УХВАЛА
04 листопада 2026 року
м. Київ
справа №202/1727/18
провадження № К/990/34676/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Соколова В. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції
заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 202/1727/18
за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
1. У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради (далі - КЗ "Обласний центр медико-соціальної експертизи"), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУПФУ в Дніпропетровській області), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:
1.1. зобов`язати КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" надати позивачу відповіді про його здатність до трудової діяльності за основною професією волочильник дроту з відповідними роз`ясненнями, визначити можливість використання його залишкової професійної працездатності на іншій роботі нижчої кваліфікації у звичайних, спеціально створених виробничих або інших умовах праці, скласти індивідуальну програму реабілітації, а також скасувати рішення відповідача від 02 листопада 2017 року, встановивши йому 65 відсотків втрати професійної працездатності із урахуванням довідки Дніпровського центру первинної медико-санітарної допомоги № 8 від 30 жовтня 2017 року № 10;
1.2. зобов`язати ГУПФУ в Дніпропетровській області як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області із першого дня зарахування фінансувати позивачу витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на придбання ліків відповідно рішення ЛКК, організувавши цілеспрямоване та ефективне лікування; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн; зобов`язати ГУПФУ в Дніпропетровській області як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області фінансувати йому різницю витрат на придбання ліків відповідно до форм пакування та приймати від нього залишки медикаментів, що залишаються від різниці форми пакування.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року, в позові відмовлено.
3. Верховний Суд постановою від 27 жовтня 2026 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у цій справі залишив без змін.
4. 02 листопада 2026 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 202/1727/18, яка обґрунтована тим, що суд касаційної інстанції не дослідив усі його доводи, у зв`язку з чим просив ухвалити додаткову постанову у справі № 202/1727/18, якою надати правову оцінку та ухвалити рішення щодо:
письмового доказу - методологічного висновку суддів Великої Палати Верховного Суду О. Кібенко та В. Уркевича щодо обов`язковості залишення позову без руху при зміні юрисдикції справи;
факту грубого порушення суддею першої інстанції 5-денного процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 171 КАС України, та неправомірності повернення заяви у жовтні, яка вже була по суті виконана судом у вересні;
допустимості оригінальних відбитків штампів відповідачів на позові від 14 липня 2023 року як належного доказу вручення відповідно до частини дев`ятої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вказаної заяви та наявності підстав для її задоволення Верховний Суд виходить з такого.
6. Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
7. Повертаючись до обставин цієї справи, ОСОБА_1 виконував роботу за основною професією, а саме - волочильник дроту, під час якої сталися нещасні випадки на виробництві, про що свідчить відповідна медична довідка № 10 від 30 жовтня 2007 року, яка видана Дніпровським центром первинної медико-санітарної допомоги № 8.
8. Позивач звернувся з цим позовом до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська в порядку цивільного судочинства, який розглянув справу по суті спору.
В подальшому Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 10 лютого 2022 року залишив без змін постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2020 року, якою провадження у цій справі закрито.
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2023 року доповнено постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2020 року наступним змістом: "Роз`яснити позивачеві про наявність у нього права, на підставі ч. 1 ст. 256 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі."
26 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського апеляційного суду із заявою про передачу справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2023 року у справі № 202/1727/18 задоволено заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією та передано цю справу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, який розглянув справу по суті спору.
9. Як уже зазначалось, Верховний Суд постановою від 27 жовтня 2026 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року, залишив без змін.
10. Варто зазначити, що приписами статті 252 КАС України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються, зокрема, позовні вимоги, котрі не вирішені основним рішенням.
11. Так, позовні вимоги з урахуванням заяви позивача про їх зміну стосувались:
зобов`язати КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" надати позивачу відповіді про його здатність до трудової діяльності за основною професією волочильник дроту з відповідними роз`ясненнями, визначити можливість використання його залишкової професійної працездатності на іншій роботі нижчої кваліфікації у звичайних, спеціально створених виробничих або інших умовах праці, скласти індивідуальну програму реабілітації, а також скасувати рішення відповідача від 02 листопада 2017 року, встановивши йому 65 відсотків втрати професійної працездатності із урахуванням довідки Дніпровського центру первинної медико-санітарної допомоги № 8 від 30 жовтня 2017 року № 10;
зобов`язати ГУПФУ в Дніпропетровській області як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області із першого дня зарахування фінансувати позивачу витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на придбання ліків відповідно рішення ЛКК, організувавши цілеспрямоване та ефективне лікування; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн; зобов`язати ГУПФУ в Дніпропетровській області як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області фінансувати йому різницю витрат на придбання ліків відповідно до форм пакування та приймати від нього залишки медикаментів, що залишаються від різниці форми пакування.
12. Суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій розглянули цю справу по суті спору та ухвалили рішення по кожній із заявленої позовної вимоги.
У заяві позивач фактично просить суд касаційної інстанції надати оцінку доказам, які стосувались зміни юрисдикції (підсудності) справи, стадії відкриття провадження у справі та подання доказів до судів попередніх інстанцій.
Варто зазначити, що суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.
Водночас Верховний Суд переглянув цю справу по суті спору в касаційному порядку за результатами якого рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року залишив без змін.
13. Крім того, у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
14. Наведене дає підстави для висновку, що доводи автора касаційної скарги у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
15. За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтею 252 КАС України, Верховний Суд
п о с т а н о в и в :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 202/1727/18 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії -відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
В. М. Соколов