Справа № 2-643/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 квітня 2011 р. м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Якубіної В.Б.
при секретарі Тарадюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 310783 грн. 44 коп. за кредитним договором № КRI/0196/29/07 від 05.09.2007 року, шляхом звернення стягнення на майно, заставлене за договором застави нерухомого майна (іпотеки) № KRIZ/0196/29/07 від 05.09.2007 року, а саме квартири № 50, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності.
В судовому засіданні представник позивача неодноразово уточнював позовні вимоги.
Після уточнення позовних вимог просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК»заборгованість за кредитним договором № КRI/0196/29/07 від 05.09.2007 року в сумі 321566 грн. 73 коп. та судові витрати.
В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що 05.09.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № КRI/0196/29/07, за умовами якого позивач надав ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 35000 доларів США, строком з 05.09.2007 р. по 03.09.2027 р. включно, на придбання нерухомості, зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 12% річних.
Зобовязання відповідача за кредитним договором забезпечені договором застави нерухомого майна (іпотеки) № KRIZ/0196/29/07 від 05.09.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 386, предметом якого є однокімнатна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з умовами договору відповідач ОСОБА_1 взяла на себе зобовязання здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування в порядку та в строки відповідно до графіку платежів, що зазначений у додатку № 1 до кредитного договору.
Починаючи з 26.05.2009 року відповідач ОСОБА_1 припинила належне виконання прийнятих на себе зобовязань, що виникли із кредитного договору.
12.06.2009 року за вих. № 61 позивачем на адресу відповідача надіслано лист-повідомлення, 27.07.2009 року за вих. № 87 - лист-попередження про наявність заборгованості за кредитним договором та необхідність її погашення.
Крім того, керуючись п. 6.2 кредитного договору та на виконання вимог ст. 33 Закону України «Про іпотеку», 18.09.2009 року за вих. № 127 на адресу відповідача надіслано повідомлення про порушення останньою зобовязань, передбачених кредитним договором з вимогою дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій за невиконання умов кредитного договору.
Але до теперішнього часу заборгованість перед банком за кредитним договором № КRI/0196/29/07 від 05.09.2007 року відповідачем не погашена.
Станом на 25.11.2010 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № КRI/0196/29/07 від 05.09.2007 року становить 321566 грн. 73 коп. в тому числі: заборгованість по кредиту - 29457 доларів США 72 центи, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 25.11.2010 року складає 233852 грн. 03 коп., заборгованість по пені - 11048 доларів США 99 центів, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 25.11.2010 року складає 87 714 грн. 70 коп.
В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнала, зазначивши, що вона дійсно 05.09.2007 року уклала з позивачем кредитний договір та на протязі року здійснювала погашення кредиту та відсотків за користування кредитом в повній сумі згідно з графіком погашення платежів, визначеним банком. У звязку з різким підвищенням курсу долару в неї вдвічі збільшилася сума оплати за кредитним договором. На той час вона не мала змоги сплачувати банку повну суму кредиту та відсотки за ним, тому сплачувала позивачу лише тіло кредиту в сумі 150 доларів США щомісячно. У березні 2009 року вона сплатила банку 12 000 грн., та кожен наступний місяць сплачувала банку тіло кредиту. В жовтні 2010 року вона сплатила банку 22000 грн. Зазначила, що на даний час вона кожен місяць сплачує банку тіло кредиту, від погашення заборгованості за кредитним договором не відмовляється та має намір погасити частину заборгованості за кредитом у найближчі строки, у звязку з чим вважає позовні вимоги позивача безпідставними.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, взявши до уваги пояснення відповідача, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані позивачем письмові докази, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
05.09.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № КRI/0196/29/07, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит на придбання нерухомості, строком з 05.09.2007 р. по 03.09.2027 р. включно, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача на загальну суму 350000 доларів США. ОСОБА_1 в свою чергу, зобовязалася прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 03.09.2027 року, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.
Відповідно до п. п. 1.1 п. 1 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобовязаний сплатити банку відповідну плату - 12% річних.
