстанції, визнаний протиправним та нечинним рішенням суду, яке набрало законної сили 08 червня 2026 року, що нівелює застосування його норм до спірних правовідносин.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 04 вересня 2026 року.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 жовтня 2026 року.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 382 КАС України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Приписи ч. 2 ст. 382-2 КАС України визначають, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити, зокрема, відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Положеннями ч. ч. 3-5 ст. 382-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
У свою чергу ч. 11 ст. 382-3 КАС України передбачено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Викладене свідчить, що законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після ухвалення судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що судове рішення у справі №580/5022/24 ГУ ПФ в Харківській області у повному обсязі виконано не було, оскільки ОСОБА_1 не виплачувалася пенсія у повному перерахованому розмірі, а саме 20 658,75 грн з січня 2024 року по грудень 2025 року та 22 706,25 грн з січня 2026 року, а також не виплачена у повному обсязі заборгованість за рішенням суду у розмірі 409 444,14 грн (без урахування виплачених у подальшому сум). Відтак, попри посилання відповідача на норми Порядку №821 колегія суддів констатує невиконання ГУ ПФ в Харківській області судового акта у повному обсязі.
Невиконання рішення суду в частині виплати призначеної пенсії підтверджується також й поданою представником ОСОБА_1 довідкою ГУ ПФ в Харківській області від 07.04.2026 №13537/05-16 про розмір боргу, із змісту якої вбачається, що розмір перерахованої пенсії позивачу не виплачується, починаючи з листопада 2023 року.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує чинність під час виконання рішення суду у цій справі положень Порядку №821, який визначав особливості виконання рішень судів щодо перерахунку пенсій, та факт вчинення керівником ГУ ПФ в Харківській області дій, спрямованих на виконання рішення суду у цій справі (неодноразове звернення до Пенсійного фонду України з листами щодо виділення коштів, зокрема від 06 травня 2026 року №2000-0504-5/78831, від 22 червня 2026 року №2000-0504-5/109157, що зумовлює висновок про звільнення керівника суб`єкта владних повноважень від сплати штрафу.
Разом з тим, указані обставини не спростовують помилковість висновків суду першої інстанції про виконання судового рішення у повному обсязі.
Тим більше, колегія суддів звертає увагу, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2026 року:
- визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;
- зобов`язано Кабінет Міністрів України після набрання рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акту протиправним та нечинним у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.
Відтак колегія суддів приходить до висновку, що виплата перерахованої пенсії позивача не у повному розмірі не може вважатися належним виконанням постанови Верховного Суду у цій справі.
Залишення поза увагою суду першої інстанції цих обставин свідчить про передчасність висновків останнього про наявність правових підстав для прийняття звіту відповідача, наслідком чого є скасування оскаржуваної ухвали із постановленням нової про встановлення ГУ ПФ в Харківській області нового строку для подання Черкаському окружному адміністративному суду звіту про виконання рішення суду.
У свою чергу щодо аргументів апеляційної скарги про те, що відповідачем не було вчасно подано звіт на виконання вимог ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року, що було залишено поза увагою суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Як було встановлено вище, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Верховного Суду від 04 листопада 2025 року у справі №580/5022/24, а також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 1 місяця з часу отримання цієї ухвали подати суду новий звіт про виконання постанови Верховного Суду від 04 листопада 2025 року у справі №580/5022/24.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа (т. 1 а.с. 241) документ в електронному вигляді «Ухвала (інші) ЄДР» від 22 травня 2026 року у справі №580/5022/24 було надіслано ГУ ПФ в Харківській області в його електронний кабінет та доставлено до нього 25 травня 2026 року о 18:50.
Відповідно до абз. 7 ч. 5 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
За таких обставин, враховуючи, що копію ухвали від 22 травня 2026 року відповідачем отримано у розумінні наведених положень процесуального закону 26 травня 2026 року, то подання ним звіту про виконання судового рішення 24 червня 2026 року мало місце у межах встановленого судом першої інстанції місячного строку.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
За правилами пп. «ґ» ч. 4 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається із резолютивної частини із зазначенням, зокрема, встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про прийняття звіту суб`єкта владних повноважень не було повно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати та встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 14, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 382 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року - скасувати.
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання постанови Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у цій справі.
Встановити новий строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області Черкаському окружному адміністративному суду звіту про виконання постанови Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у цій справі.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом одного місяця з дати отримання копії цієї ухвали до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у цій справі.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді Є.І. Мєзєнцев
Ю.К. Черпак
Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.
