Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: [email protected], web: http://kr.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
07 жовтня 2026 рокуСправа № 912/2122/23
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 від 27.08.2026 на бездіяльність державного виконавця Олександрійського відділу ДВС Шульгіної І.В., поданої у справі № 912/2122/23
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 118", пр-т Соборний, 118, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28008
про визнання недійсним рішення та заборону вчиняти певні дії
Представники:
від скаржника - Кузьменко Г.В., особисто; Ружицький О.М., адвокат, ордер (відеоконференція);
від відповідача - участі не брали;
від державного виконавця - державний виконавець Шульгіна І.В., довіреність від 08.09.2026 (відеоконференція).
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2024 у справі №912/2122/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 118" (далі - ОСББ "Соборний 118") з наступними вимогами:
- визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Соборний 118" від 21.05.2023 року про підтвердження рішення від 30.08.2020 року про створення ОСББ "Соборний 118", підтвердження затвердження статуту ОСББ "Соборний 118", прийнятого 30.08.2020 року, обрання правління та ревізійної комісії ОСББ "Соборний 118";
- заборонити ОСББ "Соборний 118" здійснювати утримання, обслуговування, ремонт та управління будинком АДРЕСА_2 - відмовлено.
Додатковим рішенням від 03.04.2024 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Соборний 118" 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2024 та додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2024 у справі №912/2122/23 залишено без змін.
Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2026 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Соборний 118" 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
На виконання вищевказаних додаткового рішення та додаткової постанови господарським судом видано відповідні накази від 16.02.2026.
27.08.2026 на адресу суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Олександрійського відділу ДВС Шульгіної І.В., поданої у справі № 912/2122/23, яка містить вимоги такого змісту:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Олександрійського відділу державної виконавчої служби Шульгіної Ірини Володимирівни, яка полягає у невирішені поданих 27.02.2026 та 03.03.2026 заяв про зняття арешту з коштів на рахунку № НОМЕР_1 , незважаючи на надані документи, що підтверджують пенсійний характер коштів;
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шульгіної І.В. щодо незняття арешту з коштів на рахунку № НОМЕР_1 після винесення 20.08.2026 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП № 80363483;
- визнати неправомірною відмову органу державної виконавчої служби, викладену у відповіді вих. № 400818 від 24.08.2026, у частині залишення арешту на зазначеному рахунку, оскільки ця відповідь не враховує документально підтверджений пенсійний характер коштів та обов`язок виконавця вирішити питання про зняття арешту відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»;
- зобов`язати державного виконавця усунути допущене порушення та зняти арешт з коштів на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Ощадбанк»;
- зобов`язати державного виконавця направити до АТ «Ощадбанк» постанову про зняття арешту для її виконання та фактичного розблокування коштів на зазначеному рахунку;
- зобов`язати державного виконавця надати копію постанови про зняття арешту та підтвердження її направлення до АТ «Ощадбанк».
Ухвалою суду від 31.08.2026 скаргу призначено до розгляду в засіданні суду на 18.09.2026.
Олександрійським відділом ДВС скаргу заперечено, про що подано відзив.
Скаржником подано відповідь на відзив.
18.09.2026 суд розпочав засідання суду з розгляду скарги, в якому оголосив перерву до 07.10.2026.
07.10.2026 суд продовжив судове засідання з розгляду скарги.
В засіданні суду з розгляду скарги ОСОБА_1 та представник скаржниці підтримали подану скаргу. Державним виконавцем Олександрійського ВДВС Шульгіною І.В. заперечено проти задоволення скарги.
Представник ОСББ "Соборний 118" участі в засіданні суду з розгляду скарги не брав, про причини відсутності суд не повідомлено. Відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
У відповідності до вказаних нормативних вимог суд розглядає скаргу в засіданні суду за відсутності представника відповідача ОСББ "Соборний 118".
Розглянувши матеріали скарги, з урахуванням наведених у скарзі обґрунтувань, та врахувавши заперечення державного виконавця, суд дійшов таких висновків.
Як зазначено, на виконання судових рішень у справі №912/2122/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Соборний 118" витрат на професійну правничу допомогу господарським судом 16.02.2026 видано відповідні накази.
Наказ господарського суду від 16.02.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Соборний 118" витрат в розмірі 8 000,00 грн пред`явлено стягувачем ОСББ "Соборний 118" до Олександрійського ВДВС в Олександрійському районі для примусового виконання.
Державним виконавцем Олександрійського відділу ДВС Шульгіною І.В. 27.02.2026 відкрито виконавче провадження №80363483 з виконання наказу господарського суду №912/2122/23 від 16.02.2026 про стягнення 8 000,00 грн, про що винесено постанову.
Також 27.02.2026 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.
Згідно вказаної постанови накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 9150 грн.