Згідно з п. 5.3 кредитного договору відповідач зобовязаний починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, погашати кредит в сумі не менш 145 доларів США 83 центи, сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом, вартість всіх супутніх послуг, а також інші фінансові зобовязання відповідно до графіку платежів, що зазначений у додатку № 1 до кредитного договору, не пізніше 25 числа кожного місяця.
На підставі п. 5.10, п. 8.1 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобовязань за цим договором позичальник зобовязаний сплатити банку штрафні санкції, а саме пеню за порушення строку погашення заборгованості за кредитом та/або сплати нарахованих відсотків, комісій в розмірі 1% від своєчасно не сплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Зобовязання відповідача за кредитним договором забезпечені договором іпотеки № KRIZ/0196/29/07, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 05.09.2007 р. за реєстровим № 386, згідно з умовами якого, ОСОБА_1 надане в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: квартиру № 50, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. При цьому іпотекодавцю були роз'яснені її права та обов'язки.
Відповідно до п. 6.2 кредитного договору позивач має право в односторонньому порядку вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та можливої неустойки та дострокового стягнути суму заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків та штрафних санкцій, направивши відповідну письмову вимогу відповідачу, та/або достроково звернути стягнення на предмет застави, у випадку, якщо відповідачем не виконуються умови кредитного договору та/або договору забезпечення, та з його боку має місце затримання сплати частини кредиту/або відсотків за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць.
У звязку з тим, що позичальником не було дотримано вищезазначених умов кредитного договору, позивачем на підставі п. 6.2 кредитного договору було здійснено вимогу дострокового виконання позичальником його зобовязань за кредитним договором в повному обсязі. Так позивач направив ОСОБА_1 лист - повідомлення від 12.06.2009 року, лист-попередження від 27.07.2009 року, згідно яких відповідач була попереджена про наявність заборгованості за кредитним договором та необхідність її погашення. 18.09.2009 року на адресу ОСОБА_1 банком надіслано повідомлення про порушення останньою зобовязань, передбачених кредитним договором з вимогою дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій за невиконання умов кредитного договору.
Таким чином, ОСОБА_1 вимоги кредитного договору не виконує, позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак остання заходів до погашення заборгованості не вжила.
Станом на 25.11.2010 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором № КRI/0196/29/07 від 05.09.2007 року в сумі 321566 грн. 73 коп., у томі числі: 233852 грн. 03 коп., що за курсом НБУ станом на 25.11.2010 року складає 29457 доларів США 72 центи - сума основного боргу, 87 714 грн. 70 коп., що за курсом НБУ станом на 25.11.2010 року становить 11048 доларів США 99 центів - заборгованість по пені.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено договором чи законом; якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Чинне законодавство України передбачає, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у вигляді пені, якою у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Чинне законодавство України передбачає, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у вигляді пені, якою у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною третьою ст. 549 ЦК України встановлюється, що пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зазначений договір є підставою виникнення зобов'язань.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, у разі порушення зобов'язання боржник повинен відшкодувати збитки, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На підставі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобовязання за кредитним договором, та допустила заборгованість по кредиту, чим порушує умови договору, і за станом на 25.11.2010 р. у неї утворилася заборгованістьза кредитним договором № КRI/0196/29/07 року від 05.09.2007 року в розмірі 321566 грн. 73 коп.
Відповідно до довідки розрахунку заборгованості за кредитним договором № КRI/0196/29/07 року від 05.09.2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору щодо строків погашення кредиту, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором станом на 25.11.2010 року становить 321566 грн. 73 коп., у томі числі: 233852 грн. 03 коп., що за курсом НБУ станом на 25.11.2010 року складає 29457 доларів США 72 центи - сума основного боргу, 87 714 грн. 70 коп., що за курсом НБУ станом на 25.11.2010 року становить 11048 доларів США 99 центів - заборгованість по пені.
Аналізуючи у сукупності надані по справі докази, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 321 566 грн. 73 коп., відповідно до наданого позивачем розрахунку, який суд вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, дослідивши надані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку, що відповідач не виконує суттєві умови щодо додержання порядку та строків погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого у неї виникла заборгованість, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 59, 60, 88, 208, 209, 212, 214-215, 292, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 617, 624, 625, 629, 1054 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК»заборгованість за кредитним договором у розмірі 321566 грн. 73 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК»судовій збір у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.Б. Якубіна