27.02.2026 ОСОБА_1 подала до Олександрійського відділу ДВС заяву про зняття арешту в порядку ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", додавши до такої заяви: виписку по картковому рахунку; довідку про пенсію; довідку про розмір пенсії; копію заяви про виплату пенсії через ощадбанк (том 6 а.с. 237-240).
Постановою державного виконавця Олександрійського відділу ДВС від 23.03.2026 з посиланням на п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" визначено поточний рахунок для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року (том 6 а.с. 245, том 7 а.с. 27).
Постановою від 20.08.2026 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (том 6 а.с. 246).
21.08.2026 ОСОБА_1 звернулась до Олександрійського відділу ДВС із заявою про зняття арешту з коштів (банківського рахунку) у зв`язку з поверненням виконавчого документа (том 6 а.с. 241).
В листі начальника Олександрійського відділу ДВС від 24.08.2026 заявниці повідомлено про відсутність підстав для зняття арешту оскільки закінчення виконавчого провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" не є достатньою підставою для автоматичного зняття арешту. Зазначено, що заявниці забезпечено можливість користування відповідним рахунком у межах передбаченого законом порядку (визначено рахунок для здійснення видаткових операцій).
Згідно поданої до суду скарги ОСОБА_1 зазначає про неправомірність бездіяльності державного виконавця внаслідок не зняття арешту з коштів на відповідному рахунку в АТ "Ощадбанк" за заявою скаржниці.
Обґрунтовуючи зазначений висновок скаржниця вказує на спеціальне призначення рахунку - для зарахування соціальних та пенсійних виплат, що відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України є підставою для зняття арешту.
Скаржниця зазначає, що арешт накладено на кошти, які є пенсійними виплатами, що прямо суперечить вимогам чинного законодавства. Визначення за постановою державного виконавця рахунку для видаткових операцій не усуває порушення прав ОСОБА_1 , оскільки лише встановлює обмежений режим користування коштами в умовах збереження чинного арешту.
Вказано, що обов`язок зняти арешт виник незалежно від подальшого повернення виконавчого документа стягувачу, а тому посилання на ст. 37 Закону не може нівелювати вищевказаний факт.
ОСОБА_1 повідомляє про чинність арешту на дату звернення зі скаргою та зазначає, що як пенсіонер фактично позбавлена повноцінної можливості розпоряджатися власними коштами, які надходять на рахунок як пенсійні виплати.
У відзиві на скаргу державний виконавець заперечив проти наявності підстав для зняття арешту з коштів на зазначеному боржницею рахунку та послався на п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", вказавши про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій в межах законодавчо визначеної суми.
Суд зазначає, що в силу приписів ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону).
Згідно Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. (ч. 1 ст. 48).
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ст. 56).
Стаття 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (частина 3). Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частина 4).
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що знаходяться на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про накладення арешту на кошти, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повернути постанову виконавця без виконання в частині накладення арешту на такі кошти, що знаходяться на рахунках, із зазначенням причини її повернення.
Частинами 1, 2 ст. 68 Закону визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Отже, згідно з наведеними приписами Закону України "Про виконавче провадження" кошти, що складають, у тому числі, пенсію, можуть бути об`єктом звернення стягнення за виконавчим документом, а виконавець має повноваження звернути стягнення на такі кошти боржника, за певних умов.
Водночас 26.03.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", яким зазначений розділ Закону доповнений, зокрема, пунктом 10-2.
Підпунктом 3 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
Отже, в період дії воєнного стану з пенсійного/стипендійного рахунку боржника - громадянина України не можуть бути списані кошти, отримані боржником як пенсія/стипендія, при примусовому виконанні судових рішень, які не пов`язані зі стягнення аліментів, відшкодуванням шкоди заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
За правилами п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Як слідує з положень ч. 3 ст. 52 Закону, саме банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Разом з цим, вказане не виключає можливість зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, оскільки відповідно до підпункту 1 ч. 4 ст. 59 Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що рахунок має спеціальний режим використання або звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Згідно наявних у справі матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 подала до державного виконавця Олександрійського відділу ДВС заяву від 27.02.2026 про зняття арешту з рахунку в АТ "Ощадбанк", вказуючи про отримання на такий рахунок пенсійних виплат в сумі 9 477,56 грн, що являється її єдиним джерелом доходу.
До заяви додано:
заяву до Пенсійного фонду про перерахування пенсії (грошової допомоги, іншої грошової виплати) на відповідний поточний рахунок, відкритий в АТ "Ощадбанк";
довідку Пенсійного фонду про доходи, а саме відомості про пенсію за період червень - грудень 2025;
виписку по картковому рахунку за період 27.01.2026-27.02.2026.
Однак, за висновком суду надані документи не є підтверджують того, що відповідний рахунок має спеціальний режим використання чи що арешт накладено на пенсійні кошти.
Так, саме по собі банківське маркування рахунку НОМЕР_2 у виписці АТ "Ощадбанк" не є достатньою підставою для висновку про те, що рахунок має спеціальний режим використання. Таке маркування характеризує банківський продукт/призначення рахунку (пенсійно-соціальний) та не наділяє його автоматично статусом рахунку зі спеціальним режимом використання.
Згідно Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Нацбанку України від 29.07.2022 № 162, поточні рахунки із спеціальним режимом використання відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
Отже, спеціальний режим рахунку має бути зумовлений відповідним законом або актом Кабінету Міністрів України.
Таким чином, сам факт надходження на рахунок пенсійних виплат не свідчить про наявність у такого рахунку спеціального режиму використання. Такий режим має випливати з конкретної норми закону України або акта Кабінету Міністрів України, якими передбачено відкриття та функціонування відповідного виду рахунку.
У матеріалах скарги відсутні посилання на нормативно-правовий акт, відповідно до якого рахунок скаржниці має статус поточного рахунку із спеціальним режимом використання, а також відсутнє документальне підтвердження АТ "Ощадбанк" щодо відкриття такого рахунку саме у зазначеному статусі.
Отже, за наявними матеріалами відсутні достатні правові та документальні підстави для висновку про те, що рахунок боржниці, на який здійснюється зарахування пенсійних виплат, є поточним рахунком із спеціальним режимом використання.
Щодо накладеного арешту на кошти, то як слідує з виписки, яка охоплює період 27.01.2026 - 27.02.2026, наявний таких рух:
на 27.02.2026 початковий баланс 36,72 грн;
20.02.2026 безготівкове зарахування на рахунок пенсії в сумі 9 477,56 грн;
27.02.2026 встановлення арешту на суму 9 150,00 грн;
20.02.2026 видача готівки в сумі 9 500,00 грн;
21.02.2026 комісія за послугу смс інформування - 15,00 грн;
кінцевий баланс - "- 9 150,72 грн".
Таким чином, з наведеної виписки вбачається, що станом на 27.02.2026, тобто на дату накладення арешту, на рахунку не було достатнього залишку коштів для фактичного утримання суми 9 150,00 грн. При цьому кінцевий баланс рахунку після відображення операції з встановлення арешту має від`ємне значення "- 9 150,72 грн".
Отже, надана виписка не підтверджує, що на момент накладення арешту на рахунку фактично знаходилися пенсійні кошти в сумі 9 150,00 грн та що саме ці кошти були фактично заблоковані.
Суд також враховує, що наведене вище маркування рахунку (пенсійно-соціальний) саме по собі не підтверджує, що на рахунок зараховуються лише і тільки пенсійні чи соціальні виплати. Зазначене маркування не виключає можливості надходження на рахунок інших коштів, зокрема переказів з інших рахунків або карток, а також внесення готівкових коштів тощо.
Виходячи з викладеного та оскільки постановою державного виконавця від 23.03.2026 визначено поточний рахунок для здійснення видаткових операцій на суму, що протягом одного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, яка перевищує розмір пенсійних виплат боржниці згідно з наданою нею довідкою (9 477,56 грн), сама наявність арешту рахунку не дає підстав для висновку про блокування майбутніх пенсійних виплат. За встановленого розміру дозволених видаткових операцій боржниця має можливість використовувати кошти в межах суми, яка перевищує розмір її щомісячної пенсійної виплати.
Згідно висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.01.2026 по справі №204/9551/18 (пункт 50), у разі, якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, або боржник не довів належність арештованих коштів до пенсійних (або інших соціальних виплат), то дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати протиправними.
З підстав вищевикладеного, скаржницею не доведено наявність підстав для зняття арешту за пунктом 1 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Як встановлено, постановою від 20.08.2026 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Водночас Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає зняття арешту з майна боржника як наслідку повернення виконавчого документа стягувачу. Отже, сам факт повернення виконавчого документа на зазначеній підставі не є самостійною правовою підставою для зняття раніше накладеного арешту.
У поданій скарзі не повідомляється про наявність інших підстав для зняття арешту.
Частиною 3 ст. 343 ГПК України передбачено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
У відповідності до викладеного суд відмовляє у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 27.08.2026 на бездіяльність державного виконавця Олександрійського відділу ДВС Шульгіної І.В у справі №912/2122/23.
Керуючись ст. ст. 232-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 від 27.08.2026 на бездіяльність державного виконавця Олександрійського відділу ДВС Шульгіної І.В., поданої у справі № 912/2122/23, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з менту оголошення та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Копії ухвали направити сторонам до електронних кабінетів, Олександрійському відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 37015274).
Повний текст ухвали складено та підписано 08.10.2026.
Суддя В.В.Тимошевська